Летать мы с тобою не будем ,
Не будем с тобою мечтать,
Все дни навсегда мы забудем,
Не буду тебя больше звать.

Нашу дружбу на этом закончим,
Пусть нота немного грустна,
И вечером, вечером поздним,
Останусь стоять у окна.

Я знаю что ты не виновен
Я так захотела сама,
Но милый друг сердечный,
Была не одна влюблена.

Дружбу разрушить просто,
Ещё проще разрушить любовь,
Наши чувства были остры
Бурно кипела горячая кровь.

Я люблю тебя, но ты
Играл со мной, так как играют с вещами,
Смотрел на меня с высоты,
Звал нас просто друзьями.

Прошло время и ты вспомнил,
Что есть любимая одна,
Но ты так и не понял,
Что ушла она навсегда.

Ты перед мной на коленях
Будешь кричать «Прости!»
Но тебя не замечу
Я буду смотреть с высоты!
2012

Та дівчина щовечора сидить на вікні,
Немов шукає у вечірніх вогниках казку.
Її очі заплакані, стомлені і сумні,
Але серце чекає на щастя.

Та дівчина загубилась у своїх мріях,
Рожевих світлих, але таких далеких,
Розум її від думок тих дуріє,
І ніч вже зовсім лягає на плечі.

Та дівчина шукає в зірках свою долю.
І кожен вечір пише вірші,
стискуючи папір до болю,
Лишає на них частинку душі.
2015

Кохай мене, тримай, не відпускай,
Це почуття - це крок до божевілля,
Я тут з тобою, мене не відвертай,
А то хожу неначе під похміллям.

Тримай мене, прошу не відпускай,
Ти мені безмежно так потрібен,
Прошу мене, ти так сприймай,
Без масок всяких, дурних ігор.

Душа горить її вже не спинити.
Ти підпалив її давно...
Ті почуття не можна загасити,
І кожен день, неначе у кіно.

Як хочеться забути і сховатись,
Так тихо залягти на дно.
На слова твої не відзиватись,
Та я пуста як випите вино.
2015

Знаєш, а я і досі не вмію писати
про кохання...
Я ще досі боюся собі зізнатись,
що програла те кляте змагання,
В якому і так на мала змагатись.
Що я зовсім змінилась...
Що в останні моменти я так мало
буваю собою..
Що від днів цих пустих
жахливо втомилась..
І від осені, що стала майже сестрою.
Знаєш, а я ще досі не припинила
мріяти...
Я ще досі досі живу на
сторінках улюблених книг,
Поміж героїв що можуть посіяти
Надію серед постійних відлиг.
Знаєш, я вже не залежу від тебе..
Я вже майже навчилась жити
без твоїх од...
Знаєш, я перестану бігти до тебе,
Шукаючи зручних нагод.
2015