Автори /
Уляна Шарпе
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
Ти пройшов
•
***
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Відпусти мою тінь
ти не бачиш як слово у роті
ти не бачиш як слово у роті
І осінь
і грози
і грози
Щоразу, минаючи церкву на розі двох вулиць,
які перехрещені тут, наче ноги коханців,
які перехрещені тут, наче ноги коханців,
Тиша така що можна сконати від твого безсилля
і твої торкання мов фрески надбились до мого плеча
і твої торкання мов фрески надбились до мого плеча
Щось під шкірою, в жилах, пориває на друзки спокій,
продірявлює обрій, промальовує лезом сліди,
продірявлює обрій, промальовує лезом сліди,
Ти пройшов. Ти вже переболів.
Залишивши порожню незмірність по собі,
Залишивши порожню незмірність по собі,
Тіло до тіла. Це не спрагле бажання плоті,
Це психічна потреба торкнутись твоєї руки,
Це психічна потреба торкнутись твоєї руки,