Автори /
Вікторія Фединишин (2015)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Хай на вулиці вітряно-вітряно
•
Розумний розум розмовляє прозою
•
Ти все одно його не забудеш
•
Так холодно зимою
•
Пробач, що зустрілися долі
•
Не вір усмішці без обличчя
•
Ми з тобою загубились в мовчанні
•
Мені інколи здається, ніби
•
Зупини мене, зупини
•
Знов літають в небі голуби
•
Знаю, серце, знаю
•
Заплющ очі, я тобі розкажу про весну
•
Ти прости мені, Боже
•
Для кожного свої рядки
•
Говорив мені голос вітру
•
Він її любив і хотів дізнатися правду
•
Вечірнє місто
•
Це поєднання таке незвичне
•
Ой не плачте, карі очі
•
Ти так близько, як ніколи
•
Акровірш
•
Усе було немов чарівний сон
•
Порізала його по серці
•
Побажання
•
Коли мені повітря було мало
•
Ти сказав, що я ангел
•
Я не хочу любові
•
Заховай мене від дощу
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Хай на вулиці вітряно-вітряно,
Вдихаю любов із повітрям я.
Вдихаю любов із повітрям я.
Розумний розум розмовляє прозою,
На пам'ять декламує теореми.
На пам'ять декламує теореми.
Ти все одно його не забудеш
Навіть коли любити іншого будеш…
Навіть коли любити іншого будеш…
Так холодно зимою,
Кружляє заметіль.
Кружляє заметіль.
Пробач, що зустрілися долі
В духмяний вечір при зорі,
В духмяний вечір при зорі,
Не вір усмішці без обличчя,
бо це всього лиш маска.
бо це всього лиш маска.
Ми з тобою загубились в мовчанні
Були близькими стали звичайними.
Були близькими стали звичайними.
Мені інколи здається, ніби
люди слухають не ту музику, дивляться не ті фільми.
люди слухають не ту музику, дивляться не ті фільми.
Зупини мене, зупини, зупини
На п’ять хвилин, на п’ять хвилин.
На п’ять хвилин, на п’ять хвилин.
Знов літають в небі голуби,
Вони літають високо над хмарами.
Вони літають високо над хмарами.
Знаю, серце, знаю,
Знаю, тихо, серце, цить,
Знаю, тихо, серце, цить,
Заплющ очі, я тобі розкажу про весну.
Ти її закарбуєш у пам’яті.
Ти її закарбуєш у пам’яті.
Ти прости мені, Боже,
Мої безкінечні гріхи.
Мої безкінечні гріхи.
Для кожного свої рядки:
Бува слова порожні звуки,
Бува слова порожні звуки,
Говорив мені голос вітру,
Що без мене ти жити звикнув.
Що без мене ти жити звикнув.
Він її любив і хотів дізнатися правду
«Ти любиш мене»? – в неї спитав він.
«Ти любиш мене»? – в неї спитав він.
Вечірнє місто…
Вже місяць мов кораблик випливає.
Вже місяць мов кораблик випливає.
Це поєднання таке незвичне –
Сильний характер і миле личко.
Сильний характер і миле личко.
Ой не плачте, карі очі
З неба сльози ллються.
З неба сльози ллються.
Ти так близько, як ніколи,
Щем у серці не стихає
Щем у серці не стихає
Вічно кохання в душі є
І ніколи воно не згасне.
І ніколи воно не згасне.
Усе було немов чарівний сон
І ми боялись налякати тишу
І ми боялись налякати тишу
Порізала його по серці,
Сльозами вмилася на мужньому плечі.
Сльозами вмилася на мужньому плечі.
Наші шляхи перетнуться, можливо,
Та не нам приймати це рішення.
Та не нам приймати це рішення.
Коли мені повітря було мало,
Ти був мені найглибшим подихом.
Ти був мені найглибшим подихом.
Ти сказав, що я ангел,
Але обтяв мені крила
Але обтяв мені крила
Я не хочу любові,
що ріже зіниці яскраво-палючим світлом
що ріже зіниці яскраво-палючим світлом
Заховай мене від дощу
І від поглядів злих і бездушних.
І від поглядів злих і бездушних.