Автори /
Олександр Жилко (1997)
|
Рубрики
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Захопити планету
•
Cльоза
•
Гра м'язами
•
Bloom
•
Ніколи не знаєш
•
Перехід
•
Дим та іскри
•
Глибокий видих
•
Одкровення
•
Ідеальний розчин
•
Плач
•
Scarborough fair
•
Мої двадцяті
•
Ґрунти і насіння
•
Елегія
•
Затишні і неспокійні
•
Дім інтонацій
•
Темні ночі
•
Рядки і метелики
•
Краєвиди і голоси
•
Холодно
•
Книга кінця
•
Відродження
•
Пам'ять
•
Старий місяць
•
Потік
•
Із кімнат тихих
•
Тільки вгору
•
Кольорові спалахи
•
Десять і один
•
У винному погребі
•
Купець
•
Відстань
•
Рядки і простори
•
Спогади
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Мені відомі два достовірні
способи захопити планету Земля.
способи захопити планету Земля.
От вичавлюється сльоза,
терпка як з ягоди сік,
терпка як з ягоди сік,
він зачерпає форми посудини
щойно народженої без осаду
щойно народженої без осаду
Чому коли я проводжу по стіні пальцем
не з'являється лінія —
не з'являється лінія —
Ніколи не знаєш,
коли світло влетить у зіниці
коли світло влетить у зіниці
З часом світліє та мить, коли
як у воду в старість влетиш.
як у воду в старість влетиш.
Вогонь пророста крізь фаєрку,
зачепившись за іскру.
зачепившись за іскру.
З-під душі вилітає камінь,
срібним ядром
срібним ядром
Приклавши до долу,
до землі, грудну клітку
до землі, грудну клітку
Замішую мул і бурштин у єдиний розчин.
Плач прадавніх дерев і намитий осад.
Плач прадавніх дерев і намитий осад.
Якби дати тобі силу
обрубати гілки ще тоді,
обрубати гілки ще тоді,
Якщо ти їдеш до Хмельницького на ярмарок,
залізяки, цукор, цяцьки і лахи,
залізяки, цукор, цяцьки і лахи,
Я дебютую в двадцятих роках
маленькою книжкою віршів.
маленькою книжкою віршів.
Живуть поміж своїх, живуть поміж дерев
в садах фруктових, в домах без вікон,
в садах фруктових, в домах без вікон,
Ти живеш всередині інею
і не йолопам розуміти
і не йолопам розуміти
В українських квартирах,
у цих затишних кімнатах
у цих затишних кімнатах
Дім інтонацій, при великій дорозі
ніколи не добирає слів,
ніколи не добирає слів,
Місцевим бог — далекий родич.
Місцевий бог — старий дідуган.
Місцевий бог — старий дідуган.
Червоний метелик загна́ний в куток
реагує на кожен спалах світла.
реагує на кожен спалах світла.
Не тільки ж чума
править ножами,
править ножами,
Холодно.
Пробирає до кісточок.
Пробирає до кісточок.
Ох, як довго вона манила,
запрошувала, благала,
запрошувала, благала,
Ось вже остання одежа скинута,
полягла у бою із вітром безжальним.
полягла у бою із вітром безжальним.
Старий місяць вусатий і впертий
вливає у себе горнятко ранку,
вливає у себе горнятко ранку,
Колючими спіралями дим,
гострий, холодний й розмитий,
гострий, холодний й розмитий,
Коліями срібними, бордюрами
відміряють метри-кроки.
відміряють метри-кроки.
Приходять сюди щовечора,
у єдину тиху кімнату,
у єдину тиху кімнату,
Хоробрість котеджів й висоток
тієї ж пекучої іскри дитя,
тієї ж пекучої іскри дитя,
Розмалюйте нас,
розмалюйте повністю!
розмалюйте повністю!
Душі ховаються у місті з графіту
поїдають солодке насіння самшиту.
поїдають солодке насіння самшиту.
У винному погребі дядька Луї
виноградні потоки по самі краї
виноградні потоки по самі краї
Купець спитав мене: "На що міняєш?"
Кажу, на сміх її голосний,
Кажу, на сміх її голосний,
Ти вчися чекати тієї нагоди,
що вправно слідує за місяцями,
що вправно слідує за місяцями,
А там, за полями, слова винесені
і обведені червоним кольором.
і обведені червоним кольором.
Запах непрочитаних книг визначає моє дитинство,
кліщами витягує розмазані місяцями спогади
кліщами витягує розмазані місяцями спогади