Автори /
Марина Орбан (1999)
Рубрики
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Ми - еліта цього міста.
•
,,,
•
Без назви
•
Без назви
•
Без назви
•
Без назви
•
Без назви
•
І грій...Будь-ласка
•
Без назви
•
Без назви
•
Без назви
•
Без назви
•
Би...
•
Без назви
•
Без назви
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Ми-еліта цього міста,
Ми його коханці і птахи,
Ми його коханці і птахи,
Тиша, музика і ніч,
Думки в головах,
Думки в головах,
Останній літній сон закінчився,
І вона сидить коло вікна,
І вона сидить коло вікна,
Закрий вікно, бо дує,
Дує з вулиці самотністю,
Дує з вулиці самотністю,
Закрий вікно, бо дує,
Дує з вулиці самотністю,
Дує з вулиці самотністю,
Ніщо не вічне. Час також невічний.
Протече, немов ота сльоза.
Протече, немов ота сльоза.
Ця дівчина, хто вона?
На вигляд примхлива і сумна,
На вигляд примхлива і сумна,
В голові в мене відблиск твого тіла,
В серці любов до тебе,
В серці любов до тебе,
Додай газу, рухайся.
Рухайся в напрямку вітру.
Рухайся в напрямку вітру.
Можеш замикати себе на замки від чистих ілюзій,
Можеш позбавляти себе відвертих сумлінь,
Можеш позбавляти себе відвертих сумлінь,
Десь у мареві твоїх хотінь
Ти забажав зірку з неба
Ти забажав зірку з неба
Забери мене звідси з собою
Туди, де ніхто нас не чув би,
Туди, де ніхто нас не чув би,
Мені здається, навіть без води прожив би,
Але життя без тебе - не життя.
Але життя без тебе - не життя.
Досить говорити про невідоме.
Досить заходити на перед.
Досить заходити на перед.
13 вагон 7 купе,
Столик, вигляд з вікна.
Столик, вигляд з вікна.