Я так хочу тебе... аж до сліз... до "мурашок" по шкірі,
До покусаних губ... до болючої рани-туги.
Та живу, як жила, посміхаючись людям у міру.
І лиш мрію я просто торкнутись твоєї руки.
Я так хочу тебе, ніби жити лиш тиждень лишився,
Ніби кілька лиш днів і нічого уже не змінить.
На межі мої нерви, від цього мій розум втомився,
Легше зразу у попіл, ніж так довго і болісно тліть.
Я так хочу тебе... за тобою я сильно скучаю,
А туга зсередини з"їдає, немов кислота.
Кожен вечір я зустріч тобі уві сні призначаю,
За п"ятнадцять хвилин до світанку, де п"ята зоря.
Ти прийди, нам обом... нам обом так потрібна ця зустріч,
Дай лиш шанс розказати про те, чого вже не скривать.
Я так хочу тебе! І від цього вже час не лікує,
Просто я і сама вже не хочу цього забувать...

січень, 2016

Між нас Господь суддею став,
Коли торкнулась щік гарячих.
Він шлях вказати вірний мав,
А не вказав шляхів ніяких.
І закрутилась голова
В грудневу пору - сніг, морози.
У всьому винна я сама
І на обличчі тільки сльози.
Тепер у Господа прошу,
Щоб ти завжди лиш був зі мною.
У світі цьому я живу,
Тому що ти живеш у ньому...
2016р.

Від коли я тебе зустріла --
Жила в надії я щодня.
Щомиті бачити хотіла,
Ти - щастя, мрія ти моя.
Спокійно так було з тобою
Ці кілька днів в мому житті.
Чому залишилась одною?
Як повернути дні оті?
Тримав за руку сильно-сильно
І гладив ніжно по щоці.
Дивився в очі дуже пильно,
Ці очі сняться уночі.
Я задихалася від щастя,
Мені так бракувало слів...
Усе було, неначе в казці,
Продовження ти не схотів.
Усе було чи може буде?
Не знаю! Вірю в майбуття.
Тебе ніколи не забуду
І те, як ти казав: "Таке життя..."
грудень, 2015

Торкнусь душі твоєї я руками,
Скажу тобі "Люблю", "Скучаю дуже..."
І не важливо, що буде між нами,
Я вдячна, що ти є, мій милий друже.
А ти мені напишеш, що "Цілую",
"Мала, добраніч" - от і все на нині.
Твій силует щоночі я малюю,
У снах пливу до тебе я крізь хвилі.
Вже зранку відправляю я "Привіт"
І смайлик долітає у віконце.
Ти згодом теж напишеш у "приват"
"Доброго ранку, моє миле Сонце."
І сотні кілометрів зникнуть в мить,
Може для когось зовсім ненормально.
Кохання з мегабайтів може жить,
Хоч і не справді, а лиш віртуально...

18.02.2016

Подзвони через кілька літ,
Посміємось над нашим минулим.
Я скажу, що готую обід.
Вийшла заміж. Про гордість забула.
В тебе буде любима дочка
І дружина чуть-чуть креативна.
І на мене похожа в точку,
І якось все виходить дивно.
Через кілька років запрошу
Разом з дочкою, жінкою в гості.
Я признаюсь собі, що люблю
Й не тримаю на тебе злості.
Дві сім"ї сонця схід зустрінуть
І, надіюсь, усі будуть раді.
Подзвони, як усі уже підуть,
Щоб ніхто нам не був на заваді...

03.03.2016