Автори /
Іванна Литвинець І (1984)
|
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Коли я виросту таким, як ти
•
А ти летиш до свого дому
•
Учитиму тебе, сину
•
Якщо почуєте десь запах рути
•
Приречена, засуджена навіки (останні дні Лесі Українки)
•
Співай, Кобзарю наш, співай!
•
Це говорили всі народи
•
Казково-осіння фата для наречених
•
Ти просто не питай
•
Кожна мрія дарує світанок
•
Допоки, Солдате, воюєш
•
Навчися щасливим іти під дощем
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Свобода – коли ти вільно ідеш по землі,
Коли не чекаєш рахунків за щасливі дні.
Коли не чекаєш рахунків за щасливі дні.
А ти летиш до свого дому,
Вітер не може тебе наздогнати.
Вітер не може тебе наздогнати.
Учитиму тебе, сину, розмовляти найкращою,
Рідною українською мовою,
Рідною українською мовою,
Над ним схилилась чорна тінь,
Шептала щось, молила.
Шептала щось, молила.
Надворі ніч. Заснути тяжко
І проклинаю я життя.
І проклинаю я життя.
За думою дума роєм вилітає,
Одна давить серце, друга роздирає,
Одна давить серце, друга роздирає,
Це говорили всі народи,
Та не мовчати нам, однак
Та не мовчати нам, однак
Казково-осіння фата з туманного серпанку,
Що гаптується мереживом тихого ранку.
Що гаптується мереживом тихого ранку.
Ти просто не блукай ще у вчорашніх снах.
Ти просто не шукай пробіл на сторінках.
Ти просто не шукай пробіл на сторінках.
Кожна мрія дарує світанок,
А світанок – новий день.
А світанок – новий день.
Мій син спить на білосніжній постелі,
На ній хмаринки й ведмедики веселі.
На ній хмаринки й ведмедики веселі.
Ти зачаровано поглядаєш у виш,
Ти вільним птахом знову десь летиш.
Ти вільним птахом знову десь летиш.