О жорстока панно!
Я люблю ще Вас
Люблю Божевільно і п'яно
Люблю, як вперший раз.

Ви світлом моїм стали,
Подихом душі моєї
Ви запалили спалах
Зірки в небі своєї.

Ваш голос, тепер в снах
Він як музика зі мною,
Ваші очі, як голки на соснах
Стали мені барвою основною.

Ви стаєте, для мене дорогою:
Людиною, жінкою, сестрою
Без вас страждаю нудьгою
І вмираю, як солдат, без зброї.

27 квітня 2016

Не завидуйте нікому,
Це погане почуття
Радійте щастю чужому
Буде кращим життя.

Паліть! Виривайте!
Це із душі
Ніколи не давайте,
Щоб там росли спориші.

Лютий, 2016

***
Мовчання телефону, як вирок
На самоту...
Біль проник до душі, і нирок
Залишивши, лиш постоту.
Хвилини повільно повзуть,
Як черепаха
Вони мене на ній везуть,
Аби я з'їхав з даху.
За стінами моїми
Не чути голосу людського
Ходімо!
Шепчеш вустами своїми
"У смуток гріха тяжкого".
Промовляєш, до мене так
Самота проклята
Завдаєш.
Все нових і нових атак
Ти така затята.
Знаєш і любиш влучати
В серце моє студене
Примушуєш телефон, довго мовчати,
І всесвіт, забувати про мене.
Я люблю, коли залишаєш мене,
На одинці, хоч трішки щасливим
Здається, ще година не мине,
Ти знов л'єш на мене зливи.
Минає доба, за добою,
А ти обіймаєш сильніше
Як мені розійтися з тобою
Як зробити це тихіше?
Аби не залишилось ран,
Спогадів сумних
Я не хочу іти на таран
І приймати рішень дурних.
Мовчання телефону, як штамп.
Факт, на самоту
Морок краде світло із ламп
Заганяє мене в темноту.

10 квітня2016

***
Твої тонкі пальці
Тримають філіжанку...
Ніжний їхній кальцій,
Я цілую щоранку.

Трішки радості і болю
Приносить їхня шкіра
Хоче вирватись на волю
Гнів лютого звіра.

Я зміг полюбити,
На руках твоїх кров
Ти не зможеш вбити,
Віру в любов.

На краю леза, на кінці
Стою сміюся я
Ти стискаєш у своїй руці,
Душу мою,
Моє життя.

Така гірка ця кава,
Що в кривавій філіжанці
Вбивчо-ласкава
Ніжна шкіра твоїх пальців.

31 березня 2016.

Ніжно сонечко світить
В твоє вікно,
Я дарую тобі квіти,
І п'янке вино.
Ти п'єш, торкаєшся вустами
Келеха з кришталю
Скоро боліти перестане
Те слово не люблю.
Ти пробач і забудь
Мене, як сон
Тебе чекає довга путь
І страшний життя закон.
До любові дорога
Проложена з каміня
Ти попроси у бога
Віри терпіня.

17 березня 2016