* * *
Побляклі кольори минулорічної веселки
Уже не тішать око. Буденні клопоти –
Міль, що точить мою свідомість,
Проїдаючи дірки в пам’яті.
Ти чуєш, сонце більше не гріє нас.
Я не вірю, але то правда –
Наш світ вкривається кригою.
Новий льодовиковий період.
Повне відмороження душ, засніження сердець.
Ніхто нікому не потрібен.
Чи прийде колись потепління?...
Прокоментувати
Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --