Автори /
Ольга Паучек (1962)
|
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
нелегка твоя доля
•
не суттєво
•
?...!...
•
... до моря
•
.,.. в самоті
•
***
•
***
•
... лише мить
•
... стежку замело
•
... на гостини
•
... за Вкраїну...
•
***
•
Незгоди подолаєм
•
... утратив мрію
•
Навіщо осінь пізня
•
... у будні
•
***
•
Заплакала вишня
•
Усвідомлення
•
... шелестом дощу
•
... одна
•
***
•
біль Душі
•
***
•
***
•
Діти війни
•
***
•
***
•
Світанкове
•
***
•
... вона шукає...
•
... нарешті...
•
***
•
У себе повір
•
Зима - зимонька
•
Дві дати
•
Хай злива змиє слід.
•
Наві що...
•
... осінь,
•
***
•
Вертаюся у снах
•
Квітне, пахне череда
•
***
•
***
•
... сльозинка неба.
•
.... чорно-біле....
•
Священний Вітре
•
... Весна буяє і цвіте...
•
Сіє, віє завірюха
•
20 "за"
•
... блаженніше й не треба
•
***
•
Мене, мій Господи, прости
•
...нові життя сторінки
•
Небесні пушинки
•
.... саме такого...
•
***
•
... на словах...
•
... осінні пісні.
•
Тиха Осінь
•
***
•
... не здолати осені печать.
•
***
•
Тебе виглядаю
•
***
•
Сонце крізь Дощ
•
... і марево глибоке.
•
***
•
...мої кольори...
•
***
•
***
•
...і розлетяться...
•
Бо життя лиш мить.
•
Усі в сівті тепла прагнуть.
•
Якби...
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
Не суттєво
•
...зі святом!
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
Ось така ось... Осінь
•
***
•
У перший клас.
•
***
•
Не весело.
•
Сам Господь заповів.
•
І сюди прийду.
О, Нічко темна, одинока,
важка у тебе доля:
важка у тебе доля:
Час із часом нам стає
усе дорожчим...
усе дорожчим...
Життя - мара?
Мак... Волошка...
Мак... Волошка...
Я хочу до моря,
де зорі прозорі,
де зорі прозорі,
Шелестіла листям
зелена діброва,
зелена діброва,
Загубились мрії
в лозах винограду,
в лозах винограду,
Сонечко засяяло у небі,
Вітер тихо-тихо шепотів,
Вітер тихо-тихо шепотів,
До світанку лишилася мить -
в серці спокій тихенько звучить...
в серці спокій тихенько звучить...
Подих ночі.
Мерехтливе місяця тепло.
Мерехтливе місяця тепло.
В селі маленькому, у краю буковинському,
У славнозвісному куточку України
У славнозвісному куточку України
Помолімось за нашу Вкраїну
За квітучий сад, широкий лан
За квітучий сад, широкий лан
Змій плаче на горі високій
не помістити сліз в долонях, -
не помістити сліз в долонях, -
Тривожиться душа моя
за долю України...
за долю України...
Зелено-бурий, золото-багряний
ліс тихо, по-осінньому, дрімає,
ліс тихо, по-осінньому, дрімає,
Я чую дощ, -
То гірко тужить осінь,
То гірко тужить осінь,
Неосяжно
зоряная мрія
зоряная мрія
Свято літа минає,
Сивина покриває
Сивина покриває
Листочки, як сльози,
Спадають додолу...
Спадають додолу...
Зітхає вечір світлячками,
Спадає листям на поріг...
Спадає листям на поріг...
Вітряно, повітряно
Дощ паде у сон,
Дощ паде у сон,
Тату, ти нагадуєш про себе
легким, прохолодним вітерцем
легким, прохолодним вітерцем
На Івана, на Купала
З неба зірка в трави впала...
З неба зірка в трави впала...
Не зрозуміти біль душі
за кольором одежі,
за кольором одежі,
Будує лелека гніздо на стовпі,
Сім"ю йому треба створити,..
Сім"ю йому треба створити,..
Солдат писав додому лист із фронту
Коханій, мамі й дітям: - Дорогі,
Коханій, мамі й дітям: - Дорогі,
Один із дідусів у Польщі згинув
(на міні підірвався в бліндажі),
(на міні підірвався в бліндажі),
Якось наснилась сонячна погода,
Веселка напуває небеса,
Веселка напуває небеса,
Барвіночку, синя радість,
Квітко мого краю,
Квітко мого краю,
Ранкове місто
Пісня зі змістом
Пісня зі змістом
Єднаймося, українці,
Єднаймося, любі.
Єднаймося, любі.
Дощ розписав у срібну смужку світ,
Упало небо в хмари... соковиті...
Упало небо в хмари... соковиті...
Цвіте кульбабка у траві
Комашку гріє...
Комашку гріє...
Коли зима свій попіл розмете,
Забудуться лихії вітровії -
Забудуться лихії вітровії -
Молюся, дитино, за тебе
Й здоров"я твоїх ворогів,
Й здоров"я твоїх ворогів,
Вдягнула шапочку пухнасту,
Із перламутру чобітки,
Із перламутру чобітки,
Стою одиноко
В полоні холодного часу,
В полоні холодного часу,
І знову дощ...
І пасмурна тривога,
І пасмурна тривога,
Ніжну душу скував у кайдани,
Для бажання поставив капкан,..
Для бажання поставив капкан,..
Полинова осінь
Краєм неба просинь
Краєм неба просинь
Літо. зачекай,
Не біжи за край,
Не біжи за край,
Там рідний зелен-сад,
Веселі мама й тато,
Веселі мама й тато,
Ось настала середа -
З неба сіє дощик,
З неба сіє дощик,
Злому назло:
Живу, сміюсь, радію,
Живу, сміюсь, радію,
Шила мама,
Вишивала
Вишивала
У кожній крапельці дощу
Сльозинка неба...
Сльозинка неба...
На фоні кольорового життя
Моє стареньке, чорно-біле фото...
Моє стареньке, чорно-біле фото...
В дитинства сад, країну мрій,
Пору духмяну
Пору духмяну
Квітує, сяє первоцвіт
Весні відкривши двері
Весні відкривши двері
Під ногами біла ковдра
Рип - рип,
Рип - рип,
Замело, завіяло, засніжило,
Заховалось сонечко між хмар,
Заховалось сонечко між хмар,
Потріскують дрова в печі
У полум"ї бажання,
У полум"ї бажання,
Віє Вітер, всі простори завіває,
Снігом сіє нам у вікна й димарі,
Снігом сіє нам у вікна й димарі,
Іду у ніч рябу і темну,
Бреду не відаю куди,
Бреду не відаю куди,
Хочеться бути собою і дихати вільно...
Тиснява помислів стійко принижує дух.
Тиснява помислів стійко принижує дух.
Наївні Сніжинки
Додолу з хмаринки
Додолу з хмаринки
Солодкий щем осяяв душу
І стрепенулись крила вій...
І стрепенулись крила вій...
Сон в отчому домі,
У батьківській хаті
У батьківській хаті
Хтось любить на словах,
Хтось палко у душі
Хтось палко у душі
Заплуталось літо у листі,
Спадає теплом до землі...
Спадає теплом до землі...
Чорнобривці при дорозі на краю...
Не співається пташині у гаю...
Не співається пташині у гаю...
Бринить Комарик біля вух -
Щось хоче розказати.
Щось хоче розказати.
Тихий вечір... Серпень... Зорепад.
Слово зайве, думка невпопад,
Слово зайве, думка невпопад,
Любіть Україну,
Як матір єдину,
Як матір єдину,
Ще літо,.. світанки вже схожі, так схожі на осінь,
Туман понад полем замріяний тихо пливе,
Туман понад полем замріяний тихо пливе,
Давайте говорити про хороше:
Веселку, що із річки воду п"є,
Веселку, що із річки воду п"є,
Дощик плаче, моросить,
Сіє мжичкою,
Сіє мжичкою,
Листочки, ніби перша сивина,
Додолу осипаються із вишні,
Додолу осипаються із вишні,
Диво дивне - Дивина
Жовта квіточка
Жовта квіточка
Сині волошки, поле безкрає,
Подих легкий вітерця,
Подих легкий вітерця,
Подаруй мені квіти
Щоб світилися літом
Щоб світилися літом
Градинки-горошинки
Покотились небом...
Покотились небом...
Заграй, синочку, на баяні
Щоб не тривожилась душа,
Щоб не тривожилась душа,
Приїжджайте діти
До батьків на Паску,
До батьків на Паску,
Десь у небі Трясогузка
Весело співає,
Весело співає,
Тюльпанчик визирнув листочком:
- Зима скінчилася, як світ?
- Зима скінчилася, як світ?
Вкраїнський Лелека
Летів іздалека
Летів іздалека
Приходить Муза, коли хоче,
Диктує правила свої...
Диктує правила свої...
Для чого пишуться вірші... Для кого?
Весну світанок щоб стрічав святково,
Весну світанок щоб стрічав святково,
На війні біди, горе, жорстокість,
Гинуть мрії і зоряні сни.
Гинуть мрії і зоряні сни.
Зрізані квіти
Стоять на столі
Стоять на столі
Ох, яка кругом краса
Лісом, полем йде Весна!
Лісом, полем йде Весна!
Дуже гарна Зима
В цьому році була
В цьому році була
Свято літа минає,
Сивина покриває
Сивина покриває
Вечірня тиша задивилась в небо...
Там зорі мерехтливо гомонять:
Там зорі мерехтливо гомонять:
Повітря дихає добром
І зорі сяють особливо,
І зорі сяють особливо,
Морозний день, сміється сонце,
У небі простору блакить...
У небі простору блакить...
Хоч у солдата
Вдача чуттєва,
Вдача чуттєва,
В день народження молодшого сина.
Стою... життя крізь мене йде,
А я ніхто, ніщо й... нічиє
А я ніхто, ніщо й... нічиє
Напоєне повітря виноградом,
Роси краплинка покотилася на лист...
Роси краплинка покотилася на лист...
Одягла берізка
Сукню золотисту,
Сукню золотисту,
Проводжає мама
Сина на війну
Сина на війну
Онучку мій, дитино люба!
У перший клас сьогодні йдеш
У перший клас сьогодні йдеш
Літечко надворі -
Радість у душі
Радість у душі
Плаче сива Україна
Гірко тужить Мати
Гірко тужить Мати
Дощик падає, крапає-плаче,
Миє сонечко, небо й траву
Миє сонечко, небо й траву
Небо, річка, сизі верби,
Тополиний пух,
Тополиний пух,
Огляди