Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Амале Амале (1972)




Огляди

  1. Le note di notte
    Крест фонаря на хмуром лбу окна,
    там вдалеке среди холмов
    усталый
    неизвестный
    беглый
    высматривает знак.

    Чем гуще мрак,
    чем ближе, чётче
    штрихи его промокшей робы,
    тем мельче сердца дробь.
    Я дирижёр его шагов между болотных кочек.
    Я музыка в предчувствии синкопы.



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  2. Iншi повстануть
    За рядами ряди.
    Поперед кроків сліди.
    Вигуки з мороку років – іди!
    Збутися кожній помилці знову і знову,
    Знаючи броду – у ту саму воду!
    Бо немає інших шляхів,
    Бо сходи із льоду –
    Ті, що були, вже розтали,
    А інші повстануть
    Аж тої чудової миті
    Коли кості і вірші твої - білі,
    А, може, бліді,
    Ще, може, не мертві,
    Але вже перемиті
    Сухими руками ченця,
    Що сходи спирає об небо байдуже,
    Забуті давно устами пристрасної долі,
    Все ж засяють для чогось вгорі,
    І небо, нарешті, заплаче від болю.



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  3. И то и сё
    Я здесь и там.
    Я мачеха и мать.
    То в пост скоромное,
    То вдруг, молясь, рыдаю.
    То змеями сползают с языка,
    А то как жемчуг их из уст роняю –
    Свои слова.


    (Авторский перевод с чешского)



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  4. Вже ранок...
    Ти кликав - я бiгла, летiла до бою
    Нiчого не бачачи перед собою.
    Бо ти наказав, щоб було, як у казцi:
    Нi пiшки, нi возом, нi взута, нi боса,
    Мов та перепiлка по жовтих покосах -
    Нi гола, нi вдiта скакала по лiтi.
    I навiть всерединi не похололо,
    Як гостра стерня раптом ногу вколола.

    Я бiгла вперед, очi навстiж, як вiкна.
    Лиш лiто закiнчилось так непомiтно,
    I сили мене почали залишати,
    А ти був все далi, засипаний снiгом,
    Мовчазний, як небо затягнуте димом.
    I вже не було куди так поспiшати.
    Без глини не можна лiпити горняти.
    Нi взута, нi боса, нi вдiта, нi гола
    Я вперто та довго полову молола,
    Горiла, як купина, та не згоряла,
    Уже не жила, але ще не вмирала.

    ...По небi й по полi блукаю, шукаю
    Води на безвiддi i дна у безоднi.
    Вже ранок траву пiд ногами гойдає.
    Якi ж божi роси сьогоднi холоднi...



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  5. Не промахнись
    Сжимаю левую в кулак
    Сжимаю правую
    Я форт, я цитадель
    В осаде
    Я – цель
    Летящая в закатных облаках
    Не промахнись



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  6. Пусть туман
    Пусть туман
    По мне как по равнине
    Ползёт
    Его посередине
    Разрежет утро
    Молодым ножом
    Безжалостно и скоро.



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  1. Жизнь пашет ниву
    Жизнь пашет ниву сердца плугом боли,
    А мы за ней руками загребаем,
    Не внемля, погруженные в нытье,
    Как с ласковым цинизмом бытие
    Тихонько в борозды нам зёрна подсыпает.



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  2. Пишу про шипшину
    Лiто шепоче:
    Пиши про шипшину,
    Про сердите шипiння шипiв та бiло-рожеву шалену пiну суцвiть
    На хвилях темно-зелених блискучих,
    Пиши про живучу i непереможну багрянiсть гiлок запашних,
    Пиши про червонi як пристасть плоди,
    Про їхнi вуста соковитi,
    До котрих перстiв не клади,
    Бо вiдгризуть аж по лiкоть
    Зубами,
    Бо пишна шипшина моя
    I недоторканна.



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  3. Мы искали покой
    Сквозь белую ночь чёрного снега
    Плети.
    Раздувает проклятье стихов и ворон
    Ветер.
    Мы съели любовь, мы выпили слёз
    Литры.
    Нам стонать на чужом языке - не нужны
    Титры.
    Мы считали, что так. Оказалось совсем
    Эдак.
    Мы искали покой, а попали в сады
    Бреда.
    Ничего целиком. И даже не на
    Половины.
    Добродетели все нам засчитаны здесь
    В вины.
    Мы зажгли сердца, а от них – ни тепла,
    Ни света.
    Умер наш бог. Не оставил в камнях
    Завета.



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --