Дождь это время,
Когда на землю спускаться небо.
Когда кусочки его высоты
Косаються луж и рушат мосты.
Какой то тяжести ждут облегчения,
Рыдают, плачут и бьются в мгновеньях.
Капельки дождика - капельки света,
Падая вниз, разрывают небо.

Щасливий - той хто живе!
Ти ж живеш, а одже щасливий.
Наче лебідь по морю пливе,
сивим вітром по сивий долині.
Ти живий, але ти сама не свій.
Поборов всі нещастя й негоди,
Зрозумів ти, що світ не простий.
Все залежить від серця погоди.
Бурі й громи несе нам потік,
Той потік життю не минути.
Проте я не підамся й до віку,
До кінця на сім світі нам бути.