Таким, як ми з тобою
Завжди дістається трішки більше:
Більше болю,
Боротьби більше
Та більше пішки…

Поки думаєш, що казати, - слухай,
Слухай про мою відвагу
Та власну спрагу,
Слухай шум колишніх міст
Та сутінь у очах, надто тривалу.

Знаєш, що буде далі?...
І я не знаю
Чи стане тобі тих днів,
Яких мені не стало?!

Сповіді для живих,
Якщо це комусь допоможе
Чи колись
Допомагало…

Ось що я тобі скажу, рідна,
Їдь звідси, допоки ще їхати в змозі.
Забирай слова,
Залиш набої,
Свої переживання
Та сльози.

Їдь, допоки ще можна
Проїхати по цій
Розбитій
Дорозі.

Їдь додому з непохитною
Вірою,
Хай звучить це непереконливо
Й смішно, -
Таким, як ми з тобою
Й щастя дістається
Набагато
Більше.