Марево наяву
Магічна мить... Жінки так прагнуть взнати долю..
Ворожать, мріють, заглядають в мабуття..
В ту мить тривожно, не дає спокою
Одна лиш думка: "Лиш би ти цілий!"
Тривожна ніч, і марево дзвінка.. Чекала, що ось-ось
Заграє улюблена мелодія й вона...
Та ні.. То сонне марево, галюцинація і пустка!..
Занурюючись в глибину, вона кричала!
Марила, тремтіла, спирало дихання
Тоді ж бо ще вона не знала, що її чекає..
І снилось їй, що десь зоря здіймалась...
І постріли.. На собі біль відчула
Пташини, що покидала зранене дитя..
Політ і крик, чи запах крові, що тьмарив розум..
Сходила вранішня зоря..
Прокинулась... Чи то від крику свого,
Чи то від болю, що так різко полоснув живіт!
Пітьма... Зневіра...Відчай, розпач!...
І ненависть!
Чи пекло наяву? І сни...сни..сни
Де сміх зеленоокого хлопчиська
Так поруч... Радісні усі..
Де він біжить до тата... Рідний, такий схожий..
Пробудження і плач... Благання....
Не снись мені, янголе..
Душі мені ти не ятри...
2014
""
Прокоментувати
Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --