У каждого свое предназначение
И, знаю я, что каждому -дано.
Но каждый выбирает положение,
В зависимости от себя же самого.

Когда ты- работяга по призванию,
Когда ручной тебе присущ и труд,
Трудись руками, не меняя дислокацию,
Другим подумать за тебя дай, друг.

Когда тебе бумаги - в удовольствие,
И канцелярской крысой за спиной зовут,
Не променяй бумаги на довольствие,
Оставь другим физический ты труд.

Когда призванием считаешь сцену,
Не можешь без аплодисментов и цветов,
Когда "жрецом" себя считаешь Мельпомены,
Не лезь в политику, хватает наглецов...

Лечи людей, коль клятва Гиппократа
Тебе важнее, чем любой закон.
Учи детей, коли наука -свята,
И если в сердце твоем больше, чем любовь.

Пусть каждому нам хватит человечности,
Идти по жизни выбранной стезей,
Не забывая о призвании, и в трезвости
Давать оценку своим действиям порой.

Нехай же кожному дістане людяності,
Зайняти свою ланку у житті,
Щоб блазнем не вважали нас оточуючі,
І щоб несоромно було на самоті!

Ранок. Тиша...
Чути півнів і поодинокий гуркіт авто.
Ледве дихаємо,
Щоб не порушити тонкий спокій в АТО.
Прислухаємось:
Чи не чути страшних звуків того життя...
Дочекаємось,
Мине скрута і полине у небуття.
Прорвемося!
Життю наснагу ми повинні давати самі!
Хто не хоче,
Той хай не просить долі кращої у Судді!

Рушника матуся
доньці вишивала,
Ніжну колискову
лялечці співала:

Ти зростай, красуня,
світові на радість,
Не спіткає лихо тебе,
ані заздрість.

Синьо жовтим вийшов
Рушничок у мами,
Синій- мирне небо,
Жовтий-щастя й радість.

У достатку жити,
І не знати горя...
Вишивала мама
Доньці добру долю...

Рано вранці я дуже люблю
Цілувати заплющені очі,
І дивитись на твої долоні.
Тихо-тихо, щоб не збудити,
Кожен раз, як зі мною ти поруч,
Я у неба благаю прощі,
Не лишатись самій серед ночі.
У такому жорсткому світі,
Важче стало бути жіночною,
Дозволяй мені, дуже прошу,
Залишатися просто собою...
У великому місті, мов панцир,
Одягаєм на себе образ,
Граєм ролі залізних леді,
Тільки поруч з тобою не хочу.
Хочу лагідной бути й тендітною,
Готувати каву й сніданок,
Цілувати заплющені очі,
Богу дякувати за ранок...
2015р