Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Козак Дума (1958)
Душа колись полине до світил,
але сердець торкатимуся знову,
бо аркушем нестиме небосхил
моє відверте поетичне слово!


Інфо
* Народний рейтинг 4.758 / 5.18
* Рейтинг "Майстерень": 4.580 / 5.02
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Переглядів сторінки автора: 208480
Дата реєстрації: 2016-10-24 19:49:34
Школа та стилі: Школа - життя, стилі - аляудські (різноманітні)
У кого навчаюсь: Тарас Шевченко, Василь Симоненко, Василь Стус, Микола Вінграновський, Ліна Костенко, Наталя Забіла, Всеволод Нестайко, але повчитись можна у будь-кого...
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2026.02.21 18:17
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Невиправний реаліст. Читаю, пишу, насолоджуюсь життям, борюсь, в т.ч. і з собою…

Найновіший твір
Мої будні
Запитуєш у мене, як діла?
Які у мене мають бути справи,
коли душа обвуглена дотла,
а із друзяк – один лише лукавий.

Пишу, читаю, правлю… Знов пишу,
відповідаю на листи прихильниць.
Наснаги жду, а краще – куражу,
а ще боюся «поетичних милиць».

Від голоду поки що не помер
і ноги справно носять, слава Богу!
Та навкруги побільшало химер,
які настійно кличуть у дорогу.

Куди? Не знаю точно. Хто куди…
І кожна з них мені своє щось пише.
Одні – де пальми і смачні плоди,
а інші – спокій де і вічна тиша.

Такі дилеми вибору… Хоч плач!
Сиджу як пень, один на роздоріжжі,
і думаю: Що краще за калач?
Напевне молоде, пахуче збіжжя.

Але ж обмолотити – треба сил,
тоді молоти, сіяти, місити…
А я давно у полі не косив,
не пам’ятаю – де коса і сито.

Тому не буду голову ламать,
не стану я занадто мудрувати –
піду до хати, укладуся спать,
а зранку знов – поезії кувати!