Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Мирослава Шевченко (1989)
Коли самі ви лишитесь,один, покинутий,забутий,i стане круком світ увесь,а небо келихом отрути,-не все ще втрачено для вас,ще ліки є на ваші рани.Ідіть туди, де в ранній час встають,як привиди, тумани.

Інфо
* Народний рейтинг 4.460 / 5.32
* Рейтинг "Майстерень": 3.911 / 5.25
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.744
Переглядів сторінки автора: 26582
Дата реєстрації: 2016-11-13 18:15:38
Школа та стилі: Неокласицизм,Неоромантизм,Київська школа,Празька школа
У кого навчаюсь: Микола Зеров, Павло Филипович,Олекса Стефанович,Олександр Олесь
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2018.11.13 11:41
Автор у цю хвилину відсутній

Найновіший твір
Осінній пейзаж
Осіннє листя падає додолу,
За вітром, що несе його кудись.
І жовтий лист під ноги випадково
Впаде, як дивний скарб, комусь колись.
Стоїть на вітрі дерево без листя,
Похилено-смутне, немолоде,
Розсипалося по землі намисто,
Вбрання його вогнисто – золоте.

Дерева огортає дивний спокій,
Стоять вони, могутні та сумні
Ці велетні німі. Це їх глибокі
Шукають очі щось удалині…
А поруч з ними чутно тихі кроки –
Осінні швидко добігають дні.

07 листопада 2018 року