Автори /
Андрій Кудрявцев
|
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Було
•
Ми різні
•
щастя
•
в унісон
•
ще
•
є мета
•
швидкоплинне життя
•
Пам’ять
•
Неевклідове життя
•
День уходить
•
Душа і Серце
•
Театр у житті
•
Мов у останню мить
•
Совість-шкапа
•
Тане сніг
•
***
•
Ніч
•
Хто перший
•
Захоплює небо блакиттю
•
Мить
•
Мій янгол
•
Ми в небі з тобою
•
Уява
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Було - хизувався, що дока життя.
було -ображався на себе, нікчему.
було -ображався на себе, нікчему.
Ми різні, бо різні поради у кожного серця.
У кожного правила власні, з своїми не лізу.
У кожного правила власні, з своїми не лізу.
Так довго клянчив я щастя у Бога,
чекав, воно з’явиться із-за рогу,
чекав, воно з’явиться із-за рогу,
У осені – вечір, один до зими,
дощ вже домиває кавярні терасу.
дощ вже домиває кавярні терасу.
Ще на даху сузір’я Оріона,
ще вулицями бродить нічка сонна,
ще вулицями бродить нічка сонна,
Є мета,
є жадання жити,
є жадання жити,
Не вистачає неба над головою, землі під ногами,
спілкування з друзями, навіть із ворогами,
спілкування з друзями, навіть із ворогами,
Відтінками миті усі відрізняються,
свої кольори має день наш кожний.
свої кольори має день наш кожний.
В неевклідовій геометрії
«паралельність» не відбувається.
«паралельність» не відбувається.
День уходить, птахів щебетання
усе далі, відлуння тихіші.
усе далі, відлуння тихіші.
Душа молода, що не день – кроси,
у тмуторокань готова рушати.
у тмуторокань готова рушати.
Театр у житті, комусь навколо
ролей не вистачає та удач.
ролей не вистачає та удач.
Він небо хапав очима
до обрію,
до обрію,
Прикро, десь скакунів загубив,
жвавих Мрію, Удачу я здуру.
жвавих Мрію, Удачу я здуру.
Тане сніг навкруги, тане сніг,
знову чую я подих доріг.
знову чую я подих доріг.
Місто спить ще, а з неба за вікнами
сніг пухнастий летить з вишини
сніг пухнастий летить з вишини
До світанку шукає спокій,
тихо човгає ніч стара.
тихо човгає ніч стара.
Мозок знову нагадує мені,
Хто насправді у нас головний.
Хто насправді у нас головний.
Захоплює небо блакиттю
весь простір. Тінь хмар замальовує,
весь простір. Тінь хмар замальовує,
Несе у даль крихкий мій човен
бурхлива течія життя.
бурхлива течія життя.
Він читає думки, наче маг,
наче книги сторінки. Від нього
наче книги сторінки. Від нього
А хмари сьогодні так низько над нами
пливуть. Снігом повні їх душі.
пливуть. Снігом повні їх душі.
Він лежав, та дивився у стіну,
коли раптом побачив скотину.
коли раптом побачив скотину.
