На пелюстці, що згубилась
Тихо ніжність причаїлась.
Не чекай, ти підійди
І пелюстку підійми.
Чуєш, як тремтить вона,
Ніжність серденько пройма.
Завтра буде новий день,
День для радості й пісень.
А сьогодні в тишині
Ти у дім впусти її.

Недосказане між нами,
Недописане богами,
Бо зустрілися раптово
Наші очі знову.
Ми мабуть уже стомились,
В почуттях своїх згубились.
Сотий раз уже по колу
Все шукаєм спільну мову.
Може, краще відпустити,
Все забути, далі жити
І навік закрити дверці
Для кохання в свому серці.
Та залишиться я між нами
Недописане богами.