•  Вже скоро

Війна не розуму, а дронів,
такі реалії буття.

•  Варяг

Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.

•  Песиголовець*

Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,

•  Перший дощ

Ніби в камертон у підвіконня
барабанить до світанку дощ,

•  Поетичні війни

На Парнасі відучора гуд
«геній» роздає свої вказівки

•  Жінка

Ціловані росою босі ноги
шукають поміж вишень солов’я,

•  Павутинка надії

Тче павучок небесне макраме
у лабіринтах бабиного літа,

•  Весна у полі

Невістульки вибілили поле,
наче сніг,

•  Опісля обстрілу

Завітає тиша,
як незваний гість,

•  Не вбий

У склепі кремлівських стін
зростають криваві тирани.

•  Кожному своє

Сало треба їсти з часником,
можна і з цибулею, і з медом…

•  Сонечко

Сонечко квапливо по долоні
добігає краю точки h*,

•  Здолаємо!

Небо, чиє ти? Диявола? Бога?
Місто під ранок не спить.

•  Друзяки

Запахне ліс після дощу грибами,
туман впаде на крутосхил ярів

•  Поетична маститість

Поки з’ясовують поети,
хто з них маститіший, хто ні –

•  У селі

На столі гуслянки кварта,
щойно з лавки теплий хліб.

•  Оберіг роду

– На покутті вмостився Дідух
і звідти рід благословив…

•  Генеральне прибирання

Після слів: «Сьогодні прибирання» –
тут безсилий, навіть лисий чорт,

•  Оболонь

Спаде вода і знову будуть луки,
травою освіжиться оболонь.

•  Чи це не гріх?

Світанок соковитий, наче вишня,
Дніпрові хвилі ніжаться до ніг…

•  Календарна осінь

І вичах чай. А сну немає зовсім.
Шумить листва, бо хоче літа ще.

•  Іду на ви

Промовив Святослав: «Іду на ви!» –
та нині лиш поплічники іуди,

•  Весна

Мороз ще дихає у вікна
і воду сковує калюж

•  Півник, що голосно репетує

Півнику аби здійняти ґвалт,
от і надриває він горлянку.

•  Третій лишній

Упади в обійми ночі,
стань богинею кохання,

•  Біба і Боба два…

В Гундарєва рейтинг горобця,
У Желіби теж не більше миші.

•  Осанна жінці

Краса твоя незрівнянна,
волосся, мов сонцеквіт

•  Безрейтинговий пописун

Дайте мені рейтингу, я – геній,
а таким не місце у хвості.

•  Остання травнева злива

Відлунала соната дощу,
аплодує смарагдове листя,

•  Дорога до мрії

Хочеш проти вітру йти? Іди!
Не зважай на те, що скажуть інші.

•  До редакції майстерень

Дивно! Недавно мене прибрали за порушення правил публікації (два вірша поспіль), а тут он два вірша поспіль і ніби все гуд! На жаль, шановні адміни, вибірковість не найкраща риса людини!

•  Чому?

Накалатаю чаю, хай стоїть.
Коли гарячий, то нема натхнення.

•  Примара пам’яті

Таких ночей, напевно, вже не буде.
Переплелися руки, мов лоза.

•  Жаска паралельність

Ув іншім вимірі без воєн.
Там сонях сходить і росте,

•  Кати

Ще ненароджене дитя
в утробі материнській вбили.

•  Напередодні

Переддень великої спокуси,
ще не кожен усвідомив гріх,

•  Берегиня

Полинути в загублені світи,
де пломеніє зорепадом небо,

•  Збудеться

Мовчить знесилена Вітчизна.
Знекровлений тече Дніпро.

•  Секрет геніальності

Що ти плачеш? На тобі перо,
паперовий лист, чорнила трохи…

•  Конюшина

Біля ставу цвіте конюшина
непримітна прикраса землі.

•  Приходь, синочку, на вечерю

На столі хлібина, біла скатертина,
в рамочці маленьке фото край стола.

•  Не така ця ніч, щоб спати

Не така весіння ніч, щоб спати,
повня заспівала за вікном.

•  Хризантемне диво

Паморозь торкнеться хризантем
у фіналі бабиного літа,

•  Коридор долі

Ні спокою, ні сну, лиш втома
на вії упаде під ранок,

•  Питаннячко

Коріння зла живе в утробі нас.
Не бідкайся на зовнішні процеси.

•  Ціна українського зерна

Вимішуєш долю, як тісто для хліба,
зернинку лелієш у жерлі війни.

•  Пертурбація

Пожурилися, поплакали та й забули.
Полетіли ясні соколи світ-за-очі.

•  Гойдалки

Орелі хочуть дітвори.
Від вибухів стає їм страшно.

•  Просто будь

Отут був дім. А нині просто – вирва.
Стікає кров ще тепла до землі.

•  Душа воїна

На долоню сіло пташеня,
полохливо дивиться у вічі.

•  Вересневі роздуми

Вересневі роздуми легкі,
як тенета бабиного літа,

•  Крижане серце

Вичахне кава. З твоїм поцілунком
губи терпкими не стануть ніколи.

•  Про тишу

Що може бути краще тиші,
коли замовкають гармати?

•  Банальна гундарівщина

«Гундарєв!» – лунає перекличка
«майстер» слова він у нас ого!

•  Зародження зла

Кажуть, в епоху драконів
люди були добріші,

•  Така епоха

В епоху нанотехнологій
так мало місця для душі.

•  Ех, акби…

Горе нам. Бо, то дурні, то бідні,
ще й на повню люто виє пес.

•  Виродки роду людського

Як носить це суче плем’я земля?
Опоросились матки: «Йдіть, вбивайте!» –

•  Люблю я дощ

Я дощ люблю за розмаїття фарб,
за тротуари від ватаги вільні.

•  Тягар сьогодення

До річки тягнеться сонечко,
спити води прохолодної.

•  Ратаї

У древнім храмі між розсохлих стін
ікона кровоточить, тихо плаче.

•  Зимова ніч

Зимова ніч сипне леліток,
устеле білі килими

•  Негода

Колісниця гучно гуркоче небом.
Вітер силиться дуба зламати.

•  * * *

Намалюй на вікні дивні квіти, неначе в дитинстві.
Зі смаків залиши на губах лише бабці узвар.

•  Березень

Пролісками втішиться зоря,
як морози вимерзнуть до грама

•  Приречення

Промінець осяяв далечінь,
час іти туди, де стиглі мрії,

•  Мотанка

В’язала із соломи доні ляльку,
її в розшиту плахту одягала.

•  Слово Борисфена

У нас Дніпро, а ми Йорданську воду
освячуємо роду з року в рік.

•  Тризна

Тричі: хай Бог пробачить,
злетіло і стихло все.

•  Козаки сучасності

Зимонько, морозом напої.
Забинтуй снігами по́ля рани.

•  Серед полів

Впаде світанок в золотаві ниви
і заспіває поле до межі.

•  Вічна пастка

Коли нап’ється сили тиша,
зблудять оракули з тропи,

•  Новорічне

Рік не прийшов, а гепнувся, ось на,
скалічених тепер сприймай за рідних.

•  Алея Слави

Пропаде у вічності цей день.
Ніч нехай розгубить постулати.

•  Хай збувається

Невістульки* тягнуться до сонця,
задрімала хмарка на межі,

•  Безвинні жертви обстрілів

Ракети падали, як груші,
та завивали тут і там.

•  Заздрощі та заздрісники

(із розділу банальна гундарівщина)

•  Безнадійні ночі

Як сльозою на склі заплаче світанок.
Ти очі розплющиш життя це чи ніч?

•  Політичний Еверест

Поправок внесено багато
у заповідь: «Не укради»,

•  Чумацький шлях

На землі чумацький шлях важкий.
А на небі? Не скажу, не знаю.

•  Офіра

Коли впаде до ніг офіра,
Боги не змилуються, ні,

•  Така зима

Замріється зима про білий сніг.
Оце халепа задощило небо.

•  Жаский вертеп

Бачиш, іде вертеп
із мертвою головою?

•  Недобра магія зими

Серед леліток прохололих
струмує сяйво ліхтаря.

•  Борвій

Старий маестро грає на дротах,
у димарі протяжно завиває.

•  Надир

Ось-ось надир постукає у двері.
Сипне снігів, зморозить геть усе.

•  Надир

Ось-ось надир постукає у двері.
Сипне снігів, зморозить геть усе.

•  У мороз

Скипень розправляє пазурі,
лід тріщить і тьохкає до краю.

•  Дилема

Аж змій-спокусник на хвилину зблід,
побачивши, як Єви ніжні руки

•  Жриця кохання

Таку хіба ти спати укладеш?
Кров з молоком. Гарцює, мов левиця.

•  Віра у краще

Сувій думок. Не розкручу ніяк.
Переплелися, що не розірвати.

•  Країна 404

Під обстрілом ракет столиця.
По вінця горя та біди.

•  Таємниця на двох

Промовчи. Не обмовся нікому.
Швидкоплинно кінчається ніч.

•  Жага тиші

Ворон тихо не кряче.
Біда не ходить сама.

•  Ніч спокусниця

Що ти, ноче, хочеш тут знайти?
Тобі місяць брат, але ж не рідний.

•  Левіафан

Вербою чи тополею? Яка різниця.
Бачиш лелека шукає домівку,

•  Різдво

Свічею окопною висвітли ніч.
Виведи тьму. Вибіли начисто.

•  Серцевий напад

Біль нестерпний пронизує груди.
У безвихіддя сіре лице.

•  Розмова з ніччю

Поговори зі мною, ноче,
про зорепадів буревії,

•  Снігопад

Переінакшити усе
й забути стріти Новоріччя,

•  Грудневі переспіви

Грудневі переспіви лісу
крізь лід замерзлого Дніпра,

•  Душа народу

Не люблю робити якісь преамбули до віршів, але тут випадок трохи інший, тому:
Якщо чесно я вже зрадів, на коротку мить залося, до хлопа (гундяя Юри) щось дійшло, а нніть, помилився!

•  Раб кохання

Вона красива, наче перший сніг.
Жаданіша завії на світанку.

•  Ранкова нездійсненність

Недопалок, немов худа рука,
приліг на попільнички покривало,

•  Зимові концерти

Під припічком живе цвіркун.
І, що йому негода?

•  Викрили

Каже дядько гучно з возу,
аж реве довкілля:

•  Передгрудневе

Згрудніє листопад, загрубіє,
зашаріє сонце на межі,

•  Сорокоуст

… і… позивний «Псих».
Згадав наче всих,

•  Стара верба

Хитається під сирістю небес
стара верба, похила та розлога,

•  Першосніг

Клопоче ніч про білий сніг,
на ранок – вибілене поле,

•  Завія спогадів

Завія не тяжіє, а летить,
неначе пух, на спогади осінні,

•  За хвилину до осені

Ніч принишкла.
Гарна мить.

•  Юркодурь

Гундяй! Ти знову сереш на головній сторінці! Не вгамуєшся ніяк, поц пробірочний! От на кому природа дійсно відпочили, то це на тобі - лисе і дурне геніальне поєднання людської ницості.

•  Журавець*

Помовч до ранку. Нехай світло
зітре померклі фарби ночі.

•  Про порозуміння

Ми почнемо розуміти один одного, коли перестанемо розуміти російську.

•  Гундарєву

Гундарєв! Може досить срати на сторінці? Всі зрозуміли ти хоч і лисий, але генітальний, такий собі х.й з припаяною головою. Тополь чи Соболь робить свою роботу і не виє, а тим більше не опускає сторінку до рівня російського шапіто. Закрий хлєбало і не позорь ім'я заслуженої журнашлюшка! Такі, як ти війну привели у наш дім, але твоє місце на скотомогильнику. Як казав Джохар Дудаєва: "До росіян я відношуся, як до дохлого скота"... а ти - напівкровка-напівшавка і вкусити доладно не вмієш! Ги-ги-ги!

•  Запроданець

То не питай чому прийшли вбивати.
Це за язик російський наша плата.

•  Свята геніяльність

Надриває зранку «геній» пуп,
аж заходяться зі сміху люди.

•  До Руфа*

Скажи, Руфе, твоя жертва була даремною?
Твої вірші читали пацюкам?

•  Лікувальне

Ковтай, дружок, мікстуру вірша,
сьогодні буде день важкий,

•  Така собі осінь

Листя заграє сонату настрою,
закружляє у вальсі спокуси.

•  Вовки Да Вінчі

Скільки нас ще поляже
у ці лихі години?

•  Останній бій

У криївці холодно та сиро
на стіні ледь тліє каганець,

•  Приступ жаби

(із розділу банальна гундарівщина)

•  Стара груша

Грушко, сипни на землю
своїх плодів, що аж під небом,

•  У чому ж різниця?

Гундарівщина річ досить поширена у літературному світі. Є люди, які чітко розставляють розділові знаки, хочуть дістатися вершин парнасу, але Бог окрім цих якостей більше нічого їм не дав, почитаєш і думаєш: «Яке ж ти криворуке «майстрисько» жах»! На сторінках ПМ я це проходжу не вперше вже була «навчителька» з Полтави. Тепер ще два жолуді залетіло: Юра Гундарєв та Самосвал Желіба (останній взагалі боїться відкрити своє обличчя) – пописуни ще ті!
Різниця поміж нами, юро, колосальна я – спортсмен, тренер, Майстер спорту України, аби не такі, як ти то мав би Заслуженого тренера, але мені те вже не потрібно. Так от у чому поміж нами різниця, мені цілком природньо допускати певні помилки у віршах, бо пишу зі словниками і іноді можу проґавити те чи інше слово, але це легко виправити, як і розділові знаки, а ви з самосвалом чітко розумієтеся на правилах української писемності і так криворуко пишете – ганьба! Сторінку свою я закрив, бо самосвал, до речі, цей поц перший на ПМ дозволив собі безпідставно ставити 1 бал! До такого навіть полтавчанки не опускалася!

•  Мить прозріння

Ховається у передмісті осінь.
У місті не сховаєшся – асфальт.

•  У чому ж різниця?

Гундарівщина річ досить поширена у літературному світі. Є люди, які чітко розставляють розділові знаки, хочуть дістатися вершин парнасу, але Бог окрім цих якостей більше нічого їм не дав, почитаєш і думаєш: «Яке ж ти криворуке «майстрисько» жах»! На сторінках ПМ я це проходжу не вперше вже була «навчителька» з Полтави. Тепер ще два жолуді залетіло: Юра Гундарєв та Самосвал Желіба (останній взагалі боїться відкрити своє обличчя) – пописуни ще ті!
Різниця поміж нами, юро, колосальна я – спортсмен, тренер, Майстер спорту України, аби не такі, як ти то мав би Заслуженого тренера, але мені те вже не потрібно. Так от у чому поміж нами різниця, мені цілком природньо допускати певні помилки у віршах, бо пишу зі словниками і іноді можу проґавити те чи інше слово, але це легко виправити, як і розділові знаки, а ви з самосвалом чітко розумієтеся на правилах української писемності і так криворуко пишете – ганьба! Сторінку свою я закрив, бо самосвал, до речі, цей поц перший на ПМ дозволив собі безпідставно ставити 1 бал! До такого навіть полтавчанки не опускалася!

•  Як врятувати літечко

Сонце проковтнула хмарка
і відразу всім не жарко.

•  Безсилля чаклунки

Приворожити не зуміла.
Зачарувати не змогла.

•  Слимак

(із розділу банальна гундарівщина)

•  Відчуття провини

Не слів бракує, відчуття провини,
за Курбаса, за Стуса, за, за, за…

•  Йолоп царя всеяросійського

Поет був млявеньким настільки,
що бракувало хлопу слів.

•  Про конфлікт Соболь - Гундарєв

Шановна спільнота!
Маю ще раз зробити пояснення щодо конфлікти Соболь – Гундарєв, щоб не було інформації лише від сонцеликого Юрка.

•  Напівтони осені

У полисках осіннього дощу,
напівжурба, напівлюбов, півмряка…

•  Юро, та ти шо?

Що ти нидиш, хлопчик сопледар,
чи тобі не до душі присвята?

•  Листотерапія

У ті часи коли листи
летіли до поштових скриньок,

•  Стара калоша

Стара калоша вчила кеди жити:
«Послухайте, недомірки, сюди…» –

•  Ранковий церемоніал

Ранок зігріється чаєм
чи кавою.

•  Плагіатовий пошуковичок

Плагіат вбачається у всьому.
На паркані бачиш слово – йух?

•  Таїна для двох

Подивись у закохані очі,
в них безмежно радіє життя,

•  Бажання віслюка

Хотів осел заржати наче кінь,
як ненормальний роздуває писок,

•  Листопад

Привіт. Ось і ти, коханцю осені.
Прочини таємницю небес:

•  Казка про сказ принца Кончіту

Це було у паралельнім світі,
а можливо зовсім не було,

•  Секрет для Гундарєва

Душа шукає виходу в астрал,
їй хочеться міжхмар'я та нірвани…

•  Павутинка з бабиного літа

Ця павутинка з бабиного літа,
вона ще пахне лебедя крильми,

•  Каштани

Каштанами встелило землю,
їх так багато цьогоріч.

•  Товариш еге-гей

Дзявкотять московські посіпаки,
місця не знаходячи собі,

•  Відповідь на гавко-юр

Що, лисий гицель, мову відібрало?
Ти, сподіваюсь, вже до цього звик.

•  Вірші

Вірші –
недоспані ночі

•  Юркотварь №…

Перекочерижить геть усе,
виссе з пальця 33 проблеми…

•  Своя дружина, або – дежавю

Своя дружина, то своя. А от сусідка…
(і тут перелік переваг звучить не рідко).

•  Сторожові вежі

Козацькі вежі не згоріли й понині
і громаки їх ситі та в строю.

•  Вбережи нас, Боже

Переінакшити цей світ.
Але чи зможем?

•  * * *

Полинь у роздуми про вирій,
про безпорадність сірих днів.

•  Трохи про Совість

Я майже не пишу таких промов, але:
Гундарєв далеко не дурак. Але що ми маємо? Пробігся по його писанині і зробив висновки: цю потвору бісить рейтинг Сушка, бо бачите його власний рейтинг не дотягує до Олександрового.

•  Римословіє

Десь років сто не бачив Жанку,
а тут махаючи крильми,

•  Зізнання

А ти зітхнеш. І підеш далі.
Таке життя. Іди.

•  Матерія часу

Зубата матерія часу гризе плоть.
Сточує камінь вода безперервно.

•  Мистецтво вчити

Вчив жеребця віслюк мистецтву бігу.
Але, як тренер був він, так собі.

•  Фетишизм сучасності

На мої мешти. Пройди хоч пів життя.
Важко? Не рюмсай, я зміг.

•  Якось на Юрія

На Юрія гурки садила,
слізьми вмивала кожну бубку,

•  Отака чортівня

Історія наша багата і славна,
але у народі зрадливці, як фуріі,

•  Авдіївка

Плачуть Авдіївські зорі,
з неба стікають слізьми.

•  вЕЛИКОДАР

Час диктує наразі умови
війною та лихою годиною.

•  Банальна гундарівщина

Здрастуй, сонцеликий юркодар!
Заспіваю «генію» осанну.

•  Не сій вороже

Були часи важкі, були славетні.
Історія розкаже все сама.

•  Геніяльна геніяльність

Геніяльність лізе через шпарки,
то у вірш улізе, то в есе,

•  Чи має значення мова?

Спочатку було слово.
Нам нав’язали язик.

•  Малинівка*

З калюжі воду горобці
спивають у серпневу спеку,

•  Осінній сум

Красива осінь та сумна.
Переплітається димами.

•  Звичайна гундарівщина

Він і Сосюра, і Тичина,
і наслідки й першопричина,

•  Когутова пісня

Когут співає, наче соловей,
затягне пісню і своїм, і вашим.

•  Сорокадення

Сорок днів, як сорок листочків –
суцільний біль і безсоння.

•  Слово

Слово, – ти птаха чи криця?
Гоїш і раниш. По суті,

•  * * *

Схаменися!
Ще світла не випив світанок,

•  Містер Шаріков

Щоки надуваються щосили,
шнобелем* пускає бульбашки…

•  Урок Юркові

Якщо ти, дружище, туповатний,
я тобі одну пораду дам:

•  Половина осені

Мовчки вичахне сад
на жовтневий мотив,

•  То хто ти, «генію»?

Юрко пуста гладишка серед хати,
він тут «шедеврів» рясно наплодив.

•  До зброї

Вони обіцяли, що буде багато Предтеч
й хрести готували сказавши, що це для месії.

•  «Майстру» Юркові Гундарєву

Не бухикай, мов стара калоша,
бо мені до того все одно.

•  Напишу до осені листа

Напишу до осені листа.
Хай мені відпише листопадом,

•  Вибір за кожним

Чи ти пробачиш знову їх? –
ґвалтівників, катів зухвалих,

•  Зона комфорту

Поринути у світ ілюзій
й лишитися назавжди в нім,

•  Епідемія

Сусід у мене вегетаріанець
від виду сала хреститься, капець,

•  Сила Борисфена

Край ночі стань на Борисфена схилах,
прислухайся, як жебонить вода,

•  Свята бездарність

Майстер ком не стане майстром слова,
що напише мжичка чи полова.

•  У саду

Сховаюся у золотім саду,
де ще від вишні трохи пахне літом

•  Прощання з вереснем

Росою вересень умився
й пішов собі за виднокрай,

•  Але ж недаремно

Час летить. Не стомлюються коні.
Був алюр, тепер уже галоп.

•  Переродження

Перекипить цей лютий гнів.
І перетопиться на милость.

•  Парнаські історії

На парнасі гикає коняка
(Гундарєв дописує катрен)

•  Політ орьла

Наче орьол із Поті
ширяє в піднебессі.

•  Першохвилини

Щастя уламком комети
зникло в лютневій метілі.

•  Гундарєвословіє

– Коротша думка, кращі пироги!
– Це правда, Юро?

•  Десь там

Полинути ув інший вимір,
де малахітова зоря

•  Юркові катрени

Геніальність мислі у катрен
не дається Юрі, хоч ти трісни!

•  Відгадка на Юрину загадку

Для ребусів є лиса голова,
вона розумна, наче два єврея,

•  Роздоріжжя долі

Облиш мене. Все виправить світанок.
Недопалки завжди надто гіркі.

•  Алкоголічна муза

Силабічна чи тонічна
муза в мізки лізе,

•  Юркові Гундарєву та подібним

Кожній людині своя є ціна.
Я переконаний в цьому віднині.

•  Пустунка доля

Пустунка доля зваблює людей,
веде за руку, солодко щебече,

•  Листопадова ніч

Перегорну цей листопад
календарем чи падолистом,

•  Юроваката бикує (ХХХ).

Мовчи, писака, маєш Божий дар,
коли мовчиш – одне суцільне чудо.

•  Грибна пора

Напоїть дощ сосновий бір,
гриби потягнуться до хмар

•  * * *

Слова молитви линуть із душі.
Хіба важливо в голос чи про себе?

•  Негода

Заколише буря сни,
захурделить спогади

•  Така робота

Без сюрчка фізрук немов без рук.
На уроці хаос та гармидер.

•  Осіннє безсилля

Осінь обдере до слова.
Вірші голі, мов дерева.

•  Миттєвість осені

Упало сонячне проміння
крізь шибку на робочий стіл,

•  Кривава православна церква

Московське православ’я – вищир тьми,
що славить смерть невинних на планеті.

•  Вирок

Думка глибокого польоту
ширяє над чаркою столу,

•  «Азовсталь»

Плакали стіни й стогнали.
Промінь сонця, немов Божий дар.

•  Новорічно-росіянтське

Шукає дід мороз заначку,
аж вата лізе з голови.

•  Зимові примхи

Закрутить, захурделить, замете…
Зима шукає чим подивувати.

•  Шлях до мети

На тихих вулицях пам’яті
бродять одинокі спогади.

•  Шлях до свободи

Ворог внутрішній страшніше зовнішнього.
Здираю наліпку про «братські» народи.

•  Чугайстер

Частина ІІІ – Світанок.

•  Чугайстер ІІ

Частина ІІ – ніч біля багаття

•  Чугайстер

Де Черемоші* сходяться в єдино
й вітрисько у розпадині живе,

•  Юрковата бикує (ХХІХ)

Юрковати бикує (ХХІХ)

•  Юрковата бикує (XXIIX)

Воно без язика не може жити,
хоча прижився на Святій землі,

•  Останній день літа

Збреши мені, що це останній день,
що завтра буде календарна осінь

•  Вірю в ЗСУ

Ракета небу ріже жили,
земля спиває кров людей,

•  Жовтопряд

Махне діброва здалеку гіллям:
«До мене йди, моє повітря чисте» –

•  Вечірнє

Гранатовим зайнявся небосхил,
жара спадає, кам’яніє спека

•  Моя Україна

Чумацьким Шляхом котяться Вози.
А світ стоїть, куди йому спішити?

•  Повітруля*

Повітрулі крила уночі поцупив,
біля Марічейки* вижидав її.

•  Пізньоосіннє воскресіння

Сумують парапети за теплом.
Їм одиноко без дзвінкого сміху.

•  Яблуко спокуси

Яке воно те яблуко на смак?
Вже не згадають, навіть старожили.

•  Кожному своє

Шукає прихистку голубка
між двох розлючених котів

•  Кам’яні брили Ґорґани

Над полониною рокоче
гроза, неначе день останній,

•  Материнська пісня

Хай вітровій роздмухує надію,
накинь на плечі вересневу шаль

•  Юрковата бикує (ХХІІІ)

Ай так Юрка, ай так сучий син, –
ерудит радянського розливу!

•  З поетичного безсоння

Ранок шукає слово до вірша.
Ходять кімнатою тихо думки,

•  Чернігівське лихо

Боже Всевишній, де ти?
Чуєш сирен виття?

•  Паморозь

Із інею одягнеш пектораль,
вишневий саде, в сіре передгрудня.

•  Яблучний Спас*

Лине журба лелеча,
яблук і меду смак,

•  Обережно! Тут…

Усюди: Тут люди! Тут діти! Тут…
По надписах летять снаряди «градів».

•  Передвесняне

Ще провесінь проталин не зробила,
дерева не зняли снігів кашкет,

•  Бранець ночі

Вітре, де твої крила?
Чом став безкрилим, чому не летиш?

•  Ностальгуючим

А, що тобі столипінські вагони
де у кутках валялись трупаки?

•  Перший сніг

Захурделить, аж світу не видно.
У каміні вогонь – оберіг.

•  Вогонь Прометея

Дай нам вогню, безсмертний Прометею,
хай спопелить двоглавого орла,

•  Просто пізня осінь

Здається вітер заблукав у парку,
шматує листя, казиться щосили

•  Теперішні цінності

«Ай так щастя, ви мої хороші,
грієте і тішите мене…» –

•  Слід долоні

Долоні слід на склі роса не змила.
Людські перестороги ніпочім.

•  Бути янголом

Бути янголом просто, треба платтячко доці
накрохмалити трохи, заплести в косу бант…

•  Падальщик

Стерв’ятником, здається, бути просто –
торгуєш Честю на чужій землі.

•  Чортоязиччя

Чорти московські сплять і бачать,
як проростає їх язик.

•  Лавандове поле

На полі лавандовім жиє* вічність,
така ж прекрасна і такого ж кольору,

•  Юрковата бикує (ХХІІ)

Майструн свої стругає байстрючки
ні ритміки, ні розміру, ні рими…

•  Юрковата бикує (ХХІ)

Іди, хвазанчик, покормлю з руки
чи вищипаю твій павичий хвіст.

•  Травневий спогад

Травень лежав у травах,
пив краплини роси.

•  Бориса і Гліба

Дорога в осінь ледь помітна.
І наче день, і наче юнь,

•  Круїзний лайнер

Зійшла нанівець у пошуках
своєї дитини.

•  День літа

Дозріє аґрус на колючих вітах
і половина літа промайне.

•  Присвята шкарпетці

Куди ти пропала із пральної?
Я вже обшукав всю квартиру.

•  Серпень

Серпень дозріє димом у городі,
туманом на оболоні, Персеїдами…

•  Нехай все збудеться

Шахеди знов украли сон.
Чумацький шлях кудись плететься.

•  Влучання

Чуєш виє швидка?
Пилу та гару чад.

•  Юроковата бикує (ХХ)

На сайті знову віддає душком,
Юрко своє роззявив піддувало…

•  По/барабану

Під час тривоги треба барабан.
Без тулумбаса в укритті залячно.

•  Московія

Долетить і до вас. Ще умиєтесь кров’ю, потвори.
Запитаєте в Бога чи неба: «За що це нам все?» –

•  Юрковата бикує (ХІХ)

Завелась на сайті …вошка, –
лисий та підступний паразит.

•  Пізня осінь

Пізня осінь сльози ллє і ллє
вередує, аж немає спасу.

•  Юрковата бикує (ХVІІІ)

Цап вселився у Юркову душу,
як побачить вірша зразу – бе-е!

•  Вибори – то святе

Я не люблю цю сучу владу.
І попередні не любив.

•  Ще трохи

Тебе зречуться, принесуть в офіру
та спопелять на капищі богів.

•  Юрковата бикує (ХVІІ)

Думав, що ухопить бультер’єр.
Помилився, то московська тойка*

•  Казкове

Коли роса впаде на мальви,
неначе зійде Божий дух,

•  Юрковата бикує (ХVІ)

«Сьогодні СОНЦЕ ЗАГЛЯНУЛО ВРАНЦІ…»
Микола Соболь «Коли настає завтра»

•  Коли настає завтра

«А, як же там де стін нема й будинків,
а душі – біля Бога, як же там?» –

•  Джерела

Із джерела витікає ріка.
Від храму дверей – віра.

•  Юрковата бикує ХV

Ірже пегас: «Рятуйсь хто може – майстер!» –
плішивий знову суне напролом,

•  Досвід

Коли дозріють полуничні мрії,
несміло ти натиснеш на дзвінок…

•  Юрковата (бикує ХІV)

Півень кудкудакає на фермі,
треба, каже, висидіти яйця,

•  Парость

Вода сточує камінь.
Не лий з пустого в порожнє.

•  Після обстрілу

Коли прилітає знову
по Одесі чи Харкову

•  Десь у лісі

За словом російським приходять російські танки.
За думкою змосковщеною тягнеться Сандармох.

•  Передосінній настрій

А журавлі давно летять ув осінь,
хоч літо ще по-справжньому пече

•  Юрко бикує ХІІІ

На північ суне оле́нь,
а утки летять на йух.

•  З поміченого

Ранок. Повітря чисте.
Хоча бракує роси.

•  Юрко бикує ХІІ

«Геніальність» Юри очевидна
в хід уже пішов і Окуджава.

•  Вічне питання

Шукає сад роси напитись,
а ніч ні краплі не дає.

•  Юрко бикує ХІ

– На тобі божественний нектар,
намасти на чуба, буде розум… –

•  Звіробій

Нарву звіробою на зиму.
Щоб літом пахкотіла хата.

•  Юрко бикує Х

Спокійно, Юро, не сміти словами,
за це медалі точно не дадуть.

•  Зневір’я

До вчора дороги немає.
Хмари і мла, і пам'ять.

•  Юрко бикує ІХ

Єдрьон-батон, які великі люди!
Вам чолобитну стукнути чи ні?

•  Петра і Павла

Петра і Павла – половина літа.
Розріже небо блискавка навпі́л.

•  Трохи про Совість

Мовчала і «Шевченкова просвіта»,
за мову не вступився геть ніхто.

•  Юрко бикує VIII

Заричало телятко, аж страшно:
«Я тепер не бичок, а зла рись!» –

•  Світанкова сила

Сила світанку. Ви відчували неї?
Коли природа ледь-ледь ворушить лист,

•  Юрко бикує VII

Куди нам всім до Гундарєва Юри?
Там Пушкін чимось по чолу водив.

•  Юрко бикує VI

Напікає сонечко макитру,
геніальна мисль завжди туга,

•  Розставання

А треба йти. Так сильно треба йти.
Хіба ти хочеш? Мусиш, мусиш, мусиш…

•  Світанок

Зашарілося сонце над садом
та ще роси холодні стоять.

•  Ні хвоста, ні луски

Ранок для рибалки – дар богів.
Поки бачать сни ліниві люди,

•  УПЦ

Пригріли змія на своїй землі,
а він пустив церковні метастази,

•  Тихий дощ

Який сьогодні тихий дощ
і теплий-теплий, наче літо,

•  Юрко бикує V

– Куди ти сунеш?
Віра!

•  Десь північніше столиці

Намастили жовто-синього
де потрібно і де ні.

•  Прокидайся, пора

Гірчить полином доля України.
На смертнім одрі полягли сини.

•  Юрко бикує ІV

У Юри язичьок, як порнокуб*!
Тут навіть Саша Грей* безсила зовсім.

•  Липень

Пишнотрав’я, буйноквіття…
липень із руки легкої

•  Юрко бикує ІІІ

У Юри українська мова фсьо.
Її хватило «генію» на вірша.

•  Осінній нарис

Холодні світанки коли, аж біліє роса
і павутина літати властивість втрачає,

•  Юрко бикує ІІ

Аз єсьм поет! Незгодні? Геть до лісу!
Пишу Миколі гнівного листа

•  Сурб-Хач*

Коли упав ченець останній
від рук червоного терору

•  Сезон дощів

Сезон дощів, природній амаретто,
це літо не дарує надто див,

•  Пані

Вона була сумна і трішки п’яна
від липи цвіту, може й від вина

•  Відповідь на Юрко бикує

Щодо Лучано думаю, що ні.
Який там Паваротті з русофіла?

•  Батько

Як дичавіла «Прима» зранку,
давила горло, аж до кашлю,

•  Хвіртка

Ця хвіртка стара, мов життя,
її пам’ятаю з дитинства

•  Проста любов

Немає снів, не маю слів,
вірші пісні, немов проскура

•  Перша філіжанка чаю

Ранковий чай, солодкий, наче тиша,
терпкий-терпкий, як перший плід хурми.

•  Наука артефактів

Історія – єдиний аргумент
і артефакт історія єдиний,

•  Нічні роздуми

Чатую ніч. Чи долетить, чи ні?
Одеса, Кропивницький у вогні…

•  Смолоскип

Смолоскипи розріджують млу
та пробуджують душі людей.

•  Каховка

Принишкнув світ. А після стався вибух.
Й пішла вода вбивати все живе.

•  Укриття

Ця ніч довжезна, мов життя.
Підвалу морок непідкупний.

•  Весна

Побіг кудись перший трамвай,
каштани запалили свічі,

•  Ріпка

Вхопився Онуфрій за хобот Кирила,
Кирюха за хобот тримає пуйла…

•  Півсторічні роздуми

Лелійте день, можливо це останній.
Можливо завтра просто вже нема.

•  Ой, кумонько, щастя, або випадок у Хургаді

– Ой, кума, чи Ви це чули?
В славнім місті Хургада

•  А на Парнасі

Знімаю перед Музою кашкет,
доземно б’ю чолом їй віншування,

•  Московським каїнам

Ой, буде лихо, буде лихо і вам,
росіяни!

•  Після обстрілу

…і стало тихо. Так минула ніч.
Хвости комет сприймаю за ракети.

•  Червнева спека

Здощилося небо,
упала додолу жара,

•  Поезія вона така різна

Віршика пишу про квіточки,
бо про смерть вкраїнців не гуманно.

•  Коли вбивство не гріх

Лягай, поспи, поки ракета
ще не поцілила у дім,

•  Холодне літо

Літо виплаче очі,
а мало бути б щасливим.

•  Айстри

Пора до школи. Айстри зацвіли.
Туманами укутані світанки.

•  Вередун

Що, маленький йойлик*,
знову все не так?

•  Ніхто не вічний

Розлуку всім готує час.
Чи стрінемось десь між зірок?

•  Піхота

Хай замете снігами біль війни.
Хай затуманить розпачі утрати.

•  Поза часом

Поміж минулим і майбутнім
гартуємося у борні,

•  Плин часу

Отак й життя – дмухнеш й нема,
уже й онуки йдуть до школи,

•  Жук

«Ану візьми мене до рук.
Ага! Я так і знав. Боїшся»! –

•  Родина

7 – Я:
батьки, дружина, я й дитина.

•  Негрішна

Хай жевріють словами вірша
серцеві ритми почуттів.

•  Обійми ночі

Які цупкі обійми ночі
до ранку спати не дають,

•  Коли закохані

Куди закоханим спішити
на тихих вулицях весни?

•  Дитяча математика

Закривала нам на зиму мама
огірки, томати, аличу…

•  Така весна

Така весна, що ніби й не було.
Бузок ховає зледенілі квіти.

•  Домашнє насилля

Насилля вдома, то довічний біль.
Скажу вам більше – це родинна драма!

•  Онук

Комусь рідня Адам та Єва,
а я онук Силка Миколи.

•  Пекельна ніч

Уламки ракет і обривки сну
все, що лишила ся ніч по собі.

•  Твій вихід, трубадуре

Давай-но, трубадуре, дми в трубу
і пробуди в країні біомаси,

•  Ракетний обстріл

Боже Всевишній, де ти?
Чи бачать війну твої очі?

•  Травневі спогади

Травень спогади колише,
мов дитя мале,

•  Любов це…

Що буде далі? Я не знаю.
Фантазії юначих мрій.

•  Уроборос

Ти знову будеш вірити в богів.
Й тебе за віру розіпнуть укотре.

•  Навіяне ніччю

Світ біліше снігу чи навпаки?
Але хіба у тому річ?

•  То у чому ж питання?

Питання не у мові, а у людях –
тепер таке я чую на ПееМ*,

•  Каштани

Коли визрівають каштани,
відкриваються їхні їжачки,

•  Ліки від безсоння

Безсоння – це маленька гільйотина
і ніч її беззмінний ешафот.

•  Найжаданіший шлях

Чи знаєш ти, трамваю, шлях в дитинство?
На коліях ще спогади живуть.

•  Поради Юркові

Лепетала на привозі курка,
і просила проса чи зерна...

•  Геніальність – це просто

Геніальність, друзі, дуже просто
написав у по́сті: «Геній – Я!» –

•  Аби писати

Літери зламались.
Не лягають в рими.

•  Швидкоплин часу

Тиша доповнює мовчання,
стократно підсилюючи

•  Осіння миттєвість

Минає ніч і стомлені думки,
шукають у зорі собі розради,

•  Поетичне перемир’я

Не хочу поетичних війн.
Бажаю миру, сонця, тиші…

•  Ой, Юро, краще мовчи!

Пописун із ретязя зірвався, –
о! тепер обгавкає усіх!

•  Юрку Гундареву – «неперевершеному» майстру всіх майстрів

План у Ліри нині ого-го!
Треба їй і ямби, і хореї…

•  Петрові батоги

Дивись, які петрові батоги
стоять посеред поля синьоокі,

•  Степове

Коней розсідлали козаки.
На багатті куліша відерник.

•  Степове

Коней розсідлали козаки.
На багатті куліша відерник.

•  Великдень

Іще у печі жар не спав
і не тікала пріч опара…

•  Лебедія

Лебедем стати, ой, важко,
вірність не всім дається,

•  Лебедія

Лебедем стати, ой, важко,
вірність не всім дається,

•  Куди ж ви, діти?

(диптих)
І

•  Вірянам УПЦ

Глузує Лебідь* із біди держави,
запроданці у рясах УПЦ

•  Роздуми з безсоння

Чи ти шукаєш ніч, чи ніч тебе?
Одне безсоння знає те напевно.

•  Голос лісу

Затихнути, мов у молитві
та пралісів почути глас,

•  Пізносніжне

Куди спішиш, спізнілий снігу,
деревам хочеться тепла,

•  Державою вбитим Патріотам

Коли юрма зголосить вирок – Він!
Й судилище свою відкриє браму…

•  Роздуми про життя

Куди цей шлях? Із дому чи додому?
Ніхто не скаже. І не знаю я.

•  Дощове

Кошлатий дощ, а він таки кошлатий.
Таких дощів ніколи не стрічав.

•  Аромат землі

Я дочекався запаху землі.
Чи це весна, чи мо́ душі відлига?

•  Любовне фіаско

Писати вірші треба лиш про секс!
Бо цей сюжет засмоктує відразу.

•  Ляк небачений

Зник інтернет. Хтось ходить по квартирі.
А двері холодильника – ляп-ляп…

•  Осінній наратив

Ти осені підспівуєш на біс.
Збираєш листя і до серця тулиш.

•  Весняночка

Руслом Дніпра стікає вітер,
ще день чи два і піде лід,

•  Пописунам

Іди, Пегасе, серце не тривож!
Бездушному поезія не дасться.

•  Найулюбленіша іграшка

Купила мама тулумбас
(люблю його нестямно)

•  Запроданці

Ти міцно спиш. Тебе не мучить Совість.
Як помелом лабаєш язиком.

•  Лячна тиша

Тепер лякає тиха ніч.
Таке невтішне сьогодення,

•  Спокуса

Як тихо плаття падало до ніг
і порівняти навіть з чим не знаю,

•  Спокуса

Як тихо плаття падало до ніг
і порівняти навіть з чим не знаю,

•  Ілюзія

Заплющу очі всюди мир і спокій,
дерева не подзьобані війною,

•  Сумна весна

Ой, бо, льолі-льолі, що ти плачеш, мила?
Вітер неспокійний, степовий задме,

•  Поетична думка

Ранок народжує вірші.
Ніч спопеляє думки.

•  Життєдайна сила

Не знаю чи жура, чи пустка
торкнула зранку струн душі,

•  Вози небесні

– Ну здрастуй, Возе, де твої воли?
– Є Волопас, воли ж пішли за обрій…

•  Морелеві мрії

Заблукали сніжинки у квітні,
метушаться, мов бджілки між віт,

•  Тиша зимового парку

Сумують лави попід снігом
і тишею хворіє парк,

•  І було напочатку слово…

У пошуках чи віри, чи любові,
переконався, тіло – це острог,

•  Найкраща дорога у світі

Дорога до дитячого садка,
перетріщали* з доней сотню тем,

•  * * *

Весна –
це перших пролісків диха́ння

•  Шлях

А люди що? Вони живі та грішні,
хоча життя триває тільки мить,

•  Російськомовний адепт

А, що війна? Нехай собі воюють,
Я сію враже слово, руZький мир…

•  Квітневе

Зашарівся неба виднокрай,
заблудився в очереті вітер

•  Сім'я митців

               Моїм друзям
               Віктору Кучеруку та Галині Сливці

•  Серпневий трунок

В першім падолисті,
у серпневій млості,

•  Рік тривалістю у лютий

Щастя людське, ну де ж ти?
Наче тебе й не було.

•  23 лютого день ЗаСРанців

Сьогодні день ґвалтівників та вбивць
на болотах вся нечисть при параді

•  Із нічного життя

Ніч дратує звуками,
аж мурахи по шкірі

•  Останній снігопад зими

Сніг замітає околиці,
мабуть, не скоро весна.

•  Ниточка

На хмаринці янголя сидить
і збирає душі, мов малину,

•  Серпень

Небо зорі струшує стиглими морелями,
світанкові роси щедрі схожі на дощі,

•  До Ероса у гості

Ходім до Ероса у гості,
для цього знайдено мотив:

•  Кораблик спогадів

Кораблик спогадів поринув
у хвиль безмежну давнину,

•  Весняночка

Переливи струмків зачаровують піснею зранку,
ще відзимки тремтливі кошлата поборе зима

•  Старість то стан душі

Тіла чи постаріють, чи не дуже,
хіба важливо люблячим серцям?

•  Поміж гарматними пострілами

Поміж виходом і прильотом
промайнуло життя.

•  Ой, котику-муркотику

Котику-муркотику, де ж бо твої китиці,
ой, замітає-стелиться за вікном зима,

•  Біженці

Намистинками по світу,
перлами роси,

•  Історія осіннього саду

Осінній ночі сльози витру,
хай не ревнує нас борвій,

•  Бахмут

Знову атака, знов
ворог повзе на редути,

•  Подих весни

Мороз шукає ще лазівки,
як тільки ніч, він у село.

•  Нотатничок поета

Від слів уже втомився записник,
але й без слова, як людина тужить,

•  Відзимки лютого

Химероводять снігопади,
витьохкує під ранок лід…

•  Святоптах

Лети, лелеко, крила заживуть.
Тобі нелегко у цій чорній днині.

•  Покращення

У поштовій скриньці дві платіжки –
за доставку газу та за газ,

•  Світанкове

Ще ніч гуляла на задвірках
і зорі глипали у сад,

•  Морозний ранок

Летить синичка під вікно
і плачеться: «Зима дістала –

•  У бабці Галі

На ранок пахкотіла груба,
димар здавався паровозом,

•  Сумне Різдво

На площі Ринок зранку задощило.
Таке Різдво, таке сумне Різдво,

•  Честь бусідо

Який же ти боєць кіокушин*?,
хіба ти воїн?, ні – сцикопіхота!

•  Загиблим від ракетних обстрілів

Недоспівана пісня. У лебедя зламані крила.
Не злетіти йому в піднебесся, де мрії живуть.

•  Страшний сон

Дружина каже: вірші – це хула,
читай псалми, ходи, як люди в церкву…

•  Напитися б води святої

Напитися б. Та де те джерело? –
роса Дзвонкової криниці.

•  Святвечір

Запахло дідухом у хаті,
парує зварена кутя,

•  Прогрес

Раніше дим із димарів
будив село: «Вставайте, ранок!

•  Переродись

Ти до вирію чи до пристанища,
моя душе, зібралась летіти?

•  Думка про промовчане

Помовчати я хочу, як і ти.
Мовчи, мовчи воно тобі так личить,

•  Сила сала

Посеред ночі з неба хвища,
під ранок дощ рясний іде.

•  Перше кохання

На тихих берегах Дунаю
защебетали солов’ї.

•  Досвід

А, як шуміли, як вони текли
струмком спочатку, а за ним рікою

•  Да буде світло!

Блекаут нам, що гусаку вода.
Немає світла? Йдем, кохана, спати.

•  Карашинське літо дитинства

Між двох полів неспішно коні йшли
та і життя ішло тоді не швидко.

•  Кармічне

Боги безсмертні. Але ж люди ні.
Вставляю стрічку в ПКМ четверту.

•  Московитська «дружба»

І заповіді й заповіти
перетворилися на прах.

•  * * *

Травневі ночі вигорять ущент,
росу отави до схід сонця вип’ють,

•  Післязим’є

Пора цікава – післязим’є,
ще не весна та вже струмок

•  Звичайний день

Зледеніле небо. Залізних стерв’ятників злети.
Матінка молиться в укритті над дитям.

•  Зимове кохання

Полилися відтінки зимові
у пастельно-холодних тонах.

•  Скажи мні, Боже

Чим завинив перед тобою,
великий Боже, наш нарід?

•  Грудневі першоджерела

Це сніг чи метелики? Студень.
Ярило з неба пішов.

•  Оркостан

Дожере собака орка,
набереться люті.

•  Під обстрілом

Серце налите сумом,
болем сповнене теж.

•  Колір кремлядської зірки

То не рубін, – то кров людська,
від неї навіть площа красна

•  Ранок з дитинства

Ранок плекає Здвиж,
спить на стовпі лелека,

•  Біль гідності

…Як дивно сніг зашарудів,
де свіжовириті могили.

•  Передгруднева звістка

Ще теплиться на лозах виноград
налитий сонцем і дощами вмитий,

•  Із нічного

Коли тебе дістане ностальгія
і дзиґарів замре веретено,

•  Вольниця

Я не люблю липкої крові
і не липкої не люблю,

•  Передзимове

Коли за вікнами зима
одягне білосніжні шати,

•  Русь буде тільки одна – Київська!

Коли над Києвом литаври
благу нам звістку проречуть:

•  Ранкове натхнення

Не поетиться слово сьогодні,
здичавів безнадійно Пегас

•  Ляшкове ополченіє

Політиків почався променад.
Нацупили химери біле пір’я.

•  Відгомін бабиного літа

Залистападить мою душу,
закрасоточить осінь знов,

•  Зло твоє тобі ж у груди

Любить море тишу. Але шторм.
Господи Всевишній, де той мир?

•  * * *

Поезія осіннього дощу
ти неповторна

•  Ситуація прояснилася

Червоній армії хана.
Нема великої росії!

•  Ситуація прояснилася

Червоній армії хана.
Нема великої росії!

•  Млинцева ода і не тільки

А пузу просто хочеться млинців.
Яке кохання коли їсти хочеш?

•  Севастопільська ганьба росії

Ну, що, російський Ґоліяте*,
ти спіднє виправ після Криму?

•  Ракетопад

Де роздуми глевкі, як глина –
знеструмлені міста живуть

•  Ка – 52*

Я птаха-смерть, яка шматує небо
і тінь моя скажено по землі

•  Хто винуватий і що робити

Хто винуватий

•  Мова неба

А жовтень – шлях у листопад,
бо навпростець ніяк не можна

•  Душа словотвора

Чи маєш ти ключі від раю,
моя поранена душа?

•  Хелловін по-нашому, або Ніч всіх Святих

Вставайте, братчики, егей!,
така сьогодні нічка.

•  Жнива

Налий мені життя із глека...
У полі жарко. Тут жнива.

•  Ранньоквітневе

Впаде печаль на ранні роси,
на ще незорані поля,

•  Нежданчик

Щоб не увібгатися в халепу
й не пізнати розпачі й жалі,

•  Святий потоп 2022 року*

Вовік благословенний Борисфен
й ріка Ірпінь вовік благословенна

•  Час розплати

Сьогодні повня спила крові,
умила в ній своє лице…

•  Дай, Боже, сил

Дивись, палає небосхил
усюди чорні хмари…

•  Не підвладне Харонові

– Чому ти плачеш?
– Я не знаю.

•  Роса

Можливо хтось і прошипить,
що недоречно пити роси.

•  Осіннє

Візьму за наречену осінь,
за дружбу дощ нехай іде.

•  Прощай, друже, прощай

Земля осиротіла на поета.
У засвіти пішов Микола, друг,

•  Пам’яті маестро

Живіть, маестро, в пам’яті людей,
душі не можуть росіяни вбити.

•  Осінні роздуми

Дозрів і виноград, і груші,
і сонце вигоріло вщент.

•  Ечки-Даг*

На Ечки-Дазі біля джерела
де Бакир-Баш* рятує всіх од спеки

•  Синдром пово**знюка

Для тих, хто має уші віслюка
й ковтає все лайно з телеекрана

•  З яких країв приходить осінь

І не старий ще наче зовсім
лиш просидь як туман у вітах…

•  Сила мови

Дзвени булатом, рідна мово,
рубай мені до світла шлях,

•  * * *

Нехай горить свіча за вас і нас.
І за живих, і за безвинно вбитих.

•  Релаксаційні многоходовочки

Не вдаюся надто у деталі,
в небі знов стерв’ятники летять…

•  Тероросія

Ракетами нас ви не скорите, ні.
Гарматами теж не скорили.

•  Чи я люблю?

Чи я кохав? Та я люблю і досі
цей вітру запах у твоїм волоссі,

•  В осіннім саду

Під ранок вгледів у саду,
де місяця гуляли тіні

•  Благаю, Отче:

Благаю, Отче:

•  Пізньоосіннє

Лиши цю осінь у тривожних снах
нехай вона ще визріє дощами,

•  Пора

Прокиньтесь, Змієві вали,
пора спинити московитів,

•  Агасферизм

Приречений на муки жити вічно
він і донині гріх тяжкий несе

•  Кам’яні баби

Ой, не чіпайте кам’яних бабів!
Не знає скіфський меч врагу пощади.

•  Роздуми про душі

Зима все вибілить. А душі?
Зчорнілі душі, мабуть, ні.

•  Жовтневий сум

Коли душі захочеться співати,
нехай співає, що їй тій душі.

•  Троглодити

Павук у лісі плів тенета,
гукав кохану тетерук,

•  Така собі осінь

Ні бабиного літа, ні тепла.
Дощі, дощі…,

•  Така була та ніч

Пізнавши ночі божевілля
назад не буде вороття

•  Переможемо

Тихими переливами, дзвонами зорі́
заспівала пісню квітневу Десна.

•  Найтяжчий гріх життя

На тихих вулицях дитинства
живе і досі той ласун,

•  Перший сніг

Мовчать вітри, замовкли зливи,
калини кім’яхи горять

•  На роздоріжжі осені

Упав каштан під ноги, як і дощ.
Штовхає вітер навіжено в спину.

•  Горобина

Напийся сонця, горобино,
коротшають осінні дні.

•  Моя Україна

Моя Україна болить у мені,
моя Україна ридає.

•  Повернення

Сльози з дощем не солоні,
навіть чомусь не гіркі

•  Такі часи

Часи важкі. Не меркніть, світлі люди.
Бо це не ніч, якась суцільна мла.

•  Дощове

Сьогодні дощ мене приспав
до ранку, аж не звично.

•  Чайка

Чайка надриває крила,
п’є Дніпрові хвилі…

•  Міська осінь

Жовтопора багать каштанів –
бульварних велетнів краси,

•  Слово

Шукаєш сло́ва? Ось воно, бери.
І не кажи, що ти чекав на інше

•  Остання ніч

Іди до мене, донечко, удвох
мороз лютневий легше пережити.

•  Дух вольності

Степи не люблять лаптєногих,
бо там живе козачий дух.

•  Звичайна ніч

Ні сну, ні снів, лиш тихе небо
і вітер грає над Дніпром,

•  Путінокардія

Російська велич – міф і лжа,
байстрючі діти Катерини

•  Травневий настрій

Сьогодні день такий, як всі,
не краще і не гірше,

•  Леді осінь

Кажуть – осінь безкрила.
Ви у те вірите, люди?

•  Еволюція

Стали розумніші хробаки,
не їдять убитих московитів,

•  Все буде

Заждалася земля озимини,
граки на південь крила розминають,

•  Листопадовий настрій

А листя хоч і золоте
та, що воно людині значить?

•  In vino veritas

Шукаєш істин і вина
у їх єдинім поєднанні.

•  Миттєвість осінньої ночі

Коли змішається палітра
у небі чистім та ріці

•  Дощове

Заплаче перший дощ осінній,
завередує за вікном.

•  Ковточок вересня

Немає рим, немає ритму,
слова кошлаті, як бомжі…

•  З 1 вересня, поете

Пора, пора…
відкрити б двері школі,

•  Переможемо

У березні берези війною покосило.
Чи квітнули у квітні сади у нас, чи ні?

•  Бавовнятко

Не тремти немов ягнятко,
москалю, надвечір.

•  Невдовзі

Коли утомляться Титани
тримати небо на плечах

•  Серпневе

Заплачуть в небі Персеїди,
коли покошені жита,

•  Гуцуліада

На горі реве трембіта
ніби ся питає:

•  Розіп’яте розп’яття

Коли зґвалтоване дитя
в останній раз шептало: «Мамо…» –

•  Тривога

Не вий, сирено, не буди дітей.
І хоч війна розкрила чорні крила,

•  Шанець

Згадати можна і простити,
а повернути, на жаль, – ні.

•  Передосіннє

Чесала косу над ставком верба
гнучкі стелила по водиці стебла.

•  Кавове

Горнятко кави й де вона біда?
Стоїш на перехресті міжусобиць

•  Гнилушка*

О, як смакували гнилушки,
що впали поміж бур’яни,

•  Сирота

Учора ти був щасливий,
і радував батьків.

•  На могилі побратима

Мовчи, козаче, тут слова безсилі,
тут навіть вітер множиться на нуль.

•  Ротики для еротики

Еротики потрібно більше віршу,
щоб не відмер навіки м’яз слабкий.

•  Біля намету

Серпнева ніч розбудить цвіркунів.
Чи цвіркуни пробудять морок ночі?

•  Чому на росії дуби шурхотять

– Скажіть, Безрукове Сергію,
де Ваш акторський апогей?

•  Гречкосії

Господи, ми грішні!
Та ніколи не зраджували хліба,

•  Осінній сплін

Відкорковуй вино молоде,
ще зима не стоїть на порозі,

•  Російське плюгавство

Зґвалтовані та вбиті не кричать.
Сліпі мовчать. Їм нічого сказати.

•  Серпневе

Жарінь за вікнами нестерпна
ген вигорає день палкий.

•  Часоплин

Немов дурне лоша по колу
моє стривожене життя,

•  Павучок

Читаю вірші мов листи,
алея парку прагне тиші,

•  Дилемне питання

Коту, що мешкав у підвалі,
не снились кольорові сни.

•  Ніч після горобиної

Ця ніч не плакала й не вила,
як попередня у димар.

•  Село і люди

Як билися ув унісон серця
і душі їх, напевно, мали крила…

•  Час жоржин

Каштани наїжачились на вітер,
тремтять у росах досвіту жоржини…

•  Осінній куншт

Сади вдягають позолоту,
напевно, вже прийшла пора.

•  Наприкінці 80-х

Чи то були світліші люди?
Чи то були такі часи?

•  Церква сатани

Російське православ’я – виток тьми.
Окрім війни, що принесло ти людям?

•  Млість

Полетіти б до вирію, мила,
і забути про біди свої

•  На росії

Запатякав мерин язиком:
всюди вороги одні та змова!

•  Юнь

Як перша птаха заспіває
межи каштана білих свіч,

•  Requiem æternam dona eis, Domine*

Ранок німослівний і душа порожня.
Вітер не розбудить стомлені думки.

•  Для тих, хто вірить

Скажи мені, Хрещатий яре,
про що ти Господа молив?

•  Ліверка

– Дайте ліверної трошки…
…шмат, що на прилавку,

•  Злочинне мовчання

Мовчали ваші ссучені роти.
Й питали очі: а, що буде далі?

•  Обережно рашисти!

Лукашисти, путіністи –
нелюди з одного тіста.

•  Така тоді була весна

Чомусь весна нагадувала осінь,
де вітер дер картини полотно

•  Купальська ніч

Купальська ніч грозою йде зі сходу.
Із тих країв, напевно, що й орда.

•  Префікс, що так багато міняє

Мовчать світанки, ніби оніміли.
І небо не розродиться дощем.

•  Не необґрунтований вірш

Допоки мізки промивала клізма
дядьки сурйозні, певно, із обкома

•  Горобина ніч

Тихими кроками, стишено
небо сіріє в імлі.

•  Ой, не куй, зозуленько

Спогади затесалися скабкою під нігтем.
Ой, летіть, летіть у вирій кляті.

•  * * *

Про любов не пишеться ні слова,
про кохання серце теж мовчить.

•  Зруйноване дитинство

Твоє зруйноване дитинство
не зацікавить сюзеренів.

•  Послідовникам секти УПЦ

Чи віра сліпа, чи люди?
Чуєш? Це голос Іуди.

•  Чекаю на звістку

Ніч готує ракети,
сажею маже небо.

•  Жити – це просто

Гординю сховай за сльози,
вітер збери у жменю,

•  Солдатська Совість

Мовчи, солдате, твоя Совість чиста.
Бо землю боронити – це святе.

•  Повітряна тривога

Ранок який. Тиша. За вісім п’ять.
У соннім саду пахощі м’яти.

•  Обпалені крила душ

Безпритульні душі, огрубілі,
зранені, спаплюжені війною

•  Ослу ніколи не стати мустангом

Забрів осел у стайню рисаків:
«Які ж стоять тут вишукані коні!» –

•  * * *

Блукала правда на задвірках світу,
чекала правда правди від людей,

•  Часові периферії

Настане час летіти в ирій,
не допоможе й частка – не,

•  Волошки

Літо спивають волошки
і небо синє до дна –

•  Ой, поле, поле…

За селом сьогодні здичавілі трави
не хлібами родить зранена земля.

•  Завія вона така різна

Тополина заметіль,
мов завія в січні.

•  Суче плем’я

Куди ж, скажи, тобі летіти?
В яку землі чи неба сторону?

•  Бабина наука

Казала бабця: «Внуче, свят, свят, свят
прийшла до нас пора зелених свят,

•  Перехідний вік

Реве сусід під тином, як дитина.
Хоч наче і здоровий чоловік.

•  Живодери

І старовіри й рідновіри
геть всі торкнулися біди.

•  Педагогічно-мережевий маркетинг

Ув освіті чудо із чудес.
Поле дурнів у знання долині.

•  В останній день травня

Прощався травень понад вечір мжею,
лишаючи у небі грому схлип.

•  Чогось завжди не вистачало

Перекатами річка співає,
жебонить, наче доля моя,

•  Іграшковий сум

Іграшки сумують вдома:
«Де ти наше янголятко?

•  Не спішіть!

Дай-но косу розплету тобі.
Дзюркотять у спеку водограї.

•  Не спішіть!

Дай-но косу розплету тобі.
Дзюркотять у спеку водограї.

•  Коли навіть природа проти русні

Наші зорі ворогу не сяють
(зчитують його координати)

•  Наступним разом

Примирення було лише за крок.
Мабуть, не нам написано сценарій.

•  Трохи про зраду

Ллється зрада прямо з Ради
з Банкової теж.

•  Дідо, що то – орки?

Я ж тебе не лаю. Вітер дме в долину.
Москалі не дуже схожі на людину.

•  Півонії від мами

Півонії розквітнуть днями –
найкращі квіти на землі.

•  Московський приход

П’ята колона церкви
посіє російський «мир».

•  Краще говорити зі зміями

Відверто говорю зі зміями,
про Маріуполь вщент розбитий,

•  * * *

Ні Совісті не маєм, ні стида.
Подай, Господь, хоч фігового листика!

•  Колискова для лиски

Йди, налисник їсти, лиско,
бо не хоче доня.

•  І буде мир

Яка незвична тиша, аж дзумить.
Травневий день у вишитій сорочці.

•  Парадобесіє

Віл волає, бик – бикує
і дрантя червоне в ряд.

•  І знову про мову

Які гидотні люди та нікчемні.
Країна їм дарує хліб і сіль,

•  У підвалі

Сни розлетілись хороші.
Ніч не оставила мрій.

•  Часоплин

Там де юність швендяла полями,
поросли волошки на весні.

•  Одинадцята заповідь

Ця нелюбов іде, мов поклик серця.
Ще однією заповіддю – знищ!

•  Травнева ніч

В обіймах ночі шепотить Десна
і тихо гомонять сади русяві,

•  Безумний полк

«Безсмертний полк» загнувся під Ізюмом.
Безславно пали виродки дідів.

•  Відродимося

Горять знедолені міста,
домівкам вибиває очі,

•  Звонику Дану

Тиша стоїть над татамі,
очі окутав туман.

•  Кульбабки

Своє життя відбухкають снаряди,
ракети упадуть додолу всі…

•  Куди по копаному!

Російський танк (де командир бурят)
заїхав у город до баби Пріськи

•  Тяжкі реалії

Чого стоїш? Заплач, маленький,
нехай стікає біль сльозою.

•  А ти сходив у ту церкву?

Стоїть московська церква. Б’ють у дзвони.
Із уст попів зрікає чорт хулу:

•  Ірпінський котик

Тобі тут, певно, пахло молочком.
І зігрівали спогади родинні,

•  Блокада

Господи, воскресни, подивись
на залитий кров’ю Маріуполь.

•  Весна і жінка

Весна і жінка йдуть собі та йдуть
у них одна на двох лежить дорога.

•  Розмир

Чи п’є туман росу, чи землю поїть?
Світанок не відкриє таїни.

•  Крейсер мос-ква (або: анало-говнєт)

Вітер шматує хмари,
диму чорного шлейф…

•  Донечці

Тобі ще мріяти і жити,
дітей народжувати і

•  Титани сучасності

Далеко так до Ватикану,
а до Голгофи тільки крок.

•  Все буде Україна

Танцювали лебеді, розбудили ранок,
в молоці туманному плуталась зоря,

•  Великдень

Тихими переливами, піснею квітня,
струмки потечуть десь під гуркіт грози.

•  Тому і лютий

Тепер я знаю звідки лютий
наймення місяцю узяв.

•  Російська окупація

Вітер ламає крила,
тонкі вигинає віти.

•  Краматорська іграшка

Дитяча іграшка лишилась
сама лежати на землі.

•  Бородянка

Весни обгорілі крила.
Чорного льоху прокльон.

•  Врожай 2022 року

Цей хліб святий. Він знав війну.
Його ворожі м’яли траки

•  Розплата

Імперія впаде, як стіни
фортець в облогу вікову,

•  На грані

На грані банкрутства розуму
існує сьогодні земля.

•  Дорога повз дитячий садочок

Мовчить садочок. І садок,
хоч скоро яблунька розквітне.

•  Тихі ночі

Хай ніч не будять сполохи ракет.
А доця міцно обнімає зайку

•  Доціна лялька

Пограюсь з лялечкою доні,
казок їй безліч розповім.

•  Ще одна ніч

І знову ніч жаска, мов подих смерті.
Опівночі стерв’ятники летять.

•  Переможемо!

Кожна ніч, мов пекло,
кожен день – тартар.

•  * * *

І можливо живу я минулим.
Страх потужно штовхає у спину.

•  ***

Я побачив чудовий захід.
Та не знаю чи сонечко стріну?

•  Гуртуймося

Перший день весни прийшов зі снігом.
«Гради» б’ють по стомленим містам.

•  Ходіть до саду

Мовчать задумливі сади,
поміж гілля гуляє вітер,

•  Путінщина

Хай війна прокотиться по миру,
нехай правлять світом: біль і жах…

•  Каїни московські

А, що робити, якщо братом Каїн
самоназвав себе і вже прийшов з мечем?

•  Наша мова калинова

Читаю вірш і хоч сиди та плач.
Ти ж, певно, мітиш бути майстром слова!

•  Знову втрати

Зажурилася зоря
на два береги.

•  Сірий ранок

Сніг сирий. Сіріє ранок
і стікає по вікну.

•  У чому наша провина?

Боги, Боги, чи Ви готові
нові збирати врожаї?

•  Історія провінційного містечка

– Чи Вам далеко?
– Через місто.

•  Сага про камінь

Бабаї поховались у нори,
так морози лютневі тріщать,

•  Провесінь

Буде казка для провінцій
зустрічайте гранд-митця.

•  Недоеліта

Політична «еліта»
дорогий п’є коньяк.

•  Бокораш*

Ти знаєш свою справу, бокорашу,
гірський потік невпевнених не любить,

•  Зрада

Як загірчить кохання на губах,
у грудях серце збайдужіле згрубне…

•  Кожному своє

На тему: що в нас на обід –
найкраще розбирався кіт.

•  Ви з ким, поете?

Нам єдності б у нашій боротьбі.
Шматують Україну супостати.

•  Терпи, братику

Терпи, мій братику, ти воїн,
давай один ривок: на три!

•  Що краще?

Люблю фейсбук за сонмище талантів.
Хтось про любов рече, а хтось про зраду.

•  А було…

Сліди дороги польової
ведуть у спогади дитячі,

•  Передосінь

А вітер летом через гай
перетікає в передосінь

•  Село

Тієї вже нема криниці,
яка стояла край села.

•  Вічний поклик

І сміх, і гріх, і Божа кара
усе б минулося, але

•  Дитяча радість

Дитяча радість: сніг і гірка.
А решта? Решта хай зажде.

•  Якщо уважно придивитись

В тихім омуті чорти,
наче на параді –

•  Вагітна

Вклоніться жінці! В ній святе – життя.
Вона нове несе у лоні серце

•  Запитаннячко

У дитинстві все так просто
захотілося… і… раз!

•  Любов – це Бог

Колись усі мікроінфаркти
переростуть в нестерпний біль,

•  Чому лютує лютий

Лютує лютий, бо йому
не додали два повні дні.

•  Згублені орієнтири

Де правда? Де віра?
Де лігвище звіра?

•  Казка країни не Оз, або просто – БІЛЬ!

Уже буде так, як буде
(та навряд щоб краще).

•  У кінозалі

Як відбивало серце: тьох-тьох-тьох…
Сеанс і ряд останні в кінозалі.

•  Просто з іншого боку

Дивись – це щастя! (Просто вигляд ззаду).
Нічого не кажи мені про такт.

•  Голос ночі

Тихо, тихо, тихо
ніч іде і сніг.

•  Запроданцям

Своїх Героїв тобі мало?
Чи ти не знаєш про таких?

•  Весняночка

Не бідкайся на зиму, все мине.
Кульбабки змінять біле покривало

•  Поезія зимового ранку

Коли німує білий світ
перед зорею у морози,

•  Завія

Завила біла заметіль.
Немає сну, немає сну…

•  Повертайся

Падають зорі у роси
тиша така, що аж-аж.

•  Війна на порзі

Шини горіли, погорять і танки,
але не бути імперії тут!

•  Водохреща

Лізуть п’яні орки у святий Дніпро,
щоб на Водохрещу гріх із дупи змити.

•  * * *

Все повернеться на круги своя
і відповіді будуть, і дилеми.

•  Смак пам’яті

Зламані крила у мрії.
Ранок в кімнаті німий.

•  У підтримку Олександра Сушка

Чи є хоч щось жаскіше для людини,
чим рев землі та сліз по домовині.

•  У підтримку Олександра Сушка

Чи є хоч щось жаскіше для людини,
чим рев землі та сліз по домовині.

•  Хащі

В чагарях російськомовних,
паростки синів козачих

•  День народження тата

Народини тата – це велике свято
(тут до бабці навіть не ходи).

•  Священний празник – бухалово

А, як це – старий-новий рік?
Це, мов колишній чоловік,

•  Літературний облом

Тихо ступає розсвіт, ніби котик,
месенджер каже: «Тобі есемес!»

•  Секрет вдалої страви

Кашоварство справа непроста.
Головне не втратити надії.

•  Праліс

Ліси благають спокою і тиші.
А всюди п’яні крики пилорам.

•  Він знову втомився

Щось собі собака лиже.
Сніг немов ягня бліде.

•  Зимовий ранок

Як вичахають димарі
у них вселяються химери.

•  Відлига

Березові сни потривожить відлига
та ще замете всі стежки до весни.

•  Зрада вона повсюди

Москалі безмежно раді –
хохляки шукають зраду!

•  Смак сміливості

Смак лайму і текіли,
і пахітоски дим…

•  Бути сніговиком

Сніговик не боявся сльоти
і чекав гамірливу малечу.

•  Червень

Чуєш лелечий клекіт?
Жайвір у високості…

•  Нежданчик

Прісноводні прагнуть океану,
а морські – пірнути до ріки…

•  З нічного

Цупкі обійми безсоння
тре заварити чай.

•  Кафе на двох

Маленьке, затишне кафе
нас прихистило від дощу.

•  Кам’яний рок

Дай можливість каменю впасти з висоти,
може, і не має він іншої мети.

•  Дві дати

Нам загадку небо відкрило,
де вітер гуляє планетою,

•  Підсумок року

Скумбрія – по вісім, гречка – по дванадцять
ось вона – країна мріяного щастя!

•  Нижче плінтусу

Дівчинці з ескорту зараз не до сну.
Хоче під ялинку, може і сосну –

•  Яка вона Українська зима?

В плем’я Ігбо нині свято. Хоч немає клубу
Абідемі зустрічають із дипломом КНУБА.

•  Шоу-бізнес в політиці

Ну все. Капут. Пакуй валізи, –
на дерево корова лізе!

•  Котики

Коли весна ще дихає морозом
і переддень укутує в льоди,

•  Десь за містом

Ця краса: падолист, падосніг…
І повітря незаймано-чисте.

•  Ціна миру

Ні прізвища, ні імені, ні дати…
Така ціна є миру в Україні.

•  Надир

Вийди цьогоніч надвір,
скипню послухати скрегіт.

•  Дитячі мрії

Казка вкладається спати,
лялька заплющує очі,

•  Миколай

Миколай йшов сьогодні окопами
і тужливо так стало йому,

•  Білі лелітки

Білими лелітками надії
на сирі та сірі береги

•  Втрачене кохання

Пробач мені незграбність моїх слів,
якісь не зовсім вмілі компліменти,

•  Дорога

Вигорить із часом пам'ять,
наче льоля.

•  * * *

Доля – ромашкою,
вітер на пласі,

•  Така наша віра в Бога

Беріть мечі, брати ортодоксальні,
за віру в Бога треба лити кров!

•  Поезія дощу

Розбираю на цитати дощ.
Ось вона – поезія від Бога.

•  * * *

Привіт, привіт, метрдотель дощу.
Чого мовчати? Капосна погода.

•  Груднева негода

Грудневий дощ. Дерева скрижаніли,
налипло льоду сірого на все.

•  Катавасія

Де орієнтири? Де ті маяки?
У столиці дядько, в полі – будяки…

•  Повня

А, що приховують сніги?
Не розбереш крізь морок ночі.

•  Живодерня

Хазяїну дивився кінь услід
і розумів, що вороття не буде,

•  Людська формула добра

Усі шукають формулу добра.
Мужі учені і ченці у скитах.

•  * * *

Давай почнімо з чистого листа.
Вже підросли посаджені дерева.

•  Ну, з покращенням!

Ярмо собі накинули на карк
і тягнем балагулу* з балаганом…

•  * * *

Іноді так хочеться сказати:
провались усе під три чорти.

•  Голодний 1932

Як яблучко біля яблуньки
впало дитя біля матінки –

•  Суцільна несправедливість (з народного гумору)

– Така сумненька пані.
Налляти Вам вина?

•  Пам'ять

Вона свічу тримала у руках
та сили не було уже у плоті

•  Переболить

Чи зможете душу спустілу
втиснути стисло у вірш?

•  Поетична отрута

Коли з пера стікає трійло
в цнотливість чистого листа,

•  Чари кохання

Тиха ніч. Та холодна.
Роси впали на луки.

•  Напередодні

Хто вас, галактик зернятка,
в небі нічному посіяв?

•  Така ця ніч

Пройдусь простудженим Дніпром,
нап’юся з нього світла повні,

•  Останній лист

Листа забуду на скамниці.
Хай дочитає його вітер.

•  Будьте пильними

Тихенько ходить заздрість між людей.
Вивідує до кого завітати.

•  Вамп

Ти фарбуєш волосся
в масть далекого щастя.

•  Безсоння

Розбагатію на цю ніч.
Багатшим стану на безсоння.

•  Батькові

На кухні зранку холодно і батько
затягне «Ватру»* й ватру розведе

•  Одного разу

Колись, коли настане осінь.
(Ти не протився, це нормально).

•  Вечірній променад

Не за горами перші холоди.
Дніпро лютує, б’є об берег во́ди,

•  Часи такі

Ні Зеланда я не люблю, ні Воланда
Хоч Бегемота няньчив на руках.

•  Яблука з батьківського саду

Ще яблука у батьківськім саду
обтяжують уже безлисті віти

•  Люди кажуть

Кажуть, що фей не існує.
Вигадка – феї пуста.

•  Невпевненість

Він роздягав її очима,
складав букети ніжних слів.

•  В останню ніч жовтня

Жовтень сходить туманом,
мов парним молоком.

•  Час до бою

Карпати ві́ршами Франка
співають пісню Україні,

•  Добажались

До дерева бажань ішли усі,
в'язали, що могли на біднім древі,

•  Завірюхове

Не порівнюй заметілі
вони різні у зими

•  Ранкова пісня

Ранок співає пісню,
чуєш її чи ні?

•  Якось так

Якась дивакувата незалежність
до рук взяли мечі, поклали рала,

•  Таке собі полювання

Полює час на стомлених людей
йому плювати, що ти хочеш жити,

•  Листопадне

Палають хризантеми та жоржини,
хоч студить сонце вітровію свист.

•  Осінньопогодне

Опів на п’яту плачуть ліхтарі,
шматує вітер неопале листя…

•  Лист до осені

Серед осінніх листопадів
є лист написаний тобі,

•  Сезонне

Не введіть мене в оману
осені сльотливі дні,

•  Переболить

розмова з Наталкою Фурсою
Ще трішки ночі та й настане ранок.

•  Пізнати суть

Без цукру чай прогірклий, як життя.
Іду вперед із долею ми квити,

•  Осінній джаз

Затарабанив вітер в тулумбас:
«Пора міняти літні свої звички!»

•  Pandora Papers, або дурні, бо бідні…

Що ви, що ви, призедент хороший!
Це вам не донецький неук-хам.

•  Холодний ранок

Сіріє ранок,
сиріє листя.

•  Прозріння одного вечора

Візерунки жіночих думок
під маленький ковточок вина.

•  Хризантемове

Чом, брате жовтню, сивим став, як лунь?
Куди поділись твої срібні роси?

•  Просто сніг

Чи багато треба для людини?
Подивись довкіл яка краса.

•  Калиновий світанок

Стає на серці п’янко-п’янко
і відлітає геть жура

•  Пізня осінь

Цариною йшов звечора туман.
Ховав пейзажі осені довкола.

•  Хвороба самоти

Відчуваю потяга потугу,
рейок дві натягнуті струни…

•  Цирк, як цирк

Клоуни гарцюють по арені
Туш лунає, гаснуть ліхтарі…

•  А ще недавно

Сидим на лаві я та кіт,
воркочемо про вчора.

•  Ах, яка була ніч

Ах, яка була ніч. Твої губи на смак
і на колір немов зрілі вишні

•  Спи, козаче…

Внуки сплять головами на захід,
не порушуй козацького сну.

•  Мелодія осіннього саду

Листячко землю зігріє,
укриє її до весни.

•  Що первинне?

Згадались: лебідь, рак та щука
і віз, який донині там.

•  Горіхопад

Горіхопад. Який чудовий місяць.
Ще листя допиває літа смак.

•  Гуцульщина

Бери трембіту, сповіщай про зиму.
Із полонин вернулись чабани.

•  Осінні рядочки

Коли ув осінь охололу
вогонь дібров не знає меж,

•  Надписи на воротях

Там, де вершилися долі,
писали не всюди: Arbeit macht frei*.

•  Богатирський сон

Не гупають «Майстерні». Все, хана.
Поетика поснула і поети.

•  Клята щелепа

Для сусіда українська, як собаці блохи.
Ніби і живуть у мирі та кусають трохи.

•  Одвічне питання

Чи можна щастя з гілочки зірвати?
Воно на вітрі одиноко зріє.

•  До матері

До снігів потрібно йти туманом.
До весни по пояс у снігах…

•  Будьте собою

Не піддавайтеся ніко́ли
брудному наклепу кремля,

•  Дожилися

Відколи ми назвалися богами
і над природою вершили самосуд –

•  Національні страви

Я без сала, як узбек без плову.
Є шматочок? Нарізай мерщій!

•  Міжсезоння

Думка стала жовтою, як липа,
очі ніби небо – голубі.

•  Ранковий гріх

Цілуючи безперестанку,
забувши усе та усіх,

•  Звичайна осінь

Така собі звичайна осінь.
Нічим не гірша за минулу.

•  Не соромтесь, діду

Не соромтесь, діду, одягайте кітель,
час прийшов калині розцвісти.

•  Осінній діалог

– Час напитись осені.
– Авжеж.

•  Закохана

Та, що своє серце віддала,
не чекає у замін нічого

•  Видіння

Ранок лоскоче носик
сонця промінчиком теплим.

•  Нарукотворили

Рукотворне «море» зацвіло.
Тхне неначе спіднє комуніста.

•  Пострадянський синдром

Собака знає точно: в кого палка,
той легко стане зграї вожаком.

•  Бабине літо

Бабине літо чи осінь жіноча?
Сонячні дні відпускати не хочеш.

•  Чумацький Шлях

Шлях Чумацький – неба пектораль.
І по сіль, і на війну дорога.

•  Наука

«В новій ми будем жирувати ері!» –
казали, коли був я піонером.

•  Метеозалежність

Пішли дощі? Давай писати про…
Завіє сніг – змалюєш завірюху.

•  Новорічне

Без свята і дива не буде.
По вінця мені наливай!

•  Де ще козача слава мріє

Розправляймо, братове, знамена!
Красний день для козацьких полків.

•  Спостереження

Дзумить над квіткою бджола,
висотує нектар.

•  Люлька

Було б здоров’я. Вріжу тютюну,
заб’ю з горою пра-пра-діда люльку.

•  Передосіннє

Я думав пульс. А це лише вони –
три яблука упали на долівку…

•  Казка з осіннього лісу

Дрібненькі крапельки роси
аж досхочу напоять душу

•  Дні минають

Стояло щастя на осонні
та людям заглядало в очі.

•  Чи єдині?

Для когось – veni, vidi, vici*,
у воду хтось не влізе двічі,

•  Заговори зі мною

Піду на двір, погомоню з зірками.
З людьми хотів, але вони – глухі.

•  Поетична самовпевненість

Спокійніше, друже, не психуй,
кожен з нас народжений поетом.

•  На Трійцю

Господи! Про що тебе благати?
Про хороми? Золото? Чи статки?

•  Сумна спадщина

Вишгородська спадщина – бариги.
До Десни не підійти й Дніпра…

•  * * *

Життя хтось не прожив, а пролетів.
І навіть не відчув на крилах лету.

•  Вибір за нами

У пісні є мотив.
У вчинків це – мотиви.

•  Досвід

На зорі відірвався від мами.
Дуже рано покинув гніздо.

•  В одну з ночей

Упавши у цупкі обійми ночі
угледіти не важко і мотив.

•  16 червня

Душі не злікувати смутком.
Від сліз посохли й дуба віти,

•  Змієве злощастя

У змія шанс був розірвати узи
і подолати цей безжальний шлях,

•  Липова печаль

Куди поділась прохолода ранку?
Рясна роса – найкраща із прикмет.

•  Сіножать

Й таке було: візьму я ко́су
і йду будити комарів.

•  Червневе

Пелюстками троянда устеляє дорогу,
ніби літа іще й не було.

•  Столичне

Як просто трамваю, обмежень нема,
є рейки: від краю до краю…

•  Миру Вам

Ні про що говорити не буду.
В такий ранок потрібно мовчати.

•  День, як день

Слід одинокий в небі,
це – літак.

•  Деградація

Чого чекати у країні Леніна?
Ні проблисків, ні світла маяка…

•  Дощовиця

Травицею гуляю босий,
крокую садом біля хати…

•  Дощовиця

Травицею гуляю босий,
крокую садом біля хати…

•  Доля

Купає мати сина у любистку,
про горлицю наспівує пісні́,

•  Со́вки*

Зорі такі ясні,
ну, а мені не спиться.

•  Тиша

М’яка передранкова тиша
не любить галасу та слів

•  Ще трохи

Ще трохи й календарна осінь
смарагдовий огорне сад

•  Мужі держані

Черпаю силу ложкою із каші,
бо відчуваю: зелень шелестить,

•  Побачити казкове

Скажи мені, ти дійсно ка́зки хочеш?
Послухай день, що майже догорів.

•  Наступна «Площа Ринок»

«Наступна Ваша, – «Площа Ринок»,
це місце рандеву й розлук…».

•  До річки

Дорога ця вела до річки,
поміж полів овес де зріс,

•  Ранок буде

Помолися. Сьогодні ще буде.
Хтось на небі роздмухав зорю.

•  Крихітка добра

За кожним вчинком янголи стоять
із чорними, чи білими крильми.

•  Бездуховність

Живе байду́же серце сотню літ.
Байду́же серце не болить, не плаче

•  Півонії

Цей аромат не сплутати ні з чим.
Дурманить він іще до цвіту липи.

•  Дощ

Із ночі ллється безперервно дощ,
дрібоче об залізне підвіконня,

•  Тиха ніч

Мовчала ніч і в ній мовчали ми.
Та чи була тоді в словах потреба?

•  Сьогодення

Розікрали усе, розтягнули…
Нема спасу від гурми злодюг.

•  Останній дзвоник

Не позабудеться ніколи
травневий, непримітний день,

•  Опісля

Земле, впокой грішне тіло,
душу прийми, Всевишній,

•  Дністер

Налий мені рому із льодом,
я хочу тобі розказати,

•  Убієнним за Україну

Рано, чи пізно настане тиша.
Вбите катами тіло не дише.

•  Манівцями

Чи ріже правдонька, чи коле?
Там, де натоптані стежки́

•  Післядень вишиванки

Диво-дивне з-поза ранку
геть забули вишиванку.

•  Град

Похнюпився від зливи сад,
віщує небо нехороше,

•  Перша гроза

Нарешті! Ось вона – гроза:
легка, розкотиста, травнева…

•  У відпустку

Серце доїдає стужа.
Вітер наганяє хмари…

•  Травневий вечір

Довшають дні,
ближчає літо.

•  Бути сильним

Немає слабкості причини,
у неї витоки геть інші.

•  Одна з ночей

Розсипом зорі у небі
та битий Чумацький шлях.

•  Колообіг

Костур стоїть у кутку,
аж блідне кирпата свашка.

•  Конвалії

Ні чудес тобі, ні аномалії
у тумани вкутані світанки.

•  Холодний травень

Сховався десь у травах травень,
заснув і певно бачить сни.

•  Сила у слові

Сила у слові.
І ліки у ньому теж.

•  Дороги

У доріг нема кінця і краю
їм тому й пасує назва – шлях.

•  Ранкове поле

Травневий день міцнішає й зростає.
Дощі спиває молоде зело.

•  Ранкове поле

Травневий день міцнішає й зростає.
Дощі спиває молоде зело.

•  Череда

Ще віддає свою вологу Здвиж,
проміння сплутав у тумані ранок

•  Дорога з дитинства

До «Львівської площі» з вокзалу на двійці,
а там до «Шевченка» тролейбус везе,

•  Всі на шашлик

Свята травневі, шашликовий бум.
Усюди запах м’яса, не яєчні.

•  Брати у хресті

Охрестити тіло надто просто.
Душу охрестити – неможливо.

•  Запасайтеся попкорном

Є попкорн, таранька, свіже пиво…
Назріває телесеріал:

•  Все починається з початку

Чи німці уб’ють? Чи «свої» розстріляють?
В атаку піднявся і йди!

•  Перша гроза

Блискавка – квітнева перлина –
тебе одягне чисте небо,

•  Вечірнє

Вечірнє сонце стомлено пече:
«Не можу залишатись більше з вами.»

•  Квітневий снігопад

Сьогодні знову заметілі
розперезались у саду.

•  Запроданці

А що тобі? Що мова, що язик,
що вишкварки, що цілим кусень сала…

•  Не переженеш

Тобі зазвучав Мендельсон,
сусіду заграли Шопена…

•  Про що співають солов’ї

Про що співають солов’ї?
Коли цвітуть сади вишневі,

•  Переродись

Тому, хто йде – осилити дорогу.
Тому, хто вірить – не хитких думок…

•  Втрачене

Пам'ять устеляє дим,
скільки всього не збулось –

•  Адажіо душі

Послухай, шелестить як очерет –
адажіо вкраїнської природи.

•  Самотній світанок

Солов’ї не прокинулись в гаю.
Ще туманом окутаний ранок.

•  Сонечко

Сіло на руку сонечко,
ніби подмухала мама.

•  Вербне Воскресіння

Хитає вітер гілочки верби,
заходяться церковні передзвони…

•  Небо заплач!

Небозводе, сьогодні заплач,
завоскуй свої сльози туманом.

•  Наука кропиви

Моя мама педагог від Бога,
як до рук ухопить кропиву,

•  Поезія закоханих

Нічна поезія наповнена коханням,
цілунками і світлом ліхтарів…

•  Чорний Черемош

Замовкає на горі трембіта
і смереки умиває дощ…

•  Цінності

Настане час, коли гламурні діви
в тобі не збудять пристрасті Венери,

•  Така весна

Така весна, що без чобіт ніяк!
Дерева похилились на болоті…

•  Великоросійська дружба

Давайте будемо дружити.
А, якщо ні, я маю палку!

•  * * *

Зорею у холодні роси,
у ще незорані поля,

•  Наука кропиви

Моя мама педагог від Бога,
як до рук ухопить кропиву,

•  Криваві «спасителі»

«Спасителі» крокують по землі
у колір крові їх криваві стяги.

•  Квартира вікнами у двір

Картина за моїм вікном
мені здавалася не змінна:

•  Пізньоосіннє

В небо журливе сьогодні
линуть крикливі птахи.

•  Схід сонця

Не холодно наче.
Сонце зійшло березневе.

•  Домо арігато гозаймасу*

Я шляху не зрікаюсь, ні!
Але знімаю білі догі*,

•  Здається, ми забули

Ми звели сьогодні в Україні
поетичну силу нанівець,

•  Великоросійська дружба

Давайте будемо дружити.
А, якщо ні, я маю палку!

•  Жура

На кухні живе жура,
я з нею пив чай сьогодні.

•  Життєве мрево

Воду шукаємо – чисту,
свіже повітря від втоми,

•  Світлої пам’яті

Зорею у холодні роси,
у ще незорані поля,

•  Суп з галушками

Зварив баб Лушиного супу,
ледь не забув про галушки

•  День сміху

На землі без сміху нікуди,
як базарній бабі без реклами.

•  Палії

Наробить лиха цей вогонь
підступно сунеться до лісу,

•  Пілігрим

Іти до Риму, чи до рим?
В достатку жити, чи у скруті?

•  З нічного

Як парує філіжанка!
Ніч ковтками виміряю,

•  Ольжина гора

Мене ти завжди чарувала,
велика Ольжина гора,

•  Поетичне безсоння

Ти відчував, як ніжно будять вірші?
Як зріють ще не скошені думки́…

•  Річка-Монашка

Із далеких ярів
текла річка-Монашка

•  Сучасний етикет

В обличчя усміхнуться, плюнуть в спину.
А, що поробиш? Треба. Етикет.

•  День щастя

Сьогодні – день щастя, а Щастя лежить у руїнах.
Воно від нещастя і досі ковтає сльозу.

•  Роса слова

Стікає ніч по краплі темноти.
Сіріє ранок першими думками.

•  Країна зла

Окрім розрухи і смертей,
що ти росіє принесла?

•  Провесінь

Принаймні хочеться весни,
зігрітися в промінні сонця

•  Липень

Листочки облітають з липи
на лаві в парку ні душі.

•  Буде

Політики – мертві. Їх душі скупив сатана.
Химери залазять щоночі в будинок напроти…

•  А на Парнасі

•  Ранкове

Розгублено шукаю зранку
свій залишок нічного сну,

•  Поетичне

Зранку ві́рші кавою,
або чаєм терпким,

•  Вибір за тобою

Що таке слава? То – хопта* і все, –
примха людської плоті.

•  Лікар

Руки, що серце збирають в єдино,
хай береже від утоми вас Бог.

•  Спокуса

Вона щаслива. З букетом квітів
іде дорогою прямою.

•  Березневе

Березневі сльози не стійкі,
як льоди над сонною Десною.

•  Соціально-неблагонадійні

Пропито все, всі бабині ікони
на стінах дранка* ребрами похмілля

•  Остання банка вишень

Остання банка вишень, то на свято.
Наварить мамка з неї киселю

•  Віршар

Серце у грудях мов птаха
рими дарує мені.

•  Безсоння

Кожна ніч пече у грудях.
Рух планет майже не чути.

•  Дитяче серце

Добро не знівечить дитини
маленьке серце в доброті

•  Дорога кульбаб

Поведу дорогою кульбаб
я тебе за руку, моя доне,

•  Журавлі

Думками горнуться до неба,
тепла чекають на землі

•  Квітка орігамі

До ранку небо упаде снігами
картина маслом, посіріло тло.

•  Китайська вишня

Зацвітала китайка* щороку
на городі раніше за всіх

•  З весною

Гарних, весняних днів,
ярого сонця у вікна.

•  У мене так

Дешевих ні ві́ршів, ні танців
чомусь у житті не люблю

•  Вечір на двох

Мовчиш укутавшись у плед.
Потріскує вогонь в каміні.

•  Варення

Диміло парою варення,
пахтіло літо за вікном…

•  Напередодні весни

Чи лютувати наостанок?
Сиділа, думала зима,

•  Казка

Казка була такою:
ніч спустилась на вії,

•  Понти

Пусте породжує порожнє,
не розкидай на вітер слів.

•  Відлига

Закапало. Морози відступили.
Підмоклий сніг. На старті ручаї…

•  У лікарні

Ліжко лікує чи ліки?
Я вперше цю ніч проспав.

•  Лютий

Зимові сни вони такі ясні
збагнути хочуть, як зігріти лютий.

•  Чим пахне сніг

Чим пахне сніг? Здавалося б – нічим.
Вкриває землю до весни та й годі.

•  * * *

Спасибі, Боже, є вода і хліб,
і солі грудка у вузлику є.

•  Ранковий вибір

Ранок пахне кавою і чаєм,
вітер заглядає у вікно.

•  Тісто

Далеко снів останні міражі.
З бабусею вимішуємо тісто,

•  Слово

Як холодно. На вулиці зима.
Горять світанки сонячно-лілові.

•  Шахи

Давай зіграємо у шахи.
На упередженість думок.

•  Рахуй до ста

Вдихни повітря повні груди,
повільно порахуй до ста…

•  Комуналка

Тримаю платіжку за газ.
Її не намажеш на хліб.

•  І поженилися

Поцілунок замерз на щоці зі сльозою,
пізня осінь ворожить надвечір дощем…

•  * * *

О, Боже!
Даруй нам не понти, а розум

•  До бабусі

І ось вона, омріяна зупинка,
мені дорога через все село

•  І дай нам днесь

Цей день ти проживеш немов останній.
Твій вимір інший. Розуміння смерті.

•  Бранець

Чужий біль до сорочки не липне.
На водиці умити лице…

•  Снігопад

У заметіль знайшовши двері,
стояв, дивився скільки міг,

•  Солодкий гріх

Палкі ці ночі жевріють іще,
дощі стікають краплями по тілу,

•  Солодкий гріх

Палкі ці ночі жевріють іще,
дощі стікають краплями по тілу,

•  Холодний ранок

Розпали небокрай,
дай погрітися сірому льоду.

•  Яблуня

Старенька яблуня іще цей рік народить.
Ще дасть врожаю кольору зорі.

•  Не докоряй

Ніколи у влади зі столу не брав,
за що і вклоняюся долі.

•  Кретин-карантин

Убогість це стан душі.
Бідний ніяк не убогий.

•  Всенародний вибір

Народе мій, ти сам обрав ганьбу!
Такого ще не бачила країна.

•  На пенсії

Тарілка супу, ось і вся кутя.
Така вона державна соціалка.

•  * * *

Крихітко мишко, сідай-но на ручки,
давай об горішка зубки поточим.

•  Зима

Зима народжує казки
найнезрівняніші у світі,

•  З Новим роком

Чи був поганим рік старий?
Ми ще не звідали Нового,

•  Цілунок янгола

Ти до мене прийшла, ще Різдво не набралося сили.
Наливалися зорі таємної ночі єством.

•  Новорічне

І прийде скоро рік новий… І що?
Ми хочем – змін, мінятися не хочем,

•  Осіннє

Омріяна осінь устеле дороги листвою.
Дозріють на гілці останні шипшини плоди.

•  Грудневий дощ

Січе весь день холодний дощ,
не має грудень інших свідчень.

•  Новорічна метушня

Війна. Вона торкається не всіх.
За Миколаєм час корпоративів.

•  Коротко про нас

Такого небувало ще ні разу.
Дивись, як влада дбає про людей:

•  Розпука

Мені уже не вистачає злості.
Пусту кабзу* тримаю в кулаці.

•  Вона

Дивилася у білу заметіль
і відчувала цю блаженну втому

•  Один сезон

А що зима? Лише один сезон.
Нехай собі минає, обминає…

•  Коханці

До нього вона йшла, мов на причастя,
торкнутись губ, можливо це востаннє.

•  Борімося

Душі не втішити. Віками
Дніпрову воду п’ють кати.

•  З дитинства

Червоногруді снігурі присіли на бузок.
Як хочеться узріти їх іще хоча б разок.

•  Солодкий гріх

Чи гріх тебе любити? Звісно – гріх.
Стікає час за браму горизонту…

•  Лабух

Хіба наша країна – потаскуха
з німецького, дорослого кіно?

•  У саду

Світять зорі холодні у небі,
але снігу не видно, нема.

•  * * *

Істинні викрутять руки,
правду загонять у кут…

•  Жага слави

На геніальність претендують всі.
Парнас ґвалтують аси й дилетанти…

•  Перехожа

Награється – кине.
Не радій думками.

•  Все буде добре

Все very good*, мій брате, охолонь!
Чи варто в бій іти за Україну?

•  Свято після свята (або друге грудня)

Вітаннячка скінчилися і ми
буденно стріли перший день зими…

•  Державне свято

Привіт, підвищення тарифів!
Ой, зимо-зимонько, - йди геть!

•  Святвечір пам’яті

Святвечір пам’яті. Молись.
Нехай свіча не затухає…

•  Устеріки лиховоддя Черемошу*

Дивлюсь на виток Черемошу
в його розбурханій красі…

•  * * *

Вечір згорає у присок*,
легіт знімає утому

•  Листо́пад душ людських

Вперше земля не пахла землею
і вперше від неї тхнуло…

•  Омріяна любов

А на душі так любо
і щастя через край.

•  Сучасні цінності

Олжа, здається, нині у ціні.
Нещирість – смуток засіває в серці.

•  Українка

Про що твоя печаль, осіння жінко?
Ще гріють серце спогадів перлини

•  Сплюндрований Майдан

Заплач сьогодні, небо, більше ні́кому.
Чи ще Нігоян та Жизневський на місці?

•  Під смітником

Життя пропити легко, навіть дуже.
Сідай но, поговоримо про це.