Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Терен Тіна Терен Тіна (1972)




Огляди

  1. Коли печалей чорний павучок...


    Коли печалей чорний павучок
    почне снувати павутинку чорну
    в моїх думках,
    світленький літачок
    покличу спогадів. І він проворно
    ту павутинку розірве, за мить
    ще й намотає на крило уміло,
    щоб засріблилось.
    Радість забринить
    в свідомості.
    Вже й щастя прилетіло
    з далеких днів. Всміхається мені
    тим неповторним усміхом єдиним,
    який послали зорі навесні.
    Лечу в твою любов, думками лину
    за літачком у найсолодші дні,
    де тільки ми в обіймах ніжних неба.

    Про щастя спогад –
    дивна сила в нім!
    А павучок? Чи ж в ньому є потреба?!








    Прокоментувати
    Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

  2. Сонет1
    Серпневі ночі щедрі зорепадом.
    Пірнає погляд в темносиню вись.
    Чарується небесним вічним ладом.
    Не надивитись, скільки не дивись.

    Та раптом, стрімко, ниттю золотою,
    мов блискавиця, зірка пролетить.
    Зворушливо-тендітна, щемна мить
    осяє, мов прощання, нас з тобою.

    Бажання б загадати. О, дарма...
    Ми у світах, у зорях. Нас нема...
    І тільки вічність навкруги безкрая.

    Злилися з нею, зтанули думки.
    Вселенський спокій душу обіймає.
    Завмер у серці... Падають зірки...

    2016



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

  3. Сонет
    Спішать урізнобіч мої стежки
    в різномаїття, що дарує світ.
    Та хмарками – усе частіш думки:
    а що віддам душі в її відліт?

    Ми всі у владі сил: добро і зло.
    Споконвіків ведем тяжкий відбір.
    У Заповідях Небо нам дало
    високе вчення. Зрозумій і вір.

    Душа зове – не озирайся, йди.
    Учись лишати праведні сліди
    в гармонії зі світом і собою.

    Малюй доріжку пензликом митця.
    У вогнищі правічного двобою
    любов’ю лийся у любов Творця.




    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --