Між віями дерев
тремтить, виблискує тепло
й чіпляється, мов п’яне,
за ліниву павутину.
Не відчуваю тіла –
ще такого не було.
Не говоріть зі мною, люди,
хоч хвилину.

Гриби понапивались –
ноги зовсім не тримають.
У молодої м’яти
закрутилась голова.
Суниці, ніби діти,
в морі тиші засинають.
Не говоріть до мене,
бо до чого тут слова.
1998

Слова – це «так» і «ні».
І діалог лише для двох.
Всі інші – слухачі,
які шукають серед слів
свої відтінки й середину.
Виходить все наполовину:
Є добрі – мусять бути злі.
2005

У дивертикулах думок
лінивим тілом осідали,
як мокрі дрова у мангали,
криві слова дурних казок.

І бились корчем голі й босі
під вітер чорного безсоння,
коли тримав у злих долонях
себе, мов кактуса у носі.

Гризе гроза корону трав,
та спокій з листя вибиває.
Тоді лиш небо заспіває,
коли забуду все, що знав.
1998

Чому людина хоче крил,
Збирає листя, дехто - гроші?
Чому кухарки повні сил?
Чому зникають листоноші?

Навіщо ранок, коли спиш?
У снах і кров не червоніє.
Впадеш у вогнище – згориш,
А, здалеку, воно лиш гріє.

Біжитиь мураха – йти не вчили.
А людям – все життя б лежати.
У кого зайве відібрати,
Щоб віддавати більше сили?
2017

Коли ти сам
І можеш відпускати сльози,
Чи варто сповідатися людині,
Яка не знає,
Що в тобі росте?
І небо є порожнє та пусте.
І хмари налітають чорні й сині.
Але й бувають неймовірно теплі грози.
2017

Лишити слід. Не як від зливи,
Що місить нервами болото.
Не лиш тоді. Коли вже сивий.
Й, не словом хваста з свого рота.

Лишити слід – у слід з собою,
Щоб хтось ступив у нього вірно:
Не вітром вбитою росою,
І, не отрутою підшкірно.

Лишити слід, та не від ніг.
Хай страх росте. Він не вбиває.
Під сонцем – веселіший сміх,
Й, без хмар воно слідів не має.
2017

Присядь зі мною помовчати
На голих сходах на горі
Стежки – вузлами – хочуть спати
І поховалися в траві.

Я не люблю старих газет.
Їх жовтий колір не пече.
Подамся кригою вперед,
Хоч річка взимку не тече.
2017

По-батьківськи печеться холодок.
Кортить з травою прилягти…
Розгойдуються мрії догори.
Вмостився в рівчаку ставок

й вистрелює рибинами півкола.
В м'яких обіймах літа без спідниць
дівицям липнуть губи до суниць,
а парубійки бігають в футбола.
Зима
2017