Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Неоніла Гуменюк (1957)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Кружляли лебеді над ставом
    Ой, кружляли лебеді над ставом,
    Свою рідну землю покидали,
  •   Зима в сльозах
    Зима так поспішала через поле,
    Через горбочки та байраки йшла,
  •   Свята Варвара ночі увірвала
    Свята Варвара ночі ввірвала,
    А дні добавляти буде.
  •   Літечко в зеніті
    Літечко в зеніті,
    Липня середина,
  •   Черстві душі
    Червоніють ягідки
    Вгорі на черешні,
  •   Колискова дощу
    Крізь сон почула я приємний спів,
    Здавалось, що десь річка зовсім близько,
  •   Струмок і річка
    Поміж трав зелених
    Десь там у долині
  •   Серце ніжності так хоче
    А моє серце ніжності так хоче,
    Хоча ідуть до осені літа,
  •   Горобинове намисто
    Горобинонька червона
    Достигає край воріт.
  •   Флокси
    Неначе кетяги калини,
    Червоні флокси зацвіли,
  •   Літав орел
    Літав орел над бистрою рікою,
    Прилинувши зі скель гірських високих.
  •   Самотність
    На схилі літ сидить він біля хати
    Один-однісінький.А поруч - ні душі.
  •   Випливає місяць повний
    Випливає місяць повний,
    Наче лебідь, а чи човен
  •   Що тобі сниться, вербиченько?
    (пісня)
  •   Годувальниці
    Корови повагом ішли,
    За день напаслися у лузі,
  •   Смородинове літо
    Смородинове літо кружляє над садами,
    У кущиках зелених сховались ягідки
  •   Гіркі черешні ягідки
    Черешня стара у садочку росла,
    І стовбур широкий, розлоге гілля,
  •   Добра криничка
    Поселю у душу я добра криничку,
    Пов"яжу у косу я любові стрічку.
  •   Сліпий дощик
    Останньої травневої неділі
    Рясний дрібненький теплий дощик сіяв.
  •   Світлий сум
    Світлий сум.Що це таке,
    Скаже хто мені про те?
  •   Яблуня-дичка
    На межі із лісом у кінці городу
    Та яблуня-дичка виросла висока,
  •   Місточок веселковий
    А місточок веселковий
    Через річку ліг
  •   Крило любові
    Каштанова свіча
    Яскраво так горіла,
  •   Благословляє Клечана Неділя
    Маргариток гудзички біленькі
    На зеленій сукні диво-трав
  •   Красувалася калина
    На краю села в долині,
    Зовсім близько біля лісу
  •   Краса моєї України
    Поволі ступаю вузькою стежиною,
    Погожою я насолоджуюсь дниною,
  •   Так судилося вербі
    Так судилося вербі,
    Що життя усеньке
  •   Травневий дощ
    А сонце так пекло немилосердно,
    Хоча надворі лиш травневі дні,
  •   Юності доріженька барвиста
    А доріжка простелилась
    Вишиваним рушником,
  •   Казка про кохання
    Вітами махала ялина зелена,
    В гості закликала молодого клена.
  •   Горобинонька в цвіту
    (пісня)
  •   Життя таки прекрасне
    Зозуленька-ворожка до лісу прилетіла,
    Комусь літа щасливі відлічує щодня,
  •   На поклик весни
    Співай, соловейку, чудово співай,
    Весні зізнавайся в любові,
  •   Чекає яблуня стара
    Як тобі живеться, яблуне стара,
    Чи іще квітуєш, плодоносиш ти?
  •   Красу дарує матінка-природа
    Очерет й осока в лісовім озерці,
    Ще й зелена ряска аж під бережечком.
  •   Коли розквітає бузок
    Розквітлий бузок будить спогади давні,
    Вертає у юність його аромат,
  •   Руки мамині пахли любистком
    А на подвір"ї запахло любистком
    І м"яти розносить вітрець аромат.
  •   Посилала доленька усього
    В житті послала доленька усе:
    Дитинства дні веселі й безтурботні
  •   День весняний рік годує
    А весняне сонце промінці
    Золотим дощем на землю сипле,
  •   Щастя крило
    Ми зустрілися в зоряний вечір,
    Солов"я чули пісню дзвінку,
  •   Весняні акварелі
    У рожевому серпанку потопає обрій,
    Промені останні сонце посила звідтіль,
  •   Запалю поминальну свічу
    Запалю поминальну свічу,
    Помолюся за убієнних
  •   Золотився ранок
    Золотився ранок, усміхався
    Та купався в променях тепла,
  •   Повінь весняна
    Весною річка вийшла з берегів,
    Піняться хвилі, поспішають вдалеч.
  •   Вихвалялася Сніжинка
    А Сніжиночка кружляла
    З подругами угорі.
  •   Великодній дзвін
    В пору великодню величальний дзвін
    Прославляти Бога в храм скликає всіх,
  •   Почуттями дорожити
    А почуттями треба вміти дорожити,
    Любов"ю рідних, милого коханням,
  •   Серцю не хочеться старіти
    А серцю так не хочеться старіти,
    Хоч зморшками пооране чоло,
  •   На коліна не ставай
    А на коліна не ставай ні перед ким,
    Перед начальством ти не прогинайся,
  •   Дощ заграв на струнах сонцесяйних
    А дощ заграв на струнах сонцесяйних
    Своєї скрипки, музика лилась,
  •   Вони окраса життя
    У весни, як і в жінки характер мінливий:
    То привітно і сонячно, то задощить,
  •   На прощання сердиться зима
    Розгулялася зима
    В березневу пору,
  •   Українського роду колиска
    У садах загубилось село -
    Українського роду колиска.
  •   Веснонька іде
    Іще господарює скрізь зима
    І завірюха теж розтанцювалась,
  •   Не старіти серцю жінки
    Хоче навесні дівчина,
    Щоби хлопець чорнобривий
  •   Чарувала колись мене веснонька
    Чарувала колись мене веснонька,
    Солодила медункою губи,
  •   Казка місячної ночі
    Плив поволеньки місяць щербатий,
    Мов надкушений стиглий кавун,
  •   Любов"ю й болем поділюсь
    Я хочу з тобою в житті
    Любов"ю ділитись і смутком,
  •   Ой, чиї це кучерики?
    ( пісня)
  •   Ти - найкращий
    Чудово знаєш, що люблю ромашки,
    Даруєш влітку їх мені завжди.
  •   Люблю Україну
    Люблю Україну у будень і свято,
    Люблю її бідну, люблю і багату,
  •   Любов не кориться літам
    Тебе побачила
    І зашарілася,
  •   Ти прийди
    Ти прийди, прийди до мого двору
    І під грушею на лавочці присядь,
  •   Негода ловить в сіті
    Чи вовк голодний виє, а чи вітер,
    Цього у заметіль не розбереш,
  •   Заколисує місяць, а сонечко будить
    Золотим промінчиком лоскоче,
    Щиро усміхається тобі
  •   Сльозинка чи сніжинка
    Чом у тебе он сльозинка
    На щоці блищить?
  •   Затуманило
    Затуманило, затуманило
    І дощем всі змиває сліди,
  •   Хочеться сніжної зими
    Десь далеко рожевіє обрій,
    Велетенською свічею запалав,
  •   Маланка-щедрувальниця
    А Маланка-щедрувальниця
    Гостинцями не нахвалиться,
  •   А твої очі кольору неба
    А твої очі кольору неба,
    Лагідні-лагідні такі і добрі,
  •   Щоб земля щедроти сипала
    Ти лети, лети, лети,
    Білая сніжиночко
  •   Дочекалися зими
    Врешті дочекалися зими
    З білим снігом та міцним морозом,
  •   Ви так далеко...
    Ви так далеко нині від сімей,
    Бо Батьківщину треба захищати,
  •   Ви так далеко...
    Ви так далеко нині від сімей,
    Бо Батьківщину треба захищати,
  •   Різдв"яне
    Ой, котиться, котиться та й нашим селом
    Голосна колядочка, в хату йде з добром.
  •   Я тобі подарую...
    Я тобі подарую пісню
    Таку гарну і ніжну-ніжну,
  •   Живи, село!
    А на долині пасуться корови,
    Водицю з маленької річечки п"ють,
  •   Сердита Завірюха
    А бабуся Завірюха
    Костуром усюди стука:
  •   Малював Мороз вночі
    Уночі Мороз-художник
    Візерунки малював,
  •   Зима без парасолі
    Сіре небо, небо сіре
    І ніде немає снігу,
  •   Літечко бабине
    ( Пісня)
  •   Пісня матусеньки моєї
    Співала матуся мені колискову
    І я засинала під неї щораз,
  •   Пісня матусеньки моєї
    Співала матуся мені колискову
    І я засинала під неї щораз,
  •   Я не хочу щастя шматочок
    Я не хочу щастя шматочок,
    Прагну мати його багато,
  •   Покидають нас дні листопадові
    Покидають нас дні листопадові,
    Морозець на травичці легкий.
  •   Поки мати жива
    Стояла матуся й виглядала
    Дітей своїх біля воріт.
  •   Віршами мережані килими життя
    Зустрічала паняночку-весноньку
    У яскравому платті зеленому,
  •   Вербиченька-подруженька
    Стою собі над річкою,
    Дивлюсь у далину,
  •   У сон мій мама завітала
    У сон мій ненька завітала,
    Так тихо-тихо підійшла.
  •   Криниченько, живи!
    (пісня)
  •   Вже осінь поринула у листопад
    Вже осінь поринула у листопад,
    Як в піну морську або ще океану,
  •   На крилах щастя
    Коли дмуть холодні осінні вітри,
    Тоді дуже хочеться твого тепла,
  •   Він був Людиною
    Світлої пам"яті творчого наставника
    Михайла Гуменицького.
  •   Одинокий листок
    Жовте листя з дерев вже давно облетіло,
    Лиш один залишився ген-ген угорі,
  •   Частиночка мого села
    В долині річечка біжить,
    Вона кудись все поспішає,
  •   Дарувала черешенці осінь вишиванку
    Зеленіла черешенька
    Листочками довго,
  •   Любов"ю хай зігріється душа
    Ти дивишся так насторрожено,
    Неначе боїшся чогось,
  •   Троянда помаранчева
    Троянда помаранчева,
    Мов сонечком налитая,
  •   Бабуся верба
    Золотом, золотом, золотом
    Листя в траву опада,
  •   Літа пливуть до осені
    До осені пливуть літа мої,
    А човен долі хвиля все гойдає,
  •   Захисникам України
    Неньки-України
    Всіх захисників
  •   Смуга чорна, смуга біла
    Смуга чорна, смуга біла,
    Все чергуються вони,
  •   Ясени, немов сини
    Хатину білу ясени
    Із усіх боків обступили,
  •   Осені сини
    Вже достиг у полі золотистий сонях,
    Вересень зібрати зміг врожай увесь,
  •   Торкає осінь серденька струну
    В кленків, мов коней гриви позолочені,
    Берізки, як русалоньки стоять.
  •   Очі - дзеркало душі
    Кажуть, що очі дзеркало душі,
    Там видно відображення усього,
  •   Багряне осені крило
    Рвучкий холодний вітер
    Пронизує наскрізь,
  •   І буде нікому стрічать
    Вкраїнська земле, щедра та родюча!
    Чому ж ти бур"янами заросла?
  •   І буде нікому стрічать
    Вкраїнська земле, щедра та родюча!
    Чому ж ти бур"янами заросла?
  •   Найкращі вірші ще не написала
    Мов кошеня беззахисне маленьке,
    Шукає затишку й тепла душа моя,
  •   Осені ватра калинова
    Осені ватра калинова
    Яскраво так палає скрізь,
  •   Осіннє
    Дощ барабанить по підвіконню,
    Стукають краплі в шибку щораз,
  •   Залишились назавжди молодими
    На голові у жінки чона шаль,
    З-під неї вибилися срібні павутини
  •   Майстрами багата вкраїнська земля
    На світі різні є майстри:
    Хто шиє чоботи, хто свиту,
  •   Відпливає серпня човник
    Вже відпливає вдалеч серпня човник,
    Гойдаючись на хвилях, мов листок.
  •   Дітвора Україну вітає
    У височінь зринула кулька жовта,
    За нею і блакитна, й ще одна.
  •   Осені в любові зізнаюсь
    Догорає серпень полум"ям яскравим
    Чорнобривців жовтих і зірками айстр,
  •   Що ж ти наробила, війна?
    Навіщо, сопілонько граєш сумної,
    Навіщо, рідненька жалю завдаєш?
  •   Розстріляна сопілка
    Вербова сопілка грає,
    Ще й виспівує,
  •   У внучці себе впізнаю
    (пісня)
  •   Горить-потріскує свіча
    Стара хатина край села,
    Спустився вечір тихо-тихо,
  •   Дитинства й юності дорога
    Широкою, а чи вузькою
    Біжить вона аж ген за обрій,
  •   Старі світлини
    Старі світлини в молодість вертають
    Та юність нашу гомінку і світлу,
  •   Прапор України
    Наш прапор жовто-блакитний,
    Хоч зранений кулями весь,
  •   Літній дощик
    По щоках-листочках
    Молодої липи
  •   Крізь терни - до зірок
    Ображають, принижують, не розуміють,
    Її творчості крила обрубують теж,
  •   У серці літо не згаса
    Ціловані вітром і сонцем зігріті
    Рум"яняться яблука в нашім саду,
  •   Спогад про бабусю
    Пахли руки бабусині хлібом із печі,
    Хоч вони загрубілі були від роботи,
  •   Рід лебединий
    Літали лебеді над ставом,
    Прилинувши з країв далеких,
  •   Літечка чудова мить
    Крокує впевнено по світу
    Барвистеє спекотне літо,
  •   Липу вітрець колише
    Колише вітер липу,
    А та не хоче спати,
  •   Сперечалися Сороки
    (байка)
  •   Краще лихо не буди
    Лихо спить собі спокійно
    В темному густому лісі,
  •   Веселкова гойдалка
    Після дощику рясного
    З"явилась веселка,
  •   Вдячна яблунька
    Рясно яблунька вродила,
    Гілля низько нахилилось
  •   Благословенне літо
    А благословенне літо цього року,
    Дощі навідуються в гості раз по раз,
  •   Ягідки вишневі
    Білий цвіт чудовий, ніби оченята,
    Кожен рік дарує вишеньці весна,
  •   Серця хай трояндами квітнуть
    Соняхами жовтими
    Літечко квітує,
  •   Матіола
    Х вилею духмяною довкола
    В повітрі аромат пливе чудовий,
  •   Мамина горобина
    Біля хати - деревце маленьке,
    Це його іще садила ненька,
  •   Сліпий бандурист
    Молодий хлопчина кучерявий
    В парку тихім на бандурі грав,
  •   Облітає вишні цвіт
    (пісня)
  •   Сім разів відміряй...
    "Сім разів відміряй - раз відріж" -
    Приказка народна так говорить.
  •   Петрові батоги
    Мов охоронці край дороги
    Стоять Петрові батоги,
  •   Наболіле
    Писала Леся Українка:
    "Щоби не плакать, я сміялась".
  •   Порадій, матусю
    Порадій, матусю за синочка свого,
    Ти ж добра бажала для нього завжди.
  •   Плакала вербичка
    Молода вербичка
    Ранесенько встала,
  •   Літо сіно косить
    Коли гаснуть вранці зорі,
    Ляжуть роси там надворі
  •   Крізь терни - до зірок
    Ображають.Принижують.Не розуміють.
    Її творчості крила обрубують теж.
  •   А мені чомусь не спиться
    А мені чомусь не спиться
    В ніч, як місяць в небі повний,
  •   Ти чекай
    Вони прощалися на стежці,
    Яка веде удаль кудись,
  •   У осінь я закохана
    Всі люблять весну сонячну й квітучу
    І літечка барвистий натюрморт,
  •   Дівчина Україна
    Йшла дівчина у віночку
    Та вишиваній сорочці,
  •   Скрипів явір над водою
    (пісня)
  •   Зцілення любов"ю
    Заіскрились вогники любові
    У твоїх очах, душі твоїй,
  •   Капає дощ
    Капає дощ і погода капризна,
    Небом пливуть чорні хмари кудлаті,
  •   Липи ранній цвіт
    Червень прийшов до нас у гості,
    Липень далеко, ще в дорозі.
  •   Осінь життєва вродила піснями
    Десь за поворотом день за днем зникає,
    Мов туман ранковий тихо розтає.
  •   Літо йде босоніж
    Травами шовковими літо йде босоніж:
    Біла вишиванка і великий бриль,
  •   Трояндове море
    Троянди під вікном, як вишиванки,
    Так душу мою тішать всі роки,
  •   Благаю, припиніть війну
    Сивіють наші матері
    Ще зовсім-зовсім молодими,
  •   А слів не треба
    Як передать тобі словами
    Ті почуття, що про кохання?
  •   Бджілоньці подякуймо
    Маленька бджілонька літала
    Над квітами, нектар збирала
  •   Посіви дощику радіють
    Вітер куряву здійняв,
    Вгору пил стовпом підняв,
  •   Земля вкраїнська - моя доля
    Стежечка, заквітчана ромашками,
    Біжить кудись далеко так хлібами.
  •   Ой, лебідонько-лебідко
    (пісня)
  •   Простлеливсь барвінок диво-оксамитом
    Простеливсь барвінок диво-оксамитом,
    Оченята сині догори підняв,
  •   Теплого літа барвистий розмай
    Червоний, черлений, красивий і красний,
    Отак місяць червень колись називали.
  •   Вічне життя чи забуття
    Зеленим віялом помахує ялина
    І пахне свіжістю приємною від неї.
  •   Зачарую
    Зачарую тебе словами,
    Дивним поглядом зваблю теж,
  •   Душі потреба
    На кожному вікні - кімнатні квіти
    І за вікном встелили грядку всю.
  •   Де коти ледачі
    (байка)
  •   Мчали коні
    (пісня)
  •   Фіалки-намистинки
    Намистиночки в траві
    Фіолетові,
  •   Засоромились сунички
    Засоромились сунички,
    Збагряніли їхні личка
  •   Літа неповторна мить
    Останні дні травневі відлітають
    Та добігає фінішу весна,
  •   Наша берегиня
    Матусю, голубонько, горлице сиза,
    До губ притулю я долонь твоїх човники,
  •   Мені весна подарувала
    Мені весна подарувала
    Великий пролісків букет,
  •   Пам"яті найрідніших
    Лиш ступлю на поріг я батьківської хати,
    То відразу подивиться мама з портрета,
  •   Батьківський яблуневий сад
    Біло-рожевий цвіт, неначе дим
    В старім саду батьківськім яблуневім,
  •   Дитинства пригоди веселі
    Теплий літній дощик -
    Він скороминущий.
  •   Поцілунком мене розбуди
    Поцілунком мене розбуди
    І дістань з неба зорі кохання,
  •   Знов цвіте черешенька
    (пісня)
  •   Прокидавсь весняний ранок
    Із світанковою зорею
    Сутінків десь поділась тінь,
  •   Перемога над собою
    Не плач, прошу, себе ти не жалій,
    Подумай же хвилинку лиш над тим,
  •   Українонька моя
    З твоїх долонь п"ю ніжність і тепло,
    З твоїх казок я мудрості черпаю,
  •   Запах черемхи
    Біля криниці край села,
    Де стежечка веде в долину,
  •   Думав я женитися
    Я не раз хотів жениться,
    Без дружини - пропадай,
  •   Зрада
    А зрада серце обпіка вогнем,
    Наче мечем пронизує все тіло,
  •   З берізками бавиться вітер
    Погойдує вітер сережки беріз,
    Бавиться ними, приємно лоскоче,
  •   Підслухана пісня
    У траві на березі ставка,
    Де ростуть вербички кучеряві,
  •   Ой, калинонько-калино
    Ой, калинонько-калино,
    Запашний твій білий цвіт
  •   Хатина-сиротина
    Стара облуплена стоїть,
    Вже покосились вікна й двері,
  •   Закохалося дівча
    (пісня)
  •   Дуби-вартові
    Стояли біля двору три дуби,
    Їх тут іще мій прадід посадив,
  •   Любов"ю огорнула би весь світ
    Любов"ю огорнула би весь світ,
    Добро посіяла би кожному у душу,
  •   Природи казковий засів
    Кружляє вітер, підганяє хмари,
    Сльози висушує їм, плакать не дає,
  •   Мудрість його літ
    Біля стежечки вузької на узліссі
    Трьохсотлітній дуб старезний ріс,
  •   Дивувать весна не перестане
    Очима блакитними зелен-барвінку
    Дивиться він так уважно навкруг,
  •   Весняна радість
    Березень махнув крилом лелечим,
    Помчав, віддавши квітню естафету,
  •   Я тобі розповім
    Я тобі розповім про весну,
    Про птахів і про квіти барвисті,
  •   У кожного свій хрест
    У кожного в житті своя Голгофа,
    До неї йдем, важкий несемо хрест,
  •   Дихається легко вдома і птахам
    Летіли дикі гуси в небесах,
    Журавлики теж відчували втому,
  •   Вечорова колискова
    Сіло сонце за горою,
    Тихий вечір йде до нас,
  •   Про совість і честь
    Чому ти, совість така бідна,
    Чому скарбів не маєш,
  •   Танець Весни
    Ой, заграв в дуду вербову
    Теплий свіжий Вітерець,
  •   Намагаймось жити чесно
    Нелегко іноді буває
    Визнать життєві помилки,
  •   Душа моєї України
    Ой, пісне ти народна українська!
    Скільки у тобі мудрості віків:
  •   Білка-рятівниця
    Наполоханий зайчисько
    Біг снігами через ліс,
  •   Милим дароване намисто
    На сонці сяє-виграє
    Кожна його червона крапля,
  •   Ти порівняв мене з весною
    Ти порівняв мене з весною,
    Сказав, що я така ж нестримна,
  •   Нелегка праця хліборобська
    А праця хліборобська, ой нелегка,
    Не просто зерна в землю вкинуть треба,

  • Огляди

    1. Кружляли лебеді над ставом
      Ой, кружляли лебеді над ставом,
      Свою рідну землю покидали,
      У далеку вирушали путь.
      Забіліли в небі їхні крила,
      Що набралися за літо сили.
      Хай вони лебедиків несуть

      Там, де тепло й не замерзла річка,
      Щоби мали затишок та їжу
      Перезимувати ці птахи.
      Навесні повернуться додому
      У місцину близьку та знайому,
      На зелені рідні береги.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Зима в сльозах
      Зима так поспішала через поле,
      Через горбочки та байраки йшла,
      Доводилось їй піднімать подоли,
      Щоби не замочить своє вбрання.

      Морозу ж то нема і скрізь калюжі,
      На краплі перетворюється сніг.
      В сльозах зима, але йому байдуже,
      Хоч вона просить аби допоміг.

      Щоб підморозив річечки й озерця
      І сніг, що вона сипле не розтав,
      Тоді і звеселиться її серце,
      Готове до веселощів й забав.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Свята Варвара ночі увірвала
      Свята Варвара ночі ввірвала,
      А дні добавляти буде.
      І знають в народі цю приказку здавна,
      Бо у природі так є.

      З цієї пори мине іще тиждень
      І меншатиме кожна ніч
      Та день добавлятиметься по хвилині,
      А вогники різдв"яних свіч

      Грітимуть душу і радість нестимуть,
      Народження славлять Христа.
      І тепло так стане, хоч надворі зимно,
      Смакує святкова кутя.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Літечко в зеніті
      Літечко в зеніті,
      Липня середина,
      Радує нас цвітом
      Мальва, мов пташина.

      Виросла під тином
      Висока-висока.
      Ягідки малини
      Солодкі-солодкі.

      Сиплеться в торбину
      Цвіт духмяний липи,
      Липня середина,
      Літечко в зеніті.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Черстві душі
      Червоніють ягідки
      Вгорі на черешні,
      А внизу усі гілки
      Вже обскубав дехто.

      І не тільки ті плоди,
      А разом із листям,
      Вона ж може не родить
      На той рік вже більше.

      Не подумали оті,
      Хто ламав гілляччя,
      Що боляче також їй,
      Що деревце плаче.

      Але такі й біль людський
      Байдуже сприймають,
      Аби добре було їм,
      Душі ж черстві мають.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Колискова дощу
      Крізь сон почула я приємний спів,
      Здавалось, що десь річка зовсім близько,
      Але це дощ вночі отак шумів
      Тихесенький, без грому й блискавиці.

      Він заколисував мене, наче маля,
      Яке у сон поринуло, мов казку.
      Наче в дитинстві побувала я
      І рук матусиних відчула ніжну ласку.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Струмок і річка
      Поміж трав зелених
      Десь там у долині
      Біг струмок веселий
      Швидко та невпинно.

      Біг попід горбочок,
      Де росли берізки,
      Поспішав струмочок
      До сестриці-річки.

      Напував водою
      Квіти і комашки,
      Йшли до водопою
      Коники гривасті.

      Пташка прилітала
      Спрагу вгамувати,
      Вода смакувала
      Звірині усякій.

      Чиста і холодна
      Додавала сили.
      Зустріла струмочка
      Річка гомінлива.

      З піснею дзвінкою
      Вони мандрували
      До синього моря,
      А, може ще й далі.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Серце ніжності так хоче
      А моє серце ніжності так хоче,
      Хоча ідуть до осені літа,
      Та літечко ще у душі тріпоче
      Й співає жайвором над нивою життя.

      Яка так щедро віршами вродила
      І на майбутнє задумів запас.
      Лише б Всевишній дав здоров"я й сили,
      Вогник любові довго ще не гас.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Горобинове намисто
      Горобинонька червона
      Достигає край воріт.
      Свої кетяги додолу
      Нахиляє від ваги.

      Сонцем лагідним зігріті
      Багряніють ягідки,
      Теплим дощиком умиті,
      Ой, чудовії які!

      Я зроблю із них намисто
      Та й на свято одягну,
      Воно сяє променисто.
      І веселу, не сумну

      Гарну пісню заспіваю
      Так, щоб чули люди всі.
      Нехай лине рідним краєм
      І торкається душі.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Флокси
      Неначе кетяги калини,
      Червоні флокси зацвіли,
      Голівки долу похилили,
      Бо важко їм тягар нести.

      Одне стебло - квіток багато,
      Мов у намистечку в росі.
      Захоплюватись й дивуватись
      Не перестанеш цій красі.

      2016 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. Літав орел
      Літав орел над бистрою рікою,
      Прилинувши зі скель гірських високих.
      Що він шукав у небі над водою
      Чи, може загубив свій сон та спокій?

      Що бачив він у хвилях швидкоплинних,
      Що пінилися й поспішали вдалеч?
      А, може то душа чутлива сина
      Так прихистку у Господа шукала?

      Який загинув, зовсім ще дитина,
      Йому би жити та кохати палко,
      Але пішов на поклик Батьківщини
      І мав за честь за неї в герці впасти.

      А мати так вдивлялася у птаха,
      Ніби відчула - то душа синочка,
      Йому рукою тільки помахала,
      Заплакані лиш витирала очі.

      Орел літав і щез, крилом махнувши
      Згорьованій матусі на прощання.
      А їй вчувалось - промовляв синочок:
      -Не плач, рідненька, мною ти пишайся.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. Самотність
      На схилі літ сидить він біля хати
      Один-однісінький.А поруч - ні душі.
      Життя і далі буде вирувати,
      Але ніхто до нього не спішить.

      Бо змолоду не думав про майбутнє,
      А насолоджувався тим, що день дає:
      Кохав жінок і розважався гучно,
      Але сім"ю створити не хотів.

      І поки не підводило здоров"я,
      То не замислювався, звісно він над тим,
      Що стане колись дуже він самотнім,
      Бо й словом перекинутись ні з ким.

      Нема дружини, діток та онуків,
      А може десь і є.Хто його зна?
      Як важко бути в світі одиноким,
      Не дай, Господь нікому це пізнать.

      2018 р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Випливає місяць повний
      Випливає місяць повний,
      Наче лебідь, а чи човен
      Та гойдається на хвилях
      Кучерявих хмарок сивих.

      Усмішка його чарівна,
      Сяюча і срібна-срібна
      У полон бере серця,
      Як і літня нічка ця.

      Перекинув він відерце
      Теж сріблясте - видно денце,
      А із нього сестри-зорі
      Розсипаються навколо.

      Задивляються у плесо
      Річечки, немов в люстерко:
      -Скажи, місяцю ти ясний,
      А котра із нас найкраща?

      -Ви усі такі чудові, -
      Місяченько тихо мовив, -
      Неймовірні всі красуні,
      Всіх однаково люблю я.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. Що тобі сниться, вербиченько?
      (пісня)

      Плакча верба-вербиченька
      Схилила віти над річкою.
      Ой, вербо, вербо плакучая,
      Що тобі сниться, подруженько
      Ночами довгими-довгими
      Осінніми та зимовими?

      Веснонька-красная мариться
      З своїми дивними чарами,
      В сні бачу я іще літечко
      Та солов"я чую пісеньку
      Гарну, чарівну, чудесную,
      Що звеселя моє серденько.

      Вода тепленька-теплесенька
      Ніжки лоскоче легесенько,
      Чекаю вже не дочекаюся
      Весняного сонечка ясного
      І літечка-літа квітучого
      Та соловейка співучого.

      2017 р.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Годувальниці
      Корови повагом ішли,
      За день напаслися у лузі,
      У вим"ї молоко несли
      Для діток, татка і матусі.

      Й бабуся любить молочко,
      Та залюбки дідусь смакує,
      Поживне та смачне воно
      І кажуть, навіть і лікує.

      Пастух позаду йде собі,
      А палиця лиш для годиться,
      Ромашка, Лиска чи Синиця
      Додому стежку віднайде.

      Бо без корови та землі
      Не було би села, мабуть,
      Тому, напевне й досі їх
      Всі годувальницями звуть.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. Смородинове літо
      Смородинове літо кружляє над садами,
      У кущиках зелених сховались ягідки
      І чорні, і червоні, бери їх рви руками,
      Варення з них смачнюще буде серед зими.

      А у траві суниці, їх теж треба нарвати,
      Бо чай із них цілющий і лікувальний теж.
      Підготувало літо для нас багато ягід,
      Малину серед лісу захочеш, то знайдеш.

      Усе це вітаміни, що зміцнюють здоров"я,
      Це кожен знає добре: дорослі й дітвора.
      То ж влітку ти запаси ті ягідні поповнюй,
      На те воно і літо, чудовая пора.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. Гіркі черешні ягідки
      Черешня стара у садочку росла,
      І стовбур широкий, розлоге гілля,
      Та ягоди чорні родила вона,
      Але гіркуваті, хоч гарні здаля.

      Птахи не хотіли клювати ягід,
      Не до вподоби і людям вони,
      Але все ж прагнули всі їх нарвать,
      Адже варенички з них - смакота.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Добра криничка
      Поселю у душу я добра криничку,
      Пов"яжу у косу я любові стрічку.
      Водиця джерельна - пити, не напитись,
      Хто скуштує - буде у злагоді жити.

      Із віри й надії теж сплету віночок,
      Хай полум"яніють квіти щастя в ньому.
      Та кохання ватра в серденьку палає,
      А ще - світла радість без кінця і краю.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    19. Сліпий дощик
      Останньої травневої неділі
      Рясний дрібненький теплий дощик сіяв.
      І золоту вплітало сонце стрічку
      У його краплі, квіти і травичку.

      Здавна сліпим цей називають дощик,
      Бо промінці закрили йому очі,
      Та не тримає він на них образи,
      Разом вони творять чудову казку.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Світлий сум
      Світлий сум.Що це таке,
      Скаже хто мені про те?
      Якщо сумно, вже погано,
      Радість, мов туман розтане.

      Світлим сумом називаєм,
      Як дитинство ми згадаєм
      І ті роки галасливі,
      Коли ми були щасливі.

      Коли дві людини літні
      Та близькі такі і рідні
      Книгу споминів гортають -
      Світлим сумом називають.

      Згадує хтось про вербичку
      Кучеряву біля річки
      Й яблуневі заметілі,
      Кажемо, що сум той світлий.

      Та бува журба і туга
      Огортає нашу душу,
      Гіркі сльози ми ковтаєм,
      Це вже смутком називаєм.

      Краще ж бо не сумувати,
      Усміхатися й кохати,
      Працювати і радіти,
      Якщо сум, то тільки світлий.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Яблуня-дичка
      На межі із лісом у кінці городу
      Та яблуня-дичка виросла висока,
      Яблука великі, жовті та рум"яні,
      Але терпкий присмак та ще й кислий мають.

      І такі твердючі яблука у неї,
      Що ніхто не хоче плодів яблуневих,
      Лиш одне надкусить, скривиться і кине,
      Каже, що не любить тих яблучок кислих.

      А коли сушити яблука кислиці
      Та іще додати сушеної сливи,
      То зможемо пити ми узвар смачнющий,
      Навіть додавати не треба і цукру.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Місточок веселковий
      А місточок веселковий
      Через річку ліг
      Після дощу грозового,
      Що кудись побіг.

      А на цьому на місточку
      Та й кольорів сім,
      Виграють вони на сонці,
      Сліплять очі всім.

      Протримавсь хвилину-другу
      Веселковий міст,
      Розігнав у серці тугу
      І не стало сліз.

      Та й розтанув, заховався
      За хмарок табун,
      Все ж душі теплом торкався,
      Усмішкою вуст.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    23. Крило любові
      Каштанова свіча
      Яскраво так горіла,
      Торкнутися плеча
      Твого я так хотіла.

      У вальсі закружлять,
      Поринути у казку,
      Кохать, кохать, кохать
      І дарувати ласку.

      Та з радості співать
      Щоби душа хотіла,
      Від щастя раз у раз
      Моє серденько мліло.

      З тобою ми удвох,
      Сп"янілі від любові,
      Сховатись під крило
      Її були готові.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    24. Благословляє Клечана Неділя
      Маргариток гудзички біленькі
      На зеленій сукні диво-трав
      Хтось залишив отакі маленькі,
      Та ще й незабудки вишивав.

      Сплів віночок із ромашок й маків,
      І мереживо з волошок-васильків,
      Татар-зілля постелив та м"яту
      Й Клечану Неділю запросив.

      А вона у гості поспішає,
      Сіє дощик ситом золотим
      На жита, що в полі дозрівають
      І благословля на щастя й мир.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. Красувалася калина
      На краю села в долині,
      Зовсім близько біля лісу
      Красувалася калина,
      Мов гулять дівчина вийшла.

      Килимом трава зелена
      Їй під ноги простелилась,
      Навесні, мов наречена
      Біло так на світ дивилась.

      Осипались пелюсточки
      До землі, немов сніжинки,
      З неба усміхалось сонце,
      Грілася під ним все літо.

      Красень-вересень нагрянув -
      Зашарілась,зчервоніла,
      Мабуть в нього закохалась,
      Лиш зізнатись не зуміла.

      Жовтень ще додав багрянцю
      Ягідкам маленьким, листю,
      Запросив її до танцю,
      Гарне дарував намисто.

      Згори падав сніг лапатий,
      Як прийшла зима сувора,
      А калинонька чекати
      Весну буде в гості знову.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    26. Краса моєї України
      Поволі ступаю вузькою стежиною,
      Погожою я насолоджуюсь дниною,
      Волошкою-квіткою - неба краплиною,
      На травах зелених росою-перлиною.

      Колосом стиглим, що буде хлібиною
      І винограду гнучкою лозиною,
      Милуюся жайвора піснею дивною,
      Що зранку лунає десь там понад нивою.

      Річкою, що протікає долиною
      Та хвилею манить до себе грайливою.
      Лебідкою гордою та білокрилою
      І буйного вітру могутньою силою.

      Барвінку хрещатого очима синіми,
      Намистом, дарованим мені калиною.
      І почуваюсь безмежно щасливою,
      Пишаюся матінкою-Україною.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    27. Так судилося вербі
      Так судилося вербі,
      Що життя усеньке
      По коліна у воді
      На ставку маленькім.

      Котики свої вона
      Гарненькі пухнасті
      Тоді, як прийде весна
      Гуляти пускає.

      В літню спеку всім вона -
      Затінок від сонця,
      Від дощу теж заслоня,
      Наче парасолька.

      Восени жовтавий лист
      На воду пускає
      І цікавії казки
      Теж розповідає.

      Взимку прихистком бува
      Птахам та комашкам,
      А як знов прийде весна,
      Зеленіє й пахне.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. Травневий дощ
      А сонце так пекло немилосердно,
      Хоча надворі лиш травневі дні,
      Дощу чекало листячко і стебла,
      Городина і трави запашні.

      Просили пити квітоньки на грядці,
      Ще - вишні молоденькі у саду,
      Бо без води всьому живому важко,
      Без життєдайної вологи пропадуть.

      І він послухав та пустився з неба
      Рясний і теплий, землю поливав.
      Такого дощику, ой як сьогодні треба,
      Від нього все навколо ожива.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    29. Юності доріженька барвиста
      А доріжка простелилась
      Вишиваним рушником,
      Де з тобою ми ходили,
      Спомин залишивсь обом.

      Бо літа, неначе коні
      Так нестримно мчали вдаль,
      Посріблили наші скроні,
      Несли радість і печаль.

      Добре бачили й погане,
      Прожили й пережили,
      Та залишилася пам"ять
      Про щасливі тії дні.

      А доріженька барвиста
      В"ється змійкою у сни,
      Юність наша там іскриста
      Пахла квітами весни.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    30. Казка про кохання
      Вітами махала ялина зелена,
      В гості закликала молодого клена.
      Чемно привітавшись, той сказав:"Не піду,
      Палко закохався у струнку берізку.
      Вона зовсім поруч виросла на диво,
      Хочу, щоб обоє ми були щасливі."
      Ялинонька сумно гіллям знов гойднула:
      -А розмову з дубом як же я забула?
      Мудрий та поважний, міцний, сильний, дужий, -
      Ялинонька каже, - йому ж не байдужа.
      Дуб звисока глянув, ніжно усміхнувся:
      -Все тобі прощаю, ялинонько люба.
      Прихились, кохана, даруй мені ласку,
      Про любов розкажу тобі дивну казку.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    31. Горобинонька в цвіту
      (пісня)

      Горобинонька в цвіту,
      Білі пелюсточки.
      Я до неї підійду,
      Повідати хочу
      І про радощі й жалі,
      Усмішки та сльози,
      Наче подрузі своїй,
      Стане легше, може.

      Мовчки слуха деревце,
      Вітами гойдає,
      Ніби розуміє те,
      Що розповідаю.
      Таємниць вона моїх
      Не видасть нікому,
      І з душі відходить біль,
      Полишає втома.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    32. Життя таки прекрасне
      Зозуленька-ворожка до лісу прилетіла,
      Комусь літа щасливі відлічує щодня,
      Для когось трохи суму вона наворожила,
      Хтось вірить, хтось не вірить.Таке наше життя.

      А соловейко соло виводить на калині,
      Хочеться в краще вірить, як слухаєш його,
      Ота чудова пісня серця всім полонила
      І ніжно обнімало кохання нас крилом.

      Та що би там не сталось - життя таки прекрасне,
      Треба його прожити, а не проіснувать,
      Добро, усмішки й радість уміти дарувати,
      Тоді себе щасливим ти будеш почувать.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    33. На поклик весни
      Співай, соловейку, чудово співай,
      Весні зізнавайся в любові,
      А слухать тебе я постійно готова,
      Тоді поринаю в блаженство і рай.

      Зозуле, зозуле, накуй многа літ
      В добрі та здоров"ї і силі,
      Нехай барвінковим здається весь світ,
      Себе відчуваєш щасливим.

      Ой, жайворе, жайворе, ти з висоти
      Ллєш пісню свою, наче сонце
      На колос дорідний ясно-золотий,
      Малесенькі крильця тріпочуть.

      Журавлику любий!Прощальне "курли"
      Твоє пролітає над лугом,
      У вирій тебе понесли вже вітри,
      Лишили тут жаль свій і тугу.

      Ой, зимо холодная, не остуди
      Серце морозом тріскучим,
      Не залишай в ньому свої сліди,
      Ніжним хай буде й квітучим.

      І знов солов"їнії трелі в саду,
      Весна у душі і надворі,
      На поклик її поспішаю, іду,
      Життя ж бо прекрасне й казкове.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    34. Чекає яблуня стара
      Як тобі живеться, яблуне стара,
      Чи іще квітуєш, плодоносиш ти?
      Бо колись же була чудова пора,
      Щовесни рожево ти могла цвісти.

      Згадую частенько я той давній час,
      Коли гнулось гілля від рясних плодів,
      Соковитих яблук неповторний смак
      Й досі відчуваю.Та вже відлетів

      Перелітнім птахом не один той день,
      Насичений сонцем і запахом трав,
      Що красою вабив та п"янив мене
      Ароматом квітів.А ще пригощав

      Виноградом білим - на подвір"ї ріс,
      Нині тут угору тільки пнеться хміль,
      Але височенний ще стоїть горіх,
      Білки хазяйнують восени на нім.

      Ступлю обережно на стежину ту,
      Яка б мене знову туди привела,
      Де високі мальви й досі ще цвітуть
      І чека, мов мати, яблуня стара.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    35. Красу дарує матінка-природа
      Очерет й осока в лісовім озерці,
      Ще й зелена ряска аж під бережечком.
      Дикі гуси й качки навесні гніздяться,
      Куропатки малі водяться тут часто.

      А густий верболіз - то житло пташине,
      І сережками вільх вітерець грайливий
      Може бавитись так, казку їм шепоче,
      Незабудка мала слухати теж хоче

      Оповідки оті, сонечку всміхнеться.
      Під вербою в траві чисте б"є джерельце,
      Пий водиченьку ту, має смак солодкий.
      Нам дарує красу матінка-природа.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    36. Коли розквітає бузок
      Розквітлий бузок будить спогади давні,
      Вертає у юність його аромат,
      Коли ми щасливі під ним зустрічались,
      П"янив отой запах закоханих нас.

      І поринали в кохання обоє,
      Забувши, що може хтось бачити нас.
      О!Як було добре тоді нам з тобою,
      Не повернути назад отой час.

      Усього в житті довелося зазнати,
      Радісні миті були і сумні,
      Та серце й тепер починає співати,
      Коли розквітає бузок навесні.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    37. Руки мамині пахли любистком
      А на подвір"ї запахло любистком
      І м"яти розносить вітрець аромат.
      Візьму їх у руки - згадаю дитинство,
      Де матінка рідна садила їх в ряд.

      І мила моє кучеряве волосся
      У травах отих, щоби гарно росло.
      Я не забула, у пам"яті й досі,
      Як мені добре й приємно було.

      Давно відлетіла голубонька сиза,
      Матусенька мила у той інший світ.
      Лиш м"ята духмяна й зелений любисток
      Нагадують, як пахли руки її.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    38. Посилала доленька усього
      В житті послала доленька усе:
      Дитинства дні веселі й безтурботні
      Та юності квітучий сад пісень
      І молодості час безповоротний.

      Було й розчарування, сльози теж,
      Ще - втрата рідних, близьких і знайомих.
      Не повернеш літа, не повернеш,
      Полинули у далеч невідому.

      Запалювала радості сонця
      Та щастям вона теж не обділила.
      Звертаюся в молитвах до Творця,
      Що жити і творити дає сили.

      І шлях земний із гідністю пройти,
      Добром із ближнім прагну поділитись.
      Чогось таки вдалося досягти,
      Надбання творчі в спадок залишити.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    39. День весняний рік годує
      А весняне сонце промінці
      Золотим дощем на землю сипле,
      Усміхається їм радо та привітно
      Ніжна зелень й птаха на гіллі.

      Бджілонька прокинулась уже
      Й до роботи взялася завзято,
      Хоче ж бо нектару назбирати,
      Щоби з нього був духмяний мед.

      Справ багато в кожного тепер:
      У комах, птахів та у звіряток,
      Треба малих діток годувати,
      Щоб росли й міцніли з кожним днем.

      Й хлібороби вийшли на поля
      З клопотами про врожай майбутній.
      Бо ж відома приказка така,
      Що весняний день весь рік годує.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    40. Щастя крило
      Ми зустрілися в зоряний вечір,
      Солов"я чули пісню дзвінку,
      Тобі клала я руки на плечі
      І кружляли в кохання танку.

      Та злітали у даль невідому,
      Де нікого не було крім нас.
      Почуття це до болю знайоме.
      Хоч давно промайнув отой час,

      Та воно у серцях ще не згасло,
      Й досі ніжніст їх зігріва
      І знаходить потрібні слова,
      Щоб крилом обнімало нас щастя.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    41. Весняні акварелі
      У рожевому серпанку потопає обрій,
      Промені останні сонце посила звідтіль,
      Наближа природа-мати пору вечорову,
      Вітер запах матіоли вже розносить скрізь.

      На калині соловейко розсипає трелі,
      Загубилася у травах стежечка вузька.
      Ці весняні пречудові диво-акварелі
      Переповнюють до краю душі і серця.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    42. Запалю поминальну свічу
      Запалю поминальну свічу,
      Помолюся за убієнних
      Тихо-тихо.І помовчу.
      Нехай візьме Господь до себе

      Їхні душі, щоб жили там
      В Небесах, у садочку райськім,
      Кожен з них ж бо життя віддав
      За свободу та мир і щастя

      На вкраїнській своїй землі
      Для дітей, матерів, коханих,
      Щоби буи вони в теплі,
      Ворожнечі щоб лід розтанув.

      Ти гори ж бо, свіча, гори,
      Прожени усю злую силу.
      Сяють зорями нехай згори
      Душі тих, хто за нас загинув.

      Запалю поминальну свічу...

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    43. Золотився ранок
      Золотився ранок, усміхався
      Та купався в променях тепла,
      Капелюха зняв і привітався
      Чемно та привітно з усіма.

      Розбудив на грядці квіти сонні,
      Бджілоньку покликав в пелюстки,
      Котиком сидів на підвіконні
      І про щось тихенько муркотів.

      Покропив росою зелен-трави,
      Солов"я піснями забринів.
      Такий світлий-світлий та яскравий
      У душі автограф залишив.

      2018 р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    44. Повінь весняна
      Весною річка вийшла з берегів,
      Піняться хвилі, поспішають вдалеч.
      Сягає вже вода долин, лугів,
      Навіть людських осель уже дісталась.

      Все затопила повінь весняна,
      Сухого місця вже ніде немає.
      Хоча бурлить та сердиться вона,
      Але усе ж потроху відступає.

      Угомониться вже за кілька днів,
      Та потече ріка собі поволі.
      Непередбачувана повінь весняна,
      Слід обережним бути нам з тобою.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    45. Вихвалялася Сніжинка
      А Сніжиночка кружляла
      З подругами угорі.
      -Я умію гарно плавать, -
      Похвалилася усім.

      -Як це плавать?Ти ж розтанеш,
      Станеш краплею води,
      Зоставайся тут із нами
      І нікуди не лети.

      Не послухала подружок
      Та Сніжиночка.Чимдуж
      Полетіла до калюжі
      І легенько сіла тут.

      Якусь мить ще протрималась
      Й розчинилась у воді,
      Це тому, що вихвалялась,
      Що плавчиня хоч куди.

      І голівками хитали
      Білі подружки її,
      Та на воду не сідали,
      Бо ж боїться цього сніг.

      2018 р.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    46. Великодній дзвін
      В пору великодню величальний дзвін
      Прославляти Бога в храм скликає всіх,
      Спасителю-Богу осанну співать,
      Бо вибрав дорогу, щоб за нас страждать.
      За гріхи людськії був розп"ятий Він,
      Славімо ж Месію, коліна схилім
      У молитві ревній.Дзвонів срібний сплеск
      Лунає далеко, ген аж до Небес.
      Світу сповіщає, що Христос Воскрес
      І ми промовляєм:"Воістину воскрес!"

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    47. Почуттями дорожити
      А почуттями треба вміти дорожити,
      Любов"ю рідних, милого коханням,
      Без добрих справ жодного дня не жити,
      І віддавати більше, аніж брати.

      Злих помислів та задумів зректися,
      Про помсту й ненависть також усім забути,
      Побільше зустрічей і жодної розлуки,
      До всіх хай прилітає щастя птиця.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    48. Серцю не хочеться старіти
      А серцю так не хочеться старіти,
      Хоч зморшками пооране чоло,
      Ростуть онуки і дорослі діти,
      А старості немов би й не було.

      Летять роки, як птахи перелітні,
      Кудись удалеч, їх не зупинить.
      В душі звучать пісні та радість світла.
      Нехай же вічно ця триває мить.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    49. На коліна не ставай
      А на коліна не ставай ні перед ким,
      Перед начальством ти не прогинайся,
      Перед найближчим другом теж своїм,
      У ворогів ти не проси пощади.

      Гордість свою та мужність покажи
      І доведи, що духом ти незламний,
      Що в тебе до життя іще жаги
      Є так багато.Хай тобі позаздрять.

      А впасти на коліна можеш ти
      Перед матусею, могилою бабусі,
      Треба свої коліна прихилить,
      Коли державний прапор ти цілуєш.

      І ще навколішки молитву вознеси
      Всевишньому, за все Йому подякуй
      Та все життя у серці пронеси
      Любов до ближнього та до Вітчизни-мами.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    50. Дощ заграв на струнах сонцесяйних
      А дощ заграв на струнах сонцесяйних
      Своєї скрипки, музика лилась,
      Мов на цимбалах віртуозно краплі
      Мелодію творили.Раз у раз

      Вона бриніла, мов дзвіночки срібні
      Та чарувала і тебе й мене,
      Наче у казку кликав цей оркстр.
      Чи чули й бачили іще ви щось подібне?

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    51. Вони окраса життя
      У весни, як і в жінки характер мінливий:
      То привітно і сонячно, то задощить,
      Та не буде ніхто без обох них щасливим,
      Бо коли вони поруч, то пісня бринить.

      Солов"ями витьохкує серденько кожне
      Та всміхаються очі, в них радість сія.
      Без весни та без жінки сумне все й порожнє,
      Всім відомо - вони ж бо окраса життя.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    52. На прощання сердиться зима
      Розгулялася зима
      В березневу пору,
      Сніг біленький підніма
      Все вгору та вгору.

      І не думає тікать,
      Весну не пускає,
      Та й струмочки не дзюрчать,
      Пролісків немає,

      Котрим треба вже цвісти,
      Усміхатись сонцю,
      А зима усе мести
      Та морозить хоче.

      На прощання це вона
      Сердиться й лютує,
      Скоро вже прийде весна
      Й тепло подарує.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    53. Українського роду колиска
      У садах загубилось село -
      Українського роду колиска.
      Чи далеко я буду, чи близько,
      Б"ю тобі, отчий краю чолом.

      Як вологу дає джерело
      Річці тій повноводній бурхливій,
      Так і є тим началом село,
      Звідкіля почалася Вітчизна.

      Тут коріння глибоке твоє
      П"є землі-годувальниці соки,
      Та гілля і високе й широке
      У житті нам наснагу дає.

      То ж коліна щораз прихилю,
      Як прийду до причалу дитинства
      І скажу, що село я люблю -
      Українського роду колиску.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    54. Веснонька іде
      Іще господарює скрізь зима
      І завірюха теж розтанцювалась,
      Але підсніжником біленьким сніг запах,
      В моєму серці поселилась радість.

      Бо відчуваю - веснонька іде,
      Граками та шпаками заспівала,
      А чи струмочком, що в долині десь
      В снігу собі дорогу пробиває.

      Яскраво сонце світить з висоти
      І мружать очі котики вербові
      Та спини гріють.Помічаєш ти,
      Що уже красна-весна мовить слово?

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    55. Не старіти серцю жінки
      Хоче навесні дівчина,
      Щоби хлопець чорнобривий
      Кликав у вишневий сад,
      Бачити її він рад.

      Колиха дитятко влітку
      Молода вродлива жінка,
      І тихесенько співає,
      Так синочка забавляє.

      Восени трима за руку
      Літня жіночка онука,
      Хоч у косах срібна нитка,
      Та красива на обличчі.

      Взимку прабабусю нашу
      Тішать милі правнучата.
      То ж у будь-якому віці
      Не старіти серцю жінки.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    56. Чарувала колись мене веснонька
      Чарувала колись мене веснонька,
      Солодила медункою губи,
      До любові ще кликало теж мене
      Тепле літечко, наче до згуби.

      Пані Осінь з"явилася в золоті,
      Прохолодою вже освіжала
      Та лелечим крилом замахала
      Так, неначе літа мої прожиті.

      Ой, життєва холодная зимонько
      Із морозами, льодом, снігами,
      Ти ще встигнеш до мене прилинути,
      То ж прошу, щоби не поспішала.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    57. Казка місячної ночі
      Плив поволеньки місяць щербатий,
      Мов надкушений стиглий кавун,
      А навкруг нього зорі яскраві,
      Як зернятка розсипані тут.

      Усміхається він, десь донизу
      Сипле сяйво, мов срібло з ковша
      І сідає воно на ялини,
      Зачаровані ним ті стоять.

      Як вітрець прилетить і подмуха,
      То гойдаються легко гілки,
      Наче велетні.Ти лиш послухай,
      То не скрип, а цікаві казки.

      Сяйво місячне, наче накидка
      Королівська на плечах дерев.
      Але нічка мине дуже швидко,
      Казку ранок від нас забере.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    58. Любов"ю й болем поділюсь
      Я хочу з тобою в житті
      Любов"ю ділитись і смутком,
      Разом усі ночі і дні
      Та доленьки бути дарунком.

      На себе узяти твій біль,
      Переживання й тривоги,
      А на столі хліб і сіль
      Ділити у час перемоги.

      І в радості бути удвох,
      Та заспокоїть, розрадить,
      Надійне плече, мов крило
      Ти зможеш мені теж підставить.

      Обняти ним також мене
      Та ніжністю так огорнути,
      Забулося щоб про сумне,
      І щастя безмежне відчути.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    59. Ой, чиї це кучерики?
      ( пісня)

      Ой, чиї ж це кучерики
      Вітер розвіва?
      Молодого козаченька
      Накрила трава.
      Може він втомивсь з дороги,
      Відпочити ліг?
      Тоді чого чорний ворон
      Кружляє над ним?

      Ой, вставай, вставай, козаче,
      Осідлай коня,
      Дівчинонька бідна плаче,
      Вигляда щодня.
      Та і серденько дівоче
      Огортає жаль,
      Мати виплакала очі,
      На душі печаль.

      Полягло таких їх скільки
      В нерівнім бою,
      Вони з честю боронили
      Вітчизну свою,
      Щоби нам жилося краще,
      Сонце й неба синь.
      Пам"ятатимем, козаче
      Всі ми подвиг твій.

      2018 р.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    60. Ти - найкращий
      Чудово знаєш, що люблю ромашки,
      Даруєш влітку їх мені завжди.
      Я переконана, що ти най, най, найкращий,
      З тобою тепло навіть в холоди.

      Доторк твоїх долонь я відчуваю,
      Обійми, наче лебедя крило.
      Щаслива я, бо ти мене кохаєш.
      Щоби в житті у нашім не було,

      Всі труднощі й хвороби подолаєм,
      Бо ми не тільки поруч, а разом,
      Наші серця від радості співають,
      Трепетно й ніжно б"ються в унісон.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    61. Люблю Україну
      Люблю Україну у будень і свято,
      Люблю її бідну, люблю і багату,
      Люблю, коли сонце заходить за обрій,
      Коли мені зле і коли мені добре.

      Люблю ясени, що ростуть край дороги,
      Ділитиму з нею я болі й тривоги,
      Люблю її море, безмежнеє поле
      І не покину її я ніколи.

      Люблю її вдень, уночі й на світанку,
      Як матінку рідну, єдину й кохану.
      Як радісно їй, то сміятимусь дзвінко,
      Пишатимусь завжди, що я - українка.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    62. Любов не кориться літам
      Тебе побачила
      І зашарілася,
      Мов на побаченні
      Молода дівчина.

      А як за руку взяв
      Та пригорнув мене -
      Світилась радістю,
      Забулося сумне.

      То ж серце неспроста
      Шалено б"ється знов,
      Бо це усе любов
      Не кориться літам.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    63. Ти прийди
      Ти прийди, прийди до мого двору
      І під грушею на лавочці присядь,
      Вийду я із хати у цю пору,
      Станемо ми зорі рахувать.

      А вони підморгують лукаво,
      Із-за хмари й місяць виплива.
      Не потрібні вже тоді слова,
      Бо за нас серця усе розкажуть.

      Слухатимемо вечірню тишу
      Та чудовий солов"я романс.
      Пригорнусь до тебе я міцніше
      І... нема щасливіших за нас.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    64. Негода ловить в сіті
      Чи вовк голодний виє, а чи вітер,
      Цього у заметіль не розбереш,
      Негода ж бо так ловить в свої сіті
      Кожного,хто в цей час іде.

      У валянки сніг сиплеться й за комір,
      Мороз щипає так, що аж пече.
      У таку пору слід сидіти вдома,
      Липовий пити чай із калачем.

      Як розпогодиться і сильний вітер втихне
      Та завірюха в хащах ляже спать,
      Можна тоді і погуляти вийти
      І лижі взяти, з гірки щоб з"їжджать.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    65. Заколисує місяць, а сонечко будить
      Золотим промінчиком лоскоче,
      Щиро усміхається тобі
      Ясне-ясне, тепле-тепле сонце,
      Що високо в небі голубім.

      Ніби каже:"Швидше прокидайся,
      Бо чекає так багато справ,
      Виконати їх ти намагайся."
      Ось за ними й вечір вже застав.

      А як сонце скотиться за обрій,
      То зручніше вмощуйся, лягай,
      Випливе з-за хмари місяць повний,
      Щоби колискову заспівать.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    66. Сльозинка чи сніжинка
      Чом у тебе он сльозинка
      На щоці блищить?
      Може це дощу краплинка
      Падала згори?

      Може то сніжинка біла
      Тихо розтає
      Чи комашка прилетіла
      На личко твоє?

      Як сльоза, то лише радість
      В серці хай сія
      І його нехай не ранить
      Крапля дощова.

      Зіронька-сніжинка тішить,
      А не холодить,
      Усмішку нехай залишить
      Вона хоч на мить.

      Ну, а крихітка-комашка
      Крильцями змахне
      І твоя душа,мов пташка
      З нею десь гайне.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    67. Затуманило
      Затуманило, затуманило
      І дощем всі змиває сліди,
      Ця погода нікого не радує,
      Та подітись від неї куди?

      Краще б сніг з морозцем.Це ж бо січень вже,
      По зимовому й справді було б,
      А не так листопадом тут віяло,
      І хоча б кучугур намело.

      На деревах засяяли б вогники
      Срібні-срібні та сяючі всі,
      Та й виблискував іній на сонечку,
      Милуватися б нам цій красі.

      Але віриться, буде іще усе:
      Сніг, мороз і танок хуртовин
      І зима холодів іще принесе
      Та таких, що захочем весни.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    68. Хочеться сніжної зими
      Десь далеко рожевіє обрій,
      Велетенською свічею запалав,
      Значить буде ніч таки морозна,
      Може снігу вкине ще зима?

      І притрусить він стежки-дороги,
      Закружляє легко у танку,
      Килимом простелиться під ноги.
      Зиму уже хочеться таку.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    69. Маланка-щедрувальниця
      А Маланка-щедрувальниця
      Гостинцями не нахвалиться,
      Бо водила селом кізоньку
      І співала усім пісеньку.

      У торбину їй накидали
      Пиріжків,горіхів всипали,
      Грушечок, рум"яних яблучок,
      Понесла додому разом все.

      Вранці засівав Василечко
      На добро золотим зернятком,
      Та на щастя й на здоров"ячко,
      Щоби в злагоді жилося всім.

      А за гроші та й насіяні
      Купив Маланці намистечко
      Червоненьке ще й перловеє
      І зізнався у любові їй.

      2016 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    70. А твої очі кольору неба
      А твої очі кольору неба,
      Лагідні-лагідні такі і добрі,
      Хвилі морської очі у мене
      Ловлять твій ніжний люблячий погляд.

      Небо і море.Ці дві стихії,
      Яких приборкати ще не вдалося,
      В наших очах ясно сяють-зоріють
      І хвилями щастя хлюпають й досі.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    71. Щоб земля щедроти сипала
      Ти лети, лети, лети,
      Білая сніжиночко
      І сідай на землю ти,
      Наче та пушиночка.

      Вас багато як примчить,
      Ось тоді ви зможете
      Землю-матінку укрить
      Так, неначе ковдрою.

      Щоб вона відпочивать
      Змогла в дні зимовії,
      А коли прийде весна,
      Із силою новою

      Зеленіла і цвіла,
      Хлібом колосилася,
      Дарувала всім добра
      Та щедроти сипала.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    72. Дочекалися зими
      Врешті дочекалися зими
      З білим снігом та міцним морозом,
      Тепер можна їхати саньми,
      Коників запрягши в них вороних.

      І повітрям дихати гірським,
      Залюбки катаючись на лижах,
      Можна взяти також ковзани
      Та на ковзанці чудово відпочити.

      А який казковий краєвид
      Відкривається, як в ліс зайдеш зимовий.
      Дочекались справжньої зими
      Й зізнаємось їй усі в любові.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    73. Ви так далеко...
      Ви так далеко нині від сімей,
      Бо Батьківщину треба захищати,
      Охороняти сон малих дітей,
      Та щоб могли дорослі працювати.

      Сьогодні ви далеко від родин,
      Від батька, неньки та рідної хати,
      А в когось ще дідусь, мабуть живий,
      Що перемогу ніс у 45-м.

      Заради них тепер ви на війні,
      Холоднийх бліндажах, сирих окопах
      Вигнати ворога з вкраїнської землі,
      З близькими святкувати перемогу.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    74. Ви так далеко...
      Ви так далеко нині від сімей,
      Бо Батьківщину треба захищати,
      Охороняти сон малих дітей,
      Та щоб могли дорослі працювати.

      Сьогодні ви далеко від родин,
      Від батька, неньки та рідної хати,
      А в когось ще дідусь, мабуть живий,
      Що перемогу ніс у 45-м.

      Заради них тепер ви на війні,
      Холоднийх бліндажах, сирих окопах
      Вигнати ворога з вкраїнської землі,
      З близькими святкувати перемогу.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    75. Різдв"яне
      Ой, котиться, котиться та й нашим селом
      Голосна колядочка, в хату йде з добром.
      А там щедрувальники ходять із мішком,
      Вранці посівальники золотим зерном
      Засівають кожного, щастя зичать всім,
      Любові та злагоди.Нехай буде мир.
      І здоров"я множиться, відніметься зло,
      А достаток кожному додається знов.
      Радість хай поділиться з друзями навпіл,
      Сядемо разом всі ми за святковий стіл.

      2016 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    76. Я тобі подарую...
      Я тобі подарую пісню
      Таку гарну і ніжну-ніжну,
      Яка душу твою потішить,
      Про кохання моє повіда.

      Тобі усмішку подарую,
      Заворожу тебе, зачарую,
      Гляну в очі твої блакитні,
      Будеш вічно мене любити.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    77. Живи, село!
      А на долині пасуться корови,
      Водицю з маленької річечки п"ють,
      А значить село виживає потроху,
      Тут люди працюють, кохають, живуть.

      Та долі єднають, народжують діток,
      Вирощують хліб та плекають сади.
      Бо тут навіть сонце яскравіше світить,
      Всміхається місяць з-за хмар молодий.

      Повітря тут свіже, настояне влітку
      На травах цілющих.Ти тільки вдихни -
      Погане забудеться все на хвилинку,
      Немов би потрапив у рай неземний.

      Тут айстри та мальви квітують на грядках
      І сяють зірками ще на рушниках,
      В селі ж є хати, що усі в вишиванках,
      Хвала господиням, їх вмілим рукам.

      Бо бережуть тут традиції давні,
      Примножують славу дідів та батьків,
      Передають все надбання нащадкам.
      Живи ж бо, село ти во віки віків!

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    78. Сердита Завірюха
      А бабуся Завірюха
      Костуром усюди стука:
      Чи земля вже снігом вкрита,
      Чи міцна на річці крига,

      Чи кожухи є у кленів,
      Чи нема галяв зелених.
      Все ретельно перевірить,
      А тоді подме, повіє,

      Всі дороги замітає,
      Сніг угору підкидає,
      Просіва його крізь сито.
      Завірюха ой, сердита.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    79. Малював Мороз вночі
      Уночі Мороз-художник
      Візерунки малював,
      Вийшло Сонечко ранкове -
      Труд увесь його розтав.

      Плакали троянди білі,
      А намисто із зірок
      Розірвалось, розлетілось,
      Мокрі крила у пташок.

      Нанівець Мороза працю
      Ясне Сонечко звело,
      Він не журиться, не плаче,
      Намалює вночі знов.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    80. Зима без парасолі
      Сіре небо, небо сіре
      І ніде немає снігу,
      Лише сіє дощ холодний
      Та дерева стоять мокрі.

      Як повіє вітерець,
      Капає за комірець.
      А зима без парасолі,
      Ось тому і не приходить.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    81. Літечко бабине
      ( Пісня)

      Пливе, пливе, гойдається
      Сріблястая ниточка,
      Це в сонечку купається
      Та й бабине літечко.
      Тремтить-тремтить зелений лист,
      Із вітерцем шепочеться.
      Іще далеко падолист,
      Та й і зими не хочеться.

      Біжать-біжать кудись літа,
      Немов бистрії коники,
      Пора настала золота
      Вже у моїй доленьці.
      Та серденько співа й співа
      І ніжніст ще радує.
      Та й мою душу зігріва
      Літечко це бабине.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    82. Пісня матусеньки моєї
      Співала матуся мені колискову
      І я засинала під неї щораз,
      Та скупана була постійно в любові,
      У ніжності хвилях, теплі її ласк.

      Коли ж прокидалась - мов сонце зоріла
      Усмішка привітна та щира її.
      І де б не була я, вона мене гріла
      Та сил додавала мені і снаги.

      Матусенько рідна! Тебе вже немає,
      У вічності вирій полинула ти.
      Але твоя пісня і досі лунає,
      Від бід та від лиха мене захистить.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    83. Пісня матусеньки моєї
      Співала матуся мені колискову
      І я засинала під неї щораз,
      Та скупана була постійно в любові,
      У ніжності хвилях, теплі її ласк.

      Коли ж прокидалась - мов сонце зоріла
      Усмішка привітна та щира її.
      І де б не була я, вона мене гріла
      Та сил додавала мені і снаги.

      Матусенько рідна! Тебе вже немає,
      У вічності вирій полинула ти.
      Але твоя пісня і досі лунає,
      Від бід та від лиха мене захистить.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    84. Я не хочу щастя шматочок
      Я не хочу щастя шматочок,
      Прагну мати його багато,
      Лиш стрічать його - не проводжати,
      Радості - джерело, не ковточок.

      Море ніжності, а не краплину,
      Та добра океан, не трішки
      І безмежного неба блакиті,
      А любов нехай лебедем лине.

      Якщо хоче хто все це мати,
      То душа мусить бути щедра,
      Серце сповнене чуйності в тебе,
      На взаємність тоді сподівайся.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    85. Покидають нас дні листопадові
      Покидають нас дні листопадові,
      Морозець на травичці легкий.
      Чим іще нас цей місяць порадує:
      Закружляють сніжинки пухкі,

      А чи сонечком ще зігріватиме,
      Чи, можливо накличе дощу,
      Вітер листя останнє зриватиме
      Та кружлятиме ним досхочу?

      Вкрите небо все хмарами сірими
      І, здається з землею злилось.
      Це уже наближається зимонька,
      Віє холодом її долонь.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    86. Поки мати жива
      Стояла матуся й виглядала
      Дітей своїх біля воріт.
      І капала, капала, капала
      Солона сльоза по щоці.

      Нема вже давно її донечки
      Та й син чомусь не приїздить,
      Онуки ж бо три її сонечка
      Прийшли би її звеселить.

      Нема кому в хату внести води,
      Дровцяток би хтось нарубав,
      Та не поспішать вони сюди,
      В них безліч важливіших справ.

      Покиньте усе, сини й донечки,
      Прилиньте до неньки в село,
      Поки ще жива, поки ходить ще,
      Щоб пізно уже не було.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    87. Віршами мережані килими життя
      Зустрічала паняночку-весноньку
      У яскравому платті зеленому,
      Веселилась, співала, сміялася
      І красою її милувалася.

      Як настало барвистеє літечко,
      Я купалася в ньому і тішилась,
      Розквітала ромашкою ніжною,
      Наливалася соком, як вишенька.

      А порою осінньо-багряною
      Одягну я сво вишиваночку
      Та піду килимами барвистими,
      Що піснями мережані й віршами.

      Якщо я і зими дочекаюся,
      Огорну своє серденько радістю,
      Та попрошу здоров"я Всевишнього,
      Щоб життю порадіти ще трішечки.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    88. Вербиченька-подруженька
      Стою собі над річкою,
      Дивлюсь у далину,
      Обнялася з вербичкою
      Я, мов з подружкою.

      Розповідаю тихо їй
      Усі свої жалі,
      Про радість, а також і біль,
      Співаю їй пісні.

      Уважно мене слухає
      Та листям шелестить.
      Мене, люба подруженько
      Лиш розумієш ти.

      Тут можу я поплакати,
      Ніхто не бачить сліз,
      Вона ж гіллям помахує
      Та нахиляє вниз.

      Я розумію і без слів
      Хотіла що сказать.
      Приємно завжди відчувать
      Дружнє плече її.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    89. У сон мій мама завітала
      У сон мій ненька завітала,
      Так тихо-тихо підійшла.
      -Як ти там, доню? - запитала,
      Легко торкнулася плеча.

      Дивилася на мене ніжно,
      Ми ж так не бачились давно.
      Вже літ багато відпливло,
      Коли пішла у осінь пізню.

      Я прокидаюсь - сонце світить,
      Портрет матусі на стіні,
      Здалось - всміхнулась вона звідти
      Привітно й весело мені.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    90. Криниченько, живи!
      (пісня)

      На зеленім бережечку
      Є криниченька,
      Там холодна і джерельна
      Б"є водиченька.
      Видно дно - така прозора
      Та смачна-смачна,
      У спекотну літню пору
      Помічна вона.

      І пташина прилітає,
      Та приходить звір,
      Люди, котрі тут бувають
      Щиро вдячні їй
      За водиченьку цілющу,
      Що дає снаги.
      Ой, криниченько-матусю,
      Довго ще живи!

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    91. Вже осінь поринула у листопад
      Вже осінь поринула у листопад,
      Як в піну морську або ще океану,
      Але не блакитну - яскраво-багряну,
      Й купається в ній вже котрий день підряд.

      Русалкою золотокосою йде,
      Листочки-сонця розсипає навколо,
      Та ними встеляє і ліс вона й поле,
      Мереживо вітер гойдає руде.

      Ще десь загубилась травичка зелена,
      Що срібне намисто вдягла із роси.
      І розлилася у серденьку в мене
      Хвиля тепла від такої краси.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    92. На крилах щастя
      Коли дмуть холодні осінні вітри,
      Тоді дуже хочеться твого тепла,
      До тебе пригорнусь цієї пори,
      Відчую підтримку міцного плеча.

      Так затишно-затишно стане мені,
      Згадається літечка сонячний дощ,
      У серці лунають кохання пісні
      І щастя на крилах несе мене знов.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    93. Він був Людиною
      Світлої пам"яті творчого наставника
      Михайла Гуменицького.

      Від нього я навчилася
      Володіти словом,
      Прекрасне вміти бачити
      Й відтворювать у віршах.
      Він завжди був Людиною,
      Допомогти готовий
      Порадити, розрадити
      У горі та утішить.

      Та доленька відміряла
      Йому занадто мало,
      Не встиг в життя він втілити
      Всі задуми свої.
      А зерна ним посіяні
      Так рясно проростали
      І родять щедро віршами
      У серденьку моїм.

      Він професійний журналіст,
      Поет також від Бога
      І мудрий вчитель також був,
      Умілий керівник.
      До всього був у нього хист,
      На жаль земна дорога
      Завершилась на пів щляху,
      Багато він не встиг.

      Але все те, що створене
      Ним за життя коротке,
      Ніколи не забудеться,
      А житиме в серцях
      Тих, хто пліч-о-пліч йшов із ним.
      А його світлий образ
      Світитиме, мов сонечко
      Для кожного із нас.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    94. Одинокий листок
      Жовте листя з дерев вже давно облетіло,
      Лиш один залишився ген-ген угорі,
      Засинає вночі, заколисаний вітром
      Й мокне вдень на холоднім-холоднім дощі.

      Одиноко йому, він тремтить весь і мерзне,
      Перемовитись ні з ким, та й сум огорта.
      Він терпляче чекатиме - прийде весна,
      Потепліє і він іще буде зеленим.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    95. Частиночка мого села
      В долині річечка біжить,
      Вона кудись все поспішає,
      На пагорбі - білі хати,
      Та в них ніхто не проживає.

      Колись же гамірно було,
      Півні будили тут світанок,
      І прокидалося село,
      Усіх до праці кликав ранок.

      Та поспішала дітвора
      Щодня із ранцями до школи.
      Минула вже ота пора
      І не повернеться ніколи.

      Бо очеретом заросла
      Долина, де паслись корови.
      Ота частиночка села
      Лише у сни мої приходить.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    96. Дарувала черешенці осінь вишиванку
      Зеленіла черешенька
      Листочками довго,
      Доки шлях свій завершував
      Гарний місяць жовтень.

      Та якось ще рано-вранці
      У вікно дивлюся -
      А черешня вся в багрянці,
      Вдягла жовту блузу,

      Що на сонці вигравала
      Яскраво-яскраво.
      Осінь в диво-вишиванку
      Черешеньку вбрала.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    97. Любов"ю хай зігріється душа
      Ти дивишся так насторрожено,
      Неначе боїшся чогось,
      Пороблено чи наворожено
      Можливо тобі. Мабуть хтось

      Хотів тобі злого й недоброго,
      Та вір, що погані не всі.
      Скажи, тобі й справді пороблено
      Чи холодно просто душі?

      Не може бідненька зігрітися,
      Бо прихистку так й не знайшла.
      Дай, Боже любові їй, ніжності,
      Добра, розуміння й тепла.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    98. Троянда помаранчева
      Троянда помаранчева,
      Мов сонечком налитая,
      Красива, оксамитова,
      Так пізно розцвіла вона.

      Та не боїться холоду,
      А ночі тепер зимнії,
      Виблискує, як золото,
      Росою вранці вмитая.

      Погожі дні осіннії
      Її так пестять лагідно,
      Їхнім теплом зігрітая
      Троянда помаранчева.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    99. Бабуся верба
      Золотом, золотом, золотом
      Листя в траву опада,
      Та гріє ще спину на сонечку
      Старезна розлога верба.

      Дупло величеньке у стовбурі,
      Кора вже потріскана вся,
      Узимку знаходять там схованку
      Синички й дрібна комашня.

      А сніг задзюрчить лиш струмочками,
      Зрадіє бабуся-верба
      Та затріпоче листочками,
      Вона ще не всохла - жива.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    100. Літа пливуть до осені
      До осені пливуть літа мої,
      А човен долі хвиля все гойдає,
      Та у душі співають солов"ї,
      Творча наснага ще не покидає.

      Надворі дощ та серце зігріва
      Увага друзів, їх любов, турбота
      І щирі-щирі милого слова,
      Його кохання мелодійна нота.

      Життя прекрасна кожна-кожна мить,
      Хоч іноді й несолодко буває.
      Ота іскрра щаслива ще горить,
      Вогнем добра яскраво так палає.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    101. Захисникам України
      Неньки-України
      Всіх захисників
      Привітати щиро
      Хочу від душі.

      Ви - оплот надійний,
      Миру наш гарант.
      Віри та надії
      І любові вам.

      Ви оберігаєте
      Спокій наш і сни.
      Світлої вам радості,
      Дорогі сини.

      Покров Богородиці
      Захистить від зла,
      Любі наші хлопчики,
      Щастя і добра.

      Привітної доленьки,
      Ви ж - війні заслін.
      Рідненькі соколики!
      Вдячний вам уклін!

      2015 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    102. Смуга чорна, смуга біла
      Смуга чорна, смуга біла,
      Все чергуються вони,
      Доля так вже захотіла,
      Щоби дні такі були:

      Сонячні, веселі, світлі
      І журливі та сумні,
      То трояндами розквітлі,
      То прибиті до землі

      Вітром, громом та сльотою,
      Що в житті часто бува,
      І солоною сльозою
      В серці запечуть у вас.

      Радості знов сонце зійде,
      Смутку висушить росу,
      Віру та любов й надію
      Дні прийдешні принесуть.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    103. Ясени, немов сини
      Хатину білу ясени
      Із усіх боків обступили,
      Як рідну матінку сини,
      Від вітру й снігу захистили.

      Гіллям омахують вони,
      Неначе крилами лелеки
      Чи гордії гірські орли,
      Від неї зло женуть далеко.

      Оберігають від біди,
      Шепочуть неньці щось приємне.
      Давно їх тут хтось посадив,
      Тягнуться нині аж до неба.

      Вона ж маленька поміж них
      Стоїть, їй нічого боятись,
      У неї ж є захисники -
      Могутні ясени гіллясті.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    104. Осені сини
      Вже достиг у полі золотистий сонях,
      Вересень зібрати зміг врожай увесь,
      Яблука залишив у моїх долонях,
      Чемно попрощався і пішов кудись.

      Жовтня, його брата багрянисті коні
      Навперейми з вітром мчали що є сил.
      З-під копит летіли золото-листочки
      І встеляли землю килимом рясним.

      Та прибуде третій братик незабаром,
      Принесе з собою холодні дощі,
      Його називають іще листопадом,
      Осені синочки це вони усі.

      2016 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    105. Торкає осінь серденька струну
      В кленків, мов коней гриви позолочені,
      Берізки, як русалоньки стоять.
      Усе це витвір чарівниці-осені,
      Яка укотре вже прийшла до нас.

      У дуба теж змінився листя колір,
      А під вікном горить вогонь жоржин.
      Вже осінь й у мою ввірвалась долю
      І вкрила скроні снігом сивини.

      Та я любить її не перестану
      Цю пору багрянисту чарівну,
      Вона мене на творчість надихає,
      Торкає ніжно серденька струну.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    106. Очі - дзеркало душі
      Кажуть, що очі дзеркало душі,
      Там видно відображення усього,
      Що діється у ній.То ж поспіши
      З цікавістю заглянути у нього.

      І ти побачиш бурю почуттів
      І щирих помислів, а іноді й не дуже,
      Як ти роки усі свої прожив,
      Добро творив, а чи грішив, мій друже.

      Очі розповідають геть усе:
      Лагідні вогники - значить душа не черства,
      А чуйна і завжди тепло несе,
      Всіх пригортає з ніжністю до себе.

      А як в очах зловісно миготить
      Ненависті та заздрості та іскра,
      Яка і душу спопеляє вмить,
      Холод байдужості у ній вже оселився.

      Якщо і заховати хочеш десь
      Свої переживання, думи й болі,
      Очі відразу видадуть тебе,
      В них зазирни - і все, мов на долоні.

      То ж краще у душі не мати зла
      І чорним саваном її не огортати,
      Щоб завжди у душі весна цвіла,
      Будеш тоді щасливим почуватись.

      2016 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    107. Багряне осені крило
      Рвучкий холодний вітер
      Пронизує наскрізь,
      Не знаєм де подітись
      Від нього я і ти.

      І сонечко сховалось
      Десь за дуби старі,
      А хмар кудлаті клапті
      Розкидані вгорі,

      На полонині наче
      Овець отой табун,
      Небо дощем заплаче
      Та навіває сум.

      Ой, осене-красуне!
      Ти обніми крилом,
      Нехай не буде суму,
      А радість і тепло.

      Хай золотом-багрянцем
      Ще тішиться душа,
      Та серденько співає,
      В осінь не поспіша.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    1. І буде нікому стрічать
      Вкраїнська земле, щедра та родюча!
      Чому ж ти бур"янами заросла?
      Занедбані хати в глибинці бачу,
      Чому ж усі тікають із села?

      Та покидають батьківське обійстя,
      Де нині лише простір споришам,
      Бо кожен прагне мешкати у місті,
      А у село лиш зрідка приїжджать.

      Мине ще рік чи два, чи навіть десять
      І буде нікому уже тебе стрічать,
      А тільки згадувати доведеться,
      Як кожен з нас колись тут проживав.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. І буде нікому стрічать
      Вкраїнська земле, щедра та родюча!
      Чому ж ти бур"янами заросла?
      Занедбані хати в глибинці бачу,
      Чому ж усі тікають із села?

      Та покидають батьківське обійстя,
      Де нині лише простір споришам,
      Бо кожен прагне мешкати у місті,
      А у село лиш зрідка приїжджать.

      Мине ще рік чи два, чи навіть десять
      І буде нікому уже тебе стрічать,
      А тільки згадувати доведеться,
      Як кожен з нас колись тут проживав.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Найкращі вірші ще не написала
      Мов кошеня беззахисне маленьке,
      Шукає затишку й тепла душа моя,
      Бо натерпілась за життя усеньке
      Несправедливості й жорстокості.А я

      Хотіла завжди спокою та миру,
      Посидіти любила в самоті,
      Думки всі викладала на папері,
      Так і народжувалися мої вірші.

      Люблю і нині тишу, а не галас,
      Краще послухать щебіть солов"їв.
      Найкращі вірші ще не написала,
      Вони ще зріють в серденьку моїм.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Осені ватра калинова
      Осені ватра калинова
      Яскраво так палає скрізь,
      Слова освідчення в любові
      Сказати прийду їй у ліс.

      Туди, де бігало дитинство,
      Човником юність відпливла
      І літечко цвіло так дивно,
      Вже й осінь у життя прийшла.

      Та принесла дари чудові,
      Із віршів вже вінок сплела,
      Що народилися з любові,
      Добра, кохання і тепла.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Осіннє
      Дощ барабанить по підвіконню,
      Стукають краплі в шибку щораз,
      Хмар табуни вітерець кудись гонить,
      Знову настала осіння пора.

      Лист пожовтів й тріпотить на осиці,
      Удаль відлетіли давно журавлі.
      Осінь - художниця і чарівниця
      Володарює на нашій землі.

      2015 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Залишились назавжди молодими
      На голові у жінки чона шаль,
      З-під неї вибилися срібні павутини
      Колись русявого волосся.І печаль
      В її очах блакитних вже застигла.

      Вона стояла тут, біля плити,
      Де її син єдиний спочиває,
      Він Україну-неньку вберегти
      Від ворогів так щиро-щиро прагнув.

      І захищав її, як тільки міг,
      Та куля у бою його скосила.
      Ой, не загоїть час біль матерів,
      Бо їм дітей своїх забуть несила.

      Та й ми їх пам"ятатимем усіх,
      Бо подвиг не померкне з часом їхній.
      Вони живі, в серцях наших живі,
      Хоча й залишились назавжди молодими.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Майстрами багата вкраїнська земля
      На світі різні є майстри:
      Хто шиє чоботи, хто свиту,
      Вирізьблює із дерева ложки
      Чи топорище для сокири.

      Корзини й кошики з лози
      Інший чудово сплести може,
      А чи солом"яні брилі,
      Хтось гарно вишиє сорочку.

      І про дітей турбуються вони,
      Прекрасні іграшки їм можуть змайструвати
      З ганчірок кольорових - ляльки-мотанки,
      Та з дерева також виготовляють.

      Що не кажи - земля наша багата
      Талановитими і творчими майстрами,
      Які своїми вмілими руками
      Творять красу у будні і у свята.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Відпливає серпня човник
      Вже відпливає вдалеч серпня човник,
      Гойдаючись на хвилях, мов листок.
      Та залишило літо кошик повний
      Смачнющих ягід, яблук та грушок.

      І виноградом всіх почастувало,
      Спекло пухкий рум"яний коровай
      Із нового та щедрого врожаю,
      Щоби гостинно осінь зустрічать.

      А та в розкішній тихо йде короні,
      Тривожить душу доторком долонь.
      Б"ють копитами багрянисті коні,
      Викрешуючи золото-вогонь.

      2017 р.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5

    9. Дітвора Україну вітає
      У височінь зринула кулька жовта,
      За нею і блакитна, й ще одна.
      Хмаринками собі летять, летять,
      Заполонили весь небесний простір.

      І золотом, неначе ясне сонце,
      А чи добірні в полі колосочки
      Та синню, ніби то шматочки неба.
      Хто це їх випустив, яка в цьому потреба?

      Невже це витівка якогось бізнесмена,
      Який хоче розважитись, напевне?
      А чи яке народне знову свято,
      Прикрашене так гарно та завзято?

      То наймолодші нині на майдані
      Із прапорцями, квітами й піснями,
      І дітвори вітання щире лине
      Із Днем Народження матусі-Україні.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Осені в любові зізнаюсь
      Догорає серпень полум"ям яскравим
      Чорнобривців жовтих і зірками айстр,
      Літечко зникає десь за небокраєм,
      З вереснем під руку осінь йде до нас.

      В полудень на сонці ніжиться ще хвиля,
      Весело хлюпоче, сріблом виграє,
      Та холодний вітер набирає сили,
      Як пори цієї вечір настає.

      Місяця закрили хмар кошлаті брови,
      Зіроньки сховались в ночі пелену,
      І тоненьку пряжу тче дрібненький дощик,
      Пісеньку мугиче він якусь сумну.

      Та блакитний ранок знову усміхнеться,
      Поцілує ніжно сонцесяйний день,
      І махне привітно він крилом лелечим.
      Осене багряна! Я люблю тебе.

      2017 р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    11. Що ж ти наробила, війна?
      Навіщо, сопілонько граєш сумної,
      Навіщо, рідненька жалю завдаєш?
      Тужливу мелодію й скрипка виводить
      І котяться сльози солоні з очей.

      Та б"є барабан, аж відлунює в скронях,
      Від болю стискається серце щораз,
      Воно і від звуку труби теж холоне,
      А розтривожена плаче душа.

      Це молодого ще зовсім хлопчини
      Життя обірвала, немов ту струну,
      Куля ворожа.Цвіт нації гине,
      Впускають в могилу ще одну труну.

      А мати зчорніла, її не впізнати,
      Бо постаріла десь на двадцять літ.
      Ніхто не поверне уже їй дитяти,
      Для бідної неньки померк увесь світ.

      Всі плачуть довкола, вона ж заніміла,
      Не бачить нікого, нема уже й сліз.
      Не для війни вона сина родила,
      За що ж таке горенько випало їй?

      Лунають салюти в честь сина-героя
      І душу на шмаття печаль розрива.
      Цю рану криваву і час не загоїть.
      Що ж ти наробила, проклята війна?

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. Розстріляна сопілка
      Вербова сопілка грає,
      Ще й виспівує,
      А мені серденько крає,
      Сум навіює.
      На сопілочцівербовій
      Вмів чудово грать
      Один добрий мій знайомий.
      Пішов воювать,
      Захищати землю рідну
      Він від ворогів,
      Із собою взяв сопілку.
      На передовій
      У рідкі часи затишшя
      Музика лилась.
      Радував так побратимів
      Вмілий сопілкар.
      Ворогів це дратувало,
      Викликало лють,
      А сопілонька співала,
      Цього не забуть.
      У святковий день країни -
      Незалежності
      Зазвучало "Ще не вмерла..."
      Й прапор тріпотів
      Рідний наш жовто-блакитний,
      Біля нього - він,
      Вигравав боєць натхненно
      України гімн.
      Раптом постріл.Прямо в серце
      Куля снайперська.
      Підхопили "Ще не вмерла..."
      Й мертвого бійця
      Побратими музиканта,
      А сопілоньку
      Поряд з ним таки поклали,
      Мов подруженьку.
      Грай, сопілонько вербова,
      Співай-вигравай.
      І добро та мир хай знову
      Прийдуть в ідний край.

      2016 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. У внучці себе впізнаю
      (пісня)

      Запряжу я коники воронії,
      Роки доганятиму молодії,
      Через ліс і полечко ними мчала,
      Але свою молодість не догнала.

      Лише птахом-спомином озоветься
      Та пора веселая в моїм серці.
      Уже засріблилася руса коса,
      Ой, не поскупилася щедра осінь.

      Виросла онученька гарна й гожа,
      На бабусю дівчина дуже схожа.
      Пов"яжу з любов"ю їй стрічку синю,
      Хай же Господь доленьку дасть щасливу.

      Запряжу я коники воронії...
      Роки доганятиму молодії...

      2016 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. Горить-потріскує свіча
      Стара хатина край села,
      Спустився вечір тихо-тихо,
      Сріблястий місяць вигляда,
      Крізь шибку сіє ніжне світло.

      Вечеря на столі смачна,
      Уся зібралася родина,
      Щоб пом"янути брата й сина.
      Гоить-потріскує свіча...

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Дитинства й юності дорога
      Широкою, а чи вузькою
      Біжить вона аж ген за обрій,
      І через гай, і через поле
      Спішить до рідного порога.

      Щоб хата біла зустрічала,
      Мов найдорожчих їй гостей,
      Сестер, онуків та дітей,
      Які колись тут проживали.

      Не завжди ті знаходять час
      Навідатись до дому свого.
      Сюди нехай веде всіх нас
      Дитинства й ності дорога.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. Старі світлини
      Старі світлини в молодість вертають
      Та юність нашу гомінку і світлу,
      І строку давності, звичайно що не мають,
      Бо ми на них трояндами ще квітнем.

      Із друзями своїми біля річки
      Або з учителем на першому дзвінку.
      Про дні ті незабутні спогад тільки,
      Світлину в руки ти б не взяв яку.

      У нас давно-давно дорослі діти,
      Онуки в перший клас уже пішли,
      Старі світлини зможуть розповісти
      Їм, онучатам які ми були.

      Подивишся на них і на хвилину
      Літа вертають в ті далекі дні,
      Що стрімко-стрімко птахом відлетіли
      У невідому тиху далечінь.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. Прапор України
      Наш прапор жовто-блакитний,
      Хоч зранений кулями весь,
      Але на вітрах майоить він,
      Із кольором злився небес.

      Він - наша гордість і сила,
      Непереможність в боях.
      І їм, ворогам вже несила
      Нас, українців здолать.

      Хоча і дратує цей колір
      Загарбників наших країв,
      Вони, як той бик на червоне,
      На нього кидаються всі.

      Та ми ще так низько не впали,
      Як "господа" у Кремлі,
      І не паплюжим ні прапор,
      Ні герб їхній, а ні землі.

      А нашим серцям доогії
      І прапор Вкраїни, і гімн,
      Бо ми - патріоти країни
      Та завжди пишаємось цим.

      2016 р.





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Літній дощик
      По щоках-листочках
      Молодої липи
      Теплий літній дощик
      Взявся сльози лити.

      Не на жарт розплакавсь,
      Ридає і хлипа,
      Мокра-мокра стала
      Уже всенька липа.

      -Трапилося може
      Яке в тебе лихо?
      Усміхнувся дощик
      І промовив тихо:

      -Радості це сльози,
      Тішуся я літу,
      Землю слід зволожить,
      Щоб їй легше дихать.

      А моїх краплинок
      Липка не боїться,
      В таку спеку літню
      Скупатись хотіла.

      Вмила своє личко
      Гарненько-гарненько
      І листочки-щічки
      Чистенькі й свіженькі

      Бавляться із вітром,
      Гойдаються легко
      Та дякують літу,
      Що так ніжно пестить.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    19. Крізь терни - до зірок
      Ображають, принижують, не розуміють,
      Її творчості крила обрубують теж,
      Але злету душі зупинить не зуміють,
      Хоча заздрять йому, злості в них є без меж.

      Бо самі у житті ні на що не спроможні,
      Їй вдається усе з допомогою друзів.
      І крокує вперед, хоч слабке вже здоров"я,
      Скільки житиме, то зупинятись не буде.

      Усе творить і творить, щоб людям лишити
      Поетичного слова ту велич й красу,
      Та не марно літа свої прагне прожити,
      Нехай спадок цей творчий нащадки несуть.

      Бог послав їй людину розумну і творчу,
      Яка допомагає в усьому і скрізь,
      В горі й радості йдуть вони радісно поруч,
      Не один народився у них спільний вірш.

      Їх друкують в журналах, також альманахах,
      Видати кілька збірок і власних вдалось.
      "Палиці у колеса" хоч будуть вставляти,
      Допоможе здолати всі труднощі Бог.

      Бо разом легше йти, хоча шлях цей тернистий,
      Не в характері їх, щоб шукати легкий.
      Отож творчості їхній й надалі все цвісти,
      Добрим словом згадають нехай їх колись.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    20. У серці літо не згаса
      Ціловані вітром і сонцем зігріті
      Рум"яняться яблука в нашім саду,
      Отаву косити пора молоду,
      До осені котиться теплеє літо.

      Коротшають дні, стають довшими ночі,
      А на світанку - холодна роса.
      Та літечко я відпускати не хочу,
      У серці моєму воно не згаса.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Спогад про бабусю
      Пахли руки бабусині хлібом із печі,
      Хоч вони загрубілі були від роботи,
      Але пестили ніжно голівки малечі -
      Онучат своїх любих.І теплі на дотик.

      Перероблено стільки отими руками,
      Доленька вготувала їм всього доволі:
      І пшениченьку жали в жнива вони в полі,
      Та пекли пироги й рушники вишивали.

      Вони мазали хату та глину місили,
      Ще - доїли корову, город обробляли.
      І де тільки в старенької бралося сили,
      Щоб увечері ще гарну пісню співати.

      Вона знала їх безліч, і приказок, жартів,
      У свята та неділю збиралась родина
      У маленькій тісній та й бабусиній хаті,
      Уся вулиця чула, що пісня там лине.

      Наче сонце, бабсенька нас зігрівала
      І горнула до себе усіх, наче пташка.
      Вже голубоньки сизої давно немає,
      Її мудрі поради й пісні пам"ятаєм.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Рід лебединий
      Літали лебеді над ставом,
      Прилинувши з країв далеких,
      Щоби мостить гніздо у плавнях
      Й сховати десь у очереті.

      Висиджувати лебедяток,
      Малих спочатку і незграбних,
      Гидких, як кажуть, каченяток,
      Ніби з відомої всім казки.

      Вже згодом красенями стануть,
      Всі довгошиї та поважні,
      Схожі на своїх маму й тата,
      Мов королі крилаті справжні.

      А потім зринуть в синє небо,
      Високо-високо за хмари,
      За море ж їм летіти треба,
      Щоби вертати в рідні плавні.

      Гніздечко в парі лаштувати,
      Потомство мати і родину
      Та довго-довго проживати
      Й продовжувать рід лебединий.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    23. Літечка чудова мить
      Крокує впевнено по світу
      Барвистеє спекотне літо,
      В траві сховалися суниці,
      Черешні червоніють стиглі.

      І білий гриб у листі теж
      Його так просто не знайдеш,
      Бо тільки в справжніх грибників
      Він опиняється в руці.

      У полі дозріває колос,
      А жайвора малого голос
      Згори дзвіночком забринить,
      Це літечка чудова мить.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    24. Липу вітрець колише
      Колише вітер липу,
      А та не хоче спати,
      Все просить його тихо
      Їй казку розказати.

      Липу вітрець колише,
      Усе розповідає
      В яких краях бував він,
      А де ще побуває.

      -Та кращої, ніж наша,
      Землі ніде немає,
      Тобі я правду кажу,
      Повір мені, я знаю.

      Бо де би не літав я,
      Де б не носила доля,
      Нема ланів чудових,
      Нема такого поля.

      Ніде-ніде немає
      Таких гаїв та луків,
      Де соловей співає,
      Ти хоч і вічність слухай.

      Багато в світі бачив
      Пригод й красот чудесних,
      Й люд мешкає усякий.
      Послухай, дорогенька,

      Знаю я так багато,
      Всього й не розказати,
      Заплющуй оченята,
      Пора тобі вже спати.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. Сперечалися Сороки
      (байка)

      Сперечались дві Сороки,
      Підставляли свої боки,
      Так кричали, верещали,
      Дзьоб широко розкривали.
      -В мене родич є далекий,
      Це відомий всім Папуга.
      -Ні, - доводила їй друга,-
      Родич мій отой Папуга.
      Все сиділи й сперечались,
      Поки не позахрипали.
      Як набридло - розлетілись,
      Суперечка ж залишилась.

      Так буває й між людьми:
      Як збирають десь плітки,
      Де збереться дві Сороки,
      Завжди виникають склоки.
      Бо чесати язики
      Вони будуть залюбки.
      І не думають змовкати,
      Як Сороки ті хвостаті.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    26. Краще лихо не буди
      Лихо спить собі спокійно
      В темному густому лісі,
      А як хто його розбудить,
      То й шукати вихід буде.
      Якщо знайде, то гуляє,
      Горем всюди вибухає,
      Кривдою зловісно бродить.
      Тому й кажуть у народі:
      "Краще лихо не буди,
      Не шукай собі біди".

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    27. Веселкова гойдалка
      Після дощику рясного
      З"явилась веселка,
      Різнобарвна, кольорова,
      Сяюча і легка.

      Перекинула місточок
      Через річку Тиху.
      На березі безтурботно
      Бавилися діти.

      Хлопчик голову підняв:
      -Друзі, вгору гляньте,
      От би добре було нам
      Всім туди потрапить.

      По чудовому місточку
      Нам би прогулятись
      І на білих хмарках-конях
      Верхи покататись.

      З слоником дружить рожевим,
      Мавпочку впіймати
      І на гойдалці-веселці
      Досхочу гойдатись.

      2016 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. Вдячна яблунька
      Рясно яблунька вродила,
      Гілля низько нахилилось
      Під великими плодами,
      Котрі до землі все тягнуть.

      Важко бідній їй стояти,
      Вітер може поламати,
      Тоді боляче їй буде.
      Та знайшлися добрі люди,

      Які гілочки підняли
      Й обережно так, помалу
      На підпори їх поклали,
      Легше деревцю вже стало.

      Людям яблунька всміхнулась
      І до сонця потягнулась,
      Вдячно листям тріпотіла,
      Коли ж яблучка доспіли,

      Щедро-щедро пригощала
      Тих, котрі допомагали,
      Круглобокими, смачними
      Яблучками наливними.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    29. Благословенне літо
      А благословенне літо цього року,
      Дощі навідуються в гості раз по раз,
      Земельку напувають всю нівроку,
      Щоб колосився в полі хліб для нас.

      Та овочі родили на городі
      І фрукти соковиті й ягідки,
      З небес щодня світило ясне сонце,
      Вкраїні миру й щастя навіки.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    30. Ягідки вишневі
      Білий цвіт чудовий, ніби оченята,
      Кожен рік дарує вишеньці весна,
      Нас із вами буде тоді чарувати,
      До краси ж такої байдужих нема.

      Ягідок зелених ще зовсім не видно,
      Поміж густим листям сховались вони.
      Хочем дочекатись, коли вже достигнуть,
      Щоб насолодитись їхнім смаком ми.

      Коли ж вони стиглі і налиті соком,
      То на краплі схожі із сонячних злив,
      Дивляться лукаво на усіх звисока,
      Ніби промовляють:"Ану дотягнись".

      Перезрілих вишень не треба нікому,
      Лише зрідка птаха яка поклює,
      Як вітрець повіє - падають додолу,
      Згодом щоб продовжить тут життя своє.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    31. Серця хай трояндами квітнуть
      Соняхами жовтими
      Літечко квітує,
      На душі так сонячно,
      Бо тебе люблю я.

      Добрим теплим поглядом
      Ти за мною стежиш,
      Почуваюсь молодо,
      Ти ж, неначе лебідь

      Обнімаєш міцно так,
      Кутаєш у ніжність.
      І зима наші серця
      Нехай не засніжить.

      Холод не торкнеться їх,
      Байдужість і старість,
      Хай не в"януть там повік
      Кохання троянди.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    32. Матіола
      Х вилею духмяною довкола
      В повітрі аромат пливе чудовий,
      Це нічна фіалка - матіола
      Вечірньої пори відкрила знову

      Свої бузкові ніжні оченята,
      Ніби із кожним хоче привітатись:
      Зорями, що миготять у небі,
      Місяцем в підповні, наче лебідь,

      Теплим вітерцем, ласкавим, тихим
      І чубатим жовтим чорнобривцем.
      Крізь відчинене вікно той дивний запах
      До моєї доліта кімнати.
      Як вдихнеш - і кличе в світ казковий
      Непримітна квітка - матіола.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    33. Мамина горобина
      Біля хати - деревце маленьке,
      Це його іще садила ненька,
      Бо любила горобину чорну.
      -Помічна, - казала, - від хвороби.

      Вже багато літ немає мами,
      Горобина ж тими ягідками
      Пригощає всіх, хто тут буває,
      А мені матусю нагадає.

      2017 р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    34. Сліпий бандурист
      Молодий хлопчина кучерявий
      В парку тихім на бандурі грав,
      Пальці вправно так перебирали
      Її струни.Легко вальс звучав,

      То народна пісня легкокрила,
      Наче птах зринала в небо враз,
      То сумна мелодія бриніла,
      Що аж плакала-ридала і душа.

      І переглядались перехожі -
      Бандурист, ще й юний - дивина,
      Інструмент цей зазвичай дівочий,
      Рук жіночих слухає струна.

      Хтось згадав легенду ту колишню,
      Що її іще з дитинства знав,
      Про старого діда-бандуриста,
      Що чудово так наосліп грав.

      А юнак той не звертав уваги
      На людей, які зібрались тут,
      Руки його грали-вигравали
      І ставав сильнішим серця стук.

      -Він сліпий, - майнула думка раптом
      В однієї з молодих дівчат.
      І бурхливі оплески лунали
      Тій бандурі й серцю хлопця в такт.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    35. Облітає вишні цвіт
      (пісня)

      Облітає, облітає
      Облітає вишні цвіт.
      Миленький мене кохає,
      Я люблю його в отвіт.

      Наливає, наливає
      Соком спілим вишні плід.
      Палко він мене кохає,
      Хоч минуло стільки літ.

      Знову вишня розквітає
      Біло-біло навесні,
      Цвіт впліта в коси мені,
      Почуття ж це не згасає.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    36. Сім разів відміряй...
      "Сім разів відміряй - раз відріж" -
      Приказка народна так говорить.
      Отже, щоб зробити щось, то ми
      Подумати повинні дуже добре.

      Часто ж навпаки буває в нас,
      Коли щось скажемо чи вчинемо недобре,
      А потім каємося.Та минув вже час
      І повернути все назад не можна.

      Так неподумавши втрачаємо людей,
      Які добра зробили нам немало,
      Бо ж слово, кажуть, що не горобець -
      Вилетіло й зробило в серці рану.

      Чомусь вона не хоче заживать,
      А кровоточить все і кровоточить.
      То ж спершу думаймо усі, що нам сказать,
      А чи зробить.Не жалкувать щоб потім.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    37. Петрові батоги
      Мов охоронці край дороги
      Стоять Петрові батоги,
      Їм спека не страшна, ні грози,
      А сонце додає снаги.

      Блакитні капелюшки їхні
      Липневий вітерець гойда,
      А гордо підняті голівки
      Дивляться у небесну даль.

      Вони на свято Петра й Павла
      Дарують краплі бірюзи.
      А ще їх люди називали
      Диким цикорієм завжди.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    38. Наболіле
      Писала Леся Українка:
      "Щоби не плакать, я сміялась".
      Я можу теж сміятись дзвінко,
      Коли душа моя ридає.

      Недоброзичливцям на втіху
      Не покажу я сліз ніколи,
      Хай заздрісники не радіють,
      Як ранять серце злом та болем.

      Насмішки їхні й кепкування
      Не затихають й на хвилину,
      Але вони того не знають,
      Що й їм устромлять ніж у спину

      Найближчі люди, найрідніші,
      Про кого дбали й піклувались.
      Тоді хоч, може зрозуміють,
      Що за гріхи їм же й воздалось.

      А я живу, молюся Богу,
      Здоров"я в Нього прошу трішки
      Для себе, хоч би не надовго,
      Щоби могла писати вірші

      Та їх залишити у спадок
      Тим, хто шанує мою творчість,
      Допомагати тим, хто поруч,
      Оце я називаю Щастям.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    39. Порадій, матусю
      Порадій, матусю за синочка свого,
      Ти ж добра бажала для нього завжди.
      Нині він щасливий, живе у любові,
      То ж за нього, рідна щиро порадій.

      Поруч з ним людина, котра розуміє
      Та кохає вірно й віддано його.
      Нарешті здійснились заповітні мрії
      Про щасливу долю синочка твого.

      Молиться на тебе він, мов на ікону
      І згадує часто, ніби про святу.
      Тішся, люба ненько, тішся за синочка,
      Хай душа співає у райськім саду.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    40. Плакала вербичка
      Молода вербичка
      Ранесенько встала,
      Вмила своє личко,
      Косу заплітала.

      Пов"язала стрічку
      Зелену-зелену,
      Глянула у річку,
      Наче у люстерко.

      -Ой,яка красуня, -
      Мовила про себе,-
      Мною всі милуйтесь,
      Кращої й не треба.

      Прилетів вітрисько,
      Коси розкуйовдив,
      І висмикнув стрічку
      Та жбурнув у воду.

      І за течією
      Зеленая стрічка
      Попливла далеко,
      То й плаче вербичка.

      Вона ж так старалась,
      Зранку чепурилась,
      Тепер бідолашна
      Без стрічки лишилась.

      Розтріпані коси,
      Зім"яті подоли,
      І капають сльози
      На траву додолу.

      Кожна з них намистом
      На сонці заграла.
      Ось тоді й вербичка
      Плакать перестала.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    41. Літо сіно косить
      Коли гаснуть вранці зорі,
      Ляжуть роси там надворі
      На густі шовкові трави,
      Що зелені та яскраві.
      А як сонце ясне зійде,
      Промінцями їх зігріє,
      Заблищать краплини-роси,
      Задзвенять, мов струни коси
      І рядами вже покоси,
      Це ж бо літо сіно косить.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    42. Крізь терни - до зірок
      Ображають.Принижують.Не розуміють.
      Її творчості крила обрубують теж.
      Але злету душі зупинить не зуміють,
      Хоча заздрять йому.Злості в них є без меж.

      Бо самі у житті ні на що не спроможні,
      Їй вдається усе з допомогою друзів.
      І крокує вперед, хоч слабке вже здоров"я,
      Скільки житиме, то зупинятись не буде.

      Усе творить і творить, щоб людям лишити
      Поетичного слова ту велич й красу,
      Та не марно літа свої прагне прожити,
      Нехай спадок цей творчий нащадки несуть.

      Бог послав їй людину розумну і творчу,
      Яка допомагає у всьому і скрізь,
      В горі й радості йдуть вони радісно поруч,
      Не один народився у них спільний вірш.

      Їх друкують в журналах, також альманахах,
      Видати кілька збірок і власних вдалось.
      Палиці у колеса хоч будуть вставляти,
      Допоможе здолати всі труднощі Бог.

      Бо разом легше йти, хоча шлях цей тернистий,
      Не в характері їх, щоб шукати легкий.
      Отож творчості їхній й надалі все цвісти,
      Добрим словом згадають нехай їх колись.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    43. А мені чомусь не спиться
      А мені чомусь не спиться
      В ніч, як місяць в небі повний,
      Мерехтять золотом зорі,
      Сон утік далеко звідси.

      Наче вдень так видно всюди,
      Стихло все, дрімає тиша,
      Місяць на траві залишив
      Сяючу доріжку срібну.

      Може втрапила у казку
      Чи природи дивне царство?
      Можу того і не знати
      Та чомусь не хочу спати.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    44. Ти чекай
      Вони прощалися на стежці,
      Яка веде удаль кудись,
      Схиливши голову на плечі,
      Очима мокрими від сліз

      Вона дивилася на нього,
      Бо ж на війноньку від"їздить.
      Може це бачити живого
      Доводиться останню мить?

      А він стояв і пестив ніжно
      Русяві кучері її:
      -Не плач, кохана, не журися,
      Я повернусь, ти тільки жди.

      Дістав він золоту обручку,
      На палець дівчині надів.
      Щасливу мить отих заручин
      Ніколи не забуть вже їй.

      Сів у сідло, коня пришпорив,
      Нагнувся, милу знов обняв,
      Поцілував вуста медові
      Й широким степом поскакав.

      Неначе вітер свіжий, вільний
      Полинув ген за небокрай,
      Лиш докотилося десь звідти:
      -Я повернуся, ти чекай.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    45. У осінь я закохана
      Всі люблять весну сонячну й квітучу
      І літечка барвистий натюрморт,
      Хтось білосніжну зиму бачить хоче,
      У неї ж стільки див є і красот.

      А я закохана у осінь багрянисту,
      Тоді ж бо і з"явилася на світ,
      Як журавлі летіли в небі чистім,
      На землю кинувши прощальний свій привіт.

      Стара верба листочки в воду ронить,
      Вони пливуть, мов човники малі.
      Пора осіння надиха на творчість,
      Вірші народжуються в серденьку моїм.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    46. Дівчина Україна
      Йшла дівчина у віночку
      Та вишиваній сорочці,
      І запаска ще червона,
      А сама красива й горда.

      Різнокольорові стрічки
      Розвівав їй сильний вітер,
      Намочили срібні роси
      Її ніжні ноги босі.

      Та вона ішла все далі
      І нічого не боялась:
      А ні холоду, ні вітру,
      Випромінювала світло,

      Гарну пісеньку співала
      І добро всім дарувала,
      Скривдженого захищала,
      Труднощі усі долала.

      Руки-крила розправляла,
      Ворогів перемагала.
      Та дівчина - Україна
      І для нас вона - єдина.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    47. Скрипів явір над водою
      (пісня)

      Старий явір над водою
      Усе скрип та скрип,
      З молодою дівчиною
      Вже козак простивсь.
      Від"їжджає на війноньку
      Боронить свій край.
      Ой, кохана дівчинонько,
      Ти мене чекай.

      Проженемо супостата
      З рідної землі,
      Будеш мене зустрічати
      Рано навесні.
      Старий явір над водою
      Усе скрип та скрип,
      Козаченько з дівчиною
      Знову обнялись.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    48. Зцілення любов"ю
      Заіскрились вогники любові
      У твоїх очах, душі твоїй,
      Це весна їх запалила знову
      Промінцями мрій, нових надій.

      Бо життя коротке й швидкоплинне,
      То ж бери від нього геть усе,
      І не гай даремно ні хвилини,
      Поділись добром ти перш за все.

      Ближнього зігрій теплом, любов"ю,
      Слово ніжне, наче той бальзам,
      Зцілить когось, сказане тобою,
      В твоїм серці зацвіте весна.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    49. Капає дощ
      Капає дощ і погода капризна,
      Небом пливуть чорні хмари кудлаті,
      Закрили усе, що і сонця не видно,
      А дощ вибиває, мов на барабані.

      І по калюжах, дахах та деревах,
      По лавочках в парку й віконному склі,
      Дарує мелодію щиру й веселу,
      Дає життєдайну вологу землі.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    50. Липи ранній цвіт
      Червень прийшов до нас у гості,
      Липень далеко, ще в дорозі.
      Стара сорока молодій
      Розповіда неспокій свій:

      -Скільки живу, ще не видала,
      Щоб липа в червні зацвітала,
      Цей ранній цвіт не до добра,
      На все ж бо є своя пора.

      Тепер усе переплелося,
      Все переплуталось, злилося,
      Де ще весна, а де вже літо,
      В цю пору сонце ясно світить.

      А може липа собі спить,
      Й нема кому її збудить?
      Спросоння сплутала вона,
      Тому й у червні зацвіла.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    51. Осінь життєва вродила піснями
      Десь за поворотом день за днем зникає,
      Мов туман ранковий тихо розтає.
      Де літа поділись молоді - не знаю,
      Вже моя життєва осінь настає.

      Устеляє землю килимом багряним,
      Ароматом яблук повняться сади,
      І вродила щедро віршами й піснями,
      Копіткої праці є рясні плоди.

      Хтось читати буде, а хтось заспіває
      Поетичну сповідь, що від серця йшла.
      Якщо добрим словом і мене згадає,
      Значить недаремно в світі я жила.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    52. Літо йде босоніж
      Травами шовковими літо йде босоніж:
      Біла вишиванка і великий бриль,
      Шаровари сині та широкий пояс,
      У руках тримає ще й батіг Петрів.

      Та коса на плечах, наче лезо гостра,
      Поклепав господар же заздалегідь,
      Вийде на зелений цей безмежний простір,
      Заходиться класти трави у покіс.

      І запахне сіно свіже та духмяне,
      Бо суниць у ньому дивний аромат.
      Та мені дитинства роки нагадає,
      Які не повернеш ти уже назад.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    53. Трояндове море
      Троянди під вікном, як вишиванки,
      Так душу мою тішать всі роки,
      Білі, рожеві, жовті вони зранку
      Вітаться зі світом залюбки.

      А на пелюсточках - краплиночки прозорі,
      Роса на сонці сріблом виграє.
      Як я люблю трояндове це море,
      Купаю в ньому серденько своє.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    54. Благаю, припиніть війну
      Сивіють наші матері
      Ще зовсім-зовсім молодими,
      Бо їх синочки на війні
      І захищають Батьківщину.

      Уже й у сина сивина,
      Хоч дуже юний ще хлопчина.
      Війна проклята, це вона
      Усім їм скроні посріблила.

      У душу всипала жарин,
      На голови свинець кидає,
      А в полі - урожай із мін.
      То що ж це має бути далі?

      Замовкли в лузі солов"ї,
      Лише висвистують снаряди,
      І плачуть дітоньки малі,
      Дитинство в них забрали "Гради".

      Вони дорослими стають,
      Так й не набавившись ляльками.
      Верніть дитинство їм, прошу,
      Та припиніть війну, благаю.

      2017 р.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    55. А слів не треба
      Як передать тобі словами
      Ті почуття, що про кохання?
      Але я знаю - слів не треба,
      Лише поглянути на тебе,
      І ти в очах моїх читаєш
      Все, що тобі сказати маю.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    56. Бджілоньці подякуймо
      Маленька бджілонька літала
      Над квітами, нектар збирала
      Усеньку весну й літечко.
      Трудилася ж бо недаремно,
      Та наносила стільки меду
      Що для усіх нас вистачить:

      Для діточок і для дорослих,
      Залишиться також і бджолам,
      Щоб їсти мали зиму всю.
      Отож подякуймо комашці
      За те, що працвала тяжко
      Й дала нам смакоту оцю.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    57. Посіви дощику радіють
      Вітер куряву здійняв,
      Вгору пил стовпом підняв,
      Крутить, крутить вихор сірий,
      Хмари сонечко закрили.

      Вітер все гуде й співа,
      Раптом срібна тятива
      Блискавиці вогняної
      Небо навпіл розколола.

      Обізвався звідти грім,
      Щось сердитий дуже він,
      Все бурчить, бурчить, бурчить,
      Значить дощик буде лить

      На луги та на поля,
      Легко дихає земля,
      І посіви зеленіють,
      Теплому дощу радіють.

      2017 р.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    58. Земля вкраїнська - моя доля
      Стежечка, заквітчана ромашками,
      Біжить кудись далеко так хлібами.
      І перепілочка, оця маленька пташечка
      Своє гніздечко у житах сховала.

      Високо в небі ще одна пташина
      Ранкової пори отак тріпоче,
      Над полечком чудова пісня лине,
      Це привітати жайвір усіх хоче.

      Іду стежиною тією серед поля,
      Музику літа слуха бентежну.
      Земля вкраїнська - моє щастя й доля,
      Її люблю всім серцем я безмежно.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    59. Ой, лебідонько-лебідко
      (пісня)

      Ой, лебідонько-лебідко,
      Щось тебе давно не видко,
      Гордий лебідь плава сам,
      Засмучений одинак.

      Тобі крилонька підбили
      І ти вибилася з сили,
      Гоїш рани ти криваві
      У "хвості" ставка в заплаві.

      Він тебе оберігає
      І нікого не пускає,
      То ж одужуй же скоріше,
      Йому стане веселіше.

      Ой, лебідонько біленька,
      Крила розправляй швиденько,
      Ще літатимете в парі
      Ген високо аж за хмари.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    60. Простлеливсь барвінок диво-оксамитом
      Простеливсь барвінок диво-оксамитом,
      Оченята сині догори підняв,
      Милуватись хоче він усеньким світом:
      Дощиком і сонцем, заходом заргав.

      І на скатертинах теж його зустрінеш,
      Рушниках крилатих та на сорочках,
      Густо ним рясніють вишиванки дивні,
      Й коровай весільний вміє прикрашать.

      Завжди він зелений: влітку і зимою,
      Восени й весною колір не міня.
      Стелися ж, барвінку килимом-травою,
      Хай про тебе пісня лине ще одна.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    61. Теплого літа барвистий розмай
      Червоний, черлений, красивий і красний,
      Отак місяць червень колись називали.
      І нині він сонячний, гарний, чудовий,
      У літечко першим відкриє ворота.

      Рум"янить черешні, суницями пахне,
      Купатись нарешті дозволять всім мами.
      Зозуля кує, соловейко співає,
      Цвіте тепле літо барвистим розмаєм.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    62. Вічне життя чи забуття
      Зеленим віялом помахує ялина
      І пахне свіжістю приємною від неї.
      А час так стрімко та невпинно лине,
      За ранком день, і полудень, і вечір.

      Та нічка темна або вся у зорях
      Минає непомітно.Ранок знову.
      Отак спливають швидко дні і роки,
      Веде життя із долею розмову.

      Вони тебе зненацька запитають,
      Що ти корисного зробив, лишив по собі,
      А ти вже будеш їм відповідати
      Скільки добра тут творено тобою.

      Чи вдячність маєш ти за свої справи,
      А чи нема за що сказать "спасибі",
      Чи забуттям Господь тобі віддячить,
      Чи в пам"яті нащадків будеш жити.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    63. Зачарую
      Зачарую тебе словами,
      Дивним поглядом зваблю теж,
      Мов крилом, обніму руками,
      Бо кохаю тебе без меж.

      Відігрію твою я душу,
      Що замерзла у самоті,
      Я повинна, ти чуєш, мушу
      Все віддати тобі в житті,

      Чого ти так чекав всі роки:
      Ніжність, ласку, вгамую біль.
      І щасливою буду, допоки
      Поруч ти, найдорожчий мій.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    64. Душі потреба
      На кожному вікні - кімнатні квіти
      І за вікном встелили грядку всю.
      Я буду як вони життю радіти,
      Вбирати в себе завжди цю красу.

      І насолоджуватись нею до останку,
      Писати вірші та добро творить.
      Душі потреба, а не забаганка -
      Не існувати - повноцінно жить.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    65. Де коти ледачі
      (байка)

      Кіт Васько на призьбі влігся,
      Подрімати хоче трішки,
      Та шкідливі Мишенята
      Заважають йому спати.
      То пищать, а то співають,
      Гарний сон перебивають,
      А то бавляться собі,
      Смикають його за хвіст.
      Шкрябають щось та гризуть,
      Відпочити не дають.
      Не веде і вухом кіт,
      Щоб прогнати швидко їх,
      Підніматись йому ліньки,
      Позіхає смачно тільки.
      Мишенята ж бешкетують,
      Бігають собі й танцюють,
      Перевертають вони
      Усе дригом догори.

      В нас частенько так буває:
      Миші з радості аж скачуть,
      Що хотять, те виробляють
      Там, де є коти ледачі.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    66. Мчали коні
      (пісня)

      Ой, широким берегом-осоко
      Йшли гривасті коники з водопою,
      Бігли біля ставу та й по травичці,
      Вітерець заплутався в довгих гривах.

      Ой, коники, коники ви вороні,
      Розженіть же гривами хмари чорні.
      Б"є копитом кінь один, б"є і другий,
      Розвій, вітре-братику горе й тугу.

      Сліз солоних висуши гірку річку,
      Та заспокой серденько материнське.
      Ой, широким берегом-осокою
      Мчали коні, мир несли із собою.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    67. Фіалки-намистинки
      Намистиночки в траві
      Фіолетові,
      Це фіалочки живі
      У букетиках.

      Вмиті дощиком рясним
      Сяють блискітки,
      Гріті сонцем золотим
      Їхні личенька.

      На зеленім полотні
      Вишиваночки
      Щиро дівчині-весні
      Усміхаються.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    68. Засоромились сунички
      Засоромились сунички,
      Збагряніли їхні личка
      Й заховалися в траві.
      Ти ті ягідки червоні
      Поклади візьми в долоні
      Та смакуй, смакуй собі.

      Вони пахнуть теплим літом,
      Люблять їх дорослі й діти,
      Бо корисні для усіх:
      Вітамінні й лікувальні,
      І солодкі, і духмяні.
      Що ж смачніше є за них?

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    69. Літа неповторна мить
      Останні дні травневі відлітають
      Та добігає фінішу весна,
      І літечко баским конем вже грає,
      Зозулі голосок усе луна.

      Вона комусь іще літа рахує,
      Долі привітної всім наворожить теж
      Ромашка жовтоока.Пелюсточки
      Розкажуть хто кохає вас без меж.

      Півонія рожева облітає,
      Але так пахне дивно і п"янить.
      Це літо у права свої вступає,
      Запам"ятай цю неповторну мить.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    70. Наша берегиня
      Матусю, голубонько, горлице сиза,
      До губ притулю я долонь твоїх човники,
      Нап"юся з них ніжності лагідних бризок
      І серце зігрію отим давнім спомином,

      Коли густі трави здавались високими,
      У них заблукати не раз довелося,
      До неба сягали дерева всі кронами
      І вітер розчісував вербам волосся.

      А ти молода і красива, матусенько
      Голубила нас, наче тих ластів"яток,
      То шила із шовку нам новії сукенки,
      А то вишивала сорочки на свято.

      Оті вишиваночки й нині у шафі,
      Вже й наші онуки милуються ними,
      Тепло твоїх рук відчувають теж, мамо,
      Хоча від роботи зробились шорсткими.

      Не можеш ти всидіть на місці і нині,
      У клопотах все, хоч здоров"я не криця,
      І доброти не міліє криниця
      Твоєї душі, дорога берегине.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    71. Мені весна подарувала
      Мені весна подарувала
      Великий пролісків букет,
      Пісень пташиних теж немало,
      Високий творчим крилам злет.

      Я вдячна їй за те натхнення,
      Яке джерельцем струменить,
      У творчих пошуках щоденно
      Моя душа.Прекрасну мить

      Я відчувать не перестану
      Та помічать красу весни,
      Співатиму ж бо їй осанну,
      Іскра таланту хай горить.

      Хочеться вірить - запалає
      Тією ватрою вона,
      Що переповнює до краю
      Любов"ю серденько сповна.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    72. Пам"яті найрідніших
      Лиш ступлю на поріг я батьківської хати,
      То відразу подивиться мама з портрета,
      Поряд пильний такий погляд рідного тата
      І блакитний-блакитний, як чистеє небо.

      Запитають мене як без них проживаю,
      І чи не захворіла Боже борони,
      Моє серце тоді із грудей вилітає,
      Пам"ятають і там свою доньку вони.

      Як недобре мені чи спіткала невдача,
      То приходять у сни заспокоїть мене,
      Ніжно витерти сльози, як я з горя плачу,
      Щиро вірити в те, що біда обмине.

      Ой, рідненькі мої, як вас не вистачає,
      Голос тата вчувається й досі мені,
      Не забуду ніколи, як мама співала,
      Часто нині виконую я ті пісні.

      Підкрадається осінь життєва тихенько
      І до мене уже, сипле сніг сивини.
      Найрідніші всім люди матуся і ненько,
      Поспішайте до них, як живі ще вони.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    73. Батьківський яблуневий сад
      Біло-рожевий цвіт, неначе дим
      В старім саду батьківськім яблуневім,
      Ніхто не доглядає вже за ним,
      Та він здається казкою для мене.

      Це батько їх колись давно садив,
      Плекав ті яблуньки, наче маленькі діти,
      Ми ж дивні імена давали їм,
      Й дорослими любили тут сидіти.

      Їх смак і досі відчуваю я
      Солодкий, кислуватий, соковитий.
      Хоч старих яблунь сохне вже гілля,
      Та сад цвіте й продовжує родити.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    74. Дитинства пригоди веселі
      Теплий літній дощик -
      Він скороминущий.
      Пам"ятаю й досі,
      Як "міряли" калюжі

      Ми босими ногами,
      Ступали там, де глибше,
      Раділи і сміялись,
      Були такі щасливі.

      Замурзані та мокрі,
      Блищать лиш оченята,
      Ми тим не переймались,
      Що скажуть батько й мати.

      Верталися додому -
      Вечеряти і спати.
      Веселі ті пригоди
      Приємно так згадати.

      2015 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    75. Поцілунком мене розбуди
      Поцілунком мене розбуди
      І дістань з неба зорі кохання,
      Хлюпай ласки тих сонячних злив
      Та купай мене в них аж до рання.

      Захисти своїм дужим крилом
      Від пересудів, ока лихого,
      Від пліток та від зайвих розмов,
      Я ж за тебе молитимусь Богу.

      Нехай дасть тобі сили іще
      І дарує добро та здоров"я,
      Ти ж підставиш надійне плече,
      На яке прихилюся з любов"ю.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    76. Знов цвіте черешенька

      (пісня)

      Знов цвіте черешенька
      У саду моїм,
      Пелюсточки стеляться,
      Наче білий дим.

      І зелен-листочками
      Кутає гілки.
      Як же мені хочеться
      До неї прийти.

      Мов би до подруженьки,
      Рідної сестри,
      Притулити рученьки
      До її кори.

      Відчути, як дихає
      Свіжістю вітрів,
      Радістю ділитися
      І забути гнів.

      Усміхатись весело
      Сонцю та весні.
      Разом із черешнею
      Хороше мені.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    77. Прокидавсь весняний ранок
      Із світанковою зорею
      Сутінків десь поділась тінь,
      Трійкою коней мчала фея,
      Чути веселий передзвін.

      Крихітні дзвоники конвалій
      Лунали, як врочистий гімн,
      Все сяяло та вигравало
      В долонях сонця золотих.

      Сріблилися росою трави,
      Ледь-ледь подмухував вітрець,
      Вишню запрошував в танець,
      Це прокидавсь весняний ранок.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    78. Перемога над собою
      Не плач, прошу, себе ти не жалій,
      Подумай же хвилинку лиш над тим,
      Що комусь в світі важче, ніж тобі
      І за життя постійно ти борись.

      Хоч як буває іноді і важко
      Та до мети своєї йди сміливо,
      В кулак зіжавши всі свої болячки,
      То може й станеться у долі твоїй диво.

      Чогось зумій старанням досягти,
      А зоряна хвороба хай минає,
      Не вимагай для себе похвальби,
      Як заслужив, знайде тебе і слава.

      Будь завжди переможцем у житті,
      Успіху східці хай ведуть угору,
      Твори добро, то й вернеться тобі.
      Найголовніша перемога - над собою.

      2017 р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    79. Українонька моя
      З твоїх долонь п"ю ніжність і тепло,
      З твоїх казок я мудрості черпаю,
      З легенд прадавніх знаю що було,
      А буде що, то згодом я дізнаюсь.

      Трембіти дивний звук з Карпатських гір
      Відразу своїм серцем відчуваю,
      Подільський мальовничий краєвид -
      Душею з нього я красу вбираю.

      Полісся синьоокого льони,
      Неначе очі дивляться на мене,
      І Слобожанщини безмежнії лани,
      Де колоски гойдає вітер теплий.

      Озер Волинських срібний дивограй
      Зорі до себе уночі все манить,
      А Буковина - то музичний край,
      Звучить в мені Яремчука піснями.

      Усе це Українонька моя,
      Така багата, рідна і красива.
      Тебе любити, ненько буду я
      Доки живу, допоки стане сили.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    80. Запах черемхи
      Біля криниці край села,
      Де стежечка веде в долину,
      Черемха знову розцвіла
      Та простір весь заполонила

      Духмяним ароматом тим,
      Який не сплутаєш ні з котрим.
      Розноситься навкруг, мов дим
      Ніжний, п"янкий, срібно-прозорий.

      Пливе, пливе повільно так,
      Ним дихаєш на повні груди,
      І, наче дивовижний птах
      В серці твоїм кохання будить.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    81. Думав я женитися
      Я не раз хотів жениться,
      Без дружини - пропадай,
      Ні з ким навіть посвариться,
      Сумно, чорт же забирай.

      Тут з-за печі щось вилазить
      Та до мене зразу - скік:
      -Це мене ти викликаєш? -
      І штовхає сильно в бік.

      -Ні, - кажу я, - що ти, що ти,
      Я про тебе лиш згадав,
      Випивали з кумом вчора,
      Мабуть трішки перебрав.

      Як заснув - не пам"ятаю,
      Воно ж дивиться увічі:
      -Не журися, друже, - каже,-
      А уважно придивися.

      Чи тобі я не підходжу,
      В мене також є "хвігура",
      Та й красою заворожу,
      Заведемо шури-мури.

      А на роги не дивися,
      Бо рогатим станеш сам,
      Як надумав одружитись,
      То назад не повертай.

      Довго в ліжку я крутився,
      Повернувся та й упав,
      Бачу кума на порозі
      Із плящиною в руках.

      -Ні, мабуть я одружуся,
      А то "білочки" прийдуть,
      І чарчину візьмуть в зуби,
      Ось тоді я пропаду.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    82. Зрада
      А зрада серце обпіка вогнем,
      Наче мечем пронизує все тіло,
      Та, мов лещатами стискає душу ще,
      Стоїш тоді, немов закам"янілий.

      Немає слів, солоні сльози лиш,
      Мовби гірку отруту ти ковтаєш,
      Образа в горлі вже клубком стоїть,
      Тебе все душить і не відпускає.

      -Та заспокойся, - кажеш сам собі,-
      Не тільки ти, в нас зраджених немало,
      Ще усміхнеться доленька тобі
      Й щасливим іще будеш почуватись.

      Минає час.Поволі біль втиха,
      Та сонце радості зійде, загоїть рану,
      Зрідка його усе ж ти відчуваєш,
      Бо спомин давній, мов ножем штрика.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    83. З берізками бавиться вітер
      Погойдує вітер сережки беріз,
      Бавиться ними, приємно лоскоче,
      Буває і так, що доводить до сліз,
      А потім в обіймах втішає до ночі:

      -Люблю вас, струнких білокорих красунь,
      А те, що жартую, ви вже вибачайте.
      Хоча вітерець і бешкетник й пустун,
      Увечері знову на нього чекають.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    84. Підслухана пісня
      У траві на березі ставка,
      Де ростуть вербички кучеряві,
      Я підслухав ненавмисне як
      Дівчинонька молода співала.

      Про серденько, що Його коха,
      Вигляда з далекої дороги
      Любого такого козака,
      Та про Його очі волошкові.

      Спокій втратила вона ж бо через них,
      Поселили їй журбу у душу,
      Як просила двійко бистрих крил
      У садочку в білої голубки.

      Щоб полинути до милого свого,
      Заспокоїтись, побачивши живого,
      І ворожий загасить вогонь
      Та від куль закрить Його собою.

      Що їй птаха говорила та:
      -Нежурися, дівчинонько мила,
      Більше сліз гірких не проливай,
      Він повернеться, чекати треба й вірить.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    85. Ой, калинонько-калино
      Ой, калинонько-калино,
      Запашний твій білий цвіт
      Радує нас стільки літ
      Щовесни, немов дитина.

      Його ніжним ароматом
      Впитись можна, як вином,
      Серце сповнене добром
      Все чека такого свята.

      Коли кетяги червоні
      Нахилились до землі,
      Настають осінні дні,
      Літо котиться за обрій.

      А як вдарить морозець,
      Ягідки стають солодкі,
      Пригощайтеся їх соком.
      Там уже й зима гряде.

      Час отак летить невпинно,
      Вдаль кудись біжать літа,
      Зостається лиш вона
      Красуватися, калина.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    86. Хатина-сиротина
      Стара облуплена стоїть,
      Вже покосились вікна й двері,
      Дбайливі руки господинь
      Давно торкалися до неї.

      Вона зосталась сиротою,
      Ніхто її не доглядає,
      Подвір"я заросло травою,
      Косить ніхто не поспішає.

      Крислата груша біля тину
      Гіллям їй сонце закриває,
      Ніхто про неї й не згадає
      Стару маленьку цю хатину.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    87. Закохалося дівча
      (пісня)

      Стежечка вузесенька
      Вгору поповзла,
      А по ній ранесенько
      Дівчинонька йшла.

      Із повних відеречок
      Вода хлюп та хлюп,
      А гаряче серденько
      Усе стук та стук.

      І тріпоче радісно,
      Як мале пташа.
      Дівча закохалося,
      Бо весна прийшла.

      Веснонько квітучая,
      Віночки плети,
      Доленько дівочая
      Будь щаслива ти.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    88. Дуби-вартові
      Стояли біля двору три дуби,
      Їх тут іще мій прадід посадив,
      А поруч виросла струнка біла берізка,
      Тулилася до них так близько-близько.

      Оті дуби були, немов брати,
      Берізонька - то рідна їх сестриця.
      Свою країну захищать пішли
      Усі чоловіки з того обійстя.

      У хаті залишились мати й доня,
      Чекали рідних соколів вони.
      А біля двору, наче вартові
      Міцні дуби ті, велетні могутні.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    89. Любов"ю огорнула би весь світ
      Любов"ю огорнула би весь світ,
      Добро посіяла би кожному у душу,
      Бо ненависть та зло вже так болить
      І серце моє кожен день тривожить.

      Горять хати у полум"ї війни,
      На згарищах лиш вітер завиває.
      Невже не можна бути всім Людьми,
      Щоби не тішитися тим, як хтось страждає.

      А скільки вже поглинула вона
      Життів людських,що й полічити важко,
      А хтось мільйони тільки загріба
      Та "гріє руки" на цім горі нашім.

      Здригається у сні дитя мале
      І мати молода не спить ночами.
      Нехай же її лихо обмине,
      Матінка Божа хай оберігає.

      Якби могла, то розтопила б лід
      Жорстокості,байдужості та зради,
      Біду й печаль я розвела б руками,
      Любов"ю огорнула би весь світ.

      2017 р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    90. Природи казковий засів
      Кружляє вітер, підганяє хмари,
      Сльози висушує їм, плакать не дає,
      А сонця промінці на землю впали -
      І все навколо сяє-виграє.

      Вже й мати-й-мачуха пелюсками жовтіє,
      Стелиться круглим листом в долинах,
      Та маргаритки-гудзички рясніють
      На довжелезних трав"яних плащах.

      На березі із осоки густої
      Джерельце пробивається на світ.
      Скуштуєш ти води його смачної
      І смак цей пам"ятатимеш весь вік.

      Бо не нап"єшся ти такої в місті
      І первозданних не побачиш див.
      А тут природа хазяйнує тільки,
      Чудес казкових робить свій засів.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    91. Мудрість його літ
      Біля стежечки вузької на узліссі
      Трьохсотлітній дуб старезний ріс,
      Він оберігав тут мирну тишу,
      Варту безвідмовно завжди ніс.

      Його звірі поважали і дерева,
      Прислухались мудрих слів птахи,
      Бо поради слушнії життєві
      Всім допомагали в час біди.

      Навіть грім небесний всемогутній
      Не чіпав його та обминав,
      Чулося глухе його відлуння,
      Коли десь на поле швидко мчав.

      Дуба й блискавиця не торкалась,
      Шанувала мудрість його літ.
      Під гіллям густим його ховались
      Від дощу комашечки малі.

      В лісі він, наче мудрець поважний,
      І виховував, і радив, і навчав,
      Як сміливий воїн та відважний
      Спокій лісу теж охороняв.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    92. Дивувать весна не перестане
      Очима блакитними зелен-барвінку
      Дивиться він так уважно навкруг,
      Красень-синочок весни диво-квітень
      Коня свого пастись пускає на луг.

      Хоча там травичка ледь-ледь визирає,
      Малесенька ще бліда зелень її
      Матінку-землю поволі вкриває,
      А квітень там вишиє квіти на ній.

      Простелить білесеньку він скатертину
      Біля черешні старої в саду,
      Вже й не розібрать - вона біла чи сива,
      Мудрості вишеньку вчить молоду.

      Квітневої теплої днини такої
      Хочеться радісну пісню співать,
      Бо не перестане усіх дивувать
      Весна-чарівниця своєю красою.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    93. Весняна радість
      Березень махнув крилом лелечим,
      Помчав, віддавши квітню естафету,
      А той погнав коня до озеречка
      На водопій.Пройтися легко-легко

      Між квітів рясту, котиків вербових,
      Та підморгнуть берізкам білокорим,
      І завітати ще на хлібне поле,
      Озимина дала ж бо дружні сходи.

      Із сонцем привітатись рано-вранці
      Та вшанувати бджілку-трудівницю,
      Зимі не залишити жодних шансів.
      Весняна радість хай в очах іскриться.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    94. Я тобі розповім
      Я тобі розповім про весну,
      Про птахів і про квіти барвисті,
      Про берізку струнку й чарівну
      Та струмки гомінливії чисті.

      Я про літо тобі розповім,
      Про спекотнії дні й теплі ночі,
      Як співають в душі солов"ї,
      Серденько про кохання шепоче.

      Розкажу і про осінь тобі
      Золоту із намистом багряним,
      У очах хай не буде журби,
      Смуток теж, як туман хай розтане.

      Та про зиму повідаю теж,
      Срібним плетивом коси порошить.
      Як до неї удвох доживем,
      То щасливі ми.Так, мій хороший?

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    95. У кожного свій хрест
      У кожного в житті своя Голгофа,
      До неї йдем, важкий несемо хрест,
      І обминуть її ніяк не можна,
      Так хоче доля, вкаже Божий Перст.

      Бо сам Христос ішов туди у муках
      Та ніс хреста за всі наші гріхи.
      Хоч цв"яхами прибили ноги й руки,
      Й розп"ятого боялись вороги.

      А Він воскрес.Узяв Отець Небесний
      Його до Себе, поруч посадив.
      Рано чи пізно правда все ж воскресне,
      Як би того хтось дуже не хотів.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    96. Дихається легко вдома і птахам
      Летіли дикі гуси в небесах,
      Журавлики теж відчували втому,
      Лелеченьки долали довгий шлях,
      Усі птахи верталися додому.

      З країв далеких та й до своїх гнізд,
      До рідної землі, що їх зростила,
      Триває уже так багато літ.
      Хоча до крові натирають крила,

      Та поспішають радісні сюди,
      В сади, ліси, луги та озеречка,
      До очеретів та до води,
      Де дихається вільно їм і легко.

      Бо рідний край, мов батечко для них,
      Земля, як мати діток виглядає.
      Любов безмежна до Вітчизни їм
      Вижить в чужих краях допомагає.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    97. Вечорова колискова
      Сіло сонце за горою,
      Тихий вечір йде до нас,
      Вже у небі вечоровім
      Місяць вийшов погулять.

      Миготіли ясно зорі,
      В ліжка кликали малят,
      Сон прийшов їх колихать
      І казки привів з собою.

      Кожне слово те казкове
      Вміє в душі засівать
      Зерна доброти й любові,
      Мудрості усіх навчать.

      Звать у світ той кольоровий,
      Загадковий, що й казать!
      Дітки слухати готові
      Й солодко до ранку спать.

      2016 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    98. Про совість і честь
      Чому ти, совість така бідна,
      Чому скарбів не маєш,
      Обдерта ходиш, у лахмітті,
      Ніхто не поважає?

      Та й і твоя сестричка честь
      Не кращий вигляд має,
      Її на кожнім кроці теж
      За доляри міняють.

      Зустріти можна рідко вас
      У того, хто при владі,
      У олігарха грошей "тьма",
      На жаль, вам там не раді.

      Тому й не йдете ви туди,
      Тікаєте від бруду.
      В кого вам затишно завжди -
      Це у простого люду.

      2016 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    99. Танець Весни
      Ой, заграв в дуду вербову
      Теплий свіжий Вітерець,
      Одягла Весна обнову,
      Сукню зелену чудову
      Та й пустилася в танець.

      Закружляла, закружляла
      Поміж кленів та беріз,
      Диво-квіти розсипала,
      Що із рукава дістала
      І залишила в траві.

      Покотились, покотились
      Вони далі по землі,
      В синє небо задивились,
      Там же Сонечко з"явилось,
      Усміхалося до них.

      А Весна помчала далі
      Лісом, полем аж на луг.
      Із птахами розмовляла,
      Разом з ними заспівала.
      Ой, яка краса навкруг!

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    100. Намагаймось жити чесно
      Нелегко іноді буває
      Визнать життєві помилки,
      На серце каменем лягають
      Гріхи за прожиті роки.

      На жаль не зміниш вже усе ти,
      Життя рікою відпливло.
      Та намагаймось чесно жити,
      Як би нам важко не було.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    101. Душа моєї України
      Ой, пісне ти народна українська!
      Скільки у тобі мудрості віків:
      Журлива і весела й історична,
      В тобі ліричний є також мотив.

      Тобою Ярославна виливала
      Всю свою тугу та журбу, і біль,
      Ти і серця козацькі звеселяла,
      Коли вони збирались йти у бій.

      Тобою зізнавалися в коханні,
      Ти й свідком при розлученні була,
      Дитятко також тихо колихала
      Та додавала матері тепла.

      О, пісне, пісне!Ти і нині линеш
      Над рідним краєм, наче вільний птах.
      Для мене ж ти порадниця й сестра,
      Щира душа моєї України.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    102. Білка-рятівниця
      Наполоханий зайчисько
      Біг снігами через ліс,
      Небезпека була близько,
      Ледве-ледве він утік.

      Вовк голодний за ним гнався,
      Вже ось-ось був би схопив,
      Але сам він налякався,
      Щось упало з висоти.

      Та прямісінько на носа,
      Вовк присів і зупинивсь,
      Це велику шишку з сосни
      Білка кинула униз.

      Зайчик втік отак тим часом,
      Вдячний білочці рудій,
      Що від вовка врятувала,
      Вірний друг тепер він їй.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    103. Милим дароване намисто
      На сонці сяє-виграє
      Кожна його червона крапля,
      Дівочу шию обів"є,
      Немов би обійняв коханий.

      Її серденько звеселя
      Воно, яскраве, гарне, чисте,
      Надію в серденько вселя
      Милим дароване намисто.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    104. Ти порівняв мене з весною
      Ти порівняв мене з весною,
      Сказав, що я така ж нестримна,
      І літом названа тобою,
      Така ж палка, яскрава й дивна.

      Схожість із осінню шукаєш
      В моїй душі ліричній тихій.
      Але упевнена, ти знаєш -
      В серці зимі немає місця.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    105. Нелегка праця хліборобська
      А праця хліборобська, ой нелегка,
      Не просто зерна в землю вкинуть треба,
      Потурбуватись також необхідно,
      Щоб шкідники не знищили, не з"їли.

      Протруюють бо ж перед тим насіння
      Спеціальним засобом надійним.
      Тоді і хліб спокійно дозріває,
      Дорідний урожай згодом збирають
      Жита, вівса, ячменю та пшениці,
      Худобі корм, а людям паляниці.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --