Автори /
Неоніла Гуменюк (1957)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Кружляли лебеді над ставом
•
Зима в сльозах
•
Свята Варвара ночі увірвала
•
Літечко в зеніті
•
Черстві душі
•
Колискова дощу
•
Струмок і річка
•
Серце ніжності так хоче
•
Горобинове намисто
•
Флокси
•
Літав орел
•
Самотність
•
Випливає місяць повний
•
Що тобі сниться, вербиченько?
•
Годувальниці
•
Смородинове літо
•
Гіркі черешні ягідки
•
Добра криничка
•
Сліпий дощик
•
Світлий сум
•
Яблуня-дичка
•
Місточок веселковий
•
Крило любові
•
Благословляє Клечана Неділя
•
Красувалася калина
•
Краса моєї України
•
Так судилося вербі
•
Травневий дощ
•
Юності доріженька барвиста
•
Казка про кохання
•
Горобинонька в цвіту
•
Життя таки прекрасне
•
На поклик весни
•
Чекає яблуня стара
•
Красу дарує матінка-природа
•
Коли розквітає бузок
•
Руки мамині пахли любистком
•
Посилала доленька усього
•
День весняний рік годує
•
Щастя крило
•
Весняні акварелі
•
Запалю поминальну свічу
•
Золотився ранок
•
Повінь весняна
•
Вихвалялася Сніжинка
•
Великодній дзвін
•
Почуттями дорожити
•
Серцю не хочеться старіти
•
На коліна не ставай
•
Дощ заграв на струнах сонцесяйних
•
Вони окраса життя
•
На прощання сердиться зима
•
Українського роду колиска
•
Веснонька іде
•
Не старіти серцю жінки
•
Чарувала колись мене веснонька
•
Казка місячної ночі
•
Любов"ю й болем поділюсь
•
Ой, чиї це кучерики?
•
Ти - найкращий
•
Люблю Україну
•
Любов не кориться літам
•
Ти прийди
•
Негода ловить в сіті
•
Заколисує місяць, а сонечко будить
•
Сльозинка чи сніжинка
•
Затуманило
•
Хочеться сніжної зими
•
Маланка-щедрувальниця
•
А твої очі кольору неба
•
Щоб земля щедроти сипала
•
Дочекалися зими
•
Ви так далеко...
•
Ви так далеко...
•
Різдв"яне
•
Я тобі подарую...
•
Живи, село!
•
Сердита Завірюха
•
Малював Мороз вночі
•
Зима без парасолі
•
Літечко бабине
•
Пісня матусеньки моєї
•
Пісня матусеньки моєї
•
Я не хочу щастя шматочок
•
Покидають нас дні листопадові
•
Поки мати жива
•
Віршами мережані килими життя
•
Вербиченька-подруженька
•
У сон мій мама завітала
•
Криниченько, живи!
•
Вже осінь поринула у листопад
•
На крилах щастя
•
Він був Людиною
•
Одинокий листок
•
Частиночка мого села
•
Дарувала черешенці осінь вишиванку
•
Любов"ю хай зігріється душа
•
Троянда помаранчева
•
Бабуся верба
•
Літа пливуть до осені
•
Захисникам України
•
Смуга чорна, смуга біла
•
Ясени, немов сини
•
Осені сини
•
Торкає осінь серденька струну
•
Очі - дзеркало душі
•
Багряне осені крило
•
І буде нікому стрічать
•
І буде нікому стрічать
•
Найкращі вірші ще не написала
•
Осені ватра калинова
•
Осіннє
•
Залишились назавжди молодими
•
Майстрами багата вкраїнська земля
•
Відпливає серпня човник
•
Дітвора Україну вітає
•
Осені в любові зізнаюсь
•
Що ж ти наробила, війна?
•
Розстріляна сопілка
•
У внучці себе впізнаю
•
Горить-потріскує свіча
•
Дитинства й юності дорога
•
Старі світлини
•
Прапор України
•
Літній дощик
•
Крізь терни - до зірок
•
У серці літо не згаса
•
Спогад про бабусю
•
Рід лебединий
•
Літечка чудова мить
•
Липу вітрець колише
•
Сперечалися Сороки
•
Краще лихо не буди
•
Веселкова гойдалка
•
Вдячна яблунька
•
Благословенне літо
•
Ягідки вишневі
•
Серця хай трояндами квітнуть
•
Матіола
•
Мамина горобина
•
Сліпий бандурист
•
Облітає вишні цвіт
•
Сім разів відміряй...
•
Петрові батоги
•
Наболіле
•
Порадій, матусю
•
Плакала вербичка
•
Літо сіно косить
•
Крізь терни - до зірок
•
А мені чомусь не спиться
•
Ти чекай
•
У осінь я закохана
•
Дівчина Україна
•
Скрипів явір над водою
•
Зцілення любов"ю
•
Капає дощ
•
Липи ранній цвіт
•
Осінь життєва вродила піснями
•
Літо йде босоніж
•
Трояндове море
•
Благаю, припиніть війну
•
А слів не треба
•
Бджілоньці подякуймо
•
Посіви дощику радіють
•
Земля вкраїнська - моя доля
•
Ой, лебідонько-лебідко
•
Простлеливсь барвінок диво-оксамитом
•
Теплого літа барвистий розмай
•
Вічне життя чи забуття
•
Зачарую
•
Душі потреба
•
Де коти ледачі
•
Мчали коні
•
Фіалки-намистинки
•
Засоромились сунички
•
Літа неповторна мить
•
Наша берегиня
•
Мені весна подарувала
•
Пам"яті найрідніших
•
Батьківський яблуневий сад
•
Дитинства пригоди веселі
•
Поцілунком мене розбуди
•
Знов цвіте черешенька
•
Прокидавсь весняний ранок
•
Перемога над собою
•
Українонька моя
•
Запах черемхи
•
Думав я женитися
•
Зрада
•
З берізками бавиться вітер
•
Підслухана пісня
•
Ой, калинонько-калино
•
Хатина-сиротина
•
Закохалося дівча
•
Дуби-вартові
•
Любов"ю огорнула би весь світ
•
Природи казковий засів
•
Мудрість його літ
•
Дивувать весна не перестане
•
Весняна радість
•
Я тобі розповім
•
У кожного свій хрест
•
Дихається легко вдома і птахам
•
Вечорова колискова
•
Про совість і честь
•
Танець Весни
•
Намагаймось жити чесно
•
Душа моєї України
•
Білка-рятівниця
•
Милим дароване намисто
•
Ти порівняв мене з весною
•
Нелегка праця хліборобська
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Ой, кружляли лебеді над ставом,
Свою рідну землю покидали,
Свою рідну землю покидали,
Зима так поспішала через поле,
Через горбочки та байраки йшла,
Через горбочки та байраки йшла,
Свята Варвара ночі ввірвала,
А дні добавляти буде.
А дні добавляти буде.
Літечко в зеніті,
Липня середина,
Липня середина,
Червоніють ягідки
Вгорі на черешні,
Вгорі на черешні,
Крізь сон почула я приємний спів,
Здавалось, що десь річка зовсім близько,
Здавалось, що десь річка зовсім близько,
Поміж трав зелених
Десь там у долині
Десь там у долині
А моє серце ніжності так хоче,
Хоча ідуть до осені літа,
Хоча ідуть до осені літа,
Горобинонька червона
Достигає край воріт.
Достигає край воріт.
Неначе кетяги калини,
Червоні флокси зацвіли,
Червоні флокси зацвіли,
Літав орел над бистрою рікою,
Прилинувши зі скель гірських високих.
Прилинувши зі скель гірських високих.
На схилі літ сидить він біля хати
Один-однісінький.А поруч - ні душі.
Один-однісінький.А поруч - ні душі.
Випливає місяць повний,
Наче лебідь, а чи човен
Наче лебідь, а чи човен
(пісня)
Корови повагом ішли,
За день напаслися у лузі,
За день напаслися у лузі,
Смородинове літо кружляє над садами,
У кущиках зелених сховались ягідки
У кущиках зелених сховались ягідки
Черешня стара у садочку росла,
І стовбур широкий, розлоге гілля,
І стовбур широкий, розлоге гілля,
Поселю у душу я добра криничку,
Пов"яжу у косу я любові стрічку.
Пов"яжу у косу я любові стрічку.
Останньої травневої неділі
Рясний дрібненький теплий дощик сіяв.
Рясний дрібненький теплий дощик сіяв.
Світлий сум.Що це таке,
Скаже хто мені про те?
Скаже хто мені про те?
На межі із лісом у кінці городу
Та яблуня-дичка виросла висока,
Та яблуня-дичка виросла висока,
А місточок веселковий
Через річку ліг
Через річку ліг
Каштанова свіча
Яскраво так горіла,
Яскраво так горіла,
Маргариток гудзички біленькі
На зеленій сукні диво-трав
На зеленій сукні диво-трав
На краю села в долині,
Зовсім близько біля лісу
Зовсім близько біля лісу
Поволі ступаю вузькою стежиною,
Погожою я насолоджуюсь дниною,
Погожою я насолоджуюсь дниною,
Так судилося вербі,
Що життя усеньке
Що життя усеньке
А сонце так пекло немилосердно,
Хоча надворі лиш травневі дні,
Хоча надворі лиш травневі дні,
А доріжка простелилась
Вишиваним рушником,
Вишиваним рушником,
Вітами махала ялина зелена,
В гості закликала молодого клена.
В гості закликала молодого клена.
(пісня)
Зозуленька-ворожка до лісу прилетіла,
Комусь літа щасливі відлічує щодня,
Комусь літа щасливі відлічує щодня,
Співай, соловейку, чудово співай,
Весні зізнавайся в любові,
Весні зізнавайся в любові,
Як тобі живеться, яблуне стара,
Чи іще квітуєш, плодоносиш ти?
Чи іще квітуєш, плодоносиш ти?
Очерет й осока в лісовім озерці,
Ще й зелена ряска аж під бережечком.
Ще й зелена ряска аж під бережечком.
Розквітлий бузок будить спогади давні,
Вертає у юність його аромат,
Вертає у юність його аромат,
А на подвір"ї запахло любистком
І м"яти розносить вітрець аромат.
І м"яти розносить вітрець аромат.
В житті послала доленька усе:
Дитинства дні веселі й безтурботні
Дитинства дні веселі й безтурботні
А весняне сонце промінці
Золотим дощем на землю сипле,
Золотим дощем на землю сипле,
Ми зустрілися в зоряний вечір,
Солов"я чули пісню дзвінку,
Солов"я чули пісню дзвінку,
У рожевому серпанку потопає обрій,
Промені останні сонце посила звідтіль,
Промені останні сонце посила звідтіль,
Запалю поминальну свічу,
Помолюся за убієнних
Помолюся за убієнних
Золотився ранок, усміхався
Та купався в променях тепла,
Та купався в променях тепла,
Весною річка вийшла з берегів,
Піняться хвилі, поспішають вдалеч.
Піняться хвилі, поспішають вдалеч.
А Сніжиночка кружляла
З подругами угорі.
З подругами угорі.
В пору великодню величальний дзвін
Прославляти Бога в храм скликає всіх,
Прославляти Бога в храм скликає всіх,
А почуттями треба вміти дорожити,
Любов"ю рідних, милого коханням,
Любов"ю рідних, милого коханням,
А серцю так не хочеться старіти,
Хоч зморшками пооране чоло,
Хоч зморшками пооране чоло,
А на коліна не ставай ні перед ким,
Перед начальством ти не прогинайся,
Перед начальством ти не прогинайся,
А дощ заграв на струнах сонцесяйних
Своєї скрипки, музика лилась,
Своєї скрипки, музика лилась,
У весни, як і в жінки характер мінливий:
То привітно і сонячно, то задощить,
То привітно і сонячно, то задощить,
Розгулялася зима
В березневу пору,
В березневу пору,
У садах загубилось село -
Українського роду колиска.
Українського роду колиска.
Іще господарює скрізь зима
І завірюха теж розтанцювалась,
І завірюха теж розтанцювалась,
Хоче навесні дівчина,
Щоби хлопець чорнобривий
Щоби хлопець чорнобривий
Чарувала колись мене веснонька,
Солодила медункою губи,
Солодила медункою губи,
Плив поволеньки місяць щербатий,
Мов надкушений стиглий кавун,
Мов надкушений стиглий кавун,
Я хочу з тобою в житті
Любов"ю ділитись і смутком,
Любов"ю ділитись і смутком,
( пісня)
Чудово знаєш, що люблю ромашки,
Даруєш влітку їх мені завжди.
Даруєш влітку їх мені завжди.
Люблю Україну у будень і свято,
Люблю її бідну, люблю і багату,
Люблю її бідну, люблю і багату,
Тебе побачила
І зашарілася,
І зашарілася,
Ти прийди, прийди до мого двору
І під грушею на лавочці присядь,
І під грушею на лавочці присядь,
Чи вовк голодний виє, а чи вітер,
Цього у заметіль не розбереш,
Цього у заметіль не розбереш,
Золотим промінчиком лоскоче,
Щиро усміхається тобі
Щиро усміхається тобі
Чом у тебе он сльозинка
На щоці блищить?
На щоці блищить?
Затуманило, затуманило
І дощем всі змиває сліди,
І дощем всі змиває сліди,
Десь далеко рожевіє обрій,
Велетенською свічею запалав,
Велетенською свічею запалав,
А Маланка-щедрувальниця
Гостинцями не нахвалиться,
Гостинцями не нахвалиться,
А твої очі кольору неба,
Лагідні-лагідні такі і добрі,
Лагідні-лагідні такі і добрі,
Ти лети, лети, лети,
Білая сніжиночко
Білая сніжиночко
Врешті дочекалися зими
З білим снігом та міцним морозом,
З білим снігом та міцним морозом,
Ви так далеко нині від сімей,
Бо Батьківщину треба захищати,
Бо Батьківщину треба захищати,
Ви так далеко нині від сімей,
Бо Батьківщину треба захищати,
Бо Батьківщину треба захищати,
Ой, котиться, котиться та й нашим селом
Голосна колядочка, в хату йде з добром.
Голосна колядочка, в хату йде з добром.
Я тобі подарую пісню
Таку гарну і ніжну-ніжну,
Таку гарну і ніжну-ніжну,
А на долині пасуться корови,
Водицю з маленької річечки п"ють,
Водицю з маленької річечки п"ють,
А бабуся Завірюха
Костуром усюди стука:
Костуром усюди стука:
Уночі Мороз-художник
Візерунки малював,
Візерунки малював,
Сіре небо, небо сіре
І ніде немає снігу,
І ніде немає снігу,
( Пісня)
Співала матуся мені колискову
І я засинала під неї щораз,
І я засинала під неї щораз,
Співала матуся мені колискову
І я засинала під неї щораз,
І я засинала під неї щораз,
Я не хочу щастя шматочок,
Прагну мати його багато,
Прагну мати його багато,
Покидають нас дні листопадові,
Морозець на травичці легкий.
Морозець на травичці легкий.
Стояла матуся й виглядала
Дітей своїх біля воріт.
Дітей своїх біля воріт.
Зустрічала паняночку-весноньку
У яскравому платті зеленому,
У яскравому платті зеленому,
Стою собі над річкою,
Дивлюсь у далину,
Дивлюсь у далину,
У сон мій ненька завітала,
Так тихо-тихо підійшла.
Так тихо-тихо підійшла.
(пісня)
Вже осінь поринула у листопад,
Як в піну морську або ще океану,
Як в піну морську або ще океану,
Коли дмуть холодні осінні вітри,
Тоді дуже хочеться твого тепла,
Тоді дуже хочеться твого тепла,
Світлої пам"яті творчого наставника
Михайла Гуменицького.
Михайла Гуменицького.
Жовте листя з дерев вже давно облетіло,
Лиш один залишився ген-ген угорі,
Лиш один залишився ген-ген угорі,
В долині річечка біжить,
Вона кудись все поспішає,
Вона кудись все поспішає,
Зеленіла черешенька
Листочками довго,
Листочками довго,
Ти дивишся так насторрожено,
Неначе боїшся чогось,
Неначе боїшся чогось,
Троянда помаранчева,
Мов сонечком налитая,
Мов сонечком налитая,
Золотом, золотом, золотом
Листя в траву опада,
Листя в траву опада,
До осені пливуть літа мої,
А човен долі хвиля все гойдає,
А човен долі хвиля все гойдає,
Неньки-України
Всіх захисників
Всіх захисників
Смуга чорна, смуга біла,
Все чергуються вони,
Все чергуються вони,
Хатину білу ясени
Із усіх боків обступили,
Із усіх боків обступили,
Вже достиг у полі золотистий сонях,
Вересень зібрати зміг врожай увесь,
Вересень зібрати зміг врожай увесь,
В кленків, мов коней гриви позолочені,
Берізки, як русалоньки стоять.
Берізки, як русалоньки стоять.
Кажуть, що очі дзеркало душі,
Там видно відображення усього,
Там видно відображення усього,
Рвучкий холодний вітер
Пронизує наскрізь,
Пронизує наскрізь,
Вкраїнська земле, щедра та родюча!
Чому ж ти бур"янами заросла?
Чому ж ти бур"янами заросла?
Вкраїнська земле, щедра та родюча!
Чому ж ти бур"янами заросла?
Чому ж ти бур"янами заросла?
Мов кошеня беззахисне маленьке,
Шукає затишку й тепла душа моя,
Шукає затишку й тепла душа моя,
Осені ватра калинова
Яскраво так палає скрізь,
Яскраво так палає скрізь,
Дощ барабанить по підвіконню,
Стукають краплі в шибку щораз,
Стукають краплі в шибку щораз,
На голові у жінки чона шаль,
З-під неї вибилися срібні павутини
З-під неї вибилися срібні павутини
На світі різні є майстри:
Хто шиє чоботи, хто свиту,
Хто шиє чоботи, хто свиту,
Вже відпливає вдалеч серпня човник,
Гойдаючись на хвилях, мов листок.
Гойдаючись на хвилях, мов листок.
У височінь зринула кулька жовта,
За нею і блакитна, й ще одна.
За нею і блакитна, й ще одна.
Догорає серпень полум"ям яскравим
Чорнобривців жовтих і зірками айстр,
Чорнобривців жовтих і зірками айстр,
Навіщо, сопілонько граєш сумної,
Навіщо, рідненька жалю завдаєш?
Навіщо, рідненька жалю завдаєш?
Вербова сопілка грає,
Ще й виспівує,
Ще й виспівує,
(пісня)
Стара хатина край села,
Спустився вечір тихо-тихо,
Спустився вечір тихо-тихо,
Широкою, а чи вузькою
Біжить вона аж ген за обрій,
Біжить вона аж ген за обрій,
Старі світлини в молодість вертають
Та юність нашу гомінку і світлу,
Та юність нашу гомінку і світлу,
Наш прапор жовто-блакитний,
Хоч зранений кулями весь,
Хоч зранений кулями весь,
По щоках-листочках
Молодої липи
Молодої липи
Ображають, принижують, не розуміють,
Її творчості крила обрубують теж,
Її творчості крила обрубують теж,
Ціловані вітром і сонцем зігріті
Рум"яняться яблука в нашім саду,
Рум"яняться яблука в нашім саду,
Пахли руки бабусині хлібом із печі,
Хоч вони загрубілі були від роботи,
Хоч вони загрубілі були від роботи,
Літали лебеді над ставом,
Прилинувши з країв далеких,
Прилинувши з країв далеких,
Крокує впевнено по світу
Барвистеє спекотне літо,
Барвистеє спекотне літо,
Колише вітер липу,
А та не хоче спати,
А та не хоче спати,
(байка)
Лихо спить собі спокійно
В темному густому лісі,
В темному густому лісі,
Після дощику рясного
З"явилась веселка,
З"явилась веселка,
Рясно яблунька вродила,
Гілля низько нахилилось
Гілля низько нахилилось
А благословенне літо цього року,
Дощі навідуються в гості раз по раз,
Дощі навідуються в гості раз по раз,
Білий цвіт чудовий, ніби оченята,
Кожен рік дарує вишеньці весна,
Кожен рік дарує вишеньці весна,
Соняхами жовтими
Літечко квітує,
Літечко квітує,
Х вилею духмяною довкола
В повітрі аромат пливе чудовий,
В повітрі аромат пливе чудовий,
Біля хати - деревце маленьке,
Це його іще садила ненька,
Це його іще садила ненька,
Молодий хлопчина кучерявий
В парку тихім на бандурі грав,
В парку тихім на бандурі грав,
(пісня)
"Сім разів відміряй - раз відріж" -
Приказка народна так говорить.
Приказка народна так говорить.
Мов охоронці край дороги
Стоять Петрові батоги,
Стоять Петрові батоги,
Писала Леся Українка:
"Щоби не плакать, я сміялась".
"Щоби не плакать, я сміялась".
Порадій, матусю за синочка свого,
Ти ж добра бажала для нього завжди.
Ти ж добра бажала для нього завжди.
Молода вербичка
Ранесенько встала,
Ранесенько встала,
Коли гаснуть вранці зорі,
Ляжуть роси там надворі
Ляжуть роси там надворі
Ображають.Принижують.Не розуміють.
Її творчості крила обрубують теж.
Її творчості крила обрубують теж.
А мені чомусь не спиться
В ніч, як місяць в небі повний,
В ніч, як місяць в небі повний,
Вони прощалися на стежці,
Яка веде удаль кудись,
Яка веде удаль кудись,
Всі люблять весну сонячну й квітучу
І літечка барвистий натюрморт,
І літечка барвистий натюрморт,
Йшла дівчина у віночку
Та вишиваній сорочці,
Та вишиваній сорочці,
(пісня)
Заіскрились вогники любові
У твоїх очах, душі твоїй,
У твоїх очах, душі твоїй,
Капає дощ і погода капризна,
Небом пливуть чорні хмари кудлаті,
Небом пливуть чорні хмари кудлаті,
Червень прийшов до нас у гості,
Липень далеко, ще в дорозі.
Липень далеко, ще в дорозі.
Десь за поворотом день за днем зникає,
Мов туман ранковий тихо розтає.
Мов туман ранковий тихо розтає.
Травами шовковими літо йде босоніж:
Біла вишиванка і великий бриль,
Біла вишиванка і великий бриль,
Троянди під вікном, як вишиванки,
Так душу мою тішать всі роки,
Так душу мою тішать всі роки,
Сивіють наші матері
Ще зовсім-зовсім молодими,
Ще зовсім-зовсім молодими,
Як передать тобі словами
Ті почуття, що про кохання?
Ті почуття, що про кохання?
Маленька бджілонька літала
Над квітами, нектар збирала
Над квітами, нектар збирала
Вітер куряву здійняв,
Вгору пил стовпом підняв,
Вгору пил стовпом підняв,
Стежечка, заквітчана ромашками,
Біжить кудись далеко так хлібами.
Біжить кудись далеко так хлібами.
(пісня)
Простеливсь барвінок диво-оксамитом,
Оченята сині догори підняв,
Оченята сині догори підняв,
Червоний, черлений, красивий і красний,
Отак місяць червень колись називали.
Отак місяць червень колись називали.
Зеленим віялом помахує ялина
І пахне свіжістю приємною від неї.
І пахне свіжістю приємною від неї.
Зачарую тебе словами,
Дивним поглядом зваблю теж,
Дивним поглядом зваблю теж,
На кожному вікні - кімнатні квіти
І за вікном встелили грядку всю.
І за вікном встелили грядку всю.
(байка)
(пісня)
Намистиночки в траві
Фіолетові,
Фіолетові,
Засоромились сунички,
Збагряніли їхні личка
Збагряніли їхні личка
Останні дні травневі відлітають
Та добігає фінішу весна,
Та добігає фінішу весна,
Матусю, голубонько, горлице сиза,
До губ притулю я долонь твоїх човники,
До губ притулю я долонь твоїх човники,
Мені весна подарувала
Великий пролісків букет,
Великий пролісків букет,
Лиш ступлю на поріг я батьківської хати,
То відразу подивиться мама з портрета,
То відразу подивиться мама з портрета,
Біло-рожевий цвіт, неначе дим
В старім саду батьківськім яблуневім,
В старім саду батьківськім яблуневім,
Теплий літній дощик -
Він скороминущий.
Він скороминущий.
Поцілунком мене розбуди
І дістань з неба зорі кохання,
І дістань з неба зорі кохання,
(пісня)
Із світанковою зорею
Сутінків десь поділась тінь,
Сутінків десь поділась тінь,
Не плач, прошу, себе ти не жалій,
Подумай же хвилинку лиш над тим,
Подумай же хвилинку лиш над тим,
З твоїх долонь п"ю ніжність і тепло,
З твоїх казок я мудрості черпаю,
З твоїх казок я мудрості черпаю,
Біля криниці край села,
Де стежечка веде в долину,
Де стежечка веде в долину,
Я не раз хотів жениться,
Без дружини - пропадай,
Без дружини - пропадай,
А зрада серце обпіка вогнем,
Наче мечем пронизує все тіло,
Наче мечем пронизує все тіло,
Погойдує вітер сережки беріз,
Бавиться ними, приємно лоскоче,
Бавиться ними, приємно лоскоче,
У траві на березі ставка,
Де ростуть вербички кучеряві,
Де ростуть вербички кучеряві,
Ой, калинонько-калино,
Запашний твій білий цвіт
Запашний твій білий цвіт
Стара облуплена стоїть,
Вже покосились вікна й двері,
Вже покосились вікна й двері,
(пісня)
Стояли біля двору три дуби,
Їх тут іще мій прадід посадив,
Їх тут іще мій прадід посадив,
Любов"ю огорнула би весь світ,
Добро посіяла би кожному у душу,
Добро посіяла би кожному у душу,
Кружляє вітер, підганяє хмари,
Сльози висушує їм, плакать не дає,
Сльози висушує їм, плакать не дає,
Біля стежечки вузької на узліссі
Трьохсотлітній дуб старезний ріс,
Трьохсотлітній дуб старезний ріс,
Очима блакитними зелен-барвінку
Дивиться він так уважно навкруг,
Дивиться він так уважно навкруг,
Березень махнув крилом лелечим,
Помчав, віддавши квітню естафету,
Помчав, віддавши квітню естафету,
Я тобі розповім про весну,
Про птахів і про квіти барвисті,
Про птахів і про квіти барвисті,
У кожного в житті своя Голгофа,
До неї йдем, важкий несемо хрест,
До неї йдем, важкий несемо хрест,
Летіли дикі гуси в небесах,
Журавлики теж відчували втому,
Журавлики теж відчували втому,
Сіло сонце за горою,
Тихий вечір йде до нас,
Тихий вечір йде до нас,
Чому ти, совість така бідна,
Чому скарбів не маєш,
Чому скарбів не маєш,
Ой, заграв в дуду вербову
Теплий свіжий Вітерець,
Теплий свіжий Вітерець,
Нелегко іноді буває
Визнать життєві помилки,
Визнать життєві помилки,
Ой, пісне ти народна українська!
Скільки у тобі мудрості віків:
Скільки у тобі мудрості віків:
Наполоханий зайчисько
Біг снігами через ліс,
Біг снігами через ліс,
На сонці сяє-виграє
Кожна його червона крапля,
Кожна його червона крапля,
Ти порівняв мене з весною,
Сказав, що я така ж нестримна,
Сказав, що я така ж нестримна,
А праця хліборобська, ой нелегка,
Не просто зерна в землю вкинуть треба,
Не просто зерна в землю вкинуть треба,