Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Бондаренко Вікторія Бондаренко Вікторія (1968)




Огляди

  1. Я бачила Бога
    Я бачила Бога.
    Він мені усміхався.
    Звернулась до Нього,
    І Він обізвався.

    І сонце світило
    Ясне і тепле.
    І серце тремтіло,
    Моє серце відверте.

    Навколо ангелики
    Ніжно співали.
    І гарні метелики
    Наді мною літали.

    Сам Боже торкнувся
    Моєї долоні.
    Місяць хитнувся,
    Засяяли зорі.

    Відчула гарячу
    Я руку Його.
    Сказав: «Я все бачу.
    Бери, ось тепло!»

    Рукою від сонця
    Він промінь узяв,
    Мені оцей промінь
    Подарував.

    Тепер я несу
    Цей промінь до вас,
    Любов і красу
    У смутний цей час.






    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  2. МОЯ МАМА
    Моя мама – найкраща у світі!
    Завжди буде для мене світити,
    Моя мама – Фея чарівна,
    Дивовижна моя Королівна.

    За порадами до мами звертаюся.
    Лише мамі уся відкриваюся.
    Моя мама – найкращий мій друг!
    Береже від біди і недуг.

    Моя мама, як Сонце, як Зірочка,
    З нею світла кожна хвилиночка.
    Мене мама завжди приголубить.
    Так безмежно вона мене любить.

    Нехай буде моя мама здорова,
    Щаслива, радісна, бадьора.
    Буде вічно для мене світити
    Моя мама – найкраща у світі!



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  3. ЛЕЛЕКИ
    Лелеки повертаються додому!
    У наші українськії сади,
    Вклоняються порогу дорогому
    З подякою, що гнізда зберегли.

    Вертаються лелеки дорогенькі!
    Нарешті, дочекалися їх ми!
    Бабусі й дідусі старенькі
    Радіють лелекам до сльози.

    А березень тримає оборону,
    Воює з заметіллю цілий день.
    Лелеки повертаються додому!
    Світліше всім від ніжних їх пісень.

    Світліше всім і кожне серце щемно
    Лелеків зустрічає навесні.
    Лелеки повертають нам натхненно
    Любов святу і мир на цій землі.



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  1. БІЛА ТРОЯНДА
    БІЛА ТРОЯНДА
    Біла троянда край берега моря
    Покинута кимось була на піску.
    І хлюпала поруч хвиля прозора,
    Хотіла втопити у морі нудьгу.

    Біла троянда не винна ні в чому,
    Вона би хотіла цвісти і цвісти!
    А їй довелося на пляжі морському
    Навіки позбутись земної краси.

    Лежить ця троянда край берега моря,
    Лежить і не може піднятись сама.
    Невже не утішить ніхто її горя,
    Не подарує ще миті життя?

    Біла трояндо, тебе залишили!
    Чому і навіщо? – Ти ж гарна така!
    І близько до тебе тягнуться хвилі,
    Торкаються ніжно твого пелюстка.

    А море хвилюється, сонце заходить.
    Пірнає троянда під хвилю морську.
    Можливо русалка троянду цю зловить,
    Як світле вітання, як вістку людську.



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --