Фіолетове небо, не має ілюзій
І байдуже воно, і величне воно
Долітає до нього лиш стомлений погляд,
крізь холодне прозоре вікно

То дарма, що сиджу в кабінеті...
канцелярською крисой прикинувшись,
бо душею я на планеті
Фіолетовій і далекій.

Гравітація тут, лиш фікція
А поверхня устелена мохом
Погуляй, відпочинь і розвидниться,
фіолетовий настрій прокинеться,
не успінеш зробити і кроку

Тут живуть велетенські равлики
фіолетові, помірковані
Не ялозять тупими питаннями,
світлий розум, колеги дратовані...

Час тече мимовільно і плавно
Навкруги дивовижні сутінки
З крон дерев розлетілось намисто,
і в траву покотились бусами

Звучить блюз у складних комбінаціях
За роялем принцеса молюсків
В атмосфері росте і шириться
фіолетова сублімація.

15-06-2017

Темний простір лякає і вабить,
невагомість тримає зорі
Порозвішував кулі крилаті
Хтось могутній і неозорий.

Час минає - це просто наживка
Для істот, що лишились безсмертя
Збережи за короткий спалах,
світлий розум і чисте серце

Вже звучить невловимий гомін,
в ньому чується голос Пророка
Ми прийдемо до нього на сповідь,
нам відчиняться двері до Бога.

"Хто такий?" - секретар запитає-
гарний ангел у білих шатах...
"Я Сергій"... "А чому ти питаєш?"
"День тяжкий... і вас дуже багато..."

07-06-2017

Сонце тишком пішло у відпустку
І у небі панують хмари
Посміхається червень лукаво,
крізь зелених листочків хустку

У повітрі літають пушинки,
алергія дарує нам сльози
За вікном десь за тридцять минає
А душа у полоні морозів

Холод суті, речей не міняє
Його дотик - корисний для шкіри
Та чекати на ласку не варто
Абрикоса тобі не повірить.

Квітень з нею повівся жорстоко,
обіцяв їй тепло і кохання
А у ранці ударив холод,
роздягнув і кивнув на прощання

Валить дощ - оббиває горіхи
все намокле холодне і чисте
Так спокута себе проявляє,
за оранжеву легковірність...

Автостопом прямую на світло,
тьмяних буднів минаю блокпости
Без довіри, щасливий і п'яний
напросився до совісті в гості.

06-06-2017