Ми завжди одинокі,
співаючи чужі пісні,
не намагаючись залити
води холодної собі.
На проміжку у пів долоні
на проміжку чурбан трави,
прожити в людській подобі,
наскільки важко напиши.
На ліво вправо чи по центрі,
не залишаючи сліди
та головне у тілі жертви
не залишатися завжди.
На правах земляного рову,
болото в марлі проціди,
напитися ти маєш право,
горлянка випє всі пости.