Хтивий Бог нічного сонця,

деревяних островів,

пальми зрізані ножами,

одноруких племенів,

розгортають злом багаття,

нищять зібрані плоди,

тіло предків прикрашають,

заливають казани,

та співають щоб безсмерття

загортало їх кістки.



Хтивий Бог нічного сонця,

море в морі, вкруг землі,

хвилі рвуть засохле листя,

залишаючи сліди,

у гінпозі сотня тіней,

одноразовий наказ:

той що справа руку скине,

той що зліва судний час.



Хтивий Бог нічного сонця,

небо на пісок лягло,

залишає після себе,

кров'ю впитане село,

загортає водна гуща,

рештки племені до дна,

тільки попіл, тільки віра,

переносить в небуття.