Стан душі
2017
Моя душа,повір,не килимок,
І досить вже об неї ноги витирати,
Тече життя,неначе той струмок
Я хочу жити,а не помирати
Настане день - і я піду,
Без пафосу закрию тихо двері.
Лиш двох малят із дому поведу
І не спіткнусь на сліз невидимім бар'єрі.
Надії жар ще тліє у душі
Кохання не померло,маєш знати!!!
Весь біль вкладаю я в вірші,
Про нього ,вір, не знає навіть мати...
А час ,нестримно, річкою тече,
І знову шанс даю за шансом...
Прошу,підстав мені міцне плече,
І рани серця огорни атласом!
Коментарі (3)
Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --