Твоя пісня мінлива…
То кохання,
то злива…
То в печерах німих каяття…
Ти – повітря моє,
Ти – як диво…
Але пише апокриф Життя…

Ти - мій біль,
Ти - пожежа,
Що спалила мої відчуття…
Ти – прокльон,
Ти – дитина примхлива,
Що не знає святі почуття…

Вдалині від кохання стежини
Ти живеш серед зради та сліз…
Ти-гидкий, ти-єдиний…
Але замість душі ти є біс…

Що продався до темряви в руки
Та закликав магічне буття….
Все це знаєш…
Та ще… твої ж стерви
Загортають тебе в небуття….

4.09.16