Кімната
Я твої жахи пам'ятаю
Маленька, гнила скорлупа,
Тільки ввійшовши, одразу гадаю
Куди ділася рідна хата моя.
Постійний шум,
«Грюк!», стукіт у двері,
Смішок, викрик,
Нерви — все!
Я ненавиджу твої манери,
Гуртом жити — те саме,
Що тягтися до Венери!..
2017
Прокоментувати
Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --