Автори /
Світлана Штатська (1975)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Німими пальцями читаю настрій твій
•
Від мужності жіночною стаю
•
Слухаю дзвін дощових меланхолій
•
Загубив колючку
•
Біль прозріння
•
У минулого – крапки, в майбутнього – коми
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Німими пальцями читаю настрій твій,
Лягають сутінки у мудрості сувій...
Лягають сутінки у мудрості сувій...
Від мужності жіночною стаю,
Вбиваю словом, зламую бар'єри.
Вбиваю словом, зламую бар'єри.
Слухаю дзвін дощових меланхолій,
Віршами ранку вітаюсь з людьми.
Віршами ранку вітаюсь з людьми.
Їжачок згубив колючку.
Плаче, бігає, шукає.
Плаче, бігає, шукає.
Біль прозріння так сонячно вдарив у очі, –
Що ж – буває, – лишень сьогодення живе.
Що ж – буває, – лишень сьогодення живе.
У минулого – крапки, в майбутнього – коми,
Поспішаючи, варто творити дива.
Поспішаючи, варто творити дива.