Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Юлія Новікова Сидоренко (2010)
...Поезія - це завжди неповторність,
Якийсь безсмертний дотик до душі...





Поеми

  1. Лілії
    ПРОЛОГ.
    Вона любила лілії в букетах,
    А Він писав послання на снігу,
    Шукав Її у класиків сонетах
    І цілував долоні на бігу.
    Вона любила авторські романи,
    А Він боготворив її в душі
    Постійно хвилювавсь аби кохана
    Раптово не промокла на дощі.
    Вона любила постери з Біланом
    Та Бредом Пітом в неї на стіні,
    А Він щоніч і кожен Божий ранок
    Із Нею зустрічався уві сні.
    Мелодії вкладав на струнні ноти
    Та фото розглядав на самоті,
    Писав вірші рядками у блокноти
    Про те, що найцінніше у житті.

    ***
    Раптово, у одному із інсайдів,
    Зійшло прозріння: "Я його люблю!" -
    Терпкими почуттями в сотнях слайдів
    Дало проміння душам з кришталю.
    Та довге не судилось їм кохання,
    Бо доля люто заздрила обом.
    Єдина сварка. Перша і остання.
    Йому в ударі несла перелом.
    А сварка ж та якась була дрібниця
    (Звичайно, надважлива в той момент).
    Ідилію ввела у хитавицю,
    Зчинивши там небачений лемент.
    Не довго ображалися. Коханий
    В букеті лілій ніс жаданий мир,
    Та шлях той коротесенький, жаданий
    Ввірвала смерть. Всьому на перекір...

    ЕПІЛОГ.
    Годинами стояла на колінах,
    Зливалась із землею геть сирою
    Або, у 4-х лишившись стінах,
    Тихенько говорила із собою.
    Та навіть через енну кількість років,
    Коли сітки загоїлись із ран.
    У всіх. - Ловила шум знайомих кроків
    І спогади втягали у туман.
    Їй більш не дарували білих лілій,
    Ніхто любові вже не пам'ятав,
    Змінились переплети долі ліній,
    А вогник в серці все ще не згасав..

    2014



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --