В вечірню грудня холоднечу,
У кожнім домі міста і села,
Одне тривожить лиш малечу,
Чи рік слухняною була?

Дитинка з замиранням серця,
У ліжечку заснуть не може
І погляд в образок уперся,
Чи прийде помічник твій Боже?

І лиш закрились оченята,
На вікнах грають візерунки,
Десь тихо рипнули дверцята,
То Миколай несе дарунки

Коли погаснуть спалахи софітів
І задоволений глядач покине зал,
Зі сцени заберуть букети квітів
І тишина. Це тут був карнавал?

Вистава за сценарієм пройшла,
Репертуар теж хитро підібрали
І критик зауважень не знайшла,
А глядачів за дурнів мали...

Апофеозом дійства стане гімн,
Якого половина слів не знає,
Зате суфлер зодягне німб,
Так ніби він театр з багна виймає

За цим театром стежить вся країна,
Комедія чомусь не викликає сміху,
Бо за вікном немає раю, а руїна
І бутафорія акторам лиш на втіху...

Я знов тебе зустрів,
І потонув у тіні ночі,
А думав що перехворів...
Я помилявся. Погляд, очі...

Секунду, ні лиш якусь мить,
Бо нам не можна днів, годин
Тужливо серце защемить,
Втікла... Я знов стою один

Хто ти мені?
Далека нездійсненна мрія?
Яскрава зірка у пітьмі?
Чи лиш малесенька надія...

Хто ти мені?
Падіння чи ілюзія польоту?
Журба, що не потоне у вині?
Чи муза що веде до ешафоту?

Хто ти мені?
Іскра, що серце спопелила?
Хвилинка спокою у метушні?
Чи та хто двері раю відчинила?

Хто ти мені?
А може знати і не треба...
Та у твоїй бездонній глибині,
Я загубив частинку себе...

У тебе сірі будні на чолі,
Та блиск очей не гасять роки,
Летіли дні. Ми ніби кораблі,
Які не повертаються у доки

Ми разом - драми, епізоди,
Хвилина щастя, рік розлуки,
Окремо - ніби в'язні без свободи,
Приречені на вічні муки

Як дзиґа крутиться земля,
Для мене ти ж - математична стала,
Я бачив тебе лиш здаля,
Коли ти собі книгу купувала

І підійти б... А мозок - "Ти куди?"
Ми ж як пустельні кораблі в неволі,
Летіли ніби спраглий до води,
Але завмерли у Аральськім морі

Кросворди вулиць виткані руками,
І тротуари в листі золотім,
Болото місимо ногами,
Та ще сильніше грузнем в нім

Усі біжать примарними стежками,
Проходить марафон життя,
І марнославство править нами,
А справжні цінності - сміття

Сміттям обклеєні стовпи,
А королі у золоті не бачать,
Як пухнуть з голоду раби,
Для них раби ніщо не значать

Ростуть палаци як бур'ян,
На кинутім колгоспнім полі,
Заради ситості дворян,
Пани готові нищить долі

Та прийде час, настане день,
Заб'є набат, озвуться дзвони,
Заграє кров таких пісень,
Що зірве греблі й перепони


27.11.2017

Коли душа померла й не співає,
І серце розірвалось на шматки,
Воно напевне більш не покохає,
Бо стане каменем на всі віки

Для мене ти лишилась промінцем,
Що пробивається крізь хмари,
І ангел із твоїм лицем,
Із сонця відправляє чари

Чомусь таке складне життя,
Що розриваєшся і обрізають крила,
Я знову п'ю гірку до забуття,
Коли терпіти біль в душі не сила

Можливо зможеш написать -привіт
Поглянути так просто очі в очі
Для мене стане раєм білий світ,
І посвітліють самі темні ночі

Стояли сльози у очах моїх
Коли сказала ти прощай,
А я ні відпустить, ні втримати не зміг,
Пробач... Мовчу.... Не забувай.


09.08.2017

Напевне варто все забути,
Картинки вирвать і в вогонь,
Цього не хоче серце чути,
А мозок каже - охолонь...

Цей жар, цей біль і час не змиє,
Не виплаче дощами восени,
І навіть як зима снігами вкриє,
Немає тяжчої війни...

Боротися з самим собою...
Тут переможця не знайдеш,
Бо спогад заряджає зброю,
І з поля бою не втечеш....

15.10.2017

Світило сонце, а в тіні,
В авто сиділи ми одні,
Я каву пив, а ти лате,
Раніше все було не те

І лиш легенький вітерець,
Тушив той ритм наших сердець,
Прийдешній знов юнацький страх -
Тремтіння у твоїх руках

А я, боявсь поглянуть в очі,
Вони були темніше ночі,
І ті твої тонкі вуста,
Розбили мене до чиста

Чомусь старі, старі пісні,
Згадались почуття мені,
Які як ті колючі стріли,
Давно в душі вже зачествіли.


19.06.2017

Пройшов лиш місяць, а про те
Він був мов ціла вічність,
Пливу по річці, що несе,
Мене до водоспаду - відчай.

Чекав, хвилини рахував,
І йшов в туман зневіри
Твій образ у юрбі шукав,
Серед цих буднів сірих....

Вдивлявся марно в телефон,
Мовчав, режим - без звуку,
Я біг нестерпний марафон,
Через пустелю - муки...

Туманом сірим день настав
Маленьке привітання....
Світанок, м'язи всі скував,
І знову рік чекання.....

05.09.2017 р

Я боявся тебе розлюбити,
Та змиритися краще напевне,
Бо стіну що між нами розбити
Не змогли б і титани ті древні

Мойри вміють плести павутину,
Переплутати долі й сміятись
І в полон Ерос ловить людину,
Та коли і кого не дізнатись...

Хотів би стати другом Діонісу,
Хоча і з ним розради не знайти,
В коханні нема місця компромісам,
Буває, кращий вихід утекти...


19.11.2017

Для нас обох згоріло літо,
Опало ніби листя восени,
Для тебе в полі не зриваю квіти,
А так хотілось нової весни...

Час промайнув неначе літні ночі,
Залишились лиш відблиски надії,
Поглянути в твої вуглинки-очі,
Потонути у цій солодкій мрії

Холодний ранок, дощ із неба,
Щеміло в грудях і стискало скроні,
Я заслужив, отак мені і треба,
Бо не зігрів своїм теплом твої долоні...

Пожовкло листя і зів'яли квіти,
І кожен день все ближче до зими,
Сім'я у тебе й в мене, діти,
Такі чужі й близькі водночас ми

Сценарій осінь надощила,
Зганявши хмари повсякчас,
І не дала розправить крила,
Кінець щасливий не для нас

Реальність мрії розбивала,
Годинник вперто міряв час,
Пекла, зломила, розірвала,
Бо так кохав в житті лиш раз...


02.10.2017

Біжать хвилини не вдивляючись у даль,
Назад напевне теж не варто обертатись,
Заходить сонце, хмари, магістраль,
Зустрінемось? Лишилось тільки сподіватись...

Я бачу тільки те, що виринає в світлі фар,
І в дзеркалах вогні лишилися позаду,
Дивитися в майбутнє - особливий дар,
Минуле - може дати лиш пораду...

Ти близько десь і так далеко ти,
Можливо поруч на зустрічній смузі,
Чи розмине нас доля назавжди?
Чи серце розверне на півдорозі?



07.09.2017

Ми сиділи й дивилися вдаль,
Де внизу гомоніло містечко,
Вітер трави хитав як вуаль,
Сіра пташка снувала гніздечко

Ми сиділи й дивилися в небо,
Хмари мов чудернацькі тварини,
Як я жив, як я дихав без тебе?
Зупинити б цю мить на години...

Хмарка схили накрила крилом,
І верхівки дерев під ногами,
І твій дотик холодить теплом,
Я б сидів так з тобою роками...


20.06.2017