Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Юлія Овчаренко (1984)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Юлія Овчаренко, [ 2007-05-15 14:24:44 ],
на сторінці поезії     "Пурпуровий"   Овчаренко Юлія

Ні, Юльцю, я "не одружена", бо наша країна проти одностатевих шлюбів :))))
Коментатор Олесь Холодний, [ 2007-05-15 14:26:23 ],
на сторінці поезії     "Травень"   Овчаренко Юлія

я не маю нічого проти "співання арій"... але інші)
а як Вам:
Дзвони старих трамваїв -
Місто співає арій.
?)
Коментатор Юлія Овчаренко, [ 2007-05-15 14:33:17 ],
на сторінці поезії     "Травень"   Овчаренко Юлія

:) Мені - добре. Звучить! Для доведення досконалості починаємо варіювати вже не слова, а звуки :)
"Співання арій" з'явилось у мене як початковий варіант. Але "співати пісень" має розмовне забарвлення, а якщо й поетичне, то народно-поетичне. Стилістика інша :(
Коментатор Богдана Шацька, [ 2007-05-16 16:20:43 ],
на сторінці поезії     "Пурпуровий"   Овчаренко Юлія

просто продовжую думку про те, що чоловік має виростити сина:))
якщо він виростить лише доньку, то як?...)
Сама люблю позайматися буквоїдством, хоча тут
якраз цього не роблю - думаю, не варто. Поезія якраз і відрізняється від прози (читай "від життя") тим, що тут все можна і все може бути.
А формальна логіка добра хіба що в суді;))


Коментатор Мирослава Меленчук, [ 2007-05-18 12:35:18 ],
на сторінці поезії     "***"   Овчаренко Юлія

Юлію, а Вам коменти писати можна?
Зауважу, що я не торкаюся почуттів, тому лише деякі ремарки щодо вірша, як архітектурної будови, не зачіпаючи основи. :)
Спочатку не зовсім правильно йде звертання. "Чуєш" вимагає звуків, а вони не всюди у вірші.
Назву краще змінити, оскільки у другій строфі йде "бачиш".
Дуже розпливчате місцезнаходження героїні у першій строфі. Я розумію, що Ви хотіли передати одночасну її присутність всюди, але виходить якось заплутано, тому і послідовно уявити місцезнаходження тяжко, перехід дуже різкий.
"І я тобі гірчу" - можливо, краще "Це я тобі гірчу"? Надто багато "і".
"Закута у тобі, як у бурштинний камінь." - як на мене, то знову побудова не зовсім правильна. Я не зовсім зрозуміла приведені паралелі. Якщо Ви мали на увазі комашку у бурштині, то краще змінити "закута" на щось більш природніше. А якщо Ви мали на увазі коштовний камінь, закутий у оправу (героя), тоді варто забрати одне "у" - "Закута у тобі, немов бурштинний камінь" - тут все зрозуміло, оскільки "закута" - діло рук людини, а не природи. :)


З повагою.
Коментатор Олесь Холодний, [ 2007-05-18 12:36:36 ],
на сторінці поезії     "***"   Овчаренко Юлія

А та Юлічка пише і пише і ніяк дописатися не може :)
Загалом файно, Юліє, і коментарі:

терпкий тривалий посмак - чи є смак кави терпким, саме тієї кави яку пили Ви. А Ви любите
каву іншу - п'янку, без гірчинки - Панамську Бук'єте.

"І я тобі гірчу" - не сподобалось.
На відстані думок - надумано і не надто зрозуміло.
Шепочу за вікном дрібним сліпим дощем - вже було :)
Принишкла у кутку під брамою за рогом - гарно, про Львів :)
"у тобі, як у бурштинний камінь" - мовна конструкція дивує. семантично шось не те :)

Загалом, спочатку досить сподобалося. Але якщо вчитатися, а ще - прочитати вголос декілька разів - враження, що це вже було. Багато таких віршів, схожих багатьома елементами. Тому таки 5.
Коментатор Олесь Холодний, [ 2007-05-18 12:38:15 ],
на сторінці поезії     "***"   Овчаренко Юлія

Мирослава мене випередила, щоправда, зі схожими кометарями. Що мені особливо приємно :). Спасибі, Мирославо!
Коментатор Ярослав Нечуйвітер, [ 2007-05-18 12:39:13 ],
на сторінці поезії     "***"   Овчаренко Юлія

Тю! А я думаю - чого це після шаленства нічної травневої зливи зашепотів дрібний (хоч і не сліпий) дощ! А то, виявляється, Ви то все з-під брами насилаєте і сиплете мокрими пелюстками за комір!
Закута, як у бурштиновому камені? Хоча я не впевнений. У рядочку:
Шепочу за вікном дрібним сліпим дощем, трішки приголосних багатенько, проте це також дрібниці.
У другому куплеті Ви запитуєте, чи стверджуєте? Хотілося б тут почути власне ствердження, без знаку запитання.
Чому "тінню" пелюсток? Можна і самими мокрими пелюстками в дощ - так це було б природніше якось. - можна трохи підшаманити?
Гарне порівняння: Як лайка навздогін!
Загалом вірш вдався.
Коментатор Мирослава Меленчук, [ 2007-05-18 12:42:43 ],
на сторінці поезії     "***"   Овчаренко Юлія

Та прошу, пане Олесю! :) Сподіваюсь, це не про нас кажуть, що (самі знаєте у кого) думки сходяться. ;)
Коментатор Юлія Овчаренко, [ 2007-05-18 12:59:01 ],
на сторінці поезії     "***"   Овчаренко Юлія

Ой, мама мія! Скільки одразу зауваг! Спасибі всім!

Пане Олесь, писати ніхто, здається, не забороняв, тим більше для тренування, коли на банальностях можна попрацювати зі словом, спробувати сказати старе, але трошки інакше. Мені то було цікаво. Нехай не блищу оригінальністю, не цього разу, значить.
До речі, каву я не п"ю, мене від неї нудить ;)

Славцю, шаманити можна! Може, і нам дощику нашаманите, бо якось спекотно, що геть не працюється, всякі банальності в голову лізуть :)))
Гарної Вам погоди!

Ще раз дякую! Сподіваюсь, після певної роботи над віршем, він перетвориться у дещо симпатичніше.
Коментатор Микола Барет, [ 2007-05-18 13:16:40 ],
на сторінці поезії     "***"   Овчаренко Юлія

не знаю навіть, як сказати ніжно, красиво, сентиментально
Коментатор Юлія Овчаренко, [ 2007-05-18 13:20:34 ],
на сторінці поезії     "***"   Овчаренко Юлія

Микольцю, здається, у Вашому коментарі загубився розділовий знак :) "Казнить нельзя помиловать" ;)

Якщо Вам не нудно, можете ще покритикувати, буду вдячна :)
Коментатор Святослав Синявський, [ 2007-05-18 13:42:12 ],
на сторінці поезії     "***"   Овчаренко Юлія

Пані Юленько, скажу Вам відверто як читач, дякувати Богу, критикових навичок не маю, твір - вартісний. Мені він видається гармонійним як з огляду на форму так і на зміст. Його приємно читати, він викликає почуття, передчуття. Він генерує візуалізацію.
Що ще треба щоб гідно зустріти Старість? :-)
Коментатор Мирослава Меленчук, [ 2007-05-18 13:48:46 ],
на сторінці поезії     "***"   Овчаренко Юлія

Святославе, Ви неодноразово згадуєте про Старість. Даруйте, за некоректність запитання, але наважуся: скільки Вам років? Чому Вас так турбує вік?
Коментатор Юлія Овчаренко, [ 2007-05-18 13:55:38 ],
на сторінці поезії     "***"   Овчаренко Юлія

Святославе, приємно чути схвальні відгуки, але, як на мене, з оцінкою Ви погарячкували. :) Я не женуся за балами, важливіше - точність і влучність вислову. Мені особисто подобається певна кострубатість вірша, деяка неузгодженість. Інакше я б не винесла його на люди у такому сирому вигляді. :)
Повністю згодна з Мирославою: про старість мені трошки ранувато думати, а тим більше - про те, щоб тішитись такими віршами.
Не перехвалюйте!!! Бо я не розумію - навіщо ;)
Коментатор Юлія Овчаренко, [ 2007-05-18 15:42:50 ],
на сторінці твору     "***"   Овчаренко Юлія


Оксана Яблонська (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-02 14:55:42]
"Закрию цей отвір" - ??? Це викликає запитання.

"Впаде нова зірка
В холодні долоні
Заплакані гірко"
це - гарно.


Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-02 14:59:28]
Вітаю... та я подумала, чи не пошукати популярность й мені, бо надто довго мовчала. :)) може позитивна оцінка стане мотивацією і я зроблю собі нове хоббі.
...не мала на меті тебе чіпляти :) це радше діалог з авдиторією, не все ж в собі носити
дякую за коментар! :) і тут тобі вдалося стати першим ;)

Р С (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-02 15:00:15]
Отвір - це зв'язок між її Серцем і минулим, або спогадами, думками або кимось іще. У цей отвір попадають думки, і приносять біль, очевидно. його треба закрити...

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-02 15:00:55]
Оксанко, дякую за приємні слова! ще краще - цю зірку дочекатися, коли вона матеріалізується :))

Р С (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-02 15:01:29]
Прошу, Юлю... мусимо ми, галичани, якось Вас, східних дівчаток мотивувати до творчості... :)))

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-02 15:01:44]
От бачите:)))) дехто добре знається на моїй творчості!

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-02 15:02:46]
на вас, галичан, єдна надія! :))

Оксана Яблонська (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-02 15:03:50]
Це, просто чудово, дякую, Ростику і Юлю, за пояснення. Я думала інакше - що то отвір у Космосі, може звідти іде біль... А може звідти, власне, вивалилася нова Зірка ?

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-02 15:09:02]
дякувати Богу, до космічних масштабів біль не доріс, але для натхнення вистачило :))

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-02 15:13:58]
Зірки самі з неба, на жаль, не падають, їх треба шукати, особливо ночами...

Р С (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-02 15:19:00]
А може таки падають?... ось на мене впала, фактично на новий рік... :) ше й мене покликали шоб я підійшов, бо я десь лазив по роботі.... ось так... :)
Коментатор Юлія Овчаренко, [ 2007-05-18 15:45:30 ],
на сторінці твору     "Спогад"   Овчаренко Юлія

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-02 16:26:28]
дякую за критику, це корисно! :) чесно кажучи, останні рядки писалися важче, ніж попередні, та без натхненя, а для виправлення не хочеться вертатись до теми.
можна точніше щодо "враження"? дякую

Р С (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-02 16:39:58]
добре. "Бо душі надмірно близькі" - краще "А" замість "Бо". "Минуще ділити ні з ким" - не до кінця розумію зміст, у контексті, про який мені відомо.

Далі тре міняти - наприклад:

І важко сказати хоч слово.
Зустрітись? навряд чи колись...
А пам’ять вертає все знову.
Хоч спогадів наших торкнись...

Враження гарне, вірш гарний, емоційно сильний... але тут емоції не дуже люблять. Кажуть - коли пишеш емоцію - не можна переставати думати. Бо поезія це перш за все межі! Крім того ше є купа всяких приколів мені досі невідомих... але якшо почитати кращих авторів - то воно якось само собою розуміється.... Настільки лірично і поетично і ще й досить коротко, без лишнього передати купу почуттів і емоцій не вийшовши за рамки поезії, при чому у вірші не відчувається погоня за римою чи ритмікою чи розмірем... оце - майстерність... :)

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-02 17:13:10]
ой як я не люблю виправдовуватись...:)))
не беручи до уваги контекст, вірш є автономним. ясна річ, не можна претендувати на майстерність, пишучи пару віршів на місяць, але якщо я внесу саме такі зміни, то буду змушена підписатись "під редакцією Р.Сеніва" :)))
Повтори "бо" перегукуються з повторами "і" нижче...
За формою вірша справді можна визначити, як він писався - на одному подиху чи вимечена кожна рима. На цей вірш пішло з півтори години зусиль, та не будемо вдаватися до буденності поетичної лабораторії...:)
я поки що не зазіхаю на рейтинг майстра, тому вибачайте технічні огріхи :)))

Р С (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-02 18:39:33]
"під Редакцією" мені не тре... мене у цьому вірші й так забагато...

а шодо майстра, чому не зазіхаєш - старайся... а ми підтримаємо ;)

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-08 19:15:49]
Шановна Тетяно М, чи не могли б Ви до оцінки додати комантаря-зауваження, щоб автор не мучився здогадками про підстави оцінки. Буду щиро вдячна!
З пошаною
Юлія

Редакція Майстерень (М.К./М.К.) [ 2007-02-08 19:44:29]
Навряд чи Тетяна М. відповість, вона певний час була у нас редактором, нині пані Тетяна вже не з нами (за власним бажанням) і попросила аби ми видалили її акаунт, напевно разом із поставленими оцінками, отож оцінку "3,5" видаляємо.
Мені також здається, що оцінка "3,5" занадто строга. Тут я швидше погоджуюся із оцінкою Жоржа.
Хоча над останніми 4 рядками потрібно було би трохи подумати.

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-08 19:50:28]
Дуже дякую! Сама знаю, що останні рядки далекі від ідеалу, але оцінка без коментаря трохи дратувала

Фешак Адріана (М.К./Л.П.) [ 2007-03-16 13:45:18]
тепло... філіжаночка теплих спогадів... вірш схожий на це... спогади, як кава... інколи на них запрошують

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 13:53:03]
:))) Але спогади, як і кави, мають звичку холонути. Тому й теплі, а були пекучо-гарячі :)
Дійсно, запрошують... інколи ;)
Коментатор Юлія Овчаренко, [ 2007-05-18 15:47:36 ],
на сторінці твору     "***"   Овчаренко Юлія


Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 16:49:51]
Але є й інша точка зору:
Писати віршами про почуття -
Це значить давати їм крила!
Із банок стерильних, заформалінених
Випускати емоції в вільний політ -
Щоб інші той спалах відчули,
Щоб мрії збувались не тільки у снах,
Щоб смуток розтанув на віях.
Щоб слідом за ними -
піднятись з колін
І - в небо! :))

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 16:59:39]
Мої вітання, Ярославе :)
Так і знала, що формалін Вас зачепить :)
Звісно є інші думки, альтернативні... Але в тому й річ, що коли відчуваєш емоцію - то живеш нею, а коли повертаєшся до почуттів у віршах, то ніби переживаєш штучну емоцію, клоновану з памяті. Отаке...

Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 17:05:05]
А я й не заперечую, чудово Вас розумію і підтримую :-)) Хоча, нанюхавшись формаліну, важкувато ще й когось підтримувати! Це справді - лише ОДНА З точок зору, дуже добре, що Ваша - єнча! Бо шо би я ту робив? :))

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 17:11:35]
Отож і дивлюся, що всі тутка закохані та про одне кохання й пишуть... хто плаче, хто на радощах...:)))

Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 17:15:03]
Ой, не всі, кажу Вам точно!

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 17:20:08]
Наприклад... Може хтось глибоко філософствує з тверезим розумом, а я не знаю?... :)

Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 17:24:13]
А чого далеко ходити, почитайте Юрія Кондратюка, сьогодні він справді пофілософствував, написав гарну глибоку річ "Монолог Юлія Цезара". Чим не приклад?

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 17:40:25]
Дякую! Обов"язково почитаю :)

Юрій Лазірко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 18:02:59]
'Спиняти в польоті мрії,
Затримувать сни на віях,' - класно, вірш, як світлина стану душі.

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 18:12:23]
Дякую, Юріє :) Вірші і є світлинами пережитого, або моріяного... перечитуєш чиюсь збірку - наче фотоальбом передивляєшся.
Наука вже здатна засняти біополе, та наврядчи колись зможе вловити людську душу краще, ніж поезія :)

Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 18:30:38]
Гарна думка, чого не скажеш про форму її вираження.
Справді, добра поезія тим і різниться від поганої, що перша відтворює живі почуття, а друга - їх муміфіковані залишки. Відчуваєте різницю?

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 18:41:00]
Бачу, пан Дикий у доброму критичному гуморі :))))
з відчуттями у мене все укей ;)
мета цього вірша - не ідеальне звучання, якщо Ваш коментар був натяком на його "недосконалість" :)

Олександр Єрох (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-01 13:20:38]
Залишити тепло в написаних словах
Яке не може стерти навіть час,
А почуття, щоб зацвіли в серцях
Трояндами казковими для вас.

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-01 19:48:04]
Дякую за відгук, Олександре! Не смію сперечатися :)
Коментатор Юлія Овчаренко, [ 2007-05-18 15:51:43 ],
на сторінці твору     "***"   Овчаренко Юлія

Юрій Лазірко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-08 18:41:15]
Класно... що тихо.
Люблю тишу. У мене теж недавно з`явився віршик, де тиша присутня - якось при нагоді виставлю...
***
"В’ється до стелі ядучим" - мені видається, що "трійливим" було би більш по-нашому.
***
"Па’мять озветься." - йой кого мньом???

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-08 19:15:55]
:))) Вже пом’яли й попрасували :)))
А такого слова "трійливий" я ще не чула...
Опція чеканута й не раз, а не діє - глючить.

Юрій Лазірко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-08 19:23:57]
Яд - це русизм.
По-нашому - трута, трутка, трутина, трутизна, отрута. А значить трійливий дим, або отруйний. :-)
Це серйозно, коли глючить...
Це мабуть мої білі тіні гет перебрали вхід опції - тра постукати, мо` вискоче шо??? :-))))

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-08 19:55:51]
Щойно перевірила у словнику:
ядучий -а, -е.
1) Який спричиняє сильне подразнення (у 2 ) ; їдкий. || рідко . Те саме, що отруйний 1). || Сильний, різкий, холодний. || Спричинений чимсь їдким. || З несвіжим, затхлим, важким для дихання повітрям. || Нестерпний, пекучий (про почуття). || Який сильно і неприємно діє на орган зору (про колір).
2) Уїдливий, дошкульний (про слова, вислови і т. ін.).
Так що не сумнівайтеся у можливостях мови :)
а ви, мабіть, справді узурпатор :)) Цікаво, чи хтось ще пробував опублікувати після Вас, крім мене.

Юрій Лазірко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-08 20:09:14]
Пробували - ніц з того... :-))))
Це магічна сила білих тіней не впускає на правий бік... Boooo!
Magically Spooky! ;-P

Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-03-08 21:04:24]
Дуже добре!

Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-03-08 21:05:06]
І що найголовніще - сильно!

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-08 21:55:54]
Дякую, Тарасе! Шаную думку М.К./М.К. :))

Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 20:13:06]
Гарно, Юльцю! Вірш мені сподобався добре переданими напівтонами тиші і думок. Чого лише варте порівняння:
Вечір сумний заповза крізь вікно
Слимаком... :))
Юрку! Може і нам туди заповзти нівідімим фронтом? :)

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-11 21:18:28]
Ярославе, якщо Ви думаєте, що Вам буде про що поговорити з ліричним ГЕРОЄМ, то заходьте просто через двері, ласкаво просимо! :)

Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-11 23:13:09]
Так не цікаво, не поетично! А от через вікно,слимаком, та ще й удвох- це ЩОСЬ!

Ожго Євген Ковальчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-12 16:18:35]
Ох, Юліє, цікава Ви людина...

Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-03-12 17:02:08]
Юліє, на головній сторінці не всі вірші анонсуються, там стоять грубі, мордаті стражі і не всіх пропускають на головну площу (що поробиш - сатрапи народ мучають), зате вхід до нашого поетичного міста цілком демократично (і автоматично) здійснюється через http://www.maysterni.com/publications.php?type=1&days=7 - з міського мура можна побачити всіх, хто заходить (виходять через інші брами).

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-13 09:07:27]
Ану покажіть мені тих мордатих!!! :)

Евгене, велькам до мого театру одного актора, вмощуйтеся зручніше. Чаю? Кави? ;)
Коментатор Юлія Овчаренко, [ 2007-05-18 15:54:07 ],
на сторінці твору     "***"   Овчаренко Юлія


Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-26 13:54:22]
Усім любителям дієслівної рими присвячується :)

Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-26 14:14:58]
Отака собі дієслівна історія людства і кожної душі зокрема...

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-26 14:27:04]
:)))) Ну Ви глобально охопили, Ярославе!

Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-26 14:37:25]
А як Ви думали! Від бажань до попелу, а далі - відродження на іншому витку! Я так це БАЧУ! Вірш класний!

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-26 14:54:48]
Дякую, Ярославе! Але то більше на гру в слова схоже, ніж на вірш :)

Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-26 15:02:28]
Може й так, але ж Юлечко, - "спочатку було СЛОВО"... :)) Тому гратулюю з рахунком 1:0 на Вашу користь - непогана гра!

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-26 15:10:50]
:))) сподіваюся, те перше СЛОВО не було ані жартом, ані грою :)

Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-26 15:52:00]
Я точно знаю, жи воно було - БОГ...

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-26 16:08:31]
Я теж про бога знаю, Ярославе. Перші слова його були - це точно. Інше питання, що він ними хотів сказати. Серйозні вони були, чи з гумором :)

Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-26 17:36:16]
Ні, Юльцю, не ЙОГО БУЛИ ПЕРШІ СЛОВА, а СЛОВО БУЛО БОГОМ! Відчуваєш різницю? А раз воно було таким всеосяжним, що було БОГОМ, то значить було і серйозним і смішним водночас! Отак-во! Як закрутив?

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-26 19:04:07]
Зкрутили, одним СЛОВОМ :))))

Олесь Маївка (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-26 20:56:02]
Мені дуже сподобався останній куплет:
воскреснути –
встати –
з вогню відродитись –
святою водою умитись...
Якби й ненька-Україна так! Чи доживемо? Дай Боже...

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-26 20:59:20]
Мені він теж подобається, але й інші дорогі :)
про Україну нічого не скажу, бо не люблю політичного пафосу в інтимній ліриці :)
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   32