Наталія Шовкун Лія (1997)
Вокзали
Вокзали, вокзали, вокзали...
Ви так непривітно мене зустрічали,
без жалю і сліз у путь проводжали
і на перонах вітри лиш свистали.
Вагони, вагони, вагони...
Ваші путі, де лиш рейок прогони.
Шалено ненавидять вас вітрогони,
бо їхняя пристрасть - літаків ешелони.
Валізи, валізи, валізи...
У них, як і в голову, злодії лізли.
У чистій білизні бруду шукали
й бідаки по світу голі блукали.
Білети, білети, білети...
відрізають від дому ті паперові ланцети.
Кидають чужині в холодні лабети
й гостинно підносять до скронь пістолети.
29.01.18