Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Ігор Деркач (2018)
Я ще є і муза не минає,
поки йде до осені весна.
Геніїв поезії немає.
Є лише поезія одна.


Рубрики / Ліричні етюди

Опис: В тому числі аірші, які шукають мелодію.
Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Наслідування
    Не новина, що літо догорає.
    Його не зупинити ні на мить
  •   Весна в розстрочку
    Досіває як на рану солі
    завірюха іній і сніги...
  •   Домашній сон
    ІУ сни прилітає весна
    і з нею хороші новини –
  •   Там, де рай
    Заманюють оманливі світи,
    де маємо усі відпочивати
  •   Вчителька
    Її ще пам’ятають молодою.
    Із вогником у погляді яснім
  •   У течії омани
    Чоловіку мало мати все,
    що не заборонено мораллю,
  •   Приречення
    Уві сні дорогою іду я,
    а по косогору, наяву,
  •   Жалі необачного парі
    Той самий Спас, та інший серпень.
    Ось-ось і осінь на порі
  •   Запрошення до пародії
    І горе уже – не біда.
    Робінзоніада триває.
  •   Літня жура
    В гаю уже зозуля не кує
    і солов'їні арії не чутні,
  •   Було чи ні?
    – А пам'ятаєш, на Купайла
    у лісі папороть цвіла
  •   Коловорот
    Навідуюсь до свого краю,
    коли на це ще сили є,
  •   Репетиції незвіданого
    Світає... і світиться світ
    у сяєві іншого світу.
  •   Як-не-як і коли...
    Природа не виховує людину,
    а, як-не-як, і радує, і вчить
  •   Смутна пора
    Забуяли зеленню ліси.
    Віє яблунева завірюха.
  •   Май в карантині
    У карантині горе не біда –
    і на поези вистачає часу,
  •   Квітневий шум
    Сади стоять у молоці
    несамовитого буяння,
  •   Доля без кебети
                       І
    Воюють не халупи, а палаци...
  •   Обсервація творчості
    Яка оказія явилась!
    Весна не за горою,
  •   Привіт у стилі ретро
    Ну що, здавалося б, ім’я?
    Ім’я – та й годі... просто, – Ліна.
  •   Міні-романи
    Де ви, мої нефертіті,
    милі навіки жінки?
  •   Територія непройденого
    Жура і сум не додають снаги.
    Ідилія ілюзією буде –
  •   Крок у юність
                   І
    Усе частіше бачу юні роки:
  •   Колядування
    Я не лечу, і не іду, й не їду
    у невідомі далі і краї
  •   Соняшникове дитинство
    Був я соняхом ще до Івана
    та і досі ношу його бриль.
  •   Біс в ребро
    Минає все – жага, жура, очарування,
    любов, що першою була, і є остання.
  •   Лісова трагедія
    Іду у край забутої оази,
    минаючи приватні береги,
  •   Пахне зимою
    Полетіла осінь за зимою,
    та сама її не донесе,
  •   На вихід
    Сиджу собі і горя ще немає,
    а може, і не буде як умру
  •   Усмішка дежавю
    Не обіймаю неозоре,
    а – чи було, чи не було,
  •   Дачна новела
    У колориті білої зими
    малюю за садибою дерева.
  •   Осінь на розпутті
    У тумані сіріють алеї,
    серед осені кряче печаль.
  •   Естафета оновлення
    Запасають жолуді дуби,
    червоніють падуби і вишні.
  •   Ріка пам'яті
    Іду у висоту із низини
    і поки це описує рука,
  •   Жовтневий вернісаж
    Добирає урожайне літо
    качани і колос до куля
  •   Протест
    Купиною осінньої аури
    догорають кущі,
  •   Любов по спіралі
    Начало є, то і фінал буває,
    хоч іноді й повторюється знов
  •   Дідове літо
    На луги і гаї, і садами оточені села
    осідають тумани і тане омана очей.
  •   Осінні витинанки
    Як природа блукає по колу,
    так і ми – по траві і росі
  •   Безумство хоробрих
    Я пам’ятаю юного хлопчину,
    душа якого рвалась у політ.
  •   Затяжні канікули
    Нема коли поглянути угору.
    Та і навіщо линути у даль?
  •   Осінь по колу
    Під ногами знову шелестить
    в’яле і сухе опале листя
  •   Додому
    Ось і серпень осінь доганяє
    по заборонованій ріллі.
  •   Фабула щастя
    Юрмою ідемо у маси,
    п’ємо отруту як вино
  •   Літній ранок війною
    ІДо світанку – урочиста мить.
    На орбіті тане двоєликий,
  •   У промінні зорепаду
    Не цілую, але обнімаю
    як давно і недавно було.
  •   Пам’ять серця
    Чи фіксує побачення наші
    те, що й досі єднає серця?
  •   Душа і серце
    Як не є, а іноді буває,
    що не настає цілюща мить.
  •   Фікція життя
    Літа не додають до віку,
    а віднімають те, що є.
  •   Пасіка
    На пасіці дзуміє і гуде,
    а я у літній келії куняю.
  •   У павутинні таїни
    Іще обіймуться не раз
    жура з журбою.
  •   Зоряний привіт
    Салют, моя зоре! Я – у дорозі,
    а ти сіяй, не забувай, пиши.
  •   Літо на спомин
    Кує зозуля і віщує літо
    гарячі ночі, а не самоту,
  •   Не розвіяне у снах
    Не зів’яла у лузі калина,
    а у пам`яті – ті чагарі,
  •   Фронтовий вальс
    Напишуть поети
    пісні, і сонети,
  •   Мій край
    У краю червоної калини
    по траві й росі
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки