Автори /
Палагея Кукуй (1985)
|
Інша поезія ⁄ Переглянути все відразу
•
Кобзон
•
Жінка-вамп
•
Згублені штани або плач індика IV
•
Згублені штани або плач індика ІІІ
•
Згублені штани або плач індика ІІ
•
Згублені штани або плач індика
•
Обісраний голубами
•
Звичайний парєнь
•
Засмерділо
•
Причеплені крила
•
Падал пьяный гей
•
Я видела всякое
•
Кобиляча срака
•
Петьке или Гелик в жире
•
Выходи!
•
Изменник
•
В китайском кафе
•
Душа блудодея
•
Ошибка Купидона или четырнадцать мгновений зимы
•
Передвалентинне або два по сто і оливка
•
Шарики
•
Чому?...
•
Сбор урожая
•
Как упоительны утра в Киеве
•
Прыщ на носу
•
Как упоительны эти киевские вечера
•
Дуріє душа
•
Місто татуйованих
•
Изгой
•
Пустота
•
Всё не так
Лишь небо утренним стало,
Серебристый иней на траве,
Серебристый иней на траве,
Присвячується дружині Панаса
Сльози текли рівчаками,
Змокло все пір’я вщент.
Змокло все пір’я вщент.
Мелькали п’ятки на сірій дорозі,
Тягнулась резинка від трусів по багну,
Тягнулась резинка від трусів по багну,
По шиї стрибали блохи, труси тримались на попі,
А позаду біг індик, що за курник тримав вендетту.
А позаду біг індик, що за курник тримав вендетту.
Якось ти пішов в курник, на тебе напав індик,
І погнав аж до заводу, що покинутий стоїть.
І погнав аж до заводу, що покинутий стоїть.
Його лиха побила і завелися таргани у конурі,
Голуби обісрали всю спину,
Голуби обісрали всю спину,
Він був звичайний парєнь,
А тепер він просто тля, трутень,
А тепер він просто тля, трутень,
Засмерділо, зашкреблось десь в кутку кімнати.
Ніч засіяла небо, зоряно, мо’ на мороз?
Ніч засіяла небо, зоряно, мо’ на мороз?
Присвячується самому крилатому чоловікові в світі
*Моему идейному вдохновителю
Я видела всякое:
Нищих увальней, пьяниц гламурных
Нищих увальней, пьяниц гламурных
Філософське віршування
Как же жизнь свою мы загубили,
В какой-то миг счастье свое упустили.
В какой-то миг счастье свое упустили.
Где же мой принц несговорчивый и угрюмый?
Накатить бы с ним Мартини с цибулей,
Накатить бы с ним Мартини с цибулей,
След утюга на спине,
Конец качается в седле.
Конец качается в седле.
(10.05.2019, реальная история)
Я заглянула ему в душу,
А там дыра
А там дыра
Пьяный Купидон,
Пьяный Купидон
Пьяный Купидон
Самотнім добре – жодних трат на Валентина,
Ніхто не покине і не скаже: «Давай дружити!?».
Ніхто не покине і не скаже: «Давай дружити!?».
Стихообразование
(+16)
(+16)
Чому коли плачеш, люди зазирають у очі?
Чому вони не дивляться, коли там щастя блищить?
Чому вони не дивляться, коли там щастя блищить?
Горох, цукини, тыквы, сливы,
Ах, до чего же я люблю урожай собирать!
Ах, до чего же я люблю урожай собирать!
В рассветном зареве снова замирая,
Стою я вылупив свои глаза,
Стою я вылупив свои глаза,
Тут и без прыщей понятно - влюблена,
Оставьте, мысли, вы меня!
Оставьте, мысли, вы меня!
Свиданий дерзких, ведра шаурмы,
Хруст свежей булки Киевхлеба.
Хруст свежей булки Киевхлеба.
Я ні з чим не сплутаю цей шовковий погляд.
Пристрастю бісики стрибають у очах,
Пристрастю бісики стрибають у очах,
Місто татуйованих,-
Йдеш наче серед немитих.
Йдеш наче серед немитих.
Никому не нужна, хоть бросай себя за людьми.
Горем гонима в бездну безысходности.
Горем гонима в бездну безысходности.
Сначала острая боль пронзает сердце,
потом душит жажда мести,с каждым днем она еще слаще, еще изощрённее.
потом душит жажда мести,с каждым днем она еще слаще, еще изощрённее.
Всё не так.
Люди стали злее, хуже. Многими завладели инстинкты выживания,
Люди стали злее, хуже. Многими завладели инстинкты выживания,
Інша поезія