Автори /
Христина Сікора (1990)
Отримані коментарі | Залишені вами коментарі| Інші коментарі
Коментатор Христина Сікора, [
2018-03-31 17:09:24 ],
на сторінці поезії "Гори -сині, хмари - білі" Сікора Христина
на сторінці поезії "Гори -сині, хмари - білі" Сікора Христина
КАМІННИЙ 1, а, е. Те саме, що кам'яний. Надходить [Зет] з величезною брилою камінною (Леся Українка, I, 1951, 446); Гаряча вода тече з розколини в камінній горі і утворює цілу річку (Іван Багмут, Опов., 1959, 32); І між камінних мурів за штахетом Округлих яблунь темний кущ процвів (Микола Зеров, Вибр., 1966, 33); — Я потрафлю.. зломати [зламати] той твій камінний спокій!.. (Іван Франко, VIII, 1952, 118); Заговорив [Матвій], спинивши камінний погляд на попові (Іван Ле, Наливайко, 1957, 119); Воскресайте, камінні душі, Розчиняйте серця й чоло, Щоб не сказали Про вас грядущі: — їх на землі не було... (Василь Симоненко, Земне тяжіння, 1964, 51).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 83.
Щодо "й" згідна, пропустила цю помилку.
Де конкретно, на Вашу думку, скаче рима?