Опустила країна очі -
«Скільки втратила я дітей!?
За кордоном мрії дівочі
Оселяються кожен день».
Відлітають неначе в ирій
І синочки, й доньки твої
Там, за морем, ситі та щирі
Співчувають тобі вони..
Посивішала, постаріла…
Хто ж поверне тобі весну?
Твоє рідне, багате тіло
Підло кинули під війну.
Наче мати стара прощаєш
Невгамовних своїх дітей.
Та крізь біль і крізь сльози сяєш
Зорепадами із людей.
2018

Поснуло сонце у долонях літа
Печаль заголосила за селом.
Осіла ніч, вологою сповита,
Сховала сум у полі, що цвіло.
Старі хатини віченьки закрили,
Покірно стихли ув обіймах сну.
А вітер теплий, випрямивши крила,
Співав про щастя світлому вікну.
2018