Автори /
Катруся Садовнікова (2000)
|
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Я щасна
•
Післязавтра
•
Семеренко М.Ю.
•
Моква
•
Надумай мене
•
Коханий, осмiхнись..
•
То доля
•
І, ось..
•
Хочу..
•
То доля
•
Чужа картина
•
Про любов
•
Споминка в листопаді
•
Ми
•
Так! Я пуста..
•
Я створена тебе проймати
•
Про тебе
•
До нудяр
•
Полюбляю..
•
Доперва сильна
•
Чому кров моя холодна
•
Сніг
•
Ти хворий іншою
•
Пробач
•
Яса свічки
•
Не йди
•
Сам на сам
•
День i нiч
•
Як пiд осiнь
•
Дощик крапав..
•
То дощ!
•
Цiлуй..
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Я щасна цілувати щоки,
Торкатись шиї і грудей,
Торкатись шиї і грудей,
Я по тобі сумую, юродиво
Оці слова виштовхую із рота,
Оці слова виштовхую із рота,
Навмисно і чесно, з проханням
НАЗАВЖДИ,
НАЗАВЖДИ,
Дощ забгав в мене радість сонця…
за вікном коли мжичка добра…
за вікном коли мжичка добра…
Надумай мене до діла!
Про наші цинічні штуки...
Про наші цинічні штуки...
Коханий, осміхнись мені на втіху,
Чому ж бо так сумні твої вуста?
Чому ж бо так сумні твої вуста?
Всі мрії поросли вже споришем,
І їх заплів барвінку цвіт наповну,
І їх заплів барвінку цвіт наповну,
І, ось, як завше, скошена трава,
Мого кохання огняні доріжки,
Мого кохання огняні доріжки,
Я хтіла б жавріти на сонці,
А, може, сунуть навмання,
А, може, сунуть навмання,
Всі мрії поросли вже споришем,
І їх заплів барвінку цвіт наповну,
І їх заплів барвінку цвіт наповну,
Я всім чужа, я всім чужа картина…
То як верба самотня біля тину,
То як верба самотня біля тину,
Ти брешеш, як собака, про любов!
Марніють дні, на варті твої очі,
Марніють дні, на варті твої очі,
Покинь думки про мене –
Мої росисті баньки.
Мої росисті баньки.
Нам ніколи не бути у парі,
Геть чужі, або щось досхочу
Геть чужі, або щось досхочу
Так! Я пуста, я змарніла, пропаща!
Келех підняти, як люди, не вмію.
Келех підняти, як люди, не вмію.
Я створена тебе проймати.
Любитись кпини м'яким ясом.
Любитись кпини м'яким ясом.
Я, чортзна-скільки, голосила:
Сласними вдосвіта слізьми,
Сласними вдосвіта слізьми,
Нехай і не буде правильно,
Та пітьма візьмуся плакати,
Та пітьма візьмуся плакати,
Полюбляю я єхидство сонця,
що промінням б'є у тихий гай,
що промінням б'є у тихий гай,
Захарастає дощ маневром у дужі
стискання,
стискання,
Не печі мою проблему,
Чому я така падлина,
Чому я така падлина,
Врешті трапив білястий
сніг,
сніг,
Проте дурна я є до кави,
Я дим люблю споміж думок.
Я дим люблю споміж думок.
Пробач, що не пишу на твій
email,
email,
Зовсім я думати не вмію,
Мене бентежить яса свічки,
Мене бентежить яса свічки,
Не йди – метнуся знову
до свавілля,
до свавілля,
Ми наразі, ти ба, незнайомі
Споміж зерен пахучої кави...
Споміж зерен пахучої кави...
А мені довподоби вітер,
Той що в полі гуде, край села,
Той що в полі гуде, край села,
Бринить в моєму серці
стрімко Ворскла:
стрімко Ворскла:
Дощик крапав собі навпростець,
Мені важко ставало дихать.
Мені важко ставало дихать.
То дощ! То дощ втікає по щоках!
А я сміюсь, ти ба, я посміхаюсь,
А я сміюсь, ти ба, я посміхаюсь,
Мені твій цілунок миліше за все,
і запах парфумів аж пряний,
і запах парфумів аж пряний,