Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Ксюша Мишанич (2018)
Я з тих людей,які вміють щиро любити.Я не прагну грошей і слави.Я обожнюю поезію,я нею живу.Поезія для мене як крик душі і серця,які прагнуть чогось незвичайного і чудового.





Інша поезія

  1. "Біль,яка ніколи не минає..."
    Я прийшла до вас тату,
    І на душі так важко стало,
    Серце сильно колоталось,
    Таке відчуття було,що на шмматочки розривалось.

    Я так ніколи не ридала,
    Як біля вас у могили,
    Якже це до болі важко,
    Втратити близьку людину.

    Дуже важко на душі буває,
    Коли чує серце,що вас немає,
    Як сльоза іде по щоці,
    Яка ж я нещасна у цьому році.

    Я втратила найріднішу людину,
    І зрозуміла,що таке справжня біль,
    Коли ти прокидаєшся,а тата немає,
    Серце і душа ридає.

    Ридають від болі страшної,
    Бо вже не побачу я вас,
    До кінця свого життя,
    Я пам'ятатиму про вас.

    Я пам'ятатиму,як ви мене любили,
    Навчали старших поважати,
    Якщо біда у когось,
    Завжди допомагати.

    Сидітиму я біля вашої могили,
    І говоритиму про все,
    Як жили ми щасливо,
    І як цінили все,що у нас є.



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --