Три Стрельца,три брата,три гордых самовлюбленных идиота ..
Встретились на берегу любимого пруда. ..
Позаду пустота, в глазах сгорела безнадёжная искра. ..
Она со страхом молча говорила - "река невольно превращается в болото". ..

Ну что!?Давайте снова пустим наши стрелы !
Пускай звенят и дарят миру свой полёт.
И каждый вкладывал в тот выстрел свою веру. ..
С надеждой ,что уж в етот раз стрела к ответам приведёт. ..

Не понимая что мишеней больше нет ....
Что скоро будет нечем воевать. ..
Что ето состязанье - полный бред. ..
И тех кто любят могут потерять. ..

Любили трое. ..искренне любили ,
Один себя, другой семью, а третий сказку...
Но через гордость, они никак не померились. .
Нуждаясь в теплоте но не снимая маску. ..

Вила в руки і в атаку -йдемо бити скотиняку, так с
казав Олежа ,пан Ляшко. ..
До театру я не ходжу, бо ту всю ігру вельможу бачу з року девяностого. ...

Вбили Кузю й Чорновола-тишина ніхто , ніслова.
На майдані тир -100 мужиків...
Потім по новинах плели , кожен як хотів новелли, а народ все слухав і дурів
Хто є хто і так відомо - ви чорти в людських погонах
Вам по духу бавить бідняків.

Не війна -а цирк з косою
Патріотів всіх до бою
І кармани повні від грошей. ....
Потім харю корчить сука, що послав людей на муки
Постидайся тварь своїх дітей. ..!!!

Шоколад сьогодні в моді. ... Порох каже шо з народом....
Шевели мозгами -патріот! !!!
Він тебе послав вмирати...щоб в Росії продавати плиточки на цілий їхній взвод. ..

Хочу зараз взяти з дуру і забувши про цензуру навалити тисячі рядків. ..
Бо роками правять суки, і викручують нам руки-так казав прадід моїх дідів. ...

От так Нене Україно. ...я такий ,і не єдиний. ..не стріляв ,не бив не воював. ....
Ти пробачиш мене правда!!
Як дитя була б ти рада
Коли б геноцид отой пропав. ..

Я воюю як умію. ....з тебе склеяли повію...бідолашна й дуже молода...
Не говорю лиш від себе. ...а від всіх хто тут й на небі. ...
І для кого ти є дорога. ...

Коротко і дуже ясно.....ваше пекло скоро згасне
І купіть собі гектар землі. .
Не для дачі ,не для хати ,
Ми там будем вас ховати
Наші дорогі поводирі! !!!

Зимовий вечір, український
Камін тихенько догора
У мами доня на руках заснула
В син у батька все пита ...
Скажи мені будь -ласка тату
А хто такий той Миколай ?
Чому мене так сильно любить?
Що забажаю -на,тримай.
І під подушку так тихенько
Даруночки завжди кладе
Мені здається що не хоче
Посеред ночі розбудить мене?
Задумався я на хвилинку
Зловив невинний погляд на собі
Скажу тобі я правду синку
Та чи повіриш ти мені. ...
-Давай, Давай розказуй тату
На ноги вискочив в той же час
Я все про нього хочу знати
Бо дуже добрий він до нас!!!!
-Живе він лиш у добрім серці
І в доброзичливій душі
До діток посмішка сміється
Коли приходить уночі
Не дав мені сказати більше. ..
І мою думку доганя
-Скажи! А він туди приходить
До тих дітей там де війна?
Я замовчав. .......
-послухай сину
А що сказати сам не знав. ..
І тут згадав про ту скотину
Що свято це в дітей забрав. .
-Ти знаєш тату, не журися
Нема ніякої біди
Відправ мої дарунки Миколая
На Схід а під подушку не клади

Давай ламати,немитими від вулиці руками ..
Смачнющий хліб з печі моєї мами. .
Поливане горня передавай по кругу,
І бутербродом зі сметани й цукру поділися з другом .

Під бабину у хрестик вишиванку ,
Ми слухали байки під свічку аж до ранку ...
І сяйво її зморщок нам світило загадково. ...
Маленьких босих ніг , часи короткі та чудові....

Піском пробігло,протекло водою .
Продуло вітром ,проросло травою.
Взетіло птахом, пролунало дзвоном
І всілося на лавці біля дому. ....
Сидять із юністю шепчаться, про радість. .....
Зайняли місце, щоб присіла з ними старість.

Такі однакові та різні в той же час ,
Утрьох на татовім подвір'ї виглядають нас ....

Тебе народжено, сповито нагодовано. ....
Та до життя без кольорів не приготовлено. ...
Робиш крок.... за ним ще крок. ....і з кожним разом відчуваєш, приємний чи болючий шок....
Підбираються слова зсередини самі собою. ...
Ти розумієш,тебе рве ! Ти хочеш проти "них" іти до бою. ...
Та те , що помагає воювати ...тебе і може поховати. ...
Останнє, з рук твоїх дітей , ні на секунду не вагаються забрати. ....
Щоб стали ми одними з них , продавші душу за нулі.....
Але якого чорта в середині треба мати,
Щоб йти із ними ,- їм на поводі ....
Один кадилом маше - прикриваючись Ісусом. ...
Інший, пакує через гроші , чіпляючи на шию грузи. ..
Третій посередник із зв'язками. ..
Який за вигоду продасть і свою маму. ...
Інший загубився вже давно. ...
Вишкрябує своє ім'я глибоко - там де дно. ...
І голову підняти не дають. ...
Бо знають,небезпечний, розуміє в чому суть. .
.......................