- Ярослав Нечуйвітер - - Поетичні майстерні

Коментатор Ярослав Нечуйвітер, [ 2009-01-03 02:37:31 ],
на сторінці твору "***"

Гарна зоряно-світла колискова.
От лише в першому куплеті зоря двічі засвітилась то в однині, то в множині.
Можливо, краще було б:

Вечір ліг на поля,
Усміхнулась зоря,
Лиш дерева шумлять тихим листом.
Казку нічка несе,
Щоб поснуло усе –
Небеса лише сяють намистом.
Як Ви гадаєте?

Коментатор Ярослав Нечуйвітер, [ 2009-01-03 04:35:04 ],
на сторінці твору "***"

Пречудовий віршик, як на мене. Його можна добре обіграти в плані переходу від офіційності до зближення, де вкінці лірична героїня напряму каже те, що думає. А признання в коханні відверте передбачає швидше ТИ ніж Ви. НЕ знаю, чи підійде Вам моя порада... Можливо, практично можна було б то так втілити:

Я Вас люблю... А Ви мені про море...
Котрий вже раз історію свою,
Немов стандартну з мітинга промову,
Читаєте... Я ж просто Вас люблю...

Я Вас люблю... А Ви мені про зорі,
Розсипала які вкраїнська ніч...
І про повітря чисте і прозоре...
Хоча ми залишились віч-на-віч...

Я Вас люблю...І що б не говорили
Про зоряну теплінь морських ночей -
Люблю тебе! Мені ніяк несила
Відвести очі від твоїх очей!!!

Як бачите, Світланцю, це той же вірш, практично без змін, але усунуті огріхи ритміки і живіший трішки, нє? :)

Коментатор Ярослав Нечуйвітер, [ 2009-01-03 04:42:25 ],
на сторінці твору "***"

Ще варіант:
Люблю тебе... А ти мені про море...
Котрий вже раз історію свою,
Немов стандартну з мітинга промову,
Читаєш знов... А я тебе люблю...

Люблю тебе... А ти мені про зорі,
Які дарує нам вкраїнська ніч...
І про повітря чисте і прозоре...
Хоча ми залишились віч-на-віч...

Люблю тебе, що б ми не говорили
Про зоряну теплінь морських ночей!
Люблю, ти чуєш?! А тому несила
Відвести очі від твоїх очей!!!

Коментатор Ярослав Нечуйвітер, [ 2009-01-03 04:49:15 ],
на сторінці твору "***"

Світло й справді треба шукати, Світланко, адже в імені Вашому воно закладено змалечку.
Щиро бажаю Вам побільше світла у серце!

Коментатор Ярослав Нечуйвітер, [ 2009-01-03 04:56:59 ],
на сторінці твору "***"

Вандочко, а й справді - як на перший вірш - це ж просто СУПЕР! Скажу Вам тутай всім по сюкрьєту (лиш нікому ні мур-мур, писок на клямку), жи мій перший вірш називався "ЧОМУ?". І це була повна маячня з точки зору зрілого поета. Але знайшовся вчитель, що побачив у тих рядках ДУШУ, і він терпляче Вчив...
Ото і я кажу Вам, Світланочко: поезія у Вашому серці, це видно й сліпому. Крапка. Ростіть, розвивайтесь, літайте, шукайте в собі гармонії і задоволення польотом, дай Вам Боже!

Коментатор Ярослав Нечуйвітер, [ 2009-01-03 05:22:34 ],
на сторінці твору "***"

Не бійсь в житті радіти і прощати –
любов завжди вертається колись.
Як добре то сказано!!!

Коментатор Ярослав Нечуйвітер, [ 2009-01-03 05:25:12 ],
на сторінці твору "***"

Упала зірка - та на мій поріг
І... покотилась...
Упало щастя - та мені до ніг
І враз розбилось:
Пішло відлуння аж за небокрай -
аж ген - по колу...
Лиш ти одну уже не залишай
мене ніколи. - як варіант.
А загалом - гарно.

Коментатор Ярослав Нечуйвітер, [ 2009-01-03 05:29:41 ],
на сторінці твору "***"

Інколи сніги спогадів і справді здатні війнути морозом у душу, але якщо у серці - весна, - ніщо не завадить смакувати теплі спогади!
Супер.

Коментатор Ярослав Нечуйвітер, [ 2009-01-03 05:30:40 ],
на сторінці твору "***"

Ці строфи вже покладені на музику?

Коментатор Ярослав Нечуйвітер, [ 2009-01-03 05:36:08 ],
на сторінці твору "***"

Ще слабкуватий відверто цей вірш, Ірусю.
Я б поки що прибрав його до кращих часів, доопрацював.

Коментатор Ярослав Нечуйвітер, [ 2009-01-03 06:29:49 ],
на сторінці твору "***"

Це ж тра - не Львів`янка, а таке про Львів утнула!
Супер!

Коментатор Ярослав Нечуйвітер, [ 2009-01-03 06:43:16 ],
на сторінці твору "***"

Якщо в твому серденьку туга,
Якщо в ньому смуток і щем -
Розрадить і стане другом
ТОЙ, ЩО ТАНЦЮЄ З ДОЩЕМ. -
Щось таке і я відчував.
У рядочку
й нехай промокло десь взуття… -
перше Й тра прибрати - важко сприймається і читається.

Коментатор Ярослав Нечуйвітер, [ 2009-01-03 12:27:13 ],
на сторінці твору "***"

Катрусю, гарний вірш і ритміка вдала для нього, от лише останній куплет повторює вже сказане, та й рима там - не ахті. А чого б його не "чікнути" хірургічьєскім путьом? :)
А ше добре було б то всьо закінчити словами:
Одвічна ж лише Любов
У світі.

Спробуй декілька варіантів - і вірш, мені здається, виграє!

Коментатор Ярослав Нечуйвітер, [ 2009-01-03 13:01:11 ],
на сторінці твору "***"

Катрусю, я вже помітив твою дивну любов і прив`язаність до сполучника Й, тому не буду знов про те саме, але ж на Майстернях вчаться і прилухаються до порад, якщо вони конкретні і слушні. Згоден з Вандою.

Коментатор Ярослав Нечуйвітер, [ 2009-01-03 13:59:02 ],
на сторінці твору "***"

Написано добре, пане Олексо! Малюєте Ви вміло образи химерні:
Довкіл зустрінеш душі запропащі,
Бліді і лячні, мов вечірня тінь,
Які тікатимуть вужем у хащі,
Рятуючи самодостатню тлінь.
Невже жодного просвітку?

Коментатор Ярослав Нечуйвітер, [ 2009-01-04 00:03:53 ],
на сторінці твору "***"

А найбільший, справжній кримінал стався після фінальної сцени, егеж? :)
Вам не позаздриш, чоловіче!
І, головне, Бровко, зрадник - не попередив! Теж мені Друг - тху!

Коментатор Ярослав Нечуйвітер, [ 2009-01-04 00:18:39 ],
на сторінці твору "***"

О! Виявляється, пане Олексо, у вашому світі є ще місце диву! Це так приємно - просто бальзам на душу! А я вже було подумав що безпросвітні будні та проблеми вкрали у Світла ще одного талановитого автора!
Хай на Різдво небеса зацвітуть для Вас зорями!
Щиро - Нечуйвітер.

Коментатор Ярослав Нечуйвітер, [ 2009-01-05 23:15:19 ],
на сторінці твору "***"

Якщо тра про здоров`я фахову думку, то періодичний релакс й справді корисний.
Але ЛІНОЩІ несуть дещо інше смислове навантаження і вже сама по собі їх наявність передбачає якщо не наявність, то гарантовану появу у пацієнта хвороб у недалекому майбутньому! Отаку=во! А от любити себе - це й справді НАДВАЖЛИВА штука і молодчина, Тетяночко, що Ви про це нагадали!

Коментатор Ярослав Нечуйвітер, [ 2009-01-06 00:57:05 ],
на сторінці твору "***"

А дивна штука - пам`ять!
Для кого вона - Всесвіт новий, а для кого - як мачуха зла: навантаження для пульсу!
Молодчина, як завше стильно, небагатослівно, але добре проглядаються почуття.

Коментатор Ярослав Нечуйвітер, [ 2009-01-15 21:50:46 ],
на сторінці твору "***"

Привіт, Людочко.
Як на мене, доволі гарна композиція.
Інколи з собою говорити найважче, це правда.
Чимсь зачепмв мене той вірш.

	Логін		Пароль

	Зареєструватися?
	Забули пароль?