Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Неоніла Ковальська Гуменюк (1957)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Всім Тетянам віншування
    День студента, день Тетяни,
    То ж прийміть щирі вітання
  •   Лист осиковий тремтить
    Осиковий лист так тремтить,
    Неначе чогось боїться.
  •   Зимовий етюд
    Приморозив щічки калині червоній
    Сонячний зимовий день такий чудовий,
  •   Її зваблива усмішка
    Її зваблива усмішка його зачарувала,
    Неначе сонце сяяла в його очах вона,
  •   Непоміченим не залишається добро
    Іще один рік завершився,
    Чи добрим він був, а чи ні,
  •   Троянди-королеви
    ( пісня)
    А літо співає рулади
  •   Незміряне багатство й щастя
    Вони чекали донечку-красуню
    Та лелека їм приніс синочка,
  •   Сердець лиш слухаємо бій
    Ти став такий близький мені і рідний
    За час, що живемо разом удвох.
  •   Розрада для самотньої душі
    Під стріхою старенької хатини
    Синички повсідались й горобці,
  •   Божому Сину всехвальна
    Засіяла вже зірка вечірня,
    А у хаті святая вечеря,
  •   Надійний сховок
    У кущі глодовім
    Знайшов зайчик сховок,
  •   Здійснення мрій та надій
    Дощем заплакав рік цей на прощання,
    Все хлипав, хлипав, хлипав увесь день.
  •   Зимовий ранок
    А на світанку морозець подужчав
    І вітер втих, сніг перестав іти.
  •   Зрілості пора полуднева
    Світанки юності, куди ж ви повтікали?
    Дні молодості річкою спливли,
  •   Ой, зимонька їхала
    Ой, зимонька їхала кониками білими
    З передзвонами, з передзвонами.
  •   Свята Варвара ночі увврвала
    Свята Варвара ночі ввірвала
    І день добавляти буде.
  •   Думок моїх сувій
    Друже юності, то як тобі живеться
    Нині в нелегкий в країні час?
  •   Зима не за горами
    Перший день грудневий на зиму не схожий,
    Дощ мрячить дрібненький, мокро під ногами
  •   Білим снігом зима сипле
    По ярочку, по долині
    Білим снігом зима сипле,
  •   Лелечий луг
    А луг в долині, вільхи де ростуть,
    З давніх-давен чомусь зовуть лелечим,
  •   Вишиваний рушник - оберіг
    Як руки і серця єднають двоє -
    Стають на вишиваний рушничок,
  •   Колискова
    Спи, дитинонько кохана, засинай,
    Поринай в казкові дивні сни.
  •   Осінні тумани
    Осінні тумани, тумани осінні
    Усе заслонили навкруг:
  •   День останній листопада
    День останній листопада,
    На травичці морозець.
  •   А зима прийде невдовзі
    Посивіла, посивіла,
    Посивіла далина.
  •   Дарунки осені
    Котиться, котиться, котиться
    За вітром кудись жовтий лист.
  •   Там, де хата білая
    Сивогривий конику,
    Вірний друже мій,
  •   Горобини ягідки
    Мов червоні гудзички
    На білім кафтані
  •   Зачекай, Зимонько
    Сіру-сіру кожушину
    Нині має Листопад.
  •   Осені останні дні
    Осені останні дні,
    Так незатишно надворі,
  •   Хліборобу - доземний уклін!
    Віншувань найщиріші слова
    Тобі, хлібодаре!
  •   Ой, кружляли лебеді над ставом
    Ой, кружляли лебеді над ставом,
    Свою рідну землю покидали,
  •   Казка Природи
    Ой, заплакала Хмаринка
    Дощиком рясним,
  •   Я люблю неповторну цю мить
    Пожовтів черешневий садок,
    Додалось й бурштинового листя.
  •   Двох одразу не любіть
    (пісня)
    Як до мене милий йде -
  •   А листок кленовий човником пливе
    Зірваний вітром кленовий листок
    По річці пливе, ніби човник маленький,
  •   Свідки столітніх подій
    Обабіч дороги липи старезні
    І стовбури мають широкі-широкі,
  •   Чи є така краса на світі?
    А лист кружляє все, кружляє
    Та землю килимом вкрива.
  •   Запроси мене на побачення
    Запроси ти мене на побачення
    В тихий вечір і зоряну ніч,
  •   Радує красою осінь
    Срібляста нитка бабинго літа
    У вишиванку осені вплелась,
  •   Осінній пейзаж
    А біла хмара, на лебідку схожа
    Крильми махнула в сонцесяйний день.
  •   Ронить листочки берізка
    Ронить листочки берізка,
    Неначе жовтії слізки,
  •   А шовковиця зелена
    Всюди листячко жовтаве,
    Бурштинове й золотаве,
  •   Музика осені
    Зспівала тихо осінь,
    Вітер награвав,
  •   Покрова сипле золотом
    Золотом, золотом, золотом
    Сипле Покрова з дерев
  •   Одинокий журавель
    Одинокий журавель
    Залишився в лузі,
  •   Під Покровом Богородиці
    Торкнулася дерев жовтнева позолота,
    Свята Покрова всіх людей вітає.
  •   Осінні візерунки
    Зів"яли кучері в берізок,
    Зробились жовті із зелених,
  •   Ой, літа-лелеки
    ( пісня)
  •   Осене рудоволосая
    Ой, осене, осене
    Ти рудоволосая,
  •   Намалюй мені...
    Намалюй мені весну квітучу,
    Гомінливії чисті струмки.
  •   Мудрим наставникам - вчителям
    Вчителі, вчителі, вчителі,
    Замінили ви маму і тата,
  •   Срібне мереживо виткала осінь
    Срібне мереживо виткала осінь,
    Бабиним літечком зветься воно.
  •   Осені життєвої стежки
    Надворі та в житті нашому осінь,
    Її стежками ми йдемо удвох.
  •   Їжачок
    У великих будяках під широким листом
    Їжачок малий сховавсь, все пихтить і свище.
  •   Як тебе не любити
    Як тебе не любити, мій краю Подільський,
    Ти, мов батько для мене із дитячих літ.
  •   Про батька-партизана
    День партизанської слави сьогодні,
    А батько мій підлітком був партизан,
  •   Очі
    Очі карі й волошкові,
    Сірі та зелені й чорні,
  •   Колискова
    Спи, дитиночко кохана, засинай,
    Поринай в казкові дивні сни,
  •   Осені сини
    В накидці бурштиновій
    Ступає тихо жовтень
  •   Пісня осені
    Метеликом барвистим
    Десь полетіло літо,
  •   Зерно добра посіять не забудь
    Ти плакати душі не дозволяй,
    Нехай вона радіє та співає,
  •   Осене життєва, в серце не спіши
    А ключ журавлиний
    Так високо зринув
  •   Бігла осінь в поле
    Піднявши подоли,
    Щоб не заросити,
  •   Хмара темная осіння
    Велика хмара темная осіння
    Широким решетом дрібненький дощик сіє.
  •   Південного Бугу дзвінка течія
    Де Південного Бугу холодна вода
    Струменить й струменить і тече вдалечінь,
  •   Радіє світу жовтий сонях
    Всміхається великий сонях
    Ще своїм цвітом запізнілим,
  •   Пливла мелодія казкова
    А коник-стрибунець стрибав
    Поміж високих зелен-трав,
  •   Симфонія осені
    А бабине літечко
    Несло в руках скрипочку
  •   З ластівками літо відлітає
    Літечко із ластівками
    Відліта у вирій
  •   Передосіннє
    А серпень вже перегорта
    Календаря деньки останні,
  •   Ревнує - то не довіряє
    Кажуть, коли ревнує, значить любить,
    Та я не згодна аж ніяк із цим.
  •   Літо відпахло-відсолодило
    Яблуками й медами відпахло-відсолодило
    Літечко тепле барвисте
  •   Серпня музика прощальна
    Серпень жовтим капелюхом
    На прощання помахав.
  •   Мудрість народна - скарб неоціненний
    Кажуть здавна в народі:
    Як розчесані хмари -
  •   Сховалося літо...
    Сховалося літо за кущ калиновий,
    Який червоніє намистом ягід
  •   Літечка диво-вишиванки
    ( пісня)
    Вузесенька стежечка
  •   Осені стрімка хода
    А відчувається вже осені хода
    Така багряна й різнокольорова.
  •   Пори року все таки чарують
    Ніхто нічим мене вже не здивує,
    Усього довелось в житті пізнать,
  •   Запам"ятай мене такою...
    Люби мене такою, як я є,
    Людей же не буває ідеальних,
  •   У морі матінки-природи
    У морі матінки-Природи кольоровому
    Кораблики назустріч один одному
  •   Стожари кохання
    А угорі там вдалині
    Горять Стожари, як вогні
  •   Кожен коваль свого щастя
    Кожна людина коваль свого щастя -
    Так кажуть в народі.Погоджуюсь з цим.
  •   Назустріч осені
    Назустріч осені вже покотилось сонечко
    І день поменшав, стала більша ніч,
  •   Ой, літайте голуби
    Ой, літайте, голуби,
    Мир несіть і щастя,
  •   І минулого торкнусь...
    Ой, літа мої літа -
    Сиві коники,
  •   Літні мотиви
    До фінішу вже липень наближається,
    За час пробігу він чимало встиг:
  •   Ти один у мене
    Залишився ти у мене
    Найрідніший на землі,
  •   Підкрався вечір...
    Підкрався вечір тихо під вікно
    І місяцем моргнув грайливо близько,
  •   Уроки життя
    Іду життєвим полем день у день,
    Воно широке, що й не видно краю.
  •   Зовуть недарма золотим
    А сонце пензлем золотим
    Малює все в такий же колір:
  •   Люблю ромашки
    "Вдавилась зозуленька колосом стиглим" -
    Так мовлять, коли перестала кувать.
  •   Не думати тільки за себе
    Для кожного завжди важливо,
    Щоби поважали й любили
  •   Схилився день...
    Схилився день легенько на ціпок
    Та позіхнув й пішов тихенько спати,
  •   У траві зеленій
    У траві зеленій
    Високій-високій
  •   Ти схід сонця не проспи
    А ти схід сонця вранці не проспи,
    Таке видовище не упусти, мій друже
  •   Хай не буде війн братовбивчих
    Ой, літала чаєчка понад морем,
    Співчувала матері в її горі,
  •   Як символ достатку
    Листки календаря перегортаю,
    Вже половини літечка нема,
  •   Ой, берізонько-берізко
    Ой, берізонько-берізко,
    Чом ти нахиляєш низько
  •   Літечком насолоджуймось
    Святі Петро й Павло прийшли у гості,
    Поклали край дороги батоги,
  •   Флокси, як віночки
    А високі флокси стали всі стіною,
    Лише червоніють квіточки вгорі,
  •   Ти така одна
    Моя ненько-Україно,
    Душа в тебе солов"їна
  •   Щоб згадали добрим словом
    Життя біжить, мов річка швидкоплинна
    І день за днем з собою забира.
  •   Так духмяно пахне липа
    У торбину барвисту велику
    Сипле літечко липовий цвіт.
  •   У Купальську ніч кохання
    У вишиваних сорочках
    Хтось кружля біля ставочка
  •   Літечко в зеніті
    Співать вже перестали солов"ї,
    Лише зозулине ку-ку ще чути.
  •   У полоні літа
    "Любить - не любить, любить - не любить" -
    Знову ромашка ворожить.
  •   Підпадьомкала перепілочка
    Підпадьомкала перепілочка,
    Хвилювалася та й за діточок,
  •   А дощ барабанить...
    А дощ барабанить по підвіконню,
    Рясненький пустився - стіною стоїть.
  •   Закохані лебеді
    Понад ставом, понад вербами
    Пролітала пара лебедів,
  •   Полуниць червоні щічки
    А полуниць червоні щічки
    Полум"яніють між листків.
  •   Чи вмивався ти, Васильку?
    -Чи вмивався ти, Васильку? -
    Запитала мати сина.
  •   Хто для чого живе?
    Хтось їсть для того, щоби йому жити,
    У іншого ж виходить навпаки -
  •   Ти, наче лебідь
    Ми були просто друзями з тобою,
    Допомагали один одному завжди,
  •   Хвилюється море
    А чаєчки крила
    Над морем бурхливим
  •   А життя, як полечко
    ( пісня)
  •   Вітре, дістань свою скрипку
    Вітре, вітре, ти про що співаєш
    І про що з дубами розмовляєш
  •   Кучеряві хмари, як овець отари
    А в небі синім кучеряві хмари
    Недбало так і вільно розбрелись,
  •   Можна про кохання помовчати
    Можна про кохання помовчати,
    Але промовчати - аж ніяк.
  •   Горда Айстра
    Закохався Чорнобривець
    У Айстру червону
  •   Вертався козак із походу
    ( пісня)
  •   Дух спекотного літа
    Злітає вгору тополиний пух,
    Мов парашутики малі у небо синє,
  •   Красенями-лебедями небо забіліло
    Красенями-лебедями небо забіліло,
    Так летіли поміж хмари, наче їх рідня,
  •   Вітерець пожартував
    Розгойдав вітрисько сильний
    Молоденьких верб гілля,
  •   Трелі солов"їні
    Прокинувся світанок від пісеньки дзвінкої,
    Поглянув - на калині маленький соловей
  •   Мами-яблуні казки
    В яблуневому садочку
    Під гіллям у холодочку
  •   Їде в гості літечко
    Літо, літо, літечко
    На порозі,
  •   Заблукало Літо...
    Заблукало Літо у траві високій,
    Із ромашок білих віночки плело,
  •   Цвіте яблуневий
    Немов дитя у сповиточку
    Рожевий яблуневий цвіт
  •   У ріднім краї
    У золотому кошику хлібів
    Багрянцем сяють маків пелюсточки
  •   Поверніться,дощики
    Добігають фінішу травня дні останні,
    Літечко ось-ось уже ступить на поріг.
  •   Загубило дівча спокій
    Пливуть, пливуть качаточка
    Лісовим озерцем,
  •   Про вірність
    Два голуби, два голуби
    На яблуню сіли,
  •   На побачення з юністю
    Пів століття промчалося
    І махнуло крильми,
  •   Стікали краплі...
    Стікали краплі по листках зелених,
    Спрагу вгамовували матері-землі.
  •   Все переплелося...
    Маками, маками, маками
    Заквітчані вже пшениці,
  •   Вишиванки долі
    Вишивала доля чорним і червоним,
    Блакитні й рожеві мали кольори
  •   Вишиванки долі
    Вишивала доля чорним і червоним,
    Блакитні й рожеві мали кольори
  •   Кличу спогади-птахи
    Легенько і тихо ступаю
    По росяних тих споришах,
  •   Казочка про Вітер
    Осоці Очерет
    Розповів один секрет,
  •   Стікали краплі...
    Стікали краплі по листках зелених,
    Спрагу вгамовували матері-землі.
  •   Вона - героїня
    Вона ще така молода і вродлива,
    До пояса в неї русява коса.
  •   Не вернути літа молодії
    Ой, літа ви, літа молодії,
    Утекли ви від мене кудись.
  •   Грай веселої, скрипалю
    Зойкнула і заридала скрипка,
    Мов чиясь згорьована душа
  •   Зачарую-заворожу
    Зачарую, заворожу
    І засиплю пелюстками
  •   Диво-пісня солов"їна
    Соловеєчку-пташино,
    Ти співаєш на калині,
  •   До Дня Матері
    Бабусеньки усі та матері
    Сьогодні своє свято відзначають.
  •   Герої не вмирають
    Тих, хто кував у 45-м Перемогу
    Залишилося дуже-дуже мало.
  •   Вміти щастя дарувати
    Воркотіли-туркотіли
    Біля хати голуби,
  •   Кличе весна до любові
    Узявся зелен-травень пишноцвіттям,
    Пташиним співом повняться ліси,
  •   До Георгія Побідоносця
    Ой, ти, Георгію Побідоносцю,
    Рясненьких дощів попросити ми хочем,
  •   Світанок Нічку налякав
    Світанок непомітно так підкрався
    І дуже налякав чаклунку-Ніч,
  •   Їх врода незрівнянна
    Маленьке плесо невеличкого ставочка
    Гусей купає вдень, а вночі зорі,
  •   Виросла собі вербичка
    У долині біля річки
    На околиці села
  •   Вина
    Коли уже старість прийшла,
    Людина помилки рахує,
  •   Казка весняна
    Ось і квітень минув, десь полинув далеко-далеко,
    Дні травневії цвітом весняним буяють
  •   Бабуся-груша
    Стара-старезна груша у саду,
    Вона, мабуть тут прожила найдовше.
  •   В очікуванні дива
    Вітер заколисує під вечір
    Сосну та вербиченьку й берізку,
  •   Комахи- трудівники
    Біля дерева старого,
    Звідтіля де сонце сходить
  •   Мудрість яблуні старої
    А ніжний цвіт рожевий
    На яблуні старезній
  •   Що тобі наснилося
    Що тобі наснилося, вишенько біленька,
    Що ти пелюсточки рониш та уся тремтиш?
  •   Ранковий туман
    Огорнув туман ранковий
    В сірий-сірий мокрий плащ
  •   Беріз та верб осінній хоровод
    На срібній скрипці вітерець заграв,
    Дрібненький дощ осінній - на цимбалах,
  •   Землю теплий дощ мережить
    Помережив теплий дощик
    Матір-землю навесні,
  •   Пливе лебідкою весна
    А бліда зелень молоденьких трав
    Така ще ніжна-ніжна й шовковиста
  •   Мені без тебе не прожити
    Квітуй весняним первоцвітом,
    Буяй суничним теплим літом,
  •   Не все так погано
    Від сну зимового прокинулась земля,
    Все квітне навкруги диво-розмаєм,
  •   Вишня погуляти вийшла
    Молоденька вишня
    Погуляти вийшла
  •   Ми - українці
    ХРИСТОС ВОСКРЕС!Воскресне Україна!
    Обов"язково подолає все:
  •   Колисаночка для кульбабок
    Кульбабок малесенькі сонечка
    Цілунок відчули сонячний,
  •   Весняний дивоспів
    У квітковім дивограї
    Та барвистому вінку
  •   Весна, неначе фея
    Різнобарвним цвітом
    Сипле скрізь весна,
  •   Каштанові кучері
    Закружляв снігопад вже каштановий,
    Його свічі яскраво горять,
  •   Сивина
    ( пісня)
    Сивина, сивина,
  •   Ой, медуночко-медунко
    Ой, медуночко-медунко,
    Ти солодким поцілунком
  •   Крихітне джерельце
    У глибокім рівчаку
    Пісеньку співа дзвінку
  •   Згадаю ті дні безтурботні
    А споришами зеленими
    Стежина вузька приведе мене
  •   Нехай летять лелеки
    А вранці чути клекіт
    Такий вже голосний,
  •   Аромат цей неповторний
    А під горбочком бір сосновий,
    Внизу широкий луг,
  •   Серце весну кличе
    Хоча ще сніжно та мороз під вечір
    Притисне так, що аж сніжок рипить,
  •   Подарунок весни
    На зеленому кафтані
    Білі гудзички малі.
  •   Волошка
    Волошками розквітло небо влітку,
    А синь небес окутала поля,
  •   Цілюща вода лісового джерела
    Озеречка лісового,
    Що сховалось в осоці,
  •   Друзі мої
    Ой, друзі милі ви мої,
    Подруженьки всі вірні,
  •   Нарциси
    Жовтими нарцисами березень прощався,
    Брата-квітня зустрічав білими також.
  •   Вітання з Днем Сміху
    Сьогодні в День Сміху
    Усім мати втіху
  •   Заплакала Хмаринка
    Заплакала Хмаринка над Землею,
    Ронила сльози вниз свої дрібні.
  •   Хочеться жити
    А до фінішу березень вже добіга,
    Пора квітню дорогу давати
  •   Стежина
    Скільки сходжено стежинок,
    Скільки пройдено доріг,
  •   Хай святиться любов"ю
    І близько, і далеко десь,
    Взимку та літньою грозою
  •   Весна-красуня ледарів не любить
    Весна в душі пробуджує пісні,
    Красу приносить із собою завжди.
  •   Троянда й ромашка
    Троянда й ромашка в одному букеті -
    Такого немає ніде,
  •   Я - донька вкраїнського народу
    Кожна квіточка, кожна травинка,
    Кожна гілочка, кожен листок
  •   Крокує березень
    І знову розгулявся сильний вітер
    І сніг з дощем посипався згори.
  •   Ранок.День.Вечір.Ніч.
    Росяно, росяно, росяно
    Вранці на травах скрізь
  •   Срібла кошик
    Зима-бабця срібла кошик
    Взяла, як ішла у гості,
  •   З Днем поезії
    Усім, хто любить Слово поетичне,
    У кого вірші ллються із душі,
  •   Слухай музику весни
    Бринить в повітрі музика весняна:
    Лелечий клекіт, пісенька шпака
  •   Нарешті вдома
    Березневої пори,
    Коли сніг стікав струмками,
  •   Зацвів уже сад яблуневий
    Легенький серпанок рожевий
    Від подиху вітру тремтить.
  •   Я твого серця Королева
    Коли весна надворі квітувала,
    Ти називав мене маленькою фіалкою,
  •   Лунає музика - гармати всі мовчать
    Стояв боєць зі скрипкою в руках,
    А біля нього друзі-побратими,
  •   Ще раз про доброту
    Один лиш вчинок необачний
    В душі болючу лишить рану,
  •   Життєва осене!Куди ти поспішаєш?
    Життєва осене!Куди ти поспішаєш?
    Підкралася й до мене крадькома
  •   Спомином зажевріло дитинство
    Загравою червоною
    Обрій запалав,
  •   Вічно молода душа
    Ой, літечко, літечко, літечко життєве,
    Квітами барвистими ти вже відцвіло.
  •   Не питай
    Чого я плачу - не питай,
    Я і сама того не знаю.
  •   Небо зимове нічне
    Небо зимове нічне
    Сивії хмари закрили,
  •   Підтримкою натхненна
    Підтримкою натхненна,
    Окрилена коханням,
  •   Бешкетник-вітрисько
    Шалений вітрисько бешкетував
    Та вовком голодним вночі завивав,
  •   Весняна мелодія
    Ніжним килимом зеленим
    Веснонька ступала,
  •   Перший місяць весняний
    Весняним погожим днем
    По просохлій вже дорозі
  •   Пісня торкає серця струни
    Зринає пісня птахом легкокрилим
    Все вгору й вгору і летить, летить
  •   Ріка життя
    Ріка життя не завжди тиха
    Й спокійно хвилечки хлюпочуть,
  •   У рідній місцині
    Дикі гуси прилетіли,
    Сіли на ставочку,
  •   Чумацький Шлях
    Протягом століть Чумацький Шлях
    Сяє й мерехтить зірками ясно
  •   Гілка калини
    Гілка калини у білому цвіті,
    Ніби віночок дівочий весільний
  •   Щоб матері синочків не втрачали
    Вона кигиче чайкою над морем,
    Підпадьомка перепілкою у полі,
  •   Хатина в лісі скраю
    Барвінку листячко зелене
    З-під снігу визирає,
  •   Не летять у вирій лебеді кохання
    Підкралася до нас життєва осінь,
    А літечко квітуче вже забрала
  •   Хризантеми
    Хризантеми пишні й гарні
    І морозу не бояться,
  •   Життя не завжди райдужне
    Чи сумно тобі чи радісно -
    Не кожному знати треба,
  •   Ой, струмочку, ти куди?
    Ой, біжить біжить струмок,
    Чути його голосок,
  •   Коли вдягаю вишиванку
    Коли сорочку одягаю вишивану
    Ту, що мені матуся дарувала,
  •   Ми - українці
    Чи ми із Поділля, а чи із Волині,
    З Полісся, а може із Буковини,
  •   Зберегти зуміли почуття
    Кохання в серці пташкою тріпоче
    Та розправляє крила-почуття,
  •   Слухай музику зими
    Дерева, немов зачаровані нині,
    У тиші зимовій дрімають собі.
  •   Дощу осколки кришталеві
    Дощу осколки кришталеві,
    Просякнуті усі сонцями
  •   Кольори України
    Зацвіло волошками безкрає небо синє,
    А донизу в поле сипнуло бірюзи,
  •   Вдача у неї така
    Між берегами високими
    Річка мала неглибокая
  •   Дуб столітній
    На високій кручі, що біля ставочка
    Виріс дуб могутній, йому років зо сто.
  •   Пихатий Нарцис
    Набундючився Нарцис
    І згори дивився вниз
  •   Ніна-Ніно
    У Грузії і в нашій Україні
    Пісню й свободу всім любить дано,
  •   Річечка Тернавка
    На самісінькому дні
    Глибокого яру
  •   Порожня вулиця
    А наша вілиця сільська така широка,
    Ой, гамірно колись на ній було:
  •   Винограду сині оченята
    Із-під листочків-капелюшків
    Дивляться сині оченята,
  •   Різним ти буваєш, вітре
    Вітре, вітре, вітровію,
    Все летиш собі та вієш,
  •   Осінь перейшла у снігопад
    Багряна осінь перейшла у снігопад,
    Під ним листочки жовті залишились.
  •   Переплелися долі наші
    Розсипає вітер осінню позолоту,
    Ягідки-намисто в калини, мов рубін.
  •   Зоряне кохання
    Ходить місць-господар
    Із зірками поміж хмар
  •   Несподіванки природи
    На світанку дощик прошумів
    І калюжі на землі залишив.
  •   Погляд очей волошкових
    Волошкових очей твоїх лагідний погляд
    Зачаровує й манить усе за собою.
  •   Мережана ковдра землі
    Січневий день хлюпнув в обличчя сонцем,
    Промінчики на волю відпустив,
  •   Найбільше багатство України
    Україна багата піснями
    І кожен тут вміє співать,
  •   Музика в серці живе
    Музика, музика, музика
    З дитинства у серці живе,
  •   Закохана Зима
    У срібному гамаку
    Зимонька гойдається,
  •   Будьте багаті на любов
    Задощило, задощило
    Під самісіньке Різдво.
  •   Різдв"яна колядочка
    Місяць в шибку загляда,
    Лине світом коляда
  •   Він не загинув
    Червоні ягоди калини
    На білому снігу,
  •   Щастя таки усміхнулось тобі
    В твоєму серці стільки доброти,
    Що нею можна огорнуть пів світу,
  •   Новорічні побажання
    Ось і ще один рік до кінця добігає,
    Усього в ньому було: веселе й сумне,
  •   Усі мої думки тобі
    Усі мої думки лише тобі,
    Як щира сповідь і душі, і серця,
  •   Молитва мами - оберіг
    Він пішов захищати Вітчизну,
    А матуся молилася вслід
  •   Нашої долі вишиття
    Чорною ниткою смутку,
    Доленько не вишивай,
  •   Тільки схлипує струмочок
    В рівчаку на дні глибоко
    Щось тихесенько дзюркоче.
  •   "Золотим" ювіляркам
    Золото, золото, золото
    Жіночих щасливих літ,
  •   Ти повідай мені, річко
    Річенько, мені повідай
    Де береш початок свій,
  •   Пішов нарешті дощ
    Пішов нарешті дощ за стільки днів,
    Адже його не було ще із літа,
  •   Спалах пристрасті
    Він цілував їй кожен пальчик,
    До себе ніжно пригортав
  •   Пора осіння
    Над рікою туман, мов димок сіруватий,
    Бо вода іще тепла, повітря вже зимне
  •   Квіти осінні
    Жовтим вогне палають чорнобривці
    І різнокольорові айстри, мов зірки,
  •   Б"є джерело із-під землі
    Щось тихенько жебонить
    У траві високій,
  •   Як без пісні жити?
    Виспівує соловейком,
    Чайкою кигиче
  •   Гай березовий
    Відспівав уже гай березовий
    Пречудову пісню весняну,
  •   Де ж ти, доле блукала?
    Де ж це ти, доле
    Довго блукала,
  •   У осінь я закохана
    Всі люблять весну сонячну й квітучу
    І літечка барвистий натюрморт,
  •   Догорає літо
    Останні дні серпневі принесли прохолоду,
    А зимні роси вранці торкнулись легко ніг.
  •   Щоби не пройшло щастя мимо
    Полудень віку як маківка літа,
    Сонце іще у зеніті,
  •   Ночі зоряна краса
    За сосну високу заховався місяць,
    Звідти добре видно йому поле й луг,
  •   Не знать війни ніколи
    Позолотило колоски
    Яскраве сонце літнє,
  •   Плекаю Слово
    В душі плекаю Слово, як маля,
    Думки в рядочок сію, наче жито.
  •   Рясно липа зацвіла
    А надворі літо - липень,
    Зацвіла так рясно липа,
  •   Тополина заметіль
    Закружляла, закружляла
    Тополина заметіль,
  •   Іще зійде кохання зоря
    Догорає велика ватра
    На травичці біля ставка
  •   Літечко зізналося в любові
    А край дороги польової
    Ростуть Петрові батоги,
  •   Справжнє щастя
    Вірити в краще, ділитись добром,
    Ближнього завжди любити
  •   Повчитись треба у птахів
    Побивається голубка над голубом вбитим,
    Їсти й пить вона не хоче, плаче із жалю.
  •   Звучить піснями літо
    Прозорі росяні краплини,
    Немов дзвіночки срібні.
  •   Сім ночей кохання
    Я сім ночей, проведених з тобою,
    Мабуть запам"ятаю назавжди,
  •   Кличе батьківський поріг
    Рожево яблуньки цвітуть
    У батьківськім саду,
  •   Пісня дівоча
    Десь від річки доноситься пісня дівоча,
    Гарно так, що і зорі заслухались, мабуть,
  •   Навперейми з вітром
    А на лугу кінь гнідий
    Пасся собі усю ніч
  •   Щоб запахло святом
    Клечана Неділенька
    В зеленім віночку
  •   Непердбачувана матінка-природа
    Раптово десь взялась травнева злива
    Із громом, блискавицею та градом.
  •   Дідусь-осокір
    Старий-старий осокір
    До води схилився.
  •   Купала мене доля...
    Купала мене доля у добрі й любові,
    Сповивала в ласку й ніжності рушник,
  •   Матерям
    Матері, матері, матері,
    Ми життям вам завдячуєм, рідні.
  •   Вербиченька плакуча
    Вербиченьці плакучій
    Весна втирає сльози:
  •   Завірюха черешнева
    Завірюха черешнева,
    Черешнева заметіль,
  •   Травень і Весна
    Узяв в обійми Травень Весну-Красну,
    Рожеві й білі сипав пелюстки
  •   Так народжуються вірші
    Ніч прийшла, заколисала
    Звірів, дику й свійську птицю,
  •   Танець дощу
    Ой, здалеку суне й суне
    Хмара чорна,
  •   Зацвітає слива
    Край городу на межі
    Зацвітає слива.
  •   Туману густа пелена
    Лугом, лугом, долиною
    Котиться туман
  •   Квітня середина
    То сонечко ласкаве,
    То суне хмара сива,
  •   Україна в вишитті
    Вишиванки день сьогодні
    Україна відзнача.
  •   Тут доленька моя
    Далеко через поле
    Стежина повела
  •   Від весни до весни
    Наливаються берізки соком пресмачнющим,
    Згодом "вибухнуть" бруньками вишні молоді.
  •   Весняного цвіту просить душа
    А життєва доріженька
    Барвінком стелилась
  •   Гармонія природи
    Перший день квітневий усміхнувся сонцем,
    Бо і справді сміху в нас сьогодні день.
  •   Кульбабки і курчатка
    У росяних травах зелених
    Сховалися жовті кульбабки,
  •   А твої очі...
    А твої очі - блакитні озерця
    Хлюпають, хлюпають хвилі тепла,
  •   Весняний настрій
    Подовшали уже деньки весняні,
    Зробилась меншою також чаклунка-ніч.
  •   Пора весняна
    Заплакав день дощем таким холодним
    Й сніжинки закружляли у танку,
  •   Туманова пісня
    Долиною широкою туман покотився,
    Молоденьким вербиченькам коси намочив,
  •   Коли усміхається жінка
    Коли усміхається жінка,
    То сонце виходить з-за хмари
  •   Наодинці з природою
    Наодинці з природою прагну бувати,
    Походити вузенькою стежкою в лісі
  •   Китайська троянда
    Китайська троянда
    Цвіте на вікні,
  •   Диво це творила мама
    Скатертина вишивана
    Та барвисті рушники
  •   Вино кохання
    Вино кохання теж буває різним:
    То меду смак, то полином гірчить
  •   І "весняночки" полинуть
    А тоді, як сніг розтане,
    Крига скресне на ставку,
  •   Ожива природа
    Бачать себе зорі
    У люстерку річки,
  •   Весняна пісня
    А на гіллі верби старої,
    Немов на гойдалці-колисці
  •   Незрівнянна й загадкова
    Кажуть, що жінка примхлива,
    Неначе погода весняна,
  •   Серед Зими - весняне диво
    До Лютого прийшов у гості Квітень,
    Сніг розтопив, Підсніжник розбудив
  •   Про що співає буйний вітер?
    Про що співає буйний вітер?
    Про те, що є дива на світі,
  •   Тишу порушує людина
    Стежечками лісовими
    У густій-густій траві,
  •   Колючки бджілкам не страшні
    Росла собі акація
    Колюча й непідступна,
  •   Весняного кохання аромат
    Там, де музика дзвінкого джерела
    Весело весняно так лунала,
  •   Хтось казку бачить
    Хустка зелена,
    Блакитні квіти,
  •   Ночі зоряної казка
    Зорі, наче вишиванки
    Сяяли отак до ранку
  •   Туманова Ковдра
    Розвішав дядечко Туман
    Просушувати Ковдру білу,
  •   Сонце повернуло на весну
    Лютневий день вже довшим став хоч трішки
    І сонце повернуло на весну.
  •   Зимо, душу не бентеж
    А гілля берізок,
    Наче серпантин
  •   Їм не бути разом
    А тополя струнка та висока,
    Що простягує віти до неба,
  •   Купаю душу в калиновому розмаї
    У вишневому садочку
    В калиновому розмаї
  •   Ода зимовій красі
    Хоч сонце свої промінці посилає
    На матінку-землю узимку також,
  •   А туман клубочиться
    А туман клубочиться
    Котиком сіреньким,
  •   У глибокому ярку
    Кущі глодові у ярку глибокім
    Давно ростуть і квітнуть навесні.
  •   Зимова тиша
    Спить ставок маленький біля лісу,
    Кригою, мов ковдрою укрившись
  •   В густій траві дитинство заблукало
    Здавалося - вони такі високі,
    Сягають наче аж самого неба,
  •   Співай, душа
    Сріблиться у волоссі сніг
    І теплиться доброусерці,
  •   Болить душа
    Моїй так холодно душі
    І вона плаче, мов дитина,
  •   Всехвальну співає коляда
    Легкокрилим білим-білим птахом
    Понад світом проліта колядка,
  •   Всі пори року пречудові
    Чого за літом сумувати? -
    Я запитати хочу вас.
  •   Ой, вітре, вітре
    (пісня)
  •   Мовчання - золото
    "Мовчання - золото" - так хтось колись сказав,
    Цей мудрий вислів треба пам"ятати
  •   Хай Небо нас благословить
    Прихили мені небо високе
    І дістань звідтіля зірку щастя,
  •   Щоб птахи не замерзали
    Надворі була відлига,
    То й калюжа утворилась
  •   Лінія долі
    На твоїй маленькій лагідній долоні
    Швидко відшукаю я лінію долі,
  •   Ти один такий
    Вітер повіяв і щось шепотів,
    Мені здалося, що твоє ім"я.
  •   Протоптаною стежиною
    Протоптаю стежиною
    Чи вкатаною дорогою
  •   Взялася зима за діло
    А сніжок мете і сипле
    Густо-густо так із неба,
  •   Щастя кожен хоче
    А на губах палкі цілунки,
    У серці ватра - звуть любов"ю,
  •   Грудневий вечір
    Грудневий вечір підступа тихенько,
    Сипле лапатий білий-білий сніг,
  •   Осінні роздуми
    Ось і перший день листопада,
    На травичці легкий морозець.
  •   Ти дзвени-співай, водограй
    Водоспад-водограй,
    Ти дзвени-дзвени-співай,
  •   Біле царство зими
    На черешеньці маленькій
    Стали гілочки біленькі,
  •   Зими каприз
    А вітер знов заграв на саксафоні,
    Мелодію ту слухав ліс увесь,
  •   Падає сніг
    А сніг усе падає, падає,
    Не видно стежок і доріг,
  •   Ще раз про Колобка
    Гуляв лісом Колобок,
    Усе собі скік та скок,
  •   До криниці стежечка вела
    А від порога стежечка вела
    В долину до глибокої криниці,
  •   Самотність
    На схилі літ сидить він біля хати
    Один-однісінький.А поруч - ні душі.
  •   Від біди собою заслоню
    Від невдач, життєвих бур й штормів
    Я тебе собою заслоню,
  •   Повертайся, осене
    До фінішу вже наближається осінь,
    Передає естафету зимі,
  •   Зими поцілунки-привіти
    А вітер сорочку розхристав
    На старій розлогій вербі,
  •   І приходить вечір
    Полум"ям яскравим догорає обрій,
    Промінці останні сонечко кида.
  •   Винограду сині оченята
    Із-під листочків-капелюшків
    Дивляться сині оченята,
  •   Руки хліборобські
    Шорсткі вони, усі в мозолях
    Та ніжні й лагідні і теплі,
  •   Ще раз про калину
    Навесні цвіла калина
    Біля маминих воріт,
  •   Юності квіти запашні
    А запах м"яти терпкий-терпкий
    Й досі вчувається мені,
  •   Мого серця романс
    Лиш волосся мого ти губами торкнувся
    І сп"янів, наче випив терпкого вина,
  •   Шалапут-вітрисько
    Кучеряві хмарки пропливають у небі так низько,
    Що, здається ось-ось ненароком торкнуться землі,
  •   Сон
    Неначе той безкрилий птах
    Я падаю кудись у прірву,
  •   Щедрі дари осені
    Так тепло, хоч Покрова одцвіла
    Рясним жовтогарячим падолистом,
  •   Дні наповнюй справами добрими
    Колись, можливо хтось на цьому світі
    Про тебе добрим словом і згадає
  •   Скільки осінь має фарб?
    Скільки осінь має фарб?
    Цього ж бо ніхто не знає,
  •   Фруктовий літа натюрморт
    Позолотило яблук круглі боки
    Серпневе сонце в нашому саду
  •   Осіння мелодія
    Позолоту, позолоту
    Осінь розкидає скрізь
  •   Вітер споминів
    Вітер споминів так теплотою війнув
    Про матусю-голубоньку рідну мою
  •   Рідній землі вклонюсь доземно
    Чи близько буду, чи далеко,
    Лечу до тебе, мов лелека,
  •   Горобиновий вогонь
    А горобиновий вогонь
    Спалахує яскраво,
  •   Уже Покрова близько
    Вранці трава аж біла,
    Холодна там роса,
  •   Заворожена-зачарована
    Заворожена-зачарована
    Я красою її неймовірною.
  •   Душі романси хочеться співати
    Жовтневий день всміхнувся сонцесяйно,
    Хоч вітерець холодний повіва.
  •   Ой, ти, скрипочко чарівна
    Ой, ти, скрипочко чарівна,
    Мелодія твоя дивна,
  •   Незримі пута любові
    Одне одного без слів
    Завжди розуміємо,
  •   По краплинці
    По краплиночці-краплинці
    Ми добро, немов у скриньку
  •   Квітне мальвою душа
    Пригорнулась до твого плеча
    І, здається на мить задрімала,
  •   Лист у купелі осінній
    У мокру та холодну купіль
    Вкинула осінь жовтий лист
  •   Хризантеми осені воздають хвалу
    Погляд задумливий бузкових хризантем
    Туди спрямований, де сонячний серпанок
  •   За велінням долі
    Старих осокорів
    Чуби кучеряві
  •   Гроза на світанку
    Надворі після ночі ледь світало,
    Ще й зіронька ранкова в вишині,
  •   Юності поле ромашкове
    Думками бреду я ромашковим полем,
    Де в юності часто бувала не раз,
  •   Природи дивовижний світ
    А вересу блакитний ніжний цвіт,
    Що так милує око й душу тішить,
  •   Між осінню і літом
    Спускається стежиною в долину
    Золото-серпень в жовтому брилі,

  • Огляди

    1. Всім Тетянам віншування
      День студента, день Тетяни,
      То ж прийміть щирі вітання
      Жінки з іменем таким,
      Здоров"я буде хай міцним.

      Хай всміхається фортуна,
      Серце завжди буде юним,
      Шістдесят вам, а чи двадцять,
      Нехай хочеться кохати.

      Жити та добро творити,
      Завжди ближнього любити.
      Хай все можеться і вдасться,
      Всім Тетянам зичу щастя.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Лист осиковий тремтить
      Осиковий лист так тремтить,
      Неначе чогось боїться.
      І навіть як вітер затих,
      Тріпоче й тріпоче те листя.

      А може замерзла вона
      Й зігрітись ніяк не може,
      Тому ця осика сумна
      Й у сонячний день та погожий.

      Не холодно їй, зрозумій,
      Вдача така вже у неї -
      І вітряно й тихо - тремтить
      Листячко срібно-зелене.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Зимовий етюд
      Приморозив щічки калині червоній
      Сонячний зимовий день такий чудовий,
      Ягідки солодкі калинові стали
      І птахи охоче ними смакували.

      Лягають сніжинки тихо на стежину,
      Яка веде лісом до тії калини.
      Вітерець легенько вітами гойдає,
      Калиноньці пісню про любов співає.

      2021 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Її зваблива усмішка
      Її зваблива усмішка його зачарувала,
      Неначе сонце сяяла в його очах вона,
      Грайливо очі бігали так, ніби щось казали,
      У серці відзивалася німих тих слів луна.

      Воно трепетно билося, з грудей аж виривалося,
      Бо про палке коханнячко хотіло всім сказать.
      Вона ж пускала бісики, звабливо усміхалася,
      Байдужим залишитися не міг він аж ніяк.

      2021 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Непоміченим не залишається добро
      Іще один рік завершився,
      Чи добрим він був, а чи ні,
      Чого у житті ти добився,
      Корисні де справи твої?

      Чи ти написав гарну книгу,
      Чи в спорті висот ти досяг,
      Чи нову планету відкрив ти,
      Знедоленим допомагав.

      Дітей ти виховував й внуків
      Та мудрості ти їх навчав,
      Твої мозолястії руки
      Завжди у труді зазвичай.

      Як треба буде відлетіти
      Тобі у Небесний той рай,
      То непоміченим в світі
      Добро не залишиться, знай.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Троянди-королеви
      ( пісня)
      А літо співає рулади
      Із соловейком в гаю,
      Розквітли чудові троянди
      І радують душу мою.
      Приспів:
      Троянди, троянди, троянди
      У мене цвітуть під вікном.
      Заполонили всю грядку,
      Здаються казковим сном.

      Червоні рожеві та білі
      Ще й жовті у них пелюстки
      Всміхаються сонечку нині,
      Вмиваються зранку в росі.
      Приспів:
      Краплиночки ті намистинки,
      Що сріблом засяяли теж -
      Короною на кожній квітці,
      Неначе у тих королев.
      Приспів:

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Незміряне багатство й щастя
      Вони чекали донечку-красуню
      Та лелека їм приніс синочка,
      Далі другого і третього.Усього
      Шестеро їм вдарувала доля.

      В клопотах й турботах дні минали
      І літа лелеками летіли.
      Ось сини уже повиростали,
      Одружились, мають свої сім"ї.

      Їдуть до бабусі онучата,
      З дідусем ідуть на риболовлю
      І старенькі так радіють " чадам",
      Дякують сердечно своїй долі

      За оте незміряне багатство -
      Діточок та онучат рідненьких.
      Вони - дідусь, бабуся, татко й ненька,
      Це для них і є велике щастя.

      2021 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Сердець лиш слухаємо бій
      Ти став такий близький мені і рідний
      За час, що живемо разом удвох.
      Мене ніхтоне розумів так більше,
      А ти знаєш без слів потрібно що

      Мені, чого я прагну, чого хочу,
      Готовий з неба зіроньку дістать
      І зігріваєш душу мою творчу
      Любов"ю й ласкою.Хочу тебе обнять

      Й не відпускать ніколи і нікуди,
      Споріднені в нас душі, любий мій.
      Різне про нас, звичайно кажуть люди,
      Та ми сердець лиш слухаємо бій.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Розрада для самотньої душі
      Під стріхою старенької хатини
      Синички повсідались й горобці,
      Тут мешкає бабусенька Килина,
      Прийма гостинно пташечок отих.

      Сипне зерна їм, хлібчика ще крихту,
      А для синичок припасла сальця.
      Давно в її оселі тихо-тихо,
      Лиш пісенька пташина звеселя.

      Із пташечками часто розмовляє,
      Бо більше перемовитись ні з ким,
      У розповідях тих біль виливає,
      То й легше їй на серденьку стає.

      Отак живуть бабуся і синички
      Й непосидючі сірі горобці.
      Єдина ж бо розрада вони нині
      Для її доброї самотньої душі.

      2021 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Божому Сину всехвальна
      Засіяла вже зірка вечірня,
      А у хаті святая вечеря,
      За столом вся родина зібралась,
      Бо Дитяточко Боже у Яслах

      В пеленах сповила Його Мати,
      Ми поклін Йому хочем віддати.
      То ж сьогодні весь світ торжествує,
      Ангели теж співають ВСЕХВАЛЬНУ
      і маленьке Дитятко Ісуса
      У молитвах своїх прославляють.
      Святий Дух над Малятком витає
      І з Різдвом усіх щиро вітає.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. Надійний сховок
      У кущі глодовім
      Знайшов зайчик сховок,
      Щоб вовк та лисиця
      Не дістали звідти.

      То ж в кущі глодовім
      Він, наче удома,
      Ніби в своїй хаті
      Зайчисько вухатий.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. Здійснення мрій та надій
      Дощем заплакав рік цей на прощання,
      Все хлипав, хлипав, хлипав увесь день.
      Сніжити став увечері й до рання
      Намести кучугур устиг уже.

      Все забіліло, сяяло на сонці,
      Казковістю зачарувало всіх.
      Постукав рік Новий вже у віконце,
      Несе з собою безліч мрій й надій.

      Нехай вони збуваються-здійсняться,
      У мирі й злагоді щрби ми зажили.
      Хай подарує всім здоров"я й щастя
      Й загасить врешті полум"я війни.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Зимовий ранок
      А на світанку морозець подужчав
      І вітер втих, сніг перестав іти.
      Коли ж поволеньки з"явилось ясне сонце
      Й пустило зграю промінців в світи,

      Все заблищало, заіскрилось раптом,
      Сріблястий килим сяяв сніговий,
      Пускала бісики ялинонька з-під вій,
      Вітання посилав зимовий ранок.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. Зрілості пора полуднева
      Світанки юності, куди ж ви повтікали?
      Дні молодості річкою спливли,
      Вже полуднева зрілості пора настала,
      До вечора не так вже й довго йти.

      Нехай він буде місячним і теплим
      Та зоряним ще й затишним таким.
      Щоби до ночі темної далеко
      Та серце було завжди молодим.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Ой, зимонька їхала
      Ой, зимонька їхала кониками білими
      З передзвонами, з передзвонами.
      Дала в руки вітерцю величезне віяло,
      Щоби він повітря ним охолоджував.

      І летіли коники, наче ті лебедики
      Швидко-швидко й високо попід небеса.
      Кружляли сніжиночки у таночку весело,
      Чарувала нам серця дивна ця краса.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. Свята Варвара ночі увврвала
      Свята Варвара ночі ввірвала
      І день добавляти буде.
      Та знають в народі цю приказку здавна,
      Бо у природі так є.

      З цієї пори мине лише тиждень
      І меншатиме кожна ніч
      Та день добалятиметься по хвилині,
      А вогники різдв"яних свіч

      Грітимуть душу та радість нестимуть,
      Народження славлять Христа.
      І тепло так стане, хоч надворі зимно,
      Смакує святкова кутя.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. Думок моїх сувій
      Друже юності, то як тобі живеться
      Нині в нелегкий в країні час?
      Вже сто літ не бачились, здається,
      Доля нас врізнобіч розвела.

      Як ти там, як діти і родина,
      Чи внучатами ти тішишся чи ні?
      Ти своє здоров"я берегтимеш,
      Слід прогнати всі думки сумні.

      Часто згадую довгими вечорами
      Юності бурхливої літа.
      Спогади залишаться із нами,
      Ними будем душу огортать.

      Подумки отак поговорила
      Із тобою, друже дорогий,
      Ніби молодість взяла на дужі крила
      Й понесла думок моїх сувій.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Зима не за горами
      Перший день грудневий на зиму не схожий,
      Дощ мрячить дрібненький, мокро під ногами
      І нема ще снігу, не пахне морозом
      Та зима-красуня вже не за горами.

      То ж примчить на конях бистрих буйних білих,
      В них під копитами сніг пухкий іскрить,
      Ще й холодний вітер набирає сили,
      Іній на деревах сріблом миготить.

      Віхола-сестриця замете дороги
      Та усі стежини ковдрою укриє
      І поля безмежні теж сніжком засіє,
      Це зимове царство замилує очі.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    19. Білим снігом зима сипле
      По ярочку, по долині
      Білим снігом зима сипле,
      Сіє крізь сріблясте сито
      То лагідно, то сердито.

      Вітер щоки надимає,
      Розкидать допомагає
      На кущі та на дерева,
      Б"є у дзвони кришталеві
      Морозенко в срібних шатах,
      Річка буде замерзати.

      Як в прозорому люстерку
      В кризі видно дно далеко,
      Де сховались зимувати
      Раки з рибками та жабки.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Лелечий луг
      А луг в долині, вільхи де ростуть,
      З давніх-давен чомусь зовуть лелечим,
      Бо щовесни лелек багато тут
      І всеньке літечко звідси їх чути клекіт.

      Хоч їхні гнізда є біля осель
      Та в лузі харч шукають для пташаток.
      Край поля походжає також Лель
      І для обіймів розправля крилята.

      Лелечий луг збирає восени
      Птахів цих перед вильотом у вирій.
      Нехай сюди вертаються вони
      І рідний край вітає пісня щира.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Вишиваний рушник - оберіг
      Як руки і серця єднають двоє -
      Стають на вишиваний рушничок,
      З"являється синочок в них чи доня -
      Благословляють хлібом-сіллю знов.

      Та на рушник кладуть той хліб рум"яний,
      Ікона ще в матусиних руках,
      Обрамлена вона теж вишиваним
      Біленьким рушником.Минає час

      І діти вже збираються в дорогу,
      Яку для себе вибрали в житті,
      З собою їм дає матуся знову
      Рушник, що у барвистім вишитті.

      Так супроводжує постійно українців
      Рушник той вишиваний - оберіг,
      Щоби на кожній їх життя сторінці
      Всюди від лиха та біди беріг.

      Коли візьмеш його то відчуваєш
      Рук неньчиних турботу і тепло,
      Пахне домівкою все те в чужому краї,
      Що стільки літ на рушнику цвіло.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Колискова
      Спи, дитинонько кохана, засинай,
      Поринай в казкові дивні сни.
      Мирні зорі нехай сяють з висоти,
      Я люблю тебе, синочку, ти це знай.

      Рада бачити я усмішку твою,
      Як приємне бачиш ти у сні.
      То ж щасливими хай будуть усі дні,
      Посила благословіння Бог.

      Виростай і набирайся сил, мужній,
      Тішаться за тебе всі близькі.
      Хай не буде зла у доленьці твоїй,
      Лише світла-світла радість на віки.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    23. Осінні тумани
      Осінні тумани, тумани осінні
      Усе заслонили навкруг:
      І поле, долину і луг,
      Не хочуть пускати ще зимоньку-зиму.

      Сніжок, що зима уночі посипає,
      Раненько весь "злиже" туман
      І дощик дрібненький уже накрапає -
      Ображена плаче зима.

      Тумане, іди собі спати в ярочок
      І зимоньку не ображай.
      Вона господиня по праву сьогодні,
      Отож хазяйнує нехай.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    24. День останній листопада
      День останній листопада,
      На травичці морозець.
      Осінь буде покидати
      Нас із вами.Навпростець

      Побіжить кудись далеко,
      Розтрусивши все тепло.
      В кожушку зима біленькім
      Знову нам махне крилом.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. А зима прийде невдовзі
      Посивіла, посивіла,
      Посивіла далина.
      Уже осінь відлетіла,
      А зими іще нема.

      Морозець лише легенький
      На зеленій ще траві
      Так з"являється раненько,
      В сонячні зникає дні.

      Жовті білі та рожеві
      Й ті, що кольору бузку
      Іще квітнуть хризантеми
      В пізню пору отаку.

      Та зима прийде невдовзі,
      Запорошить снігом скрізь,
      Росяні прозорі сльози
      Перетворяться на лід.

      2020 р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    26. Дарунки осені
      Котиться, котиться, котиться
      За вітром кудись жовтий лист.
      Хочеться, хочеться, хочеться
      Сховатись й собі в падолист.

      Осені, осені, осені
      Тихо сказати:"Прощай,
      Що було не так, то ти мені,
      Красунечко вже вибачай."

      Кетяги, кетяги, кетяги
      Калиноньки дивляться вниз.
      Жменями, жменями, жменями
      Зберем намистини ягід.

      Зробив морозець їх солодкими,
      Не віриш - тоді покуштуй.
      Даруночки чаклунки-осені
      Приймай, ще й когось почастуй.

      2020 р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    27. Там, де хата білая
      Сивогривий конику,
      Вірний друже мій,
      Понеси додомоньку
      У сад моїх мрій.

      Там, де хата білая
      Та й поміж беріз
      Так давно не була я -
      Боляче до сліз.

      Ступлю на подвір"ячко,
      На зелен-спориш
      І лелече пір"ячко
      Підніму скоріш.

      Ці птахи подалися
      У теплі краї,
      З літечком прощалися
      Також журавлі.

      Прилетять сюди вони
      Рано навесні,
      Приєднатися до них
      Хочеться й мені.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. Горобини ягідки
      Мов червоні гудзички
      На білім кафтані
      Розсипались густо так
      По землі недбало

      Горобини ягідки
      Смачні соковиті.
      Клюватимуть їх птахи,
      Будуть взимку ситі.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    29. Зачекай, Зимонько
      Сіру-сіру кожушину
      Нині має Листопад.
      Зустрічать холодну Зиму
      Він, здається ще не рад.

      Хризантеми квітнуть білі,
      Жовті також ще цвітуть.
      А як прийдуть Заметілі,
      Як же квітам бідним буть?

      Опадуть пелюстки ніжні,
      Як притисне Морозець.
      Зачекай, Зимонько трішки,
      Не студи їхніх сердець.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    30. Осені останні дні
      Осені останні дні,
      Так незатишно надворі,
      Дощ іде зі снігом мокрим
      І лягає на траві.

      Та протримавсь якусь мить
      Та й розтанув так миттєво
      І струмочком вже дзвенить,
      Ніби в пору березневу.

      Підморозить уночі
      І трава вбереться в іній
      Та на сонці сяє сріблом.
      Осені останні дні...

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    31. Хліборобу - доземний уклін!
      Віншувань найщиріші слова
      Тобі, хлібодаре!
      Хай від радості серце співа
      Твоє і надалі.

      Уже зібрано весь урожай
      Твоїми руками
      І духмяний трима коровай
      Рушник вишиваний.

      Пахне сонцем та потом твоїм
      Хлібина рум"яна.
      То ж доземний тобі наш уклін!
      Ще - вдячність і шана.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    32. Ой, кружляли лебеді над ставом
      Ой, кружляли лебеді над ставом,
      Свою рідну землю покидали,
      У далеку вирушали путь.
      Забіліли в небі їхні крила,
      Що набралися за літо сили.
      Хай вони лебедиків несуть

      Там, де тепло й не замерзла річка,
      Щоби мали затишок та їжу
      Перезимувати ці птахи.
      Навесні повернуться додому
      У місцину близьку та знайому,
      На зелені рідні береги.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    33. Казка Природи
      Ой, заплакала Хмаринка
      Дощиком рясним,
      Сердився на неї й гримав
      Буркотливий Грім.

      Ніжно Сонечко всміхнулось
      І не стало сліз.
      Виріс в Небі понад Лугом
      Веселковий Міст.

      2015 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    34. Я люблю неповторну цю мить
      Пожовтів черешневий садок,
      Додалось й бурштинового листя.
      Осінь робить за кроком свій крок,
      Пустун-вітер порушує тишу.

      Відлетіли давно журавлі
      І лелеки покинули гнізда,
      А у яблуні там на гіллі
      Кілька яблук залишилось тільки.

      Чи дрібнесенький дощик мрячить,
      А чи сонце всміхнеться з-за хмари,
      Я люблю неповторну цю мить,
      Заворожують ті диво-чари.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    35. Двох одразу не любіть
      (пісня)
      Як до мене милий йде -
      Світи місяченьку,
      Якщо ж іншу він знайде -
      То сховайся всенький.

      Як до мене поспіша
      Той, кого кохаю,
      Нехай зірка не згаса,
      А світить до рання.

      Коли ж інша його жде,
      Бо любить поклявся,
      Заховайтесь. зорі десь
      За велику хмару.

      Двох одразу не любіть,
      Хлопці та дівчата,
      Бо серденько заболить
      У обох одразу.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    36. А листок кленовий човником пливе
      Зірваний вітром кленовий листок
      По річці пливе, ніби човник маленький,
      Осінь же пізня, тремтить він, промок,
      А хвиля відносить його так далеко.

      Тримається ж стійко.На нього іще
      Сіла пташина мала відпочити,
      Крихітні крильця стомилися вже,
      Ну, а до берега довго летіти.

      То ж уявля себе наш мандрівник
      Справжнісіньким судном у синьому морі
      І не страшні йому хвилі й шторми,
      Усе бороздить він безмежні простори.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    37. Свідки столітніх подій
      Обабіч дороги липи старезні
      І стовбури мають широкі-широкі,
      Хоча вже дуплаві, всі майже посохли,
      Бо кілька віків тут ростуть вони врешті.

      Тримаються все ж, зеленіють ще зрідка
      І навіть цвітуть та приваблюють бджілок,
      Які прилітають сюди дружно влітку
      Збирати нектар з квіточок малих їхніх.

      Набачились всього ці липи-бабусі
      Та не розкажуть чого натерпілись.
      Життя буревії їх не зігнули,
      Ці свідки столітніх подій стоять й досі.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    38. Чи є така краса на світі?
      А лист кружляє все, кружляє
      Та землю килимом вкрива.
      І від краси рідного краю
      Аж обертом йде голова.

      Чи є така іще на світі?
      Упевнена, що лише тут
      Яскравіше і сонце світить,
      Жоржини краще теж цвітуть.

      Все загадковістю повите,
      У казку кличе золоту.
      Як тебе, краю не любити
      І землю-матінку святу?

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    39. Запроси мене на побачення
      Запроси ти мене на побачення
      В тихий вечір і зоряну ніч,
      Подаруй почуття нерозтрачені,
      Коли стрінемось ми віч-на-віч.

      І букет принеси ще ромашковий,
      Бо ти знаєш - ці квіти люблю.
      Пригорнуся до тебе, мов пташечка
      Й почуватимусь, мов у раю.

      Обніми мене міцно із ніжністю,
      Наче лебідь своїми крильми,
      Мої руки в долоні візьми
      І я стану найщасливішою.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    40. Радує красою осінь
      Срібляста нитка бабинго літа
      У вишиванку осені вплелась,
      На ній жоржини й чорнобривці-квіти
      Й кленовий лист багряний тішить нас.

      Світлого суму відчуваєм нотки
      За літечком, що в вирій подалось.
      Та радує ще нас красою осінь
      І зичить, щоб задумане збулось.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    41. Осінній пейзаж
      А біла хмара, на лебідку схожа
      Крильми махнула в сонцесяйний день.
      Осінь чудова тепла і погожа,
      Душа радіє і співа пісень.

      Опеньочки-близнята заховались
      В траві пожухлій під старим пеньком.
      Той їх знаходить й втіху відчуває,
      Хто є, як кажуть справжнім грибником.

      Дмухнув вітрець і листячко берізки
      Враз закружляло й полетіло вниз.
      Такий пейзаж ми бачимо нерідко
      Та кожен раз захоплюємось ним.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    42. Ронить листочки берізка
      Ронить листочки берізка,
      Неначе жовтії слізки,
      Золотом сяють вони.
      Кружляють повільно-повільно,
      А коли дме вітер сильний
      То падають, падають вниз.

      А як задощить у похмурий,
      То човниками по калюжах
      Курсують вперед і назад.
      Ой, осене ти, королево,
      Байдужим не лишить, напевне
      Нікого краса ця твоя.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    43. А шовковиця зелена
      Всюди листячко жовтаве,
      Бурштинове й золотаве,
      Лиш шовковиця зелена
      Край городу біля клена.

      Та й для неї час настане,
      Коли листя іншим стане,
      Бо пожовкне й потемніє,
      Може трохи й посіріє.

      А як морозець притисне,
      То боїться того листя
      Й на шовковиці зеленій
      Край городу біля клена.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    44. Музика осені
      Зспівала тихо осінь,
      Вітер награвав,
      Танцювали вальс листочки
      Й падали між трав.

      Розвівались жовті стрічки
      Молодих беріз,
      В хороводі біля річки
      Закружляли всі

      Вербиченьки кучеряві,
      Коси - до води.
      Дивна музика звучала,
      Кликала сюди.

      2016 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    45. Покрова сипле золотом
      Золотом, золотом, золотом
      Сипле Покрова з дерев
      Й у танці кружляє так молодо,
      Красою за душу бере.

      Літечко, бабине літечко
      Тонесеньку пряжу снує
      І крізь сріблястеє ситечко
      Сіє тепло ще своє.

      У кожному серці лишатиме
      Діва Марія свій слід,
      Покровом святим огортатиме,
      Сховає від горя та бід.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    46. Одинокий журавель
      Одинокий журавель
      Залишився в лузі,
      Відлетіли вже усі
      В вирій його друзі.
      Чи поранена нога,
      Чи крило підбите,
      Що не зміг він аж ніяк
      З усіма летіти.

      Цього ж бо ніхто не зна.
      Одинак-журавлик
      Біля річки походжа
      Та їжу шукає.
      Прихисток нехай знайде
      Журавель-пташина
      І в теплі переживе
      Студеную зиму.
      Навесні піде на луг
      До тієї ж річки,
      Може буде вірний друг
      Котрійсь журавлисі.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    47. Під Покровом Богородиці
      Торкнулася дерев жовтнева позолота,
      Свята Покрова всіх людей вітає.
      Відкриті в осінь вже давно ворота,
      На сонці павутиння сріблом грає.

      Багряний лист під ноги тихо рониться,
      Бринить у серці літа ностальгія.
      Ти захисти від зла, святая Богородице,
      Бо під Твоїм Покровом затишно й спокійно.

      2011 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    48. Осінні візерунки
      Зів"яли кучері в берізок,
      Зробились жовті із зелених,
      Намистечко у кілька низок
      Калина береже для мене.

      Осінь-художниця з мольбертом
      До лісу стежкою крокує,
      Дарує золоті мережки
      Широким нивам.І малює

      Скрізь візеруночки казкові,
      Що й на словах не передати.
      Вінок з захоплення й любові
      Я хочу їй подарувати.

      2015 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    49. Ой, літа-лелеки
      ( пісня)

      Ой, літа-лелеки,
      Роки-журавлі,
      Долаєте легко
      Шляхи чималі.
      Відстані великі
      Швидко ви пройшли,
      Осінь зовсім близько
      У моїм житті.

      Бабиного літа
      Легку і тонку
      Сріблястую стрічку
      Вплела у косу.
      Мережила землю
      Дощиком дрібним,
      Сяяла зорею
      Ясно з вишини.

      Раділо серденько,
      Тішилась душа.
      А літа-лелеки
      Все кудись спішать.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    50. Осене рудоволосая
      Ой, осене, осене
      Ти рудоволосая,
      Вкотре вже примчалася,
      З жовтнем повінчалася.

      Провела лелеченьків
      В дорогу далекую
      І "кру" журавлинеє
      В небо синє зринуло.

      Як бігла долиною,
      Зустрілась з калиною
      Та вогонь роздмухала,
      Пісню вітру слухала

      І казки цікавії
      Дуба на галявині.
      Любим тебе, осене
      Ти рудоволосая.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    51. Намалюй мені...
      Намалюй мені весну квітучу,
      Гомінливії чисті струмки.
      Збережу цей малюнок онукам
      Й розкажу як любив мене ти.

      Зобрази ще і літо спекотне
      Із трояндами білими вряд.
      Порадію малюнку сьогодні,
      Щоби довго його пам"ятать.

      Намалюй мені пору осінню,
      Що багрянцем дерева вкрива
      Та калиновий кущ при долині,
      Який душу вогнем зігріва.

      І прошу, напиши ще картину,
      Де в заметах дороги усі.
      У серця лиш не впустимо зиму,
      Нехай будуть завжди молоді.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    52. Мудрим наставникам - вчителям
      Вчителі, вчителі, вчителі,
      Замінили ви маму і тата,
      Коли ми першачки-школярі
      Прийшли в школу знання здобувати.

      Ви терплячими дуже були,
      На "чому" наші відповідали
      І пояснювали як могли
      Усе те, щоб ми світ пізнавали.

      Переходили з класу у клас
      Та дорослішали із роками.
      Пам"ятаємо й нині ми вас,
      Хоч багато хто уже не з нами.

      Все, що сіяли ви проросло
      В наших душах добром та любов"ю.
      Не забути нам те, що було
      Й вас, наставники мудрі шановні.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    53. Срібне мереживо виткала осінь
      Срібне мереживо виткала осінь,
      Бабиним літечком зветься воно.
      Знаходжу й у себе його на волоссі,
      А було ж русявим не так вже й давно.

      І бурштином обсипає черешню,
      Багрянцем вкрикає глодові кущі.
      Багата вона і незміряно щедра
      Захоплення й втіху дарує душі.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    54. Осені життєвої стежки
      Надворі та в житті нашому осінь,
      Її стежками ми йдемо удвох.
      То ж щиросердно ми одного просим,
      Щоб трішки ще здоров"я дав нам Бог.

      Щоби могли ми вранці прокидатись
      І бачити осінніх днів красу
      Та насолоджуватись нею до останку,
      Жити й творити - в цьому наша суть.

      А ще любити, вірити, кохати,
      Ці почуття у душах берегти.
      Наші роки - найбільшеє багатство,
      Я є у тебе, а у мене ти.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    55. Їжачок
      У великих будяках під широким листом
      Їжачок малий сховавсь, все пихтить і свище.
      Кілька кроків лиш ступив - примостився зручно,
      Небезпеку він почув,у клубок згорнувся.
      Не зачепить вже ніхто їжачка під листям,
      А ні злющий сірий вовк, а ні лиска хитра.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    56. Як тебе не любити
      Як тебе не любити, мій краю Подільський,
      Ти, мов батько для мене із дитячих літ.
      А твої краєвиди: поля, бистрі ріки,
      Береги та долини, у них увесь світ.

      І куточечок твій, та частинка твоя,
      Де родилась і виросла - серденьку милі.
      Рідна матінко-земле найкраща моя,
      Ти творити і жити даєш мені сили.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    57. Про батька-партизана
      День партизанської слави сьогодні,
      А батько мій підлітком був партизан,
      Пройшов всю війну і живим повернувся,
      Не було на щастя і серйозних ран.

      Він не любив про війну кінофільмів,
      Казав, що не так усе в них, як було,
      Розповідав про своїх побратимів
      І мало про себе.Таке то воно.

      За нього розказують усе медалі
      Та ордени, які він заслужив.
      Хоча давно вже нема з нами тата,
      Та ми пам"ятаєм про нього завжди.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    58. Очі
      Очі карі й волошкові,
      Сірі та зелені й чорні,
      Іскорок яскравих повні,
      Усі світяться любов"ю.

      Вміють також підморгнути
      І лукаво й загадково
      Та коханням спалахнути
      В серденьку чиємусь знову.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    59. Колискова
      Спи, дитиночко кохана, засинай,
      Поринай в казкові дивні сни,
      Мирні зорі нехай сяють з висоти.
      Я люблю тебе, синочку, ти це знай.

      Рада бачити я усмішку твою,
      Як приємне бачиш щось у сні.
      То ж щасливими хай будуть усі дні,
      Посила благословіння Бог.

      Виростай і набирайся сил, мужній,
      Тішаться за тебе всі близькі.
      Хай не буде зла у доленьці твоїй.
      Лише світла-світла радість на віки.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    60. Осені сини
      В накидці бурштиновій
      Ступає тихо жовтень
      Й багрянець розсипа.
      Це осені синочок,
      Вона ж не має дочок,
      Лише синів Бог дав.

      Та кожного з них любить
      І пестить, і голубить,
      Сонечком зігріва.
      Дощиком поливає,
      До себе пригортає,
      Дарує їм дива.

      Вони ж свою матусю
      Обожнюють теж дуже,
      Співають їй пісні.
      Та музика чарівна
      В небо летить осіннє
      Й звучить в моїй душі.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    61. Пісня осені
      Метеликом барвистим
      Десь полетіло літо,
      Верес блакитним цвітом
      Підморгує між листям.

      Ромашок пелюстками,
      Немов крилом біленьким
      Махнуло на прощання
      Нам літечко тепленьке.

      Відчули прохолоду
      Вранці й пору вечірню.
      Це вже красуня-осінь
      Свою спіає пісню.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    62. Зерно добра посіять не забудь
      Ти плакати душі не дозволяй,
      Нехай вона радіє та співає,
      Наповнена хай буде через край
      Теплом, любов"ю й весняним розмаєм.

      Якщо дошкульне слово скаже хтось,
      Промов:"Прости його Всевишній"
      І втіху принесе тобі Господь
      За те, що ти комусь прощати всмієш.

      Коли образа душу обпече,
      То помолись. одразу легше стане
      І та образа швидко утече
      Й не з"явиться в твоєму серці рана.

      Навчись прощати і мудрішим будь
      За тих, хто зло в своїй душі тримає.
      Зерно добра посіять не забудь
      Й заколоситься воно щедрим урожаєм.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    63. Осене життєва, в серце не спіши
      А ключ журавлиний
      Так високо зринув
      Та двері у осінь відкрив.
      І хмари кудлаті
      Дощами заплачуть,
      Увесь небосхил посірів.

      Але днів погожих
      Усім наворожить
      Красунечка-осінь іще.
      Пройдемо стежками,
      Що мов килимами
      Устелені листям.І щем

      Крадеться тихенько
      Удушу й серденько -
      Життєвого літечка жаль,
      Що теж десь полине
      З ключем журавлиним,
      Залишить і сум, і печаль.

      Не треба печалі,
      Відійде хай далі,
      А сум тільки світлий в душі -
      Про молодість спомин.
      Життєвая осінь
      У серце нехай не спішить.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    64. Бігла осінь в поле
      Піднявши подоли,
      Щоб не заросити,
      Бігла осінь в поле,
      Де стояли скирди.

      А стерня висока
      Їжаком колючим
      Згорнулась в клубочок,
      На неї не ступиш,

      Щоб не поколоти
      Ніжок своїх босих,
      Біль вгамують трохи
      Срібні перли-роси.

      Та вже не зважала
      На колючі стерні
      І що мокра стала
      Байдуже для неї.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    65. Хмара темная осіння
      Велика хмара темная осіння
      Широким решетом дрібненький дощик сіє.
      Та вже така швидка вона й проворна,
      Що сонечко закрила боком чорним,
      А навкруг неї теж все стало сірим.
      Та прилетів зненацька сильний вітер
      Та хмару ту сердитую і темну
      Він легко відігнав кудись далеко.
      Зникла також і дощова завіса,
      Сонячна усмішка з"явилася привітна.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    66. Південного Бугу дзвінка течія
      Де Південного Бугу холодна вода
      Струменить й струменить і тече вдалечінь,
      Не спинити її, як і мої літа,
      Поспішати кудись не набридло ще їй.

      Там круті береги затиснули ріку
      І вона, наче змійка звивається тут,
      Десь пологі такі, що на жовтім піску
      Хвиля щось намалює на згадку, мабуть.

      Там вузька, мов струмок, перестрибнеш умить,
      Є й широка, що морем здається комусь.
      Уже стільки століть все біжить та біжить
      І співа свою пісню одічну дзвінку.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    67. Радіє світу жовтий сонях
      Всміхається великий сонях
      Ще своїм цвітом запізнілим,
      Голівку поверта за сонцем,
      Хоча уже минуло літо.

      Промінчики він ловить теплі,
      Купає в них пелюстки жовті,
      Коли ж дощем заплаче небо,
      То не боїться, що намокне.

      Стріпне краплиночки прозорі
      З пелюсток, наче з парасолі.
      Хоча один зостався в полі,
      Радіє світу жовтий сонях.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    68. Пливла мелодія казкова
      А коник-стрибунець стрибав
      Поміж високих зелен-трав,
      У руках скрипочку тримав
      І так натхненно на ній грав.

      Пливла мелодія казкова,
      Її всі слухати готові
      Уденний час і час ранковий.
      А крильця різнокольорові

      Метеликів у такт махали
      Та у таночку закружляли
      І дякували стрибунцю
      За дивну музику оцю.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    69. Симфонія осені
      А бабине літечко
      Несло в руках скрипочку
      Із срібними струнами
      Осені в даруночок.

      Щоби диво-звуками
      Чарувала музика,
      Дощова та сонячна
      Осені симфонія.

      2016 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    70. З ластівками літо відлітає
      Літечко із ластівками
      Відліта у вирій
      І ромашки вони взяли
      На крихітні крила.

      У журавликів сильніші -
      Понесли далеко
      Літа килими барвисті
      Так, як і лелеки.

      Чорнобривці та жоржини
      Й хризантеми білі
      Ще на грядці залшили,
      Щоби в душі цвіли.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    71. Передосіннє
      А серпень вже перегорта
      Календаря деньки останні,
      То ж скоро осінь золота
      На нашому порозі стане.

      Удень ще в сонячну ясну
      У теплу купіль ми пірнаєм,
      В холодну ввечері росу
      Пожухлі трави поринають.

      А ранки прохолодні теж
      Зимною усмішкою сяють
      І літо бабине пряде
      Срібну вуаль, чи то серпанок.

      Вода у річечці рябить
      І хвиля щось собі співає
      Та жовте листячко верби,
      Немов би човники гойдає.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    72. Ревнує - то не довіряє
      Кажуть, коли ревнує, значить любить,
      Та я не згодна аж ніяк із цим.
      Бо як ревнує, то не довіряє,
      Давно я висновок зробила отакий.

      Не довіряти, то навіщо жити
      Під одним дахом.Душі ж то чужі.
      Хтось скаже: що робити, є вже діти.
      Та цим їх травмувати не спішіть.

      Діти все бачать й всмоктують, мов губка
      Те, як поводяться при них їхні батьки.
      Як одне одному не вірити й не слухать,
      Це дітям передасться крізь роки.

      А як кохаєте й живете душа в душу,
      То й діти згодом житимуть отак,
      Ніхто й ніщо тоді вже їх не змусить
      Найближчим людям та й не довірять.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    73. Літо відпахло-відсолодило
      Яблуками й медами відпахло-відсолодило
      Літечко тепле барвисте
      Та з ластівками у вирій уже відлетіло,
      Лише вітерець у дудочку свище.

      Грає журливої, ніби сумує за літом,
      То враз веселої вшкварить
      І закружля у танку жовтогарячим листом
      Й на землю легесенько сяде.

      Відсолодило-відпахло яблуками й медами
      І понесли його буйнії коні.
      Та у душі залишилося літо із нами,
      Хоча за крок вже осінь золотокоса.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    74. Серпня музика прощальна
      Серпень жовтим капелюхом
      На прощання помахав.
      Музику його послухай,
      Яку він тобі писав.

      В ній і шурхіт крил лелечих,
      Шелестіння листя й трав,
      Які вітерець підвечір
      У таночку закружляв.

      Навіть чути запах яблук,
      Груш солодких аромат,
      Що доноситься із саду
      І звучить мінорний лад.

      Не смутний і не журливий,
      Просто ностальгії сум -
      Літечко у вирій лине,
      Дні осінні настають.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    75. Мудрість народна - скарб неоціненний
      Кажуть здавна в народі:
      Як розчесані хмари -
      Зіпсується погода,
      Піде дощ незабаром.

      А коли кучеряві
      Оті білі хмаринки,
      То дощу не чекати
      Іще мабуть із тиждень.

      Помічали те люди
      І вивчали віками,
      Наш народ дуже мудрий
      І багато що знає.

      Ота мудрість народна -
      Скарб наш неоціненний,
      Пам"ятає хай молодь -
      Берегти його треба.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    76. Сховалося літо...
      Сховалося літо за кущ калиновий,
      Який червоніє намистом ягід
      І зустрічати вже осінь готовий,
      Що річку малу переходить убрід.

      Ще сонечком вдень воно виглядає,
      На затишок тратить всі сили свої
      Та ластівкам так привітно моргає,
      Збираються ті уже в теплі краї.

      Ой, літечко-літо, ти швидко минуло,
      Не кожен тобою натішитись встиг,
      Цілунки твої на щоці ми відчули.
      Вертайся скоріше з далеких доріг.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    77. Літечка диво-вишиванки
      ( пісня)
      Вузесенька стежечка
      Бігла між хлібів,
      Блакитна мережечка
      Гойдалась з боків.
      Це волошка-квітонька -
      Погляд оченят,
      В хлібах перепілонька
      Сховала пташат.

      Ромашок білесеньких
      Бантики малі
      У пшеничні вплелися
      Тугі колоски.
      Чуємо мелодію
      Казкову таку,
      Грають її дзвоники
      Кольору бузку.

      Вогнями спалахують
      Маки у житах
      І сльозою скапує
      Із трави роса.
      Диво-вишиванками
      Літо прикраша.
      Серденьку так радісно,
      Тішиться душа.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    78. Осені стрімка хода
      А відчувається вже осені хода
      Така багряна й різнокольорова.
      Рябить в ставочку хвилями вода
      Й корабликами листячко вербове.

      З"явилися вже стрічки золоті
      В зелених косах білої берізки
      І трави всі зробилися руді,
      Які гойдає шалапут-вітрисько.

      Схилилася вербичка молода
      Он до води на березі так низько.
      Красуня-осінь уже зовсім близько,
      То ж відчувається її стрімка хода.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    79. Пори року все таки чарують
      Ніхто нічим мене вже не здивує,
      Усього довелось в житті пізнать,
      Та пори року все ж таки чарують,
      В обійми свої кличуть раз у раз.

      Пробудження весняне див природи:
      Струмка дзюрчання і пташок пісні -
      Для мене неймовірна насолода
      І хочеться співать також мені.

      Та літня злива, навіть блискавиця,
      А після неї - веселковий міст.
      По ньому так захочеться пройтися,
      Втраві високій стати на весь зріст.

      Осіннім милуватися багрянцем,
      Який горить на сонці, мов бурштин
      І смак відчути калинових ягід
      Та проводжати журавлиний клин.

      Зустріти так привітно день зимовий,
      В танку сніжинок закружляти теж,
      Зігріти своє серденько любов"ю
      Й чекати весну, бо вона прийде.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    80. Запам"ятай мене такою...
      Люби мене такою, як я є,
      Людей же не буває ідеальних,
      То ж іноді і скрашують реальність,
      Люби мене такою, як я є.

      Кохай мене такою, як я є
      З недоліками та із помилками,
      Що було, те залишиться між нами,
      Кохай мене такою, як я є.

      Запам"ятай мене такою, як я є -
      Проста, земна, із радощами й болем,
      Засіяне добром життєве поле,
      Запам"ятай мене такою, як я є.

      Згадуй мене такою, як я є -
      Залюблену у Слово й пісню щиру,
      З бажанням Україні щастя й миру,
      Згадуй мене такою, як я є.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    81. У морі матінки-природи
      У морі матінки-Природи кольоровому
      Кораблики назустріч один одному
      Тихесенько поволі наближались,
      На хвилях помаранчевих гойдались.

      В одному з них спекотливий був Серпень,
      Збирався відпливати він далеко.
      А в другому у ранзі капітана
      Брат-Вересень багряний за штурвалом.

      Зустрілися, обнялися привітно,
      Їхню розмову чув лиш теплий Вітер.
      І Серпень зник десь там за небокраєм,
      Узявся Вересень за господарювання.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    82. Стожари кохання
      А угорі там вдалині
      Горять Стожари, як вогні
      Яскраві, світлі. осяйні
      Стежку освітлюють мені

      І на подвір"ї, і в саду,
      Як на побачення іду,
      На радість, а чи на біду
      Я матіолою цвіту.

      Ватра у серці теж горить,
      Вона не гасне ні на мить,
      Бо там кохання пломенить,
      З тобою вдвох щасливі ми.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    83. Кожен коваль свого щастя
      Кожна людина коваль свого щастя -
      Так кажуть в народі.Погоджуюсь з цим.
      Якщо досягти чогось комусь вдасться -
      Це ним заплановано, більше ніким.

      А коли хтось руки чомусь опускає,
      Не прагне іти все вперед і вперед,
      То щастя і справді він так й не зазнає,
      Полин загірчить у душі, а не мед.

      Якщо ж ти труднощі вперто долаєш,
      Хвороби й невдачі і волю в кулак,
      Тоді і великого щастя зазнаєш,
      Ніхто на заваді не стане ніяк.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    84. Назустріч осені
      Назустріч осені вже покотилось сонечко
      І день поменшав, стала більша ніч,
      Яка вже трішки-трішки віє холодом,
      Згасло тепло купальських диво-свіч.

      Вода ще тепла вдень в ставку та річечці,
      Увечері ж б"є хвиля "дрижаки".
      Скоро покине нас яскраве літечко,
      Багряні осінь принесе вінки.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    85. Ой, літайте голуби
      Ой, літайте, голуби,
      Мир несіть і щастя,
      Жайвір в небі голубім
      Хай дзвенить піснями.

      Щоб не куль ми чули свист,
      Не гуркіт гармати,
      А як соловей-артист
      Уміє співати.

      Щоб не мін ми урожай,
      А хліба збирали,
      Мирним буде хай наш край,
      Війни всі щезали.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    86. І минулого торкнусь...
      Ой, літа мої літа -
      Сиві коники,
      Зникла юність золота
      Десь за обрієм.

      В сіру куряву доріг
      Пішла молодість,
      Зрілість стала на поріг,
      Мудрість з досвідом.

      Ними щедро поділюсь
      Я із юними
      І минулого торкнусь
      Серця струнами.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    87. Літні мотиви
      До фінішу вже липень наближається,
      За час пробігу він чимало встиг:
      Овес у вуса довгі усміхається,
      А із пшениці вже спекли пиріг.

      Вишень та черешень повнющі кошики
      Дбайливим господиням залишив
      І вже сідлає буйних своїх коників
      Та мчить кудись, серпень іде сюди.

      В нього теж непочатий край роботи:
      Рум"янить щічки яблукам в саду,
      Посипати ще й груші усі злотом
      Та покосить отаву молоду.

      Айстрам, немов зіркам всміхнутись зраночку,
      Медами усіх щедро пригощать,
      Що золотяться у великім збаночку
      Й гостинно сестру-осінь зустрічать.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    88. Ти один у мене
      Залишився ти у мене
      Найрідніший на землі,
      Бо нема вже мами й неня,
      Нема близької рідні.

      Були дядечко і тітка,
      Наче ріднії батьки
      Але й тих Господь покликать
      В райський сад вже поспішив.

      Ти один для мене нині
      Друг, коханий, рідний брат.
      Дивлюсь в очі твої сині,
      Стільки бачу там тепла

      Та любові і надії
      Ще безмежний океан.
      Доля щастям хай засіє
      Із тобою, любий нас.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    89. Підкрався вечір...
      Підкрався вечір тихо під вікно
      І місяцем моргнув грайливо близько,
      Розкинув своє синє полотно
      Та почепив там зоряне намисто.

      І вишиваною фіранкою воно
      Гойднулось в вікнах білої хатини,
      Закутало усіх казковим сном,
      Аж поки ранок в шибку не заблима.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    90. Уроки життя
      Іду життєвим полем день у день,
      Воно широке, що й не видно краю.
      Угору вибираюся лишень
      І тут же вниз із розмаху спускаюсь.

      Вітер не тільки в спину, в очі теж,
      Шарпає так, що витискає сльози.
      Але цей шлях інакше не пройдеш
      У спеку. дощ, тумани і морози.

      Життя долати труднощі нас вчить,
      Хоча опанувати ці уроки
      Не кожному під силу.Час летить
      І не вертає, як німий всім докір.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    91. Зовуть недарма золотим
      А сонце пензлем золотим
      Малює все в такий же колір:
      Пшеничні й житні колоски,
      Дині та стиглі помідори.

      І яблук круглії боки,
      Солодких груш та винограду.
      Усе здається золотим
      У полі, в лузі й біля саду.

      Багата кольором таким
      В цю пору майже кожна квітка.
      Зовуть недарма золотим
      Щедре барвисте тепле літо.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    92. Люблю ромашки
      "Вдавилась зозуленька колосом стиглим" -
      Так мовлять, коли перестала кувать.
      А на поля хлібороби вже вийшли,
      Щоби урожай такий щедрий збирать.

      Підрізані падають маки червоні,
      Немов би сердечка лежать на землі.
      Волошки блакитні візьму на долоню,
      Уже відцвітають ці квіти малі.

      І лише ромашки так довго квітують
      Та приморозків не бояться також.
      За стійкість та витривалість люблю їх,
      З них приклад беру - труднощі побороть.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    93. Не думати тільки за себе
      Для кожного завжди важливо,
      Щоби поважали й любили
      І бажано, щоб розуміли,
      Додасть це наснаги і сили.

      Але щоби це усе мати,
      Увагу слід теж приділяти
      Хто поруч.І поспівчувати,
      Підтримати, пораду дати.

      Допомогти, коли треба,
      Не думати лише за себе,
      Сприймати чийсь біль, наче власний,
      Тоді Бог пошле тобі щастя.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    94. Схилився день...
      Схилився день легенько на ціпок
      Та позіхнув й пішов тихенько спати,
      А вечір-парубок гайнув аж до зірок
      І нумо з ними знову жартувати.

      Тут нічка-мати стала на поріг,
      Сипнула роси на зелені трави,
      Що холодом торкнулись босих ніг,
      А мали б бути теплі і ласкаві.

      І колихала нічка всіх-усіх,
      Лагідним співом сни кликала дивні,
      Щоб до світанку ми дивились їх,
      А вранці прокидалися щасливі.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    95. У траві зеленій
      У траві зеленій
      Високій-високій
      Хтось сховавсь.Напевне
      Від лихого ока.

      Бо іще літає
      Розбійник-шуліка
      І все виглядає
      Здобич свою стиха.

      Крилами махає,
      Гонить ними вітер,
      Але він не знає
      Де вона поділась.

      Малі каченятка,
      Курчаток клубочки
      Трава заховала,
      А ще - мама-квочка.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    96. Ти схід сонця не проспи
      А ти схід сонця вранці не проспи,
      Таке видовище не упусти, мій друже
      І поцілунком промінь золотий
      Тебе зігріє, це приємно дуже.

      Як викотиться стиглим гарбузом
      На той баштан блакитний і безлонний
      Яскраве сонце, то й забудеш сон,
      Бо полонить краса ця і бентежить.

      То ж величавістю його милуйся ти,
      Захопленню такому меж немає.
      Прошу, схід сонця вранці не проспи,
      Бо лише тут красу таку пізнаєш.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    97. Хай не буде війн братовбивчих
      Ой, літала чаєчка понад морем,
      Співчувала матері в її горі,
      Бо єдиний син її та й загинув,
      Рідну землю боронив й Батьківщину.

      Квилить чайка-чаєчка й плаче мати,
      Де чий голос важко вже розібрати.
      Хай не буде бідьш війн братовбивчих
      І сини ріднесенькі в них не гинуть.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    98. Як символ достатку
      Листки календаря перегортаю,
      Вже половини літечка нема,
      Над полем жайвір весело співає
      І кличе зліборобів на жнива.

      Зерно добірне у тугім колоссі,
      Жита достигли вже та пшениці,
      Позолотило їх яскраве сонце,
      Пославши свої теплі промінці.

      В безмежнім хлібнім морі випливають
      Рядами степовії кораблі
      Та щедрий-щедрий урожай збирають,
      Що згодом короваєм на столі

      На вишиванім рушнику крилатім
      В калиново-барвінковім вінку
      Вже красуватиметься та й у кожній хаті -
      Символ достатку на довгім віку.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    99. Ой, берізонько-берізко
      Ой, берізонько-берізко,
      Чом ти нахиляєш низько
      Кучеряві коси-віти?
      Ти скажи мені одразу,
      Може хто тебе образив,
      А чи дощ, чи сильний вітер?

      -Віти до землі схиляю,
      Бо люблю її як маму,
      Що життя мені дала.
      Дощу й вітру не боюся,
      За життя своє борюся,
      Хоч тоненька я й мала.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    100. Літечком насолоджуймось
      Святі Петро й Павло прийшли у гості,
      Поклали край дороги батоги,
      Пустили пастись буйних своїх коней
      Та й на широкі зелені луги.

      А китиці на батогах блакитні
      Вдивляються у небо раз у раз.
      У розпалі чудове тепле літо,
      Насолодитись ним прийшла пора.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    101. Флокси, як віночки
      А високі флокси стали всі стіною,
      Лише червоніють квіточки вгорі,
      Ніби розмовляють вони із тобою
      Про те, як чудово нині надворі:

      Зеленіють трави, достигають вишні,
      П"янить і дурманить липи диво-цвіт.
      Флокси як віночки чи букети пишні
      Так милують влітку вже багато літ.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    102. Ти така одна
      Моя ненько-Україно,
      Душа в тебе солов"їна
      І для мене ти єдина
      Та найкраща на землі.
      Де б не була я - прилину
      До своєї Батьківщини,
      Яка жде доньку і сина,
      Всіх кровиночок своїх.

      Низько я тобі вклонюся,
      Щирим серцем пригорнуся,
      Рідная моя матусе,
      Українська сторона.
      Мудрості у тебе вчуся,
      Спрагло із джерел нап"юся,
      На красу не надивлюся,
      В мене ти така одна.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    103. Щоб згадали добрим словом
      Життя біжить, мов річка швидкоплинна
      І день за днем з собою забира.
      То ж необхідно намагатись встигнуть
      Зробить немало.Бо прийде пора,

      Коли покинем світ цей і полинем
      Хто в райський сад, а кому туди зась.
      Та щоб могли згадати неодмінно
      Нащадки добрим словом завжди нас.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    104. Так духмяно пахне липа
      У торбину барвисту велику
      Сипле літечко липовий цвіт.
      Аромат неповторний той вітер
      Так далеко несе всюди й скрізь.

      Ти вдихаєш його, наче ліки,
      Паморочиться аж голова.
      Так духмяно тепер пахне липа
      І від радості серце співа.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    105. У Купальську ніч кохання
      У вишиваних сорочках
      Хтось кружля біля ставочка
      В хороводі у танку.
      По воді пливуть віночки,
      Теплі хвилечки хлюпочуть
      Та ще й пісеньку дзвінку

      Хтось співає так чудово,
      Ватра запалала знову -
      Сліпне темрява нічна.
      І горить вогонь до рання
      У Купальську ніч кохання,
      Яка доленьки єдна.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    106. Літечко в зеніті
      Співать вже перестали солов"ї,
      Лише зозулине ку-ку ще чути.
      І то недовго залишилось їй
      Літа всім рахувати в свята й будні.

      Бо до зеніту літо наближа
      Свій хід, Петрові батоги розквітли
      І достигають пшениці й жита
      Та радують усіх зерном дорідним.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    107. У полоні літа
      "Любить - не любить, любить - не любить" -
      Знову ромашка ворожить.
      Сонце всміхається й ніжно голубить
      Добірне пшеничне колосся.

      Сині волошки і маки червоні,
      Немов польові вишиванки.
      Міцно тримає в чарівнім полоні
      Літо від ранку й до ранку.

      2015 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    108. Підпадьомкала перепілочка
      Підпадьомкала перепілочка,
      Хвилювалася та й за діточок,
      Хоч сховала їх вона в житечку
      Й у травах густих теплим літечком.

      Але все ж вона та й тривожиться,
      Не знайшли б бува її схованку.
      Як на місці всі пташеняточка -
      Перепілоньці буде радісно.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    109. А дощ барабанить...
      А дощ барабанить по підвіконню,
      Рясненький пустився - стіною стоїть.
      І сердиться грім невідомо на кого
      Та блискавиця із сотнями стріл.

      Взялася пускати наліво й направо,
      Потраплять куди, то не знає й вона
      Ті стріли вогненні яскраві-яскраві,
      Далеко лиш котиться грому луна.

      А дощ барабанить сильніше й сильніше,
      Відскакують краплі м"ячами з вікна
      І кутають землю в мереживо срібне,
      Щоб дихала на повні груди вона.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    110. Закохані лебеді
      Понад ставом, понад вербами
      Пролітала пара лебедів,
      Як в люстерко в плесо чистеє
      Вони двоє задивилися
      Та й на своє відображення,
      Він-Вона у ньому красені.

      Одне одним милувалися,
      Крилечками обнімалися,
      У вірності присягалися
      Та в любові зізнавалися
      Закохані тії лебеді
      На ставочку та й під вербами.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    111. Полуниць червоні щічки
      А полуниць червоні щічки
      Полум"яніють між листків.
      І для Романка й для Марічки
      Й для Олечки цей плід доспів.

      Всі дітки люблять полуницю
      З сметаною та цукром й без.
      То ж нею запастись годиться,
      Щоб взимку смакувати теж.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    112. Чи вмивався ти, Васильку?
      -Чи вмивався ти, Васильку? -
      Запитала мати сина.
      -Так, я вмився у калюжі,
      Ненароком послизнувся,
      Не втримався на ногах
      Й посередині упав.
      -Ти ще ж більше забруднився,
      Рушника візьми та вмийся.
      -А навіщо? - каже Вася,
      Буду ж я іще гуляти,
      До калюжі підійду,
      Може знову упаду?

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    113. Хто для чого живе?
      Хтось їсть для того, щоби йому жити,
      У іншого ж виходить навпаки -
      Живе для того, щоб живіт набити
      Та мріє лиш про харч, та ще й який.

      Один в житті свому скрізь встигає:
      І на роботі, в спорті і в сім"ї.
      А на дивані інший засинає
      Так міцно після того, як наївсь.

      Колись про когось скажуть добре слово,
      Був працьовитим, то ж і залишив
      По собі сад і дім просторий новий,
      Бо у труді усе життя прожив.

      Про іншого ж ніхто і не згадає,
      А якщо так, то ледарем назве,
      Літа свої протринькав же він марно,
      Не до вподоби всім життя таке.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    114. Ти, наче лебідь
      Ми були просто друзями з тобою,
      Допомагали один одному завжди,
      Незчулися, як закохалися обоє
      І захотіли вже разом іти.

      Наші серця від радості співають,
      Доленьку поєднали ми свою,
      Твоє плече підтримки відчуваю
      І дуже-дуже я тебе люблю.

      Ти, наче лебідь, а лебідка я,
      Що прагне під крило твоє сховатись.
      Зірка кохання із небес сія,
      Пізнали у житті ми справжнє щастя.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    115. Хвилюється море
      А чаєчки крила
      Над морем бурхливим
      Гойдались, як білі хмарки.
      І пінились хвилі,
      Високії хвилі
      Сердиті-сердиті такі.

      Ніяк не вщухає
      Вітрисько - гуляє,
      Все котить їх, котить кудись.
      Хвилюється море,
      Розбурхане море
      То вгору здійметься, то вниз.

      А чайка кигиче,
      Когось ніби кличе,
      Спинив щоби гнів той морський.
      Й навкруг тихо-тихо,
      Забулося лихо,
      Як мовлять, щоб був повний штиль.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    116. А життя, як полечко
      ( пісня)

      Ой, життя, життя, ти, як полечко,
      Пшениці шумлять й бур"яни.
      Та куємо свою ми доленьку,
      Та куємо свою ми доленьку
      З юних літ аж до сивини.

      І прожили ми й пережили ми
      Та зазнали добра і зла.
      Залишатися завжди слід Людьми,
      Залишатися завжди слід Людьми,
      Яка б доля в нас не була.

      А лелеками, а лелеками
      Відлітають кудись літа.
      Та за днями тими далекими,
      Та за днями тими далекими
      Душу сум чомусь огорта.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    117. Вітре, дістань свою скрипку
      Вітре, вітре, ти про що співаєш
      І про що з дубами розмовляєш
      Та стрункій берізці що шепочеш,
      Чи зізнатись у коханні хочеш?

      Що калині ти казав тихенько,
      Чи приревнував до соловейка,
      Що співав калиноньці ще зранку
      І виконував її він забаганку?

      Нащо ти вербичці розплів косу
      Та водив її росою босу?
      Потім полетів, її покинув,
      Плаче вона бідна, сльози лиє.

      І сережки ти зірвав із вільхи,
      А таку від них та мала втіху.
      Вітре, вітре, не роби ти збитків,
      А дістань же свою срібну скрипку,

      Хай полине музика чудова
      Та усім хай серце заспокоїть:
      Вільсі і калині та вербичці,
      Твоя скрипка й справді чарівниця.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    118. Кучеряві хмари, як овець отари
      А в небі синім кучеряві хмари
      Недбало так і вільно розбрелись,
      Наче овець великії отари
      Ходять собі то вгору, а то вниз.

      А вітер, як пастух на полонині
      За ними стежить, докупи зганя,
      Щоб не пропали, щоб не загубились.
      І так вже літ багато та щодня.

      А хмари, як і вівці - неслухняні,
      Коритися не хочуть батогу.
      Як лагідно із ними - на все ладні,
      То ж ти, пастуше добрим з ними будь.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    119. Можна про кохання помовчати
      Можна про кохання помовчати,
      Але промовчати - аж ніяк.
      А чи серденько буде відчувати
      Те, що ти думав, та усе ж мовчав.

      Погляну у твої блакитні очі
      І зрозумію все без зайвих слів
      Усе, що ти мені сказати хочеш,
      Чи любиш мене, а чи, може ні.

      Чи іще буде соловей співати
      Для нас обох, а чи вже відспівав.
      Можна про кохання помовчати,
      Але промовчати - аж ніяк.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    120. Горда Айстра
      Закохався Чорнобривець
      У Айстру червону
      Та зізнався несміливо
      У своїй любові.

      Але вона запишалась,
      Зіркового ж роду,
      Чорнобривцю відказала,
      Що не до вподоби.

      А його образа душить:
      -Бач яка принцеса.
      Запропонував він дружбу
      Білій Хризпнтемі.

      Та погодилась відразу
      Дружить з Чорнобривцем.
      Прилетіло до них Щастя,
      Поселилось в Серці.

      Айстра гордо й одиноко
      Цвіла-квітувала
      І до себе більш нікого
      Так і не пускала.

      Час минав - пелюстки в"яли,
      Засихала квітка,
      Непотрібна згодом стала,
      Хоч вона і зірка.

      2016 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    121. Вертався козак із походу
      ( пісня)

      Ой, широким степом
      Коник проскакав,
      А на ньому вершник
      Кудись поспішав.

      І він чималенький
      Та й шлях подолав,
      Це ж бо козаченько
      З походу вертавсь

      До рідної хати,
      Краю, де родивсь,
      Який захищав він
      Та й від ворогів.

      Тут чекає ненька,
      Батько та рідня
      І ще молоденька
      Та й дівчинонька.

      Його як героя
      Срічають усі,
      Приніс мир і спокій
      Він рідній землі.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    122. Дух спекотного літа
      Злітає вгору тополиний пух,
      Мов парашутики малі у небо синє,
      Літа спекотного вже відчуваєм дух
      У лісі, в полі і на полонині.

      На морі, річці, навіть на ставку
      Відпочивальників в цю пору так багато,
      Водички прохолоду тут легку
      Кожен із нас захоче відчувати.

      Ой, літо-літечко, тебе чекають всі
      Морозною та сніжною зимою,
      Коли ж прийдеш нарешті й промінці
      Пошлеш на землю-матінку з росою,

      Сипнеш тих іскор сонячних в траву
      Та припечеш ти ними наше тіло,
      Тоді й ховаємось від них куди небудь
      У затінок, де вітряно та свіжо.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    123. Красенями-лебедями небо забіліло
      Красенями-лебедями небо забіліло,
      Так летіли поміж хмари, наче їх рідня,
      Покружляли над ставочком і на воду сіли,
      Витягали довгі шиї граціозно так.

      Замахали крилоньками, ніби привітали
      Ту місцину їм знайому рідну та близьку,
      В чужині вони за нею дуже сумували,
      А тепер нарешті вдома, на своїм ставку.

      І водиця тут смачніша, повітря свіжіше
      І розносить запах м"яти теплий вітерець.
      Рідний край в житті для всіх завжди наймиліший,
      Для птахів цих білокрилих, так і для людей.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    124. Вітерець пожартував
      Розгойдав вітрисько сильний
      Молоденьких верб гілля,
      Падає у воду листя,
      Він же дивиться здаля.

      Йому весело - сміється,
      А вербички всі в сльозах.
      -Ой, який ти безсердечний,
      Кажуть верби, просто жах.

      -Та не зліться і не плачте,
      Трішки я пожартував,
      Ви уже мені пробачте,
      Що листочки позривав.

      Я усіх вас поцілую,
      Сльози висушу умить,
      Гарну пісню подарую,
      Ви ще кращими ростіть.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    125. Трелі солов"їні
      Прокинувся світанок від пісеньки дзвінкої,
      Поглянув - на калині маленький соловей
      Витьохкує-виводить веселої такої,
      Заслухався - не вгледів, як ранок вже іде.

      Пташина ж все співає, та так вже задушевно,
      Розчулився і ранок, пустив сльозу-росу,
      В долоні заплескали у лісі всі дерева,
      Погожий день вподобав теж пісеньку-красу.

      А коли вечір синій ступив на стежку тихо,
      То знову чути трелі тьох-тьох-фіть-тьох-ха-ха.
      Здається, що і плаче й зайдеться щирим сміхом,
      Аж поки нічка прийде.Тоді усе стиха.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    126. Мами-яблуні казки
      В яблуневому садочку
      Під гіллям у холодочку
      Вітерець відпочивав.
      Десь його всю ніч носило,
      Бідний вибився із сили
      І втомився від забав.

      На листочки він не дмухав,
      А казки уважно слухав,
      Котрі яблуня стара
      Всім-усім розповідала,
      Що побачила, що знала
      І лихого, і добра.

      Розповідь ту чули також
      І кульбабка, і ромашка -
      Жовтоокі квіточки.
      Та зелені буйні трави,
      Справді ж бо вони цікаві
      Мами-яблуні казки.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    127. Їде в гості літечко
      Літо, літо, літечко
      На порозі,
      Барвисте квітучеє
      Іде в гості.
      Гривоньки заквітчані
      І попони
      У його, у літечка
      Буйних коней.

      Мусять тихо коники
      Так ступати,
      Щоби трави й квітоньки
      Не зім"яти,
      Не злякати бджілоньку
      Трудівницю,
      Якій усе літечко
      Не сидиться.

      Літа, літа, літечка
      Всі чекають,
      Привітно і весело
      Зустрічають.
      А воно красу несе,
      Душу тішить,
      Любимо понад усе
      Тепле літо.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    128. Заблукало Літо...
      Заблукало Літо у траві високій,
      Із ромашок білих віночки плело,
      Хотіло скупатись у малім ставочку
      Та, на жаль дороги туди не знайшло.

      Тоді попросило Вітра допомоги,
      Той же скрізь літає, знає всі стежки.
      Поспішив Вітрисько Літу на підмогу
      Вибратись з густої у росі трави.

      Подалося Літо униз до кринички,
      Де молоді Верби водять хоровод,
      Напилось студеної смачної водички,
      А тоді швиденько бігло на ставок.

      Лишило на березі свого капелюха
      Й чобітки новенькі та у воду - плюсь.
      Накупавшись, Літечко помчало щодуху
      На луг там, де коней вороних пасуть.

      Підійшовши ближче, воно зупинилось
      І вдихало м"яти дивний аромат,
      Поміж незабудок у траві вмостилось,
      Притомилось трішки, можна і поспать.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    129. Цвіте яблуневий
      Немов дитя у сповиточку
      Рожевий яблуневий цвіт
      Із-під зелених вже листочків
      Дивиться весело на світ.

      Він бачить бджілоньку-комашку,
      Яка не втомиться літать
      І крильцями махає зранку,
      Зібралася нектар збирать.

      Йому ще видно на травичці
      Срібне намистечко з роси,
      Туди він хоче полетіти,
      Вітер узявсь допомогти.

      Ой, цвіте, цвіте яблуневий,
      Який ти ніжний і п"янкий.
      Наче серпанок той рожевий
      Мене з любов"ю огорни.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    130. У ріднім краї
      У золотому кошику хлібів
      Багрянцем сяють маків пелюсточки
      Та чути жайвора вгорі чудовий спів
      І крилечка тріпочуть, мов листочки.

      Донизу небо кида бірюзу,
      Яка вкриває васильки-волошки.
      Рясну пустити може ще сльозу
      Тепленький літній нетривалий дощик.

      Краплі його на сонці заблищать,
      Огорнуть колоски намистом срібним.
      Яка ж краса у краї нашім ріднім,
      Що серденьку аж хочеться співать.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    131. Поверніться,дощики
      Добігають фінішу травня дні останні,
      Літечко ось-ось уже ступить на поріг.
      Та не світить сонечко і тепла немає,
      Десь воно згубилося в куряві доріг.

      Та рясні дощі, на жаль теж за нас забули,
      Трішечки покрапали і втекли кудись.
      Пити просить так земля, а вони не чули,
      Байдуже їм, що нічого не буде рости.

      Поверніться, дощики, рясненькі пустіться,
      Годувальницю-земельку добре промочіть,
      Врожаїлись щоб поля колосом дорідним
      Й тішив кожного із нас саду цвіт і плід.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    132. Загубило дівча спокій
      Пливуть, пливуть качаточка
      Лісовим озерцем,
      При березі є кладочка,
      Хтось іде з відерцем.

      Та ще й пісеньку співає
      Про милого очі,
      Чисту воду набирає,
      Вже й вертатись хоче.

      Але та краса чарівна
      Весняного лісу
      Юне серце полонила,
      Затрималось трішки

      Те дівча зеленооке
      На кладці з відерцем,
      Загубило воно спокій
      Тут біля озерця.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    133. Про вірність
      Два голуби, два голуби
      На яблуню сіли,
      Про кохання голубонькам
      Тихо воркотіли.

      Два лебеді-лебедики
      Плавали рікою
      І лебідкам любнсеньким
      Зізнались в любові.

      Два лелеки чорнокрилі
      Край ставу стояли,
      Ніжно своїх подруг милих
      Крильми обнімали.

      Як дивишся на птахів цих -
      Серденько радіє,
      Бо так зберігати вірність
      Не кожен зуміє.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    134. На побачення з юністю
      Пів століття промчалося
      І махнуло крильми,
      З юністю на побачення
      Поспішаємо ми.

      Хоч закралися зморшечки
      Під очима в дівчат,
      А на скронях у хлопчиків
      Сивина, сивина.

      Та серцями ми юнії
      І в душі молоді,
      Тії дні не забули ми
      Безтурботні такі.

      Вже й онуки пташатами
      Горнуться під крило,
      А, здається недавно це
      У житті в нас було:

      І білесенькі бантики,
      І останній дзвінок
      Та кружляли у вальсі ми,
      Мали безліч думок.

      І ділилися планами,
      Щось збулось, а щось ні.
      З юністю на побачення
      Поспішаємо ми.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    135. Стікали краплі...
      Стікали краплі по листках зелених,
      Спрагу вгамовували матері-землі.
      Це дощ її благання вчув, напевне
      Й рясний-рясний пустився по ріллі.

      Повеселіли в полі всі посіви
      І квітоньки водиці напились
      Та й трави щиро дощику раділи,
      А краплі усе падали униз.

      І миттю їх земля вбирала в себе,
      Волога життєдайна рятівна
      В дарунок була послана їй Небом,
      Щоб квітла й плодоносила вона.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    136. Все переплелося...
      Маками, маками, маками
      Заквітчані вже пшениці,
      П"ють чисту росу вони панками,
      Багрянець горить на щоці.

      Віночок вдягли ще ромашковий,
      Стрічрк волошкових рядок,
      Які перевеслом пов"язують
      Кожен тугий колосок.

      Все переплелося й змішалося:
      І хлібодара труди,
      Що врожаєм увінчалися
      І неньки-природи плоди.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    137. Вишиванки долі
      Вишивала доля чорним і червоним,
      Блакитні й рожеві мали кольори
      Дні, котрі наповнювались радістю й любов"ю,
      А сумні гірчили, наче той полин.

      Ниточка до нитки, стібок до стібочка
      Полотном життєвим пролягли вони.
      І такі узори, що жоден художник
      Підібрать не зможе, як і кольори.

      Вишиванки долі.Знає про них кожен,
      Вона ж вготувала потроху всього,
      Радістю та смутком, жартами і болем
      Вишила життєве наше полотно.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    138. Вишиванки долі
      Вишивала доля чорним і червоним,
      Блакитні й рожеві мали кольори
      Дні, котрі наповнювались радістю й любов"ю,
      А сумні гірчили, наче той полин.

      Ниточка до нитки, стібок до стібочка
      Полотном життєвим пролягли вони.
      І такі узори, що жоден художник
      Підібрать не зможе, як і кольори.

      Вишиванки долі.Знає про них кожен,
      Вона ж вготувала потроху всього,
      Радістю та смутком, жартами і болем
      Вишила життєве наше полотно.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    139. Кличу спогади-птахи
      Легенько і тихо ступаю
      По росяних тих споришах,
      Що килимом рясно вкривають
      Подвір"я.Радіє душа,

      Що знову покликати можна
      Спогади, наче птахи,
      Сідають вони на порожні
      Обійстя й старенькі дахи

      Хатинок, де ми проживали
      І гойдалки - досі скриплять,
      Дитинство вони колихали
      Отак з пів століття назад.

      А ще поспіша пригостити
      Смачними плодами мене
      Груша, котра ще родити
      З роками не перестає.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    140. Казочка про Вітер
      Осоці Очерет
      Розповів один секрет,
      Що Вітрисько тут літав,
      Вербі гілочку зламав.

      Плаче бідная Вербичка,
      Аж запухло в неї личко.
      І Берізка білокора
      Має теж велике горе,
      Вітер коси їй розтріпав,
      А зелений бант великий,
      Подарований Весною
      Десь поніс він із собою.

      Вітре, Вітре, вгомонись,
      Більше шкоди не роби
      Ні Вербичці, ні Берізці,
      Щоб не плакали вже більше.
      Краще ти їм заспівай,
      Усміхаються нехай.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    141. Стікали краплі...
      Стікали краплі по листках зелених,
      Спрагу вгамовували матері-землі.
      Це дощ її благання вчув, напевне
      Й рясний-рясний пустився по ріллі.

      Повеселіли в полі всі посіви
      І квітоньки водиці напились
      Та й трави щиро дощику раділи,
      А краплі усе падали униз.

      І миттю їх земля вбирала в себе,
      Волога життєдайна рятівна
      В дарунок була послана їй Небом,
      Щоб квітла й плодоносила вона.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    142. Вона - героїня
      Вона ще така молода і вродлива,
      До пояса в неї русява коса.
      Ця жінка в житті неймовірно щаслива,
      Бо сімко дітей їй дали Небеса.

      Їй було нелегко усіх піднімати:
      І ночі недоспані, в клопотах дні,
      Але вона мужня та сильна, бо Мати,
      Усе багатство - то доньки й сини.

      У когось із них заболить навіть пальчик
      І крається серце, в тривозі воно,
      Як вісточку втішну хтось зможе прислати,
      То радість розгладжує в зморшках чоло.

      Навчала ще змалечку своїх кровинок
      Любити людей, мати чуйні серця
      І дружніми буть, шанувати родину,
      Вітчизні служить у житті до кінця.

      Хоч доля бувало так била нещадно -
      І вітер в обличчя, і лиха крило,
      Та пережила вона всі негаразди,
      Аби діточкам її добре було.

      Для них вона прикладом скрізь слугувала,
      Як важко було - могла все подолать
      І мудрі поради усім їм давала,
      Життя щоб кермо вміли міцно тримать.

      Відважна вона, бо вона - героїня,
      Ти подвиг її материнський шануй
      Та працьовиті руки цілуй
      І дякуй цій жінці завжди уклінно.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    143. Не вернути літа молодії
      Ой, літа ви, літа молодії,
      Утекли ви від мене кудись.
      Чи птахами удаль відлетіли,
      А чи з кониками подались

      Вороними далеко-далеко,
      Не вернути мені уже вас.
      На душі стає щемно і тепло,
      Як згадаю далекий той час,

      Як трояндами ви розквітали,
      Рахували зірки усю ніч
      Та від щастя серденько співало.
      Ой, нема уже тих юних літ.

      Їхнє місце заповнили зрілі
      Та досвідчені мудрі літа,
      До діток подались молодії,
      А до внуків вже юнії мчать.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    144. Грай веселої, скрипалю
      Зойкнула і заридала скрипка,
      Мов чиясь згорьована душа
      У руках маестро.І так близько
      Виливала тугу, біль і жаль.

      Згодом вже ліричної заграла,
      Про кохання пісня полилась
      Й спомини приємні викликала
      Про далекий молодості час.

      А як вшкварила нарешті жартівливу
      Про куму і кума в бузині,
      То до танцю ноги запросились
      І забулись всі думки сумні.

      Грай же, грай веселої, скрипалю
      Та потіш ти серденько моє,
      Заливайся-тьохкай солов"єм,
      Щоби все погане обминало.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    145. Зачарую-заворожу
      Зачарую, заворожу
      І засиплю пелюстками
      Скільки схочу, скільки зможу,
      Килим встелю під ногами.

      Заворожу, зачарую,
      Підкорю серця я ваші,
      Бо творить красу люблю я
      І подарувати щастя.

      Все я вмію, все я зможу,
      Щоб нести всім радість світлу.
      Я - весна, чаклунка, звісно,
      Зачарую, заворожу.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    146. Диво-пісня солов"їна
      Соловеєчку-пташино,
      Ти співаєш на калині,
      Розсипаєш свої трелі
      І журливі, і веселі.

      Душу заворожиш ними,
      Соловеєчку-пташино.
      Вранці я вікно відчиню,
      Щоби слухать твою пісню.

      Та увечері витьохкуй,
      Серце знайде тоді спокій.
      Хай не змовкне в Україні
      Диво-пісня солов"їна.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    147. До Дня Матері
      Бабусеньки усі та матері
      Сьогодні своє свято відзначають.
      Хай проживають в злагоді й добрі
      І горя та біди вони не знають.

      Торкнемося губами їхніх рук
      Ніжних і теплих, трішки шорсткуватих.
      Не відати вам, ріднії розлук,
      А діток та онуків зустрічати.

      Хай люблять і шанують вони вас
      Та поспішать приїхати скоріше,
      Щоб невблаганний та нестримний час
      Гірку сльозу утрати не залишив.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    148. Герої не вмирають
      Тих, хто кував у 45-м Перемогу
      Залишилося дуже-дуже мало.
      Але живі вони в серцях нащадків
      І пам"яті свіча не гасне, слава Богу.

      Хай мир панує й нині в ріднім краї,
      Поля засіяні не мінами, а хлібом.
      А ми пишаємось онуком, батьком, дідом,
      Герої ж бо ніколи не вмирають.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    149. Вміти щастя дарувати
      Воркотіли-туркотіли
      Біля хати голуби,
      Ніби всім сказать хотіли:
      -Ти люби, люби, люби.

      Так, як вмієм ми кохати,
      То не кожен зможе з вас.
      Щастя вміти дарувати
      Слід повчитися у нас.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    150. Кличе весна до любові
      Узявся зелен-травень пишноцвіттям,
      Пташиним співом повняться ліси,
      Весна панує над усеньким світом,
      Дух перехоплює ж бо від її краси.

      А пахне як навколо.Така свіжість,
      Впиваєшся ти нею, як вином
      І розливається у серці твоїм ніжність,
      Яке так хоче дарувать добро.

      Ой, весно, весно.Кличеш до люові
      Ти юного й того, хто у літах,
      Щоби вогонь кохання не зачах,
      Спалахував яскраво знову й знову.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    151. До Георгія Побідоносця
      Ой, ти, Георгію Побідоносцю,
      Рясненьких дощів попросити ми хочем,
      Ти їх посилай і на луг, і на поле,
      Щоб трави й посіви та й не були кволі.

      А зеленіли, росли й достигали
      І щедрий врожай хлібороби збирали.
      Ти ж їм підсоби, ти ж бо їх покровитель,
      Щоб хліб та до хліба й у злагоді жити.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    152. Світанок Нічку налякав
      Світанок непомітно так підкрався
      І дуже налякав чаклунку-Ніч,
      Зустрівся з нею раптом віч-на-віч,
      Вона спитала звідкіля він взявся.

      -Прийшов до праці я будити люд
      Й намистои роси сипати на трави,
      Бо скоро вже прийде мій братик-Ранок,
      Йому радітиме усе живе навкруг.

      Погожий День натруджені долоні
      Опустить в воду Тихої Ріки
      І тішитиметься він залюбки,
      Що так багато встиг зробить сьогодні.

      Ти ж, Ніченько скоріше утікай,
      Втомилася ж рахуючи зірки.
      То ж десь у затишку собі відпочивай,
      Щоб після Вечора у гості знов прийти.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    153. Їх врода незрівнянна
      Маленьке плесо невеличкого ставочка
      Гусей купає вдень, а вночі зорі,
      Хлюпочуть хвилі, бавляться в пісочку
      І гомонять тихенько з осокою.

      Розхвилювались, розшумілись верби,
      Як в пісні тій співається народній
      В кінці високої крутої дуже греблі.
      Чого б це раптом, може чують горе?

      А, може просто вітер-розбишака
      Як прилетить - розтріпує їм коси,
      Поки вони не починають плакать,
      Тоді на якусь мить і втихне трохи.

      Лиш небо синє сонечком всміхнеться -
      Зрадіють верби, плакать перестануть
      І, як в люстерко дивляться у плесо,
      Де віддзеркалює їх врода незрівнянна.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    154. Виросла собі вербичка
      У долині біля річки
      На околиці села
      Виросла собі вербичка,
      Зелен-косу розплела.

      Гарну та маленьку кладку
      Хтось з місцевих змайстрував,
      Хтось приходив сюди прати,
      Хтось купатись прибігав.

      І рибалки теж з"являлись,
      Хтось щось може й упіймав,
      Але більше похвалялись
      Який кращий з них, мовляв.

      Так минали дні за днями,
      Та вербиченька росла
      І долоньками-листками
      Воду черпати могла,

      Щоби личенько умити
      Й підсталяти вітерцю,
      З ним секретами ділитись
      І радіти знов життю.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    155. Вина
      Коли уже старість прийшла,
      Людина помилки рахує,
      Десь щось колись було не так,
      За цим вона тепер жалкує.

      Роки летять - не зупинить
      Та й час пливе, як тиха річка.
      І відчуваєш - винен ти,
      Пробачення ж не попросити,

      На жаль у тих, хто відійшов,
      Кого нема уже із нами.
      Слід у житті творить добро,
      Щоби вини не відчувати.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    156. Казка весняна
      Ось і квітень минув, десь полинув далеко-далеко,
      Дні травневії цвітом весняним буяють
      І кружляють пелюсточки яблунь легесенько-легко,
      Вишиванкою ніжною трави зелені вкривають.

      Квіти очі відкрили й шепочуться щось теємниче
      З теплим вітром, підморгують сонцю лукаво,
      Поки ніч-чарівниця в обійми свої не покличе.
      Як же хочеться, щоб не закінчувалась оця казка весняна.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    157. Бабуся-груша
      Стара-старезна груша у саду,
      Вона, мабуть тут прожила найдовше.
      Співав їй вітер взимку про журбу,
      А навесні веселої заводив.

      Вже і сухе гілля у неї є,
      Та має ще міцне вона й зелене.
      Всього зазнала за життя своє
      Та не жалкує ні про що, напевне.

      Її плоди солодкі, наче мед,
      Великі й соковиті-соковиті.
      Пронісся понад нею років лет,
      Вона ж іще живе й радіє світу.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    158. В очікуванні дива
      Вітер заколисує під вечір
      Сосну та вербиченьку й берізку,
      Дбайливо огортає їхні плечі
      Сірою шаллю, ночі ж зимні трішки.

      Та шаль розшита зоряним намистом
      І затишно стає тим деревцятам.
      Лиш задрімали, а вже ранок близько,
      Тому вони, як молоді дівчата

      Гарненько вмили личенька вродливі
      В прозорій чистій ставковій водиці,
      Струсили росу із зеленої спідниці
      В очікуванні ще якогось дива.

      Що вітерець заграє на сопілці
      І підуть у танок вони босоніж,
      А сонця промінці на кожній гілці
      Залишать слід-цілунок їм на спомин.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    159. Комахи- трудівники
      Біля дерева старого,
      Звідтіля де сонце сходить
      Притулився до кори,
      Зроблений із хмизу й листя
      Витвір вмілий будівництва,
      Біля нього рух завжди.

      Ті підносять, ті мурують,
      Увесь день вони працюють
      Ці невтомні трударі,
      Щоби у морози люті
      В затишку постійно бути,
      Спати міцно у теплі.

      Трутнів серед них немає,
      Ледар тут не виживає,
      До роботи кожен звик.
      Той не їсть, хто не працює,
      Звідси виженуть такого,
      Так заведено у них.

      Хто у лісі заблукає,
      То йому оцей мурашник
      Допоможе шлях знайти.
      А живуть у нім мурахи,
      Ці малесенькі комахи,
      Справжнії трудівники.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    160. Мудрість яблуні старої
      А ніжний цвіт рожевий
      На яблуні старезній
      Метеликом тріпоче.
      Хоч літ їй і багато
      Та прагне не здаватись,
      А квітувати хоче.

      Яблуньки молоденькі
      До неї, мов до неньки
      За поміччю звертались.
      Вона ж розповідала
      Що бачила, що знала,
      Їх мудрості навчала.

      До яблуні-бабусі
      Так ніжно пригорнувся
      І пагінець тоненький.
      Колись і він з роками
      Теж яблунею стане
      Та зацвіте рожево.

      Тоді зможе згадати,
      Як виросла з зернятка
      І яблуні старої
      Слухала колискову
      Й тягла гілочки вгору,
      Тепер яблучка родить.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    161. Що тобі наснилося
      Що тобі наснилося, вишенько біленька,
      Що ти пелюсточки рониш та уся тремтиш?
      Віджени поганий сон, вишне молоденька
      І красою заворожуй.Та послухай лиш

      Як співає соловейко, то ж усе для тебе
      Свої трелі розсипає, ніби чари ті.
      То ж цвіти та усміхатись тобі завжди треба,
      Тебе люблять всі навколо, з того ти радій.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    162. Ранковий туман
      Огорнув туман ранковий
      В сірий-сірий мокрий плащ
      І долини, і діброви
      Й молодий вишневий сад.

      Покотився і по травах
      І над ставом він завис,
      А вербичок кучерявих
      Довести зумів до сліз.

      Обважнів і цвіт калини
      Від краплин його важких,
      Мокре й листя тополине,
      Навіть вітер трохи втих.

      Чи туману налякався,
      Щоб його не намочив?
      Причаївся й заховався
      Під густим гіллям ялин.

      Владу мав туман і силу,
      Доти він хазяйнував,
      Доки сонце не з"явилось,
      А тоді десь щез, розтав.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    163. Беріз та верб осінній хоровод
      На срібній скрипці вітерець заграв,
      Дрібненький дощ осінній - на цимбалах,
      А хвиля річкова - на бубенцях,
      Мелодія чарівна скрізь лунала.

      За руки верби молоді взялись,
      Берізоньки-сестриці стали в коло,
      Хустинками махали вгору й вниз
      І закружляли дружно в хороводі.

      А золотом гаптовані стрічки,
      Які у кучері їм осінь пов"язала,
      Вже розвівалися собі у всі боки,
      Але вони того не помічали.

      Не відчували й холоду роси,
      Де на траву ступали всі босоніж.
      Ця музика так захопила їх,
      Як і мене танок отой чудовий.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    164. Землю теплий дощ мережить
      Помережив теплий дощик
      Матір-землю навесні,
      Бо вона вологи хоче,
      Були сходи щоб рясні

      Та густі-густі й зелені,
      Не хилились на вітрах,
      Згодом золотились зерна
      У житах та пшеницях.

      А на скатертині білій
      Й вишиванім рушнику
      Короваєм - святим хлібом
      Красувався у вінку

      Із хрещатого барвінку
      Та калинових ягід.
      Нині ж дощ співає дзвінко
      Й на землі лишає слід.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    165. Пливе лебідкою весна
      А бліда зелень молоденьких трав
      Така ще ніжна-ніжна й шовковиста
      І квітоньки, що хтось порозкидав,
      Неначе човники гойдаються на хвилях

      Отого океану, що весна
      Себе володаркою й справді почуває,
      Лебідкою пливе в ньому вона
      Й усіх птахів до себе теж скликає.

      Щоб розважали повелительку свою
      Веселим співом, що бентежить серце.
      Та музика джерельцем чистим ллється
      І душу радістю наповнює мою.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    166. Мені без тебе не прожити
      Квітуй весняним первоцвітом,
      Буяй суничним теплим літом,
      Подільський краю рідний мій.
      Багрянцем сяй іще осіннім,
      Злітай і журавлиним клином
      Та сніжній порадій зимі.

      Ти найдорожча, моя земле,
      Мені з тобою добре й тепло
      В радості час та смутку мить.
      Тебе я рідну і єдину
      Ніколи в світі не покину,
      Мені без тебе не прожить.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    167. Не все так погано
      Від сну зимового прокинулась земля,
      Все квітне навкруги диво-розмаєм,
      Весна-красуня душу звеселя,
      Хоч трішки про проблеми забуваєш.

      Як слухаєш пташок веселий спів
      І бачиш яблунь легкий цвіт-серпанок,
      На усмішку міняєш зразу гнів
      Та думаєш, що все не так погано,

      Як нещодавно думав ти собі,
      Не бачив виходу з становища скрутного.
      Глянув барвінку в очі голубі
      І дякуєш за все сердечно Богу,

      Що ти живеш і бачиш цю красу
      Та насолоджуватись нею іще можеш,
      Тоді змахнеш з лиця сльозу-росу
      Й надалі у житті добро лиш твориш.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    168. Вишня погуляти вийшла
      Молоденька вишня
      Погуляти вийшла
      Вранці у садок.
      Одягла обнову:
      Сукенку святкову
      З білих квіточок.

      А іще віночок
      З ніжних пелюсточок,
      Що усе тремтить,
      Ніби крильця бджілки
      Крихітні на вітрі,
      Ніколи й спочить.

      Згодом облітає
      Й на траву лягає
      Легко той вінок.
      Красується вишня,
      Що гуляти вийшла
      Зранку у садок.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    169. Ми - українці
      ХРИСТОС ВОСКРЕС!Воскресне Україна!
      Обов"язково подолає все:
      Війну на Сході та коронавірус
      І кожному з нас щастя принесе.

      Треба лиш вірити у це й допомагати
      І ближньому й країні своїй теж
      Та ворогам усім на зло єднатись,
      Братів своїх любити та сестер.

      Бо дух наш вже нікому не зламати,
      Ми - українці.Сказано цим все.
      А Україну, наче рідну матір
      Слід берегти усім понад усе.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    170. Колисаночка для кульбабок
      Кульбабок малесенькі сонечка
      Цілунок відчули сонячний,
      Зраділи, росою умившись.
      В серпанок прозорий закутались,
      У травах високих заплутались,
      Їм вітер наспівував тихо.

      І слухали тую співаночку,
      Мов ніжну легку колисаночку,
      Голівками тільки хитали.
      На світ жовтооко дивилися,
      М"якими листочками вкрилися
      Й спокійно собі засинали.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    171. Весняний дивоспів
      У квітковім дивограї
      Та барвистому вінку
      Красна-веснонька співає
      Пісеньку таку дзвінку.

      Їй граки допомагають,
      Вторять в унісон шпаки,
      Незабаром з солов"ями
      Тьохкатиме залюбки.

      Й джерело виводить соло,
      Під вербою струменить,
      Срібло розсипа навколо
      З крапель чистих та смачних.

      Виграє музика-вітер
      На сопілці з бузини.
      Кращого нема на світі,
      Як мелодія весни.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    172. Весна, неначе фея
      Різнобарвним цвітом
      Сипле скрізь весна,
      Лебідкою над світом
      Усе летить вона.

      А вітер розвіває
      Зелені стрічки їй
      І понад рідним краєм
      Уже лунає спів

      І птахів, і струмочків
      Та джерел-музик,
      Ще й крихітних дзвіночків
      Конвалій запашних.

      І це усе для неї,
      Красунечки весни,
      Вона ж, неначе фея
      Дарує щастя мить.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    173. Каштанові кучері
      Закружляв снігопад вже каштановий,
      Його свічі яскраво горять,
      Навіть вітер тепер не погасить їх,
      Зміг тепло їхнє він відчувать.

      У весняному буйному мареві
      Серед зелені вогникиті
      Забіліли пахучими чарами,
      Ніби вперше їх бачиш в житті.

      Ті біленькі каштанові кучері
      Диво-травню на плечі лягли.
      І захоплюєшся, і дивуєшся,
      Скільки б ти не дивився на них.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    174. Сивина
      ( пісня)
      Сивина, сивина,
      Не минула вона
      Дідуся, що приніс всій Європі
      Перемогу святу
      В 45-м.Йому
      Не забути того ще і досі.

      Сивина, сивина,
      Вкрила також вона
      Густо-густо і батькові скроні.
      Крізь Афгану вогонь
      У свій час він пройшов,
      Як згадає - душа похолоне.

      Сивина, сивина,
      Чом так рано лягла
      На русяві матусині коси?
      Бо зазнала вона
      В житті горя сповна,
      Очі сині сльоза гірка росить.

      Сивина, сивина,
      Чом так рано лягла
      Та й на чорнії кучері сина?
      Був не раз у бою,
      Рідну землю свою,
      Матінку боронив й Україну.

      Сивина, сивина,
      Сизим димом вона
      Всіх в родині отак огортає.
      Полином загірчить
      В серці кожного з них,
      Коли струн його тихо торкає.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    175. Ой, медуночко-медунко
      Ой, медуночко-медунко,
      Ти солодким поцілунком
      Вуст торкнулася ледь-ледь.
      Ніби й справді меду трішки
      Пригубила я у лісі,
      Як дурманить отой мед.

      Бо, здається я сп"яніла,
      А душа літать хотіла,
      Захмеліла голова.
      Диво квітонька весняна,
      Наче милого кохання
      Серце змушує співать.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    176. Крихітне джерельце
      У глибокім рівчаку
      Пісеньку співа дзвінку
      Крихітне джерельце.
      Струменить і струменить,
      Що його не зупинить,
      Тішить чиєсь серце.

      Розсипа туди-сюди
      Срібні крапельки води,
      Що вгамують спрагу
      Вони і тобі й мені
      В спеку літню й навесні,
      Взимку й листопадом.

      Не замерзне теж воно
      Те співоче джерело
      Навіть у морози.
      Б"ється, б"ється з-під землі
      Й оті крапельки малі,
      Мов цілющі роси.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    177. Згадаю ті дні безтурботні
      А споришами зеленими
      Стежина вузька приведе мене
      До хати, де дзвінко сміялось
      І пустувало та бавилось,
      Ще - слухало казочку мамину
      Дитинство, коли засинало.

      А гойдалка й досі поскрипує,
      Яка колихала дитинство те,
      Хоча вона нині порожня.
      Прийду сюди, сяду під грушею
      І знайду, як мовлять віддушину -
      Згадаю ті дні безтурботні.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    178. Нехай летять лелеки
      А вранці чути клекіт
      Такий вже голосний,
      Та це ж уже лелеки
      У двір прибули свій.

      Вони своє гніздечко
      Взялись впорядкувать,
      Бо в ньому доведеться
      Виводити пташат.

      До кожної оселі
      Лелеки хай летять
      І не пустіють села -
      Музиками дзвенять.

      Та й на гучних весіллях,
      Продовжувався рід.
      Покличте на подвір"я
      До себе цих птахів.

      Адже ці чорнокрилі
      Добро приносять в дім,
      Де поруч поселились,
      Ще - злагоду та мир.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    179. Аромат цей неповторний
      А під горбочком бір сосновий,
      Внизу широкий луг,
      Там трави виросли шовкові,
      Така краса навкруг!

      Збоку мережечка блакитна -
      То квітка-незабудка,
      А поруч неї м"ята дика
      Пахне по всьому лугу.

      Бо аромат цей неповторний,
      Такий лиш тут буває.
      І ти дивуєшся вже вкотре
      Чому він огортає

      Тебе отак, неначе купіль
      Із ніжності легенько.
      А можна тут іще послухать
      Малого соловейка,

      Який ще зрання на калині
      Витьохкує завзято.
      Чарують трелі його дивні
      Й запах дикої м"яти.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    180. Серце весну кличе
      Хоча ще сніжно та мороз під вечір
      Притисне так, що аж сніжок рипить,
      Та серденько вже весну-красну кличе
      І чекає ту чудову мить,

      Коли в віночку веснонька зеленім
      Та барвистій сукні вже прийде
      І квітковий килимок простелить,
      Птаство гарну пісню заведе,

      Що захочеться й собі також співати,
      Свіжість первоцвіту відчувать
      Та вдуші ту світлу-світлу радість,
      Що словами і не передать.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    181. Подарунок весни
      На зеленому кафтані
      Білі гудзички малі.
      Це уже розквітли в травах
      Маргаритки-квіточки.

      Наче дивні вишиванки
      На широкім полотні,
      Усміхаються ще зранку
      Вони сонцю та весні.

      Трішечки від них подалі
      Намистиночки дрібні
      Фіолетових фіалок
      Хтось розсипав по землі.

      Ти ступай там тихо-тихо
      І віночок не зімни
      Із фіалок й маргариток -
      Подаруночок весни.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    182. Волошка
      Волошками розквітло небо влітку,
      А синь небес окутала поля,
      Згубилась в пшеницях волошка-квітка
      І жайвір піснею її розвеселя.

      Який у просторі безмежному тріпоче
      Та сипле вниз пісенне попурі
      І слухає його мала волошка,
      Бо це ж для неї спів о цій порі.

      Блакитноока квітонька-волошка -
      Небес краплиночка маленька між хлібів,
      А синій-синій той небесний простір -
      То віддзеркалення волошок-васильків.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    183. Цілюща вода лісового джерела
      Озеречка лісового,
      Що сховалось в осоці,
      В очереті й вербрлозі,
      Де дерева та кущі,
      Плесо крихітне і чисте
      Х вилечками виграє,
      Купаються качки дикі,
      Гуси й куропатки є.

      І ряска густа зелена
      Попід берегом пливе,
      Харчується птаство нею,
      Що на озері живе.
      На малесенькій гребельці
      Вербиченьки стали в ряд,
      Під одною з них джерельце
      Видзвонює раз у раз.

      Струменить водиця зимна,
      Срібні краплі розсипа,
      Мов намистечко те дивне
      І прозоре, мов кришталь.
      П"єш ту воду - не нап"єшся,
      Бо цілюща і смачна
      Бадьрить, здоров"я й сили
      Додає усім вона.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    184. Друзі мої
      Ой, друзі милі ви мої,
      Подруженьки всі вірні,
      Вже скільки весен солов"ї
      Щебечуть на калині.

      І це насправді, це не сон,
      Спішити кожен ладен
      Допомогти, розрадить.
      В біді та радості - разом.

      Погодьтеся, про друзів так
      Не кожен скаже, звісно,
      Котрі підтримати примчать
      І здалеку, і зблизька.

      В лісі зозуленька кує
      Вже котре тепле літо,
      А я щаслива - в мене є
      Друзі щирі на світі.


      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    185. Нарциси
      Жовтими нарцисами березень прощався,
      Брата-квітня зустрічав білими також.
      Хоч ще морозець бере невеликий зранку,
      Не бояться аніскільки квітоньки його.

      Бо стійкі і витривалі, хоч кажуть пихаті,
      Лиш себе вони і люблять і нікого більш.
      Ними ми милуємось у будні і свята,
      Бо приносять світлу втіху зболеній душі.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    186. Вітання з Днем Сміху
      Сьогодні в День Сміху
      Усім мати втіху
      І радості міх величезний.
      Великого щастя,
      Хай кожному вдасться
      Бути щасливим й веселим.

      А горе та війни
      Нехай геть відійдуть
      І сонечко миру засяє.
      Любові й надії,
      Хай збудуться мрії,
      Кохайте і вас хай кохають.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    187. Заплакала Хмаринка
      Заплакала Хмаринка над Землею,
      Ронила сльози вниз свої дрібні.
      Може повівся хто нечемно з нею?
      -Образив хтотебе? - скажи мені.

      -Це Втерець гонив отак мене,
      Втомилась я і хочу відпочить.
      -Та заспокойся і не думай про сумне,
      Хмаринко й більше сліз не лий.

      Дивись он Сонечко гріє твої боки,
      Всміхайся вдячно ти йому в отвіт.
      Високим нехай буде і легким
      В безмежнім просторі, Хмаринко твій політ.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    188. Хочеться жити
      А до фінішу березень вже добіга,
      Пора квітню дорогу давати
      І не падати білим холодним снігам,
      А струмочкам веселим співати.

      І запахнути ніжно отак на весь ліс
      Квітонькам, що медунками звуться
      Та до себе приваблювать крихітних бджіл,
      Меду щоб наносили у вулик.

      Ніжним-ніжним серпанком окутати ще
      У саду молодесеньку вишню
      І пуститися теплим весняним дощем,
      Прислухатися, як земля дише.

      Бо вона дає силу посівам отим,
      Котрим згодом хлібами шуміти,
      Зелен-травам і квітам чудовим таким.
      Всеце бачиш - і хочеться ЖИТИ.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    189. Стежина
      Скільки сходжено стежинок,
      Скільки пройдено доріг,
      Та усі вони прилинуть
      Та й на батьківський поріг.

      Бо вони, як вишиванки
      І яскраві, і сумні
      Та приводять нас із вами
      Знов на батьківський поріг.

      Біля хати стежка в"ється,
      У саду й там, де моріг.
      Кличе і вона, і серце
      Все ж на батьківський поріг.

      Скільки є стежок на світі
      І широких, і вузьких.
      А зупиниться все ж біг їх
      Там, де батьківський поріг.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    190. Хай святиться любов"ю
      І близько, і далеко десь,
      Взимку та літньою грозою
      Наші серця і світ увесь
      Нехай освятяться любов"ю.

      Та навесні і восени,
      Коли калина родить рясно
      Хай випромінюють вони
      Іскринки ніжності та ласки.

      Ви проженіть із нх все зло,
      Заздрість, жорстокість та байдужість,
      Тоді навзаєм ви тепло
      Отримаєте і від друзів,

      Від своїх рідних та близьких
      І навіть зовсім незнайомих.
      То ж хай серця та світ увесь
      Добром освятяться й любов"ю.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    191. Весна-красуня ледарів не любить
      Весна в душі пробуджує пісні,
      Красу приносить із собою завжди.
      Але й турбот і клопотів для всіх
      З її приходом також вистачає.

      Тоді у хліборобів посівна,
      Вони у полі зранку і до ночі.
      У господинь також часу нема,
      Грядки засіяти й прибрати всюди хочуть.

      Бо добре знають змалечку в селі -
      Весна-красуня ледарів не любить,
      Якщо потрудяться тепер старі й малі,
      На осінь з урожаєм усі будуть.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    192. Троянда й ромашка
      Троянда й ромашка в одному букеті -
      Такого немає ніде,
      Бо ні для кого не буде секретом,
      Що важко цим квітам буде

      Ужитися разом, адже вони різні:
      Ромашка - то квітка проста,
      В троянди-красуні пелюсточки ніжні,
      Немов би дівочі вуста.

      Ромашечка любить вітер і волю,
      Царівна вона польова,
      Троянді вже інша судилася доля -
      Удома на клумбі зросла.

      Троянду плекають руки людини,
      Без цього ж бо їй не цвісти,
      Ромашка і між пшеницями цвістиме
      Разом з колоском золотим.

      Але вони гарні обидві й чудові,
      По своєму кожна із них.
      Для квітів цих знайдеться привітне слово,
      Бо дуже ми любимо їх.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    193. Я - донька вкраїнського народу
      Кожна квіточка, кожна травинка,
      Кожна гілочка, кожен листок
      І комашка, і ягідка стигла,
      Це частиночка краю мого.

      І люблю я його усім серцем,
      Тішуся, що живу саме тут.
      Край Подільський, Летичівська земле!
      Дихаю я тобою й живу.

      Ви дали мені творчості крила,
      Віру в краще, любов до людей,
      Дарували і пісню, і силу,
      А ще стільки цікавих ідей.

      Втілюю у життя їх потроху
      Та черпаю снагу від землі.
      України дочка я й народу,
      Завжди вірна і віддана їм.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    194. Крокує березень
      І знову розгулявся сильний вітер
      І сніг з дощем посипався згори.
      Таке буває цієї пори,
      Це березень крокує вкотре світом.

      А завтра він вже усміхнеться сонцем,
      Привітно капелюха зніме враз
      І зазирне у кожнеє віконце,
      Щоби з весною привітати нас.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    1. Ранок.День.Вечір.Ніч.
      Росяно, росяно, росяно
      Вранці на травах скрізь
      І сонячно, сонячно, сонячно
      Тоді, коли день ясний.

      Сутінки, сутінки, сутінки
      Увечері тихо снують,
      Мов тіні, бо схожі на них вони
      І трішки страху додають.

      Зоряно, зоряно, зоряно
      І місяць на хмарах гойднувсь.
      Володарка-ніч над просторами
      На долю ворожить комусь.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Срібла кошик
      Зима-бабця срібла кошик
      Взяла, як ішла у гості,
      Щедро його розсипала,
      Кругом біло-біло стало.

      Вітер срібло те збирав,
      Кучугури намітав.
      А Мороз сердитим був,
      В кригу всі Річки вдягнув.

      Тихо сплять уже вони,
      Все завмерло до весни,
      А коли вона прилине,
      Все навколо знов цвітиме.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. З Днем поезії
      Усім, хто любить Слово поетичне,
      У кого вірші ллються із душі,
      Наснаги творчої й любові щиро зичу,
      Щоби хотілось жити і творить.

      Птахами нехай вірші прилітають
      І тішать серденько, допомагають жить.
      Здоров"ячка міцного побажаю,
      Щасливою хай буде кожна мить.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    4. Слухай музику весни
      Бринить в повітрі музика весняна:
      Лелечий клекіт, пісенька шпака
      І його брата чорного грака,
      Яка лунає звечора і зрання.

      Розцвірінчалися в калюжах горобці,
      Радіють і синички-щебетухи
      Весняній сонячній порі оцій.
      А її музику треба уміти слухать.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Нарешті вдома
      Березневої пори,
      Коли сніг стікав струмками,
      Пісня линула згори
      Та пташина, що віками

      Не змовкає навесні,
      Голосно дзвенить-курличе
      І, здавалося мені
      За собою ніби кличе.

      Рідній матінці-землі
      Привітання посилають
      І лелеки й журавлі
      Та шпаки і лебедята.

      Подолавши довгий шлях,
      Ось нарешті вони вдома.
      Їхніх стомлених крилят
      Видно дружній легкий помах.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Зацвів уже сад яблуневий
      Легенький серпанок рожевий
      Від подиху вітру тремтить.
      Зацвів уже сад яблуневий
      І хочеться так сюди йти.

      На квітоньку бджілонька сіла,
      Свій голос вона подає,
      Бо чую - в пелюстках бриніла,
      Хоч думаю щось про своє.

      Як навіть сумуєш чомусь ти
      Й спокою душа не знайде,
      Хай стежка у сад приведе,
      Краса ця все змусить забути.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Я твого серця Королева
      Коли весна надворі квітувала,
      Ти називав мене маленькою фіалкою,
      А літнє сонечко добряче припікала -
      Для тебе була довгокосою русалкою.

      Як вабив око осені багрянець
      Красою неймовірною своєю,
      Галантно запросив мене на танець
      І мовив тихо:"Моя люба фея".

      Коли зима прийшла морозна й сильна
      Та білим простирадлом вкрила землю,
      Казав, що схожа я на королеву
      І серце маю щире, добре, ніжне.

      Ким не була б, коханий я для тебе:
      Чи феєю чи квіткою фіалкою,
      Чи загадковою звабливою русалкою,
      Я й справді твого серця Королева.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Лунає музика - гармати всі мовчать
      Стояв боєць зі скрипкою в руках,
      А біля нього друзі-побратими,
      Зринали вгору звуки, наче птах
      І панувала тиша скрізь на диво.

      Кожен, хто слухав, уявляв собі,
      Що він удома біля неньки й тата,
      Наче в саду співали солов"ї
      І вікнами всміхалась рідна хата.

      Мелодія усе лилась, лилась,
      Наче бальзам усім бійцям на душі.
      Лунає музика - гармати всі мовчать,
      Ніщо не сміє ж бо її порушить.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Ще раз про доброту
      Один лиш вчинок необачний
      В душі болючу лишить рану,
      Дошкульного достатньо слова,
      Щоби аж серце похололо.

      Легше комусь від того, наче,
      Коли твоя душа заплаче.
      Але Всевишній усе бачить,
      За усе зло колись відплатить.

      Хоч згодом будеш жалкувать,
      Та не повернеш все назад.
      Щоб не накликать собі бід,
      В житті добрішим бути слід.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Життєва осене!Куди ти поспішаєш?
      Життєва осене!Куди ти поспішаєш?
      Підкралася й до мене крадькома
      І сріблом мої коси посипаєш,
      Вже літечка квітучого нема.

      Воно було барвисте і веселе
      Та вигравало райдугою фарб
      Й мене манило тисячами зваб,
      Його тепло ще зігріваю в серці.

      Ти теж прийшла ще лагідна і мила,
      Розворушила спомини в душі.
      Я би тебе уклінно попросила,
      Зиму до мене кликать не спіши.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. Спомином зажевріло дитинство
      Загравою червоною
      Обрій запалав,
      Коли котилось сонечко
      Аж ген за небокрай.

      Крізь те яскраве полум"я
      Летіли журавлі,
      Здавалися казковими
      Оті птахи мені.

      І крилами рожевими
      Махали раз у раз.
      Та спомином зажевріла
      В душі ота пора,

      Коли іще маленькою
      Я вірила в дива,
      Слухала казку неньчину
      Й щасливою була.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. Вічно молода душа
      Ой, літечко, літечко, літечко життєве,
      Квітами барвистими ти вже відцвіло.
      Йде з плодами стиглими осінь-королева,
      Хоча не розхлюпалось ще її тепло.

      Зігріває серденько тим приємним спомином,
      Де в любові скупані юнії літа
      Нині збагатилися досвідом, як золотом,
      Та душа залишилась вічно молода.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Не питай
      Чого я плачу - не питай,
      Я і сама того не знаю.
      Сльоза - це радість чи печаль?
      Мабуть то сіль земного раю.

      Любистком пахли полини,
      Тепер даровані троянди,
      Мов той полин.Мабуть вони
      Стосункам нашим теж не раді.

      Кохання жевріє ж вогонь,
      Хоча тобі давно не вірю,
      Бо щезло все тепло долонь
      Та і слова твої не гріють.

      Ти не питай, краще мовчи,
      Ніж ними ранить мою душу,
      Яка від болю аж кричить.
      Чому терпіти все це мушу?

      Втекти так хочу від думок
      Сумних, бентежних і тривожних,
      Закрити серце на замок
      Й забути все.Але не можу.

      2016 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. Небо зимове нічне
      Небо зимове нічне
      Сивії хмари закрили,
      Лиш пробиваються зрідка
      Клаптики світло-блакитні.

      І зіроньки ще де-не-де
      Зрідка з-за хмар визирають
      І місяця знову чекають,
      Що той їх в танок поведе.

      Червоно ще обрій палав
      І хмарки рожевими стали,
      Повільно собі пропливали
      Крізь ватру багряних заграв.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Підтримкою натхненна
      Підтримкою натхненна,
      Окрилена коханням,
      Прагну ледь не щоденно
      Творити й співати.

      В нічній й вечірній тиші
      Сидіти так тихенько
      Й народжувати вірші,
      Мов дітоньки маленькі.

      Думки самі приходять
      І, мов птахи злітають,
      Я їх швиденько потім
      Лише в рядки збираю.

      З"являються і теми -
      Берусь до написання
      Підтримкою натхненна,
      Окрилена коханням.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. Бешкетник-вітрисько
      Шалений вітрисько бешкетував
      Та вовком голодним вночі завивав,
      З дерев усе листя пообривав
      Також і гілля він додолу жбурляв.

      Нікому і кроку ступить не давав
      І кожного з ніг він сердито збивав.
      Ой, ти, вітрюгане, угомонись,
      Що ти наробив, шалапуте, дивись.

      Лиха накоїв сьогодні ти скрізь,
      То ж не доводь більш нікого до сліз.
      Будь лагідним, теплим та свіжим завжди,
      Не накликай ні на кого біди.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. Весняна мелодія
      Ніжним килимом зеленим
      Веснонька ступала,
      Первоцвіти брала в жмені
      Й всюди розсипала.

      І на волю старі верби
      Котиків пускали,
      Сонечко світило з неба,
      Спинки зігрівало.

      Одягли нові сережки
      Вільхи та берізки,
      Зустрічали біля стежки
      Весноньку привітно.

      Чулась музика струмочків
      Та пісні пташині,
      Їх співали так охоче
      Весні, мов дівчині.

      2019 Р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Перший місяць весняний
      Весняним погожим днем
      По просохлій вже дорозі
      Їхав Березень конем,
      Батіжок тримав ще довгий.

      Обережно так ступав
      Отой коник буйногривий,
      Щоби не пом"яти ряст
      Й інші квітоньки красиві.

      Нахилився до води,
      Підморгнув стрункій берізці
      Й на вербовій грав сопілці
      Перший місяць весняний.

      Ще й шпаком враз заспівав,
      Клекотав лелечим дзьобом,
      Білим лебедем кружляв
      Понад ставом в небі довго.

      Ніжним проліском запах,
      Чистим задзвенів джерельцем
      Й знову десь собі помчав,
      Залишивши радість в серці.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    19. Пісня торкає серця струни
      Зринає пісня птахом легкокрилим
      Все вгору й вгору і летить, летить
      Понад землею й набирає сили,
      Прагне, щоби її почули всі.

      Легесенько торкає струни серця
      Й вони вже в унісон з нею співають.
      Стає так добре і привітно й легко -
      Живе вкраїнська пісня - не вмирає.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Ріка життя
      Ріка життя не завжди тиха
      Й спокійно хвилечки хлюпочуть,
      Буває, що й наробить лиха,
      Шторми і бурі все гуркочуть.

      Тут лагідно цілують берег
      Хвилі малесенькі прозорі,
      А то зненацька стане темно
      І рвучкий вітер із грозою.

      Ріка життя ж бо швидкоплинна,
      Несе кораблики-деньочки,
      Тому ми намагаймось встигнуть
      В кожному з них залишить трохи

      Корисних справ, добра і ласки,
      Усмішок щирих сонцесяйних,
      Нехай летять вони, мов чайки,
      Про нас залишать добру згадку.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. У рідній місцині
      Дикі гуси прилетіли,
      Сіли на ставочку,
      Голосно загелготіли,
      Привітати хочуть

      Рідну землю й верболози,
      Де вони гніздяться,
      Взимку сумували дуже
      За цими місцями:

      І широкими лугами,
      Де зелені трави,
      Густими очеретами
      В самім кінці ставу.

      Добре десь, а тут найкраще
      У рідній місцині
      Відчуття знайоме щастя
      Птаху і людині.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Чумацький Шлях
      Протягом століть Чумацький Шлях
      Сяє й мерехтить зірками ясно
      Та піну із парного молока
      На кучерявих залишає хмарах.

      Тече собі молочна та ріка,
      Яка є багатьом дороговказом,
      Насамперед завзятим чумакам,
      На їхню ж честь сузір"я це назвали.

      Тисячоліття мимо нас пливуть
      І зупинити час ніхтоне взмозі.
      Чумацький Шлях освітлює тим путь,
      Хто поспішає, хто завжди в дорозі.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    23. Гілка калини
      Гілка калини у білому цвіті,
      Ніби віночок дівочий весільний
      Гарний, пахучий, чистий і ніжний,
      Що прикрашає юну голівку.

      Гілка калини у літнюю пору,
      Наче маленький стібок пречудовий
      На вишиванці зеленій природи,
      Значить калинонька рясно зародить.

      Гілка калини під час падолисту,
      Наче червоне перлове намисто
      На жовто-багряній довгій сорочці,
      Яку дарувала калиноньці осінь.

      Гілка калини зимовими днями -
      Солодкі цілунки палкого кохання.
      Минають роки, буде їх іще скільки -
      Не зітруть красу калинової гілки.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    24. Щоб матері синочків не втрачали
      Вона кигиче чайкою над морем,
      Підпадьомка перепілкою у полі,
      В степу шугає яструбом, як горе
      Ввірвалося у материнську долю.

      Єдиного синочка-соколонька
      Війна проклята у неї забрала,
      Хоча була б невістка - мала б доньку
      Та що таке бабуся - не пізнала.

      Болить її душа та кровоточить,
      Не аживає з часом в серці рана.
      Що жінка від життя сьогодні хоче?
      Щоб матері синочків не втрачали.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. Хатина в лісі скраю
      Барвінку листячко зелене
      З-під снігу визирає,
      Давно-давно чека на мене
      Хатина в лісі скраю.

      Тут я росла, зустріла юність,
      Спроби перші пера.
      Нині вона дивиться сумно
      І вікна-очі витира

      Їй вітер, змахує сльозу,
      Ніхтоне чує ті плачі,
      Лиш блискавиця у грозу
      Загляне в шибку уночі.

      В кожнім селі таких хатинок
      Стоїть тепер немало
      І тільки гарний спів пташиний
      Всіх їх розвеселяє.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    26. Не летять у вирій лебеді кохання
      Підкралася до нас життєва осінь,
      А літечко квітуче вже забрала
      Та лебеді кохання ще і досі
      У вирій не летять, лишились з нами.

      Бо затишно і тепло їм тут, значить
      І ллється ніжність із сердець струмочком.
      Ой, лебеді-лебедики крилаті,
      Будьте із нами ще багато років.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    27. Хризантеми
      Хризантеми пишні й гарні
      І морозу не бояться,
      Свіжі-свіжі аж до снігу
      І бузкові, жовті, білі.
      Зовсім крихітні й великі
      Пелюсточками прикрили
      Свої личенька гарненькі,
      І рожеві й червоненькі
      Довго будуть квітувати,
      Осінь їм як рідна мати.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. Життя не завжди райдужне
      Чи сумно тобі чи радісно -
      Не кожному знати треба,
      Життя ж бо не завжди райдужне,
      Бо випробування Небо

      Частенько усім посилає,
      Щоб труднощі ми долали
      Й на доленьку не нарікали,
      Хоч шлях цей не буде легким.

      І йти до зірок крізь терни,
      Як хтось із Великих мовив,
      Для всіх й для самого себе
      Ти будеш тоді героєм.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    29. Ой, струмочку, ти куди?
      Ой, біжить біжить струмок,
      Чути його голосок,
      Він веселої співа,
      Розливається вода.

      Ой, струмочку, ти куди?
      Сиплеш крапельки води.
      -Поміж квітів й зелен-трав
      Срібло я порозсипав.

      Дзвенть пісня, наче сміх,
      Кличу так до себе всіх:
      І птахів, звірят, комашок,
      Вгамували щоби спрагу.

      Напуваю і дерева,
      Щоб сягали гіллям неба,
      Поспішаю ж до сестрички
      Старшої своєї - річки.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    30. Коли вдягаю вишиванку
      Коли сорочку одягаю вишивану
      Ту, що мені матуся дарувала,
      Таке тепло безмежне відчуваю,
      Ніби торкнулися мене долоні мами.

      Хоча давно пішла вона у вічність
      Та залишила в спадок вишиванки,
      Добро та мудрість, гарну щиру пісню.
      За все, за все тобі вклоняюсь, мамо!

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    31. Ми - українці
      Чи ми із Поділля, а чи із Волині,
      З Полісся, а може із Буковини,
      Із Слобожанщини чи Прикарпаття,
      Чи Наддніпрянщини, усі ми, браття

      Пишаймося тим, що ми - українці
      І не дамо, щоби зайди-чужинці
      У нашому краї хазяйнували,
      Матінку-землю вкраїнську топтали.
      Ворог хай знає - нас не скорити,
      Вільно й щасливо прагнемо жити.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    32. Зберегти зуміли почуття
      Кохання в серці пташкою тріпоче
      Та розправляє крила-почуття,
      Ми як голуб із голубкою воркочем,
      Хоч промайнуло уже пів життя.

      Теплих слів для мене не жалієш,
      Кажеш, що й досі любиш, як колись,
      В моїй душі кохання теж зоріє,
      Дарма, що час вже косу посріблив.

      У тебе також скроні побіліли
      І зморшками пооране чоло.
      Свою любов ми зберегти зуміли,
      Що би в житті у нашім не було.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    33. Слухай музику зими
      Дерева, немов зачаровані нині,
      У тиші зимовій дрімають собі.
      І зрідка лишень якась гілочка скрипне
      Та вітру, що грає на срібній трубі

      У такт вона втоть і музика лине
      Чудова-чудова, лиш слухати вмій,
      Кружляють у "білому" вальсі сніжинки
      І хочеться в танець пуститись самій.

      Прошу тебе, друже, хоч ти й поспішаєш,
      На хвилечку-другу тут зупинись.
      Як хороше стежкою тихо пройтись,
      Втішатись красою цього диво-раю.

      2020 р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    34. Дощу осколки кришталеві
      Дощу осколки кришталеві,
      Просякнуті усі сонцями
      Летіли і летіли з неба
      Й намистом обвивали трави.

      В обнімку так вони з росою
      Росли собі та зеленіли
      І стали щільною стіною,
      Погойдувались лиш несміло

      Голівки їхні, коли вітер
      Дмухав на них же ледве-ледве.
      Знову згори кидало літо
      Дощу осколки кришталеві.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    35. Кольори України
      Зацвіло волошками безкрає небо синє,
      А донизу в поле сипнуло бірюзи,
      Позолотило сонце ще й колоски пшеничні,
      Аж дух перехопило від тієї краси.

      Для нас, для українців то кольори держави,
      Адже блакитне небо і золотистий хліб
      То міць її і сила, непереможність й слава,
      То ж треба, щоби кожен це знав й свято беріг.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    36. Вдача у неї така
      Між берегами високими
      Річка мала неглибокая
      Несе свої води кудись.
      Буває спокійна, тихесенька,
      Хлюпоче собі помалесенько,
      Щоби слухав хтось і дививсь.

      А може і бути бурхливою,
      Сердитою і норовливою
      Ще й хвилі великі здіймать,
      Що греблю розірвуть широкую
      Й між вербами ринуть розлогим,
      Тоді вже від неї втікай.

      Бо з силою дуже потужною
      Води розлиє довкруж вона,
      Затопить долини й луги.
      А згодом усе заспокоїться
      Та їй повернутись захочеться
      Назад між круті береги.

      І знову до берега лащиться,
      Наче й нічого не сталося,
      Зробилась вузенька й мілка.
      Та звеселяє всіх піснею,
      Мов каже, що зовсім не тісно їй,
      Вже вдача у неї така.

      2-19 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    37. Дуб столітній
      На високій кручі, що біля ставочка
      Виріс дуб могутній, йому років зо сто.
      В верховітті вітер знай собі гуляє,
      Співає і свище, віти нахиляє.

      Та сили такої у вітру немає,
      Щоби із дубочком взяти позмагатись,
      Бо міцний та дужий дуб отой столітній,
      З високої кручі бачить увесь світ він.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    38. Пихатий Нарцис
      Набундючився Нарцис
      І згори дивився вниз
      На всі квіти, що на грядці
      Почали вже розквітати.
      -Найвродливіший, найкращий, -
      Він отак пихато каже, -
      Бо немає з поміж квітів
      Мені рівний на цім світі.
      Я, мовляв найрозумніший
      І плювать мені на інших.
      Так Нарцис отой зазнався,
      Що ні з ким вже не вітався,
      Зневажав він кожну квітку,
      Що росла з ним по сусідству.

      Й між людей таке буває:
      Богом хтось себе вважає.
      Хто літає так високо,
      Може впасти ненароком,
      Біль фізичний та душевний
      Відчуватиме, напевне,
      Як і ті, з кого сміявся
      І собою хизувався.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    39. Ніна-Ніно
      У Грузії і в нашій Україні
      Пісню й свободу всім любить дано,
      Дівчат тут називають ім"ям Ніна,
      Грузини кажуть лагідно Ніно.

      Тебе так нарекли матуся й тато,
      Просили доленьки привітної тобі.
      Будь на здоров"я й друзів ти багата,
      Фортуна усміхається в житті.

      Енергії тобі, миру й завзяття,
      Кохання лебідь обніма крильми,
      А радість хвилею хай б"є у береги
      І птахом прилітає нехай щастя.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    40. Річечка Тернавка
      На самісінькому дні
      Глибокого яру
      Веселі співа пісні
      Річечка Тернавка.

      Як дивитись звисока
      На ту річку-змійку,
      То здається, що вона
      Наче стрічка срібна.

      Чисті хвилечки її,
      Неначе дзвіночки
      І лунають вдалині
      Їхні голосочки.

      Їх підхоплює луна
      І несе полями,
      Розказує як співа
      Річечка Тернавка.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    41. Порожня вулиця
      А наша вілиця сільська така широка,
      Ой, гамірно колись на ній було:
      Ходили люди, пастись йшли корови
      І їздив транспорт різний.Аж гуло.

      Тепер лиш зрідка десь проїде трактор,
      Іноді бабця у крамницю йде,
      Щоб необхідне щось собі придбати,
      Тихо й не чути галасу ніде.

      Ще на світанку заспіває півень,
      Та до роботи нікого будить,
      Бо молодь у містах працює нині
      І за кордон частенько виїздить.

      Порожня вулиця.І колись біла хата
      Стоїть самотньо десь у бур"янах.
      В селі на жаль тепер таких багато,
      Не виняток і вулиця моя.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    42. Винограду сині оченята
      Із-під листочків-капелюшків
      Дивляться сині оченята,
      Це винограду грона густо
      Донизу почали звисати.

      Стиглі, солодкі, соковиті,
      Дала їм сил багряна осінь,
      Покуштувати тебе просять,
      До них лиш руку простягни ти.

      А смакувати ягідками -
      То неймовірна насолода.
      То ж дякувать не перестанем
      За це ми матінці-природі.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    43. Різним ти буваєш, вітре
      Вітре, вітре, вітровію,
      Все летиш собі та вієш,
      Наскрізь холодом проймаєш,
      Тішишся собі й співаєш.

      Гілля гнеш, а то ламаєш,
      Галасом всім набридаєш,
      Наче у дуду ти свищеш,
      Вітрюгане ти вітрище.

      Ти на річці хвилю гониш
      Та лякаєш море штормом
      І бушуєш в океані
      Буревієм чи цунамі.

      Хочеш силу показати,
      Щоби всі тебе боялись.
      Але знаємо ми добре,
      Що буваєш ти і добрим.

      Теплим, лагідним та ніжним
      І співаєш гарну пісню
      То сумну, а то бадьору
      І веселу й колискову.

      Щось шепочеш вранці квітам
      По секрету тихо, вітре,
      Пестиш кучері берізкам.
      Отже ти буваєш різним.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    44. Осінь перейшла у снігопад
      Багряна осінь перейшла у снігопад,
      Під ним листочки жовті залишились.
      А сніг все падав, падав невпопад,
      Лиш червоніли ягоди калини.

      Нехай іде, стежки усі вкрива,
      Душі б лише завії не торкнулись,
      То й знайдуться для когось в ній слова,
      Які зігріють ніжністю й розчулять.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    45. Переплелися долі наші
      Розсипає вітер осінню позолоту,
      Ягідки-намисто в калини, мов рубін.
      Твою підтримку, любий я відчувати хочу,
      Бо ти такий хороший, у мене ти один.

      І шурхотять листочки під нашими ногами,
      Коли за руки взявшись отак йдемо кудись.
      Тепло ми відчуваєм, любов також із нами,
      Бо долі наші, милий в житті переплелись.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    46. Зоряне кохання
      Ходить місць-господар
      Із зірками поміж хмар
      Та донизу погляда,
      Де у річечці вода.

      Бачить личко своє срібне
      І подружок - ясних зірок
      Сяють золотії очі,
      Про кохання все шепочуть.

      А те водяне люстерко
      Вітерець гойда легенько,
      Хвилечки хлюпочуть-грають,
      Про любов розповідають.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    47. Несподіванки природи
      На світанку дощик прошумів
      І калюжі на землі залишив.
      Теплих листопадових цих днів
      Я обманну відчуваю тишу.

      Бо до вечора ще може бути все:
      Вітер з морозцем, сніжок біленький,
      Що укриє ковдрою земельку.
      Несподіванки природа нам несе.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    48. Погляд очей волошкових
      Волошкових очей твоїх лагідний погляд
      Зачаровує й манить усе за собою.
      І нема уже змоги за ним не іти,
      Дуже хочеться - поряд щоб завжди був ти.

      А ті очі, неначе краплиночки неба,
      Сиплять в душу тепло, зігрівають її
      Та витьохкують там про любо солов"ї
      І не жити без них мені, як і без тебе.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    49. Мережана ковдра землі
      Січневий день хлюпнув в обличчя сонцем,
      Промінчики на волю відпустив,
      Вони, мов зайчики стрибали по віконцях,
      Запрошували до казкових див.

      Сніжиночки, мов зіроньки маленькі
      Ковдру мережили матусеньці-землі
      Таку легку пухнасту та біленьку,
      Що простяглась далеко по ріллі.

      Срібна ота мережка-вишиванка
      Засяяла, мов зоряний вінок.
      Ковдру вітрець підбити намагався,
      Щоби земля не змерзла у мороз.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    50. Найбільше багатство України
      Україна багата піснями
      І кожен тут вміє співать,
      Аще є такі вишиванки,
      Словами і не передать.

      І блузи, сорочки, серветки
      Та скатерки й рушники.
      Не є ні для кого секретом -
      Українські найкращі майстри.

      Земля - то найбільше багатство,
      Такої у світі нема.
      Нехай колоситься хлібами,
      Її не плюндрує війна.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    51. Музика в серці живе
      Музика, музика, музика
      З дитинства у серці живе,
      Пісня зринає із вуст моїх
      Й лебідкою гордо пливе.

      Так я окрилена піснею
      Іду по життєвій стезі,
      Рятує вона і від відчаю,
      Вселяє надію мені.

      Долати хвороби та труднощі
      Допомагає вона,
      Співаю тоді, коли сум бере
      І радісно - пісня луна.

      Звучить вона, як усе ладиться
      Й тоді, коли сльози в очах,
      Бо пісня сестра і порадниця
      Та подруга в будні й свята.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    52. Закохана Зима
      У срібному гамаку
      Зимонька гойдається,
      Гарну пісеньку дзвінку
      Вітер їй присвячує.

      Слухає його вона,
      Мило усміхається,
      Мабуть Зимонька-Зима
      В нього закохалася.

      Бо не злиться, не мете,
      А сонечком радує
      Та сніжинками цвіте
      Так, наче трояндами.

      2020 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    53. Будьте багаті на любов
      Задощило, задощило
      Під самісіньке Різдво.
      Де ж легкі сніжинки білі?
      І морозів не було.

      Лиш мрячить дрібненький дощик,
      Капає з дерев й кущів.
      Підемо все ж з колядою
      Віншувать людей усіх.

      Побажати щастя-долі,
      Миру, злагоди й добра,
      Хай не буде війн ніколи,
      Прийде радості пора.

      Хліб й до хліба в кожній хаті,
      Вся родина за столом.
      На здоров"ячко багаті
      Будьте ви і на любов.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    54. Різдв"яна колядочка
      Місяць в шибку загляда,
      Лине світом коляда
      На Різдво Христове.
      На столі кутя й узвар,
      А всього дванадцять страв
      В час цей вечоровий.

      Переступиш лиш поріг -
      Видно дідух-оберіг
      На чільному місці.
      Вся зібралася сім"я
      І господар припроша
      Помолившись сісти.

      А як зіронька зійде
      І засяє із Небес,
      Усіх заворожить -
      Кожну страву скуштувать
      Та Ісуса прославлять,
      Це Дитятко Боже.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    55. Він не загинув
      Червоні ягоди калини
      На білому снігу,
      Неначе краплі крові сина,
      Який впав у бою.

      Ягідки вітерець розсипав
      Недбало тут і там.
      За Батьківщину син загинув,
      Не здався ворогам.

      Птахи ті ягоди збирають,
      А мати крадькома
      Хусткою сльози витирає,
      Синочка ж бо нема.

      Примерзлі ягоди калини
      Птахи будуть клювать.
      Знай, ненько, син твій не загинув,
      Живе в наших серцях.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    56. Щастя таки усміхнулось тобі
      В твоєму серці стільки доброти,
      Що нею можна огорнуть пів світу,
      Отримував від неньки її ти,
      Яка так рано відійшла у вічність.

      Але в житті зазнав багато зла,
      Гірких образ та насмішок єхидних,
      Бувало так, що навіть тебе били,
      А так хотілося любові і тепла.

      І доля усміхнулася тобі,
      Щастя дала, хоча трохи запізно,
      Нині іскряться очі голубі,
      Сяє вогонь кохання й радість світла.

      Та й про здоров"я ти забув слабке,
      Бо до життя така жага з"явилась,
      Що мов на крилах все несе тебе,
      Як кажуть - друге дихання відкрилось.

      Обняти нині хочеш увесь світ,
      Насамперед свою любу дружину,
      Її кохання надиха творить,
      Вселяє віру в себе та надію.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    57. Новорічні побажання
      Ось і ще один рік до кінця добігає,
      Усього в ньому було: веселе й сумне,
      Радість й горе так тісно переплітались,
      Але віриться все ж, що погане мине.

      Новий рік настає і нові сподівання
      В серці маємо ми із приходом його,
      З нетерпінням насамперед миру чекаєм
      На землі українській.Й здоров"я дасть Бог.

      Щоб засіяні були всі ниви хлібами,
      А не мінами, квіти буяли в полях,
      Щоб живими додому солдати вертали,
      Скільки ж плакати можна усім матерям?

      Щоб в містах та у селах весілля гуляли,
      А лелека приносив побільше малят,
      Та у злагоді й щасті усі проживали,
      Україна цвіла, як весняний той сад.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    58. Усі мої думки тобі
      Усі мої думки лише тобі,
      Як щира сповідь і душі, і серця,
      Коли вони веселі чи в журбі
      І почуття в них, ніби у люстерку

      Так чітко відображують усе,
      Що хочеться сказати і повідать,
      Що новий день з собою нам несе
      Чи радість світлу, а чи, може біди.

      З тобою я, коханий, ти це знай
      Йтиму пліч-о-пліч так шляхом життєвим,
      Любов мою та ніжність відчувай,
      Ти ж будь надійною підтримкою для мене.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    59. Молитва мами - оберіг
      Він пішов захищати Вітчизну,
      А матуся молилася вслід
      І, напевне тому не загинув -
      Захищала молитва від бід.

      Відчував син матусі тепло,
      Хоч від рідного дому далеко,
      Згадував те подільське село,
      Де батькам приніс сина лелека.

      Душу грів горобини вогонь,
      Що росла недалеко від хати
      І матусиних ніжних долонь
      Доторк міг він щодня відчувати.

      А молитва, мов той оберіг
      Заслоняла бійця від напасті.
      Став синочок на рідний поріг
      І матуся світилась від щастя.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    60. Нашої долі вишиття
      Чорною ниткою смутку,
      Доленько не вишивай,
      Радості білою, прошу
      Наше життя прикрашай.

      Нитку блакитну любові
      Вплети у віночок життя
      І на його рушникові
      Хай буде твоє вишиття.

      Рожевою ниткою щастя
      Ти помереж всі стежки,
      Червоною виший кохання,
      Хай в серці палає завжди.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    61. Тільки схлипує струмочок
      В рівчаку на дні глибоко
      Щось тихесенько дзюркоче.
      Була річка повноводна,
      Залишився лиш струмочок.

      І несла вона всі води
      Так далеко в море синє
      Та долала перешкоди,
      Бо була могутня й сильна.

      Міць її забрала спека,
      Люди також забруднили,
      То ж тепер вона далеко
      Мандрувать не має сили.

      Тільки схлипує струмочок,
      У рівчак сльоза стікає,
      Ніби всім сказати хоче,
      Врятувать його благає.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    62. "Золотим" ювіляркам
      Золото, золото, золото
      Жіночих щасливих літ,
      А серденько б"ється молодо,
      Веселковим здається світ.

      Радості, радості, радості
      Радості сонце сія,
      Ніколи не буде заздрості,
      Надійним причалом - сім"я.

      Здоров"я, здоров"я, здоров"я,
      Здоров"ячко б"є джерелом,
      Лагідно тебе огорне
      Нехай кохання крило.

      У ніжності, ніжності, ніжності
      Хвилях купайся завжди.
      Вірності, вроди й чарівності,
      З роси тобі, жінко й з води!

      2015 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    63. Ти повідай мені, річко
      Річенько, мені повідай
      Де береш початок свій,
      Любиш ти весну чи літо
      Чи зимову заметіль.

      І куди ж це ти прямуєш,
      Не зупинишся й на мить
      Та красою все чаруєш
      І дорослих, і малих.

      Ти повідай мені, річко,
      Що у тебе на душі,
      Прихилюся до вербички
      Й слухатиму голос твій.

      Він чудовий мелодійний,
      Що аж хочеться співать,
      А прозорі чисті хвилі
      Між собою гомонять.

      Лагідно цілують берег,
      Розливаючи тепло,
      Ним ще хлюпають на мене
      І кудись мандрують знов.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    64. Пішов нарешті дощ
      Пішов нарешті дощ за стільки днів,
      Адже його не було ще із літа,
      А треба, щоб він землю напоїв,
      Тоді озимина скоріше зійде.

      В сухій землі зерно не проросте,
      А так - зазеленіє незабаром.
      Будемо сподіватися на те,
      Що тішитиме щедрим урожаєм.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    65. Спалах пристрасті
      Він цілував їй кожен пальчик,
      До себе ніжно пригортав
      Та зізнавався у коханні,
      Що кращої не зустрічав.

      У неї тьохкало серденько,
      Мов соловейко у гаю,
      Бо думала, що вже нарешті
      Зустріла доленьку свою.

      Та час минав і холодніші
      Ставали їхні почуття,
      Вже у вечірній літній тиші
      Не чулося серцебиття.

      Чомусь з"явилася байдужість
      Одне до одного у них.
      Значить кохання і не було,
      А спалах пристрасті згорів.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    66. Пора осіння
      Над рікою туман, мов димок сіруватий,
      Бо вода іще тепла, повітря вже зимне
      І почав іще дощик дрібний накрапати.
      Це пора така нині похмура осіння.

      Сонце викотиться гарбузом жовтуватим,
      Промінці розсипать буде золотом в небі.
      Ось тоді і туман почне вмить розтавати,
      Лише хвильки малі цілуватимуть берег.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    67. Квіти осінні
      Жовтим вогне палають чорнобривці
      І різнокольорові айстри, мов зірки,
      Цілує вітер гарні милі личка
      Та ніжно пестить їхні пелюстки.

      Жоржини теж голівками кивають,
      Із хризантемами вітаються вони,
      Погожий день осінній прославляють,
      Хоча й люблять похмурий та сумний.

      Безсмертник, той морозу не боїться,
      Стоїть на грядці струнко, як солдат.
      Які чудові квіти ці осінні
      І милуватись ними кожен рад.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    68. Б"є джерело із-під землі
      Щось тихенько жебонить
      У траві високій,
      Це струмочок там дзюрчить
      І втрачає спокій.

      Взяв початок з джерела
      Того, що в долині
      Й далі далі вже помчав
      Собі безупину.

      Те джерельце стільки літ
      Без кінця і краю
      Б"є фонтаном з-під землі,
      Срібло розсипає.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    69. Як без пісні жити?
      Виспівує соловейком,
      Чайкою кигиче
      Ідзвінким струмочком ллється,
      За собою кличе.

      І бринить на серця струнах
      Та змушує плакать,
      Ще - веселощі дарує
      Й світлу-світлу радість.

      Бо сестрою є для когось,
      Комусь - рідна мати.
      То ж лунає її голос
      В поході з солдатом.

      На весіллі як без пісні?
      Навіть в часи смутку
      Її, нашу українську
      Повік не забути.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    70. Гай березовий
      Відспівав уже гай березовий
      Пречудову пісню весняну,
      Тепер теплому літу зеленому
      Кучерявії віти махають.

      І маленькі листочки, мов бантики
      Прикрашають їм довгі коси,
      А хустинки, розшиті багрянцем
      Золота подарує осінь.

      Прийде зимонька біла-білесенька,
      Все навкруг запорошить снігом,
      Знов чекатиме гай березовий,
      Звеселити щоб весноньку співом.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    71. Де ж ти, доле блукала?
      Де ж це ти, доле
      Довго блукала,
      Лісом чи полем
      Та й обминала?

      То посилала
      Смуток і болі,
      Горем лякала
      Ти мене, доле.

      Сліз вже пролито
      У житті стільки,
      Що перелити
      Можна у річку.

      Ось вже нарешті
      Крилом махнула,
      Слізоньки втерла
      Та й усміхнулась.

      Серцю послала
      Моєму спокій
      Та світлу радість,
      А ще любові.

      Дякую, доле
      За подарунок,
      Його ніколи
      Не відпущу я.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    72. У осінь я закохана
      Всі люблять весну сонячну й квітучу
      І літечка барвистий натюрморт,
      Хтось білосніжну зиму бачить хоче,
      У неї ж стільки див є і красот.

      А я закохана у осінь багрянисту,
      Тоді ж бо і з"явилася на світ,
      Як журавлі летіли в небі чистім,
      На землю кинувши прощальний свій привіт.

      Стара верба листочки в воду ронить,
      Вони пливуть, мов човники малі.
      Пора осіння надиха на творчість,
      Віршінароджуються в серденьку моїм.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    73. Догорає літо
      Останні дні серпневі принесли прохолоду,
      А зимні роси вранці торкнулись легко ніг.
      Хоча ще дні спекотні всіх кликатимуть в воду,
      Але все ближче й ближче осені прихід.

      У саду антонівки вже боки яскраві
      І медові груші падають в траву.
      Літо догорає айстрами-зірками,
      А жоржини білі в осінь нас зовуть.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    74. Щоби не пройшло щастя мимо
      Полудень віку як маківка літа,
      Сонце іще у зеніті,
      Чудовим життя уквітчалося цвітом
      І є вже плоди соковиті.

      А до зими все таки далеченько,
      Хоч є уже фарби осінні
      І трепетно так б"ється ваше серденько,
      Роки ж бо - птахи перелітні.

      І досвід великий уже за плечима,
      В душі ж звучить юності пісня.
      Зробіть все можливе поки ще не пізно,
      Щоби не пройшло щастя мимо.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    75. Ночі зоряна краса
      За сосну високу заховався місяць,
      Звідти добре видно йому поле й луг,
      Підморгує зорям, їх до себе кличе,
      Щоби розсипали золото навкруг.

      А воно поволі легенько лягало б
      І на воду в річці, на верби косу,
      На густі високі шовковисті трави,
      Всім подарувало дивну цю красу.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    76. Не знать війни ніколи
      Позолотило колоски
      Яскраве сонце літнє,
      А поміж ними квіточки -
      Волошечки блакитні.

      Ніби краплиночки малі
      Небесного безмежжя
      Розсипалися по землі
      Недбало аж до стежки.

      Вітер погойдує жита
      Й пшеничні жовті стебла,
      Земля родюча та свята
      Їх викохати встигла.

      І грають хвилі золоті
      Цього хлібного моря.
      Одного хочу у житті -
      Не знать війни ніколи.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    77. Плекаю Слово
      В душі плекаю Слово, як маля,
      Думки в рядочок сію, наче жито.
      Нехай же комусь серце звеселя,
      А я із того теж буду радіти.

      Як до вподоби те, що я пишу,
      Когось торкнеться поетичне слово,
      На світі недарма, значить живу,
      Добром згадає хтось обов"язково.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    78. Рясно липа зацвіла
      А надворі літо - липень,
      Зацвіла так рясно липа,
      Бджілоньки сюди летять,
      Щоб нектар скоріш збирать.

      Згодом з нього буде мед,
      Ні для кого не секрет,
      Що цілющий та смачний
      І,звичайно ж помічний

      Він від багатьох недуг.
      Ну, а поки що навкруг
      Аромат розносить вітер,
      Бо цвіте так рясно липа.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    79. Тополина заметіль
      Закружляла, закружляла
      Тополина заметіль,
      Пухом скрізь позасипала
      Сіро-білим та легким.

      На дерева й на травичку
      І на квіти та кущі
      Він лягати має звичку...
      ...Тополина заметіль.

      У її пухкі обійми
      Може втрапить кожен з нас.
      Ось такої заметілі
      Вже лунає "білий" вальс.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    80. Іще зійде кохання зоря
      Догорає велика ватра
      На травичці біля ставка
      І пішла вже остання пара
      Двох закоханих.Тільки "зітха"

      "Маринонька", що навкруг неї
      Звечора всі водили танок
      Та співали пісні веселі.
      На воді он кружляє вінок,

      Сплетений із ромашок й маків,
      М"яти дикої та васильків,
      Він до рук нічиїх не потрапив,
      В Її серденьку сум залишив.

      Не журись, дівчинонько мила,
      Значить заміж іще не пора,
      Ти повір - будеш, будеш щаслива,
      Твоя зійде кохання зоря.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    81. Літечко зізналося в любові
      А край дороги польової
      Ростуть Петрові батоги,
      Кольору синяви п"янкої
      У них чудові квіточки.

      Поряд - ромашка жовтоока
      Ворожить любить Він чи ні,
      А далі он за кілька кроків
      Червоні маки осяйні.

      Як віддзеркалення небесне
      Є тут волошки-васильки.
      Цілує квіти сонце тепле
      І пестить ніжно пелюстки.

      Ці вишиванки веселкові
      На золотому полотні
      Стиглих хлібів.Ними в любові
      Зізналось літечко мені.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    82. Справжнє щастя
      Вірити в краще, ділитись добром,
      Ближнього завжди любити
      І не зважати на безліч хвороб,
      А жить, працювати й творити.

      Та намагатись чогось досягти
      В житті, щоб залишить нащадкам,
      Кохати і впевнено йти до мети,
      Оце воно є - справжнє щастя.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    83. Повчитись треба у птахів
      Побивається голубка над голубом вбитим,
      Їсти й пить вона не хоче, плаче із жалю.
      Каменем і гордий лебідь полетить донизу,
      Коли втратить він кохану не дай, Бог свою.

      І лелека одиноко сумний лугом бродить,
      Коли згине лелечиха у дорозі десь,
      Більше пари він ніколи собі не заводить,
      Зберігають вони вірність на життя усе.

      Не завадило б і людям у птахів повчитись
      Як по справжньому кохати і життя любить
      Та виховувати діток, теплом їх зігріти,
      Був би світ тоді добрішим, краще б стало жить.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    84. Звучить піснями літо
      Прозорі росяні краплини,
      Немов дзвіночки срібні.
      І літечко виграє нині
      Так віртуозно ними.

      Тоді, коли зоря ранкова
      Поволі в небі гасне
      Й промінчик сонця золотого
      По травах й квітах скаче.

      Під ту мелодію чарівну
      Птахи співають хором,
      У лісі, в лузі та у полі
      Звучить піснями літо.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    85. Сім ночей кохання
      Я сім ночей, проведених з тобою,
      Мабуть запам"ятаю назавжди,
      В долоні зорі падали юрбою,
      Тоді щасливі були я і ти.

      І забували ми про все на світі,
      Лиш іскри радості палали у очах.
      Вже не одне з тих пір минуло літо,
      В мені вогонь кохання не зачах.

      Горить він спомином яскравим ще і досі,
      Від того тішиться таки моя душа.
      Хоча туман вже посріблив волосся,
      У серце осінь хай не поспіша.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    86. Кличе батьківський поріг
      Рожево яблуньки цвітуть
      У батьківськім саду,
      Літа, мов лебеді пливуть,
      Та я сюди іду.

      Іду тоді, як достига
      Черешня та стара,
      Що над парканом простягла
      Довге своє гілля.

      І поспвшаю, коли там
      Запахне медом скрізь,
      А груші стиглі у руках -
      І повні очі сліз.

      Це ностальгії та сльоза
      Бринить в моїх очах.
      Сюди лечу, коли зима
      На буйних мчить вітрах.

      Бо все тут рідне і близьке
      Ще із дитячих літ,
      Тому завжди кличе мене
      На батьківський поріг.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    87. Пісня дівоча
      Десь від річки доноситься пісня дівоча,
      Гарно так, що і зорі заслухались, мабуть,
      Її чути усім аж до темної ночі,
      То дарма, що співачкам раненько вставати.

      Братися вже до праці дівчатонькам треба,
      Бо роботи в селі ж то завжди вистачає,
      Слід подбать про родину і дім та про себе,
      Ну, а поки що пісня вкраїнська лунає.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    88. Навперейми з вітром
      А на лугу кінь гнідий
      Пасся собі усю ніч
      До самого ранку.
      У село тоді помчав
      Та біля воріт він став
      І б"є копитами.

      Господаря виклика,
      Щоби вийшов до Гнідка
      Та забрав до стайні.
      А ще краще осідлать,
      В чисте поле поскакать
      Все далі і далі.

      Де зелен-трава густа,
      Не торкалась ще коса,
      Хоч буяло літо.
      Вже господар у сідлі,
      Мчить галопом кінь гнідий
      Навперейми з вітром.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    89. Щоб запахло святом
      Клечана Неділенька
      В зеленім віночку
      Та й під руку з літечком
      Йдуть хитким місточком.

      На березі річечки
      Назбирали м"яти,
      Разом з татар-зіллячком
      Будуть дарувати

      У оселю кожную,
      Долівку встеляти
      На Трійцю Господнюю,
      Щоб запахло святом.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    90. Непердбачувана матінка-природа
      Раптово десь взялась травнева злива
      Із громом, блискавицею та градом.
      Кілька годин все лило, лило, лило
      Понад полями, берегом та садом.

      А тиха-тиха річечка маленька,
      Яку убрід пройти було можливо,
      Як море розлилася далеченько,
      Що вулиці й луги всі затопило.

      І до осель людських вода дісталась
      Та вітер все розгойдував дерева.
      Але все стихло вмить, як і почалось
      І сонце усміхнулося на небі.

      Стікати почали кудись всі води,
      Земля підсохла та дихнула легко,
      На квітку гарну жовтий сів метелик.
      Непередбачувана матінка-природа.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    91. Дідусь-осокір
      Старий-старий осокір
      До води схилився.
      Скільки літ пройшло з тих пір,
      Як його садили.

      Зеленіють ще гілки
      Із одного боку,
      З іншого - сухі гілки
      Високо-високо.

      Коли вітер сильний дме -
      Падають додолу,
      Вже ніхто там не пройде -
      Встеляють дорогу.

      І скрипить тихенько він
      Так, ніби зітхає,
      Молодість не раз згадає
      Старий дідусь-осокір.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    92. Купала мене доля...
      Купала мене доля у добрі й любові,
      Сповивала в ласку й ніжності рушник,
      Мовила, як мама те напутнє слово,
      Яке із собою пронесу весь вік.

      Але й так траплялось, що була жорстока,
      Ляпаси давала мені раз у раз,
      Рану залишала болючу й глибоку
      І пекла сльозою гіркоти й образ.

      Потім знов, як сонце мене зігрівала,
      Сіяла у душу надії зерно,
      Труднощі щоби я всі перемагала,
      Впевнений робила теж за кроком крок.

      І я намагалась у житті долати
      Прикрощі й хвороби, заздрість ворогів,
      Пережити рідних, друзів й близьких втрати
      Й не згубити чуйність в серденьку своїм.

      Вірити, любити, мріяти, кохати,
      Улюбленій справі віддавать сповна
      Усі свої сили й вміння до останку,
      Щоби добрим словом хтось колись згадав.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    93. Матерям
      Матері, матері, матері,
      Ми життям вам завдячуєм, рідні.
      Прокидаєтесь ви на зорі
      Й у турботах проводите всі дні.

      Все про діточок дбаєте ви,
      Щоби були успішні й здорові,
      Зігріваєте ви їх любов"ю,
      Прагнете, щоби були Людьми.

      То ж матусенькам рідним усім
      Вдячність наша безмежна-безмежна,
      Берегиням усіх-всіх родин
      Щиросердний уклін наш доземний!

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    94. Вербиченька плакуча
      Вербиченьці плакучій
      Весна втирає сльози:
      -Ти не сумуй, подружко,
      Уже нема морозів.

      То ж плакати не треба,
      Вологи й так немало,
      Он Сонечко із Неба
      Вже Промінці послало

      Тебе розвеселити,
      Зігріти теплотою,
      Тобі ж бо зеленіти
      Й пишатися красою.

      Ой, Веснонько кохана,
      Тобі я вдячна дуже,
      Лить сліз не перестану,
      Недарма ж я плакуча.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    95. Завірюха черешнева
      Завірюха черешнева,
      Черешнева заметіль,
      Сиплеться вона не з неба,
      А із дерева, що тин

      Стовбуром своїм тримає
      Міцно вже багато літ.
      Облітає, облітає
      Із черешні білий цвіт.

      Молоді зелені трави
      Устеляє ним вона.
      Вишиває, вишиває
      Срібним бісером весна.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    96. Травень і Весна
      Узяв в обійми Травень Весну-Красну,
      Рожеві й білі сипав пелюстки
      У коси їй, в любові зізнавався
      І золоті запалював Зірки.

      Аж засоромилась вона, мов та дівчина
      І щічки зарум"янились її
      Пелюстками Тюльпанів.На Калині
      Співали про кохання Солов"ї.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    97. Так народжуються вірші
      Ніч прийшла, заколисала
      Звірів, дику й свійську птицю,
      Люди теж позасинали,
      Лиш мені одній не спиться.

      І сама себе питаю:
      -Чому сон утік від мене?
      Але так собі гадаю,
      Що прийшло якраз натхнення

      Й вірші просяться ліричні,
      На папір рядки лягають.
      Занотовую їх швидше,
      Бо думки всі повтікають.

      Їх ти більше не спіймаєш,
      Якщо не запишеш вчасно.
      Може й згодом прийдуть кращі,
      Але ті вже не згадаєш.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    98. Танець дощу
      Ой, здалеку суне й суне
      Хмара чорна,
      Рвучко й сильно вітер дуне
      Десь із поля.

      І гіллям дерев гойдає,
      Крутить вихрем,
      Пил угору підіймає
      Й звідти кида.

      Із відерця дощ неначе
      Поливає,
      Краплі по калюжах скачуть
      Та співають.

      У таночку дощ рясненький
      Все кружляє,
      Трави, квіти і земельку
      Напуває.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    99. Зацвітає слива
      Край городу на межі
      Зацвітає слива.
      Так приємно на душі
      Бачити це диво.

      На біленькі пелюстки
      Бджілоньки сідають,
      Буде, значить восени
      З щедрим урожаєм.

      Поки що ж сливонька та
      Своїм цвітом манить,
      Який гілки огорта,
      Мов туман-серпанок.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    100. Туману густа пелена
      Лугом, лугом, долиною
      Котиться туман
      І густою пеленою
      Усе огорта.

      Сіре простирадло стелить
      На зелен-траву,
      Уже мокрі всі дерева:
      Клена жовтий чуб,

      Кучерики на берізках,
      Пасма верб старих
      Нахилились низько-низько,
      Навіть вітер стих.

      Ще -туман обняв тополю
      За тоненький стан,
      Квіти теж накрив собою,
      До землі приклав.

      Хвиля білою здається,
      Наче молока
      Перекинулось відерце
      Й полилось у став.

      Так триватиме це доти,
      Доки із-за хмар
      Усміхнеться ясне сонце
      І...туман розтав.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    101. Квітня середина
      То сонечко ласкаве,
      То суне хмара сива,
      Така вона буває
      Ця квітня середина.

      Веселу гарну пісню
      Співа мала пташина,
      А то кидає снігом,
      Хоч квітня середина.

      Черешня ось розквітне
      Та морозець притисне -
      Й трава усенька біла,
      Це - квітня середина.

      Буває тепло й тихо,
      А то вітрисько сильний
      Зайдеться зимним сміхом,
      Бо ж квітня середина.

      То бджілонька літає
      Й сіда на квітку дивну,
      То сльози витискає
      Ця квітня середина.

      То день ясний погожий,
      А то раптова злива.
      Передбачать не можна
      Цю квітня середину.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    102. Україна в вишитті
      Вишиванки день сьогодні
      Україна відзнача.
      Не виходять вони з моди,
      Носить їх мале дівча,

      Одягне юнак сорочку,
      Також літній чоловік,
      Візьмуть її у дорогу
      Й берегтимуть увесь вік.

      Жінка молода вдягає
      Сукню вишиту завжди
      Й літня також її має.
      Оберегом від біди

      Рушники є вишивані,
      Скатертини теж лляні.
      Це творили наші мами,
      Щоб було тобі й мені.

      Вишивати вчили дочок,
      А своїх навчали ті.
      Споконвіку так велося -
      Україна в вишитті.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    103. Тут доленька моя
      Далеко через поле
      Стежина повела
      Туди, де хлібне море
      Знов хлюпнуло тепла.

      Де колос ваговитий
      І зерна золоті
      Та мак, росою вмитий
      Й блакитні васильки.

      Де жайвір в високості
      Тріпоче прапорцем,
      Іду сюди не в гості,
      В душі приємний щем.

      І де й поділась втома,
      Бо почуваюсь я,
      Неначе в ріднім домі,
      Тут доленька моя.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    104. Від весни до весни
      Наливаються берізки соком пресмачнющим,
      Згодом "вибухнуть" бруньками вишні молоді.
      Ну, а далі зеленії човники-листочки
      Пускатиме вербиченька в ставковій воді.

      Потім верес оченята блакитні-блакитні
      Зведе в небо високеє й дивиться на світ,
      Червонеє намистечко одягне калина,
      Красується-пишається так багато літ.

      Так тихенько й непомітно і зимонька прийде
      Та крізь сито сіятиме білий-білий сніг,
      Чути вітру мелодію сердиту-сердиту
      І мороз так міцно тисне, наче б"є у дзвін.

      Але проліском запахне усе незабаром,
      Прилетить шпак із вирію й пісню заспіва.
      А це значить, що веснонька вкотре знову з нами,
      Розсипає барвистії квіти з рукава.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    105. Весняного цвіту просить душа
      А життєва доріженька
      Барвінком стелилась
      І долею вишитії
      Літа мої нині
      Ідуть уже до осені,
      Хоч у серці літо,
      Душа ж моя просить іще
      Весняного цвіту.

      І квітує ромашками
      Вона навіть взимку,
      Хоч буває і важко їй,
      Бідна плаче тихо,
      Щоб ніхто не бачив, звісно,
      Як вона страждає,
      Почуття свої у пісні
      Й віршах виливає.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    106. Гармонія природи
      Перший день квітневий усміхнувся сонцем,
      Бо і справді сміху в нас сьогодні день.
      Молода ялинка сплеснула в долоні
      І шпака злякала, що співав пісень.

      Ти не бійся, пташко, звеселяй нам душу
      І чудовий настрій щоби кожен мав.
      Природи гармонію тільки б не порушить,
      А її частинкою намагатись стать.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    107. Кульбабки і курчатка
      У росяних травах зелених
      Сховалися жовті кульбабки,
      Що пахнуть і сонцем, і медом
      Та світу всміхаються радо.

      А поруч маленькі курчатка -
      Кругленькі пухнасті клубочки.
      І важко уже розібрати
      Де квіти, а де діти квочки.

      2019 р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    108. А твої очі...
      А твої очі - блакитні озерця
      Хлюпають, хлюпають хвилі тепла,
      Заворожили вони душу й серце,
      Любов моя теж їх в полон узяла.

      Я бачу їх вдень, уночі в них дивлюся,
      Намилуватись не можу ніяк.
      Нектару кохання із них я нап"юся,
      Напевне це доля щаслива моя.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    109. Весняний настрій
      Подовшали уже деньки весняні,
      Зробилась меншою також чаклунка-ніч.
      І на залитій сонечком галяві
      Зустрілась я з прекрасним віч-на-віч.

      Світло-зеленим ніжним первоцвітом,
      Мов килимом устелена земля,
      Рожевий ряст вітається зі світом
      Та спів пташок серденько звеселя.

      Берізоньки-сестрички білокорі
      Сережки начепили для краси
      І напувають соком перехожих
      Та явір також в гості запросив.

      Видзвонює джерельце під вербою,
      Якій вітрець розчвсує косу.
      Я, переповнена всняною красою
      Додому гарний настрій принесу.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    110. Пора весняна
      Заплакав день дощем таким холодним
      Й сніжинки закружляли у танку,
      Не визирає із-за хмари сонце,
      Похмуру пору бачимо таку.

      Але не треба, друзі сумувати,
      Он чуєте вже пісеньку шпака?
      І почали пелюстки розкривати
      Весняні квіти.То ж краса яка!

      Та й вітерець вже незабаром втихне,
      Пошле цілунки сонечко землі
      І з"явиться на ній барвистий килим,
      Яким ступати дівчині-весні.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    111. Туманова пісня
      Долиною широкою туман покотився,
      Молоденьким вербиченькам коси намочив,
      Потім десь в куточку тихім собі причаївся,
      Наче той сіренький котик заспівав без слів.

      І полинула та пісня далеко-далеко,
      Незабудочка блакитна слухала її,
      Та й осока зеленая разом з очеретом
      Хиталися легесенько, слухаючи спів.

      Так, співаючи незчувся той туман ранковий
      Як заснув десь у ярочку глибоко на дні.
      А ту ніжну мелодію його пречудову
      Підхопив дзвінкий струмочок і далі поніс.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    112. Коли усміхається жінка
      Коли усміхається жінка,
      То сонце виходить з-за хмари
      І б"є в золотії литаври,
      Коли усміхається жінка.

      Як в жінки сльоза на обличчі
      Й душа її плаче від горя -
      Навколо все сіре й порожнє,
      Як в жінки сльоза на обличчі.

      Як світлої радості хвиля
      Жіноче єство огортає,
      То серденько ніжно співає
      І щастя з"являються крила.

      Хай завжди всміхається жінка,
      Кохає і буде кохана,
      Бо й справді вона - незрівнянна,
      Коли усміхається жінка.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    113. Наодинці з природою
      Наодинці з природою прагну бувати,
      Походити вузенькою стежкою в лісі
      І повітря п"янке та духмяне вдихати
      Та з цим світом казковим на мить якусь злитись.

      Стати часточкою цього царства природи,
      Щоби я і краса лісова - одне ціле.
      То ж коли випадає мені ця нагода,
      Поспішаю до лісу, тоді я щаслива.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    114. Китайська троянда
      Китайська троянда
      Цвіте на вікні,
      Всміхаються радо
      Пелюстки її

      Червоні-червоні
      І ніжні такі
      До сонця ясного.
      Зелені листки,

      Неначе долоньки
      Прикрили гілки
      Або парасольки
      Чудові такі.

      Окраса в кімнаті
      Й відрада душі
      Китайська троянда
      Цвіте на вікні.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    115. Диво це творила мама
      Скатертина вишивана
      Та барвисті рушники
      І серветки й сорочки,
      В подушках квітують маки.

      Наче писаночка хата,
      Милуються люди всі.
      Диво це творила мама,
      Руки в неї золоті.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    116. Вино кохання
      Вино кохання теж буває різним:
      То меду смак, то полином гірчить
      І кожен у житті п"є його, звісно
      Та не шкодує він про оту мить,

      Коли уперше той напій любові
      Покуштував чи трішки пригубив,
      Хоч із солодкого зробитись може він
      Солоним і терпким, стати й водою.

      Та все ж, коли відчув той смак кохання,
      Котрий дурманить чарами й п"янить,
      Прожив на світі недарма він значить,
      Щастя безмежного пізнав чудову мить.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    117. І "весняночки" полинуть
      А тоді, як сніг розтане,
      Крига скресне на ставку,
      Побіжить струмок лугами,
      Його пісеньку дзвінку

      Чують трави та звірята,
      Ще - дерева і птахи,
      Квіти будуть розпускати
      Свої ніжні пелюстки.

      Вітерець повіє теплий,
      Сонце вигляне з-за хмар,
      Прилетять граки й лелеки,
      Кілька лебединих пар.

      І "веняночки" полинуть,
      Їх співатиме дівча,
      Усе радо та гостинно
      Красну-весну зустріча.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    118. Ожива природа
      Бачать себе зорі
      У люстерку річки,
      Вмилися в струмочку
      Дві медунки-квітки.

      Чорний грак вже вдома
      У рідному лісі,
      Журавлі й лелеки
      Порушили тишу

      Радісним привітом,
      Бо вітають землю,
      На якій їм жити
      І звивать гніздечка.

      Ситечком зі злота
      Сонце тепло сіє,
      Ожива природа,
      Все весні радіє.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    119. Весняна пісня
      А на гіллі верби старої,
      Немов на гойдалці-колисці
      Мавка, що схожа із весною,
      Біля води сиділа близько.

      А біля неї Лукаш-вітер
      Грав про кохання так натхненно
      На чарівній своїй сопілці
      І заворожував серденько.

      Вона замріяно всміхалась,
      Слухала музику казкову,
      Про все на світі забувала,
      Була щаслива від любові.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    120. Незрівнянна й загадкова
      Кажуть, що жінка примхлива,
      Неначе погода весняна,
      Та все ж вона незрівнянна -
      Лагідна, ніжна, зваблива.

      Їй серенади співали
      І цілували очі,
      На подвиги краса жіноча
      Чоловіків надихала.

      Музику, вірші, картини
      Й інші шедеври творили
      Заради коханих, єдиних,
      Бо в слабкості жіноча сила.

      Жінка така загадкова,
      Немов усмішка Джоконди.
      Хай її дивна врода
      Чарує всіх знову і знову.

      2007 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    121. Серед Зими - весняне диво
      До Лютого прийшов у гості Квітень,
      Сніг розтопив, Підсніжник розбудив
      І Сонце по весняному вже світить,
      На світі й не таких буває див.

      Ще Зимонька повернеться з Морозом
      Та Вітром сильним, снігу вкине рясно.
      Але серед Зими - весняне диво -
      Наче "Дванадцять місяців" у казці.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    122. Про що співає буйний вітер?
      Про що співає буйний вітер?
      Про те, що є дива на світі,
      Тендітні та духмяні квіти,
      Як весело сміються діти.

      Про сиві та могутні гори,
      Морів безмежнії простори,
      Ліси, степи, поля й діброви,
      Про стан дівочий й чорні брови,
      Про тії очі волошкові,
      Надії повні та любові.
      І про птахів, вечірню тишу,
      Про те, що серце наше тішить.
      Спинитись хочеться хоч трішки
      Послухать спів буйного вітру.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    123. Тишу порушує людина
      Стежечками лісовими
      У густій-густій траві,
      Що звиваються, мов змії
      Між дерев та між кущів,

      Вдень, увечері і вранці,
      А буває й уночі
      Ходить звірина усяка
      Пролітають і птахи.

      Поспішає хтось на лови
      Хто до річки чи ставка,
      Хтось у гості, хтось додому,
      Хтось від ворога втіка.

      Є період, коли тиші
      Тут дотримуються всі,
      Бо звірі малят "колишуть",
      Дбають про своїх - птахи.

      Припиняються і "війни"
      В цей періо між звірят,
      Галас, крик також не лине,
      Тиша скрізь і спокій, лад.

      Цей закон для всіх єдиний,
      Виконує звір і птах.
      Але в тім то і біда,
      Що порушує...людина.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    124. Колючки бджілкам не страшні
      Росла собі акація
      Колюча й непідступна,
      Згори все вона бачила:
      В долині паслись гуси,

      Вітрець травичку колихав,
      Джерельце струменіло,
      Її ж ніхто не привітав,
      А як вона хотіла!

      Махала вітами згори,
      Мов кликала до себе,
      А ніжні-ніжні пелюстки
      Впали дощем рожевим.

      Та колючок боялись всі:
      Птахи, ще - вітер буйний
      І лише бджілоньки малі
      Жили із нею дружно.

      Нектар збирали із квіток,
      Щодня брались за діло.
      Виходив, ой, смачний медок.
      Акація раділа,

      Що друзі в неї є такі
      Усі трудолюбиві,
      Хоч крихітні - сміливі,
      Бо не страшні їм колючки.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    125. Весняного кохання аромат
      Там, де музика дзвінкого джерела
      Весело весняно так лунала,
      Квітонька-медунка розцвіла,
      Пелюстки до сонця простягала.

      І вона запахла на весь ліс,
      Аромат цей до вподоби й бджілкам.
      Зовсім поруч ряст рожевий ріс
      Та до неї нахиляв голівку.

      Шепотів, що гарна і п"янка,
      Неповторна, мила та духмяна.
      Тішилась медуночка ота,
      Що комусь потрібна, що кохана.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    126. Хтось казку бачить
      Хустка зелена,
      Блакитні квіти,
      Там біля стежки
      Хтось її кинув.

      Може то килим
      З трави-барвінку
      М"який та ніжний
      Лежить у лісі?

      В широкім лузі
      Між осокою
      Та й незабудка
      Росте високо.

      Крихітна квітка -
      Неба краплинка
      Сяє, мов зірка
      Там біля вільхи.

      Що свої ноги
      Все життя мочить,
      Любить вологу
      Та дощу хоче.

      І дика м"ята
      Там недалечко
      Так дивно пахне,
      Тривожить серце.

      Хтось казку бачить,
      Природи диво,
      Інший байдуже
      Проходить мимо.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    127. Ночі зоряної казка
      Зорі, наче вишиванки
      Сяяли отак до ранку
      На небеснім полотні.
      Це чаклунка-ніч не спала,
      Так майстерно гаптувала
      Ті узори чарівні.

      Я скажу вам по секрету:
      Під тим зоряним наметом
      Йшли закохані удвох.
      Ночі зоряної казка
      Дарувала крила щастя
      І благословляв їх Бог.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    128. Туманова Ковдра
      Розвішав дядечко Туман
      Просушувати Ковдру білу,
      А Сонечка нема й нема,
      Лише дрібненька Мжичка сіє.

      Намокла Ковдра іще більш,
      Стала важка, що й не підняти,
      Нема куди сховать її,
      А як же мокрою вкриватись?

      Ой, Хмарко, Хмарко, відступись,
      Нехай же Сонечко всміхнеться
      Та може Ковдру просушить,
      Буде вона м"яка і тепла.

      Хмаринка чула й відпливла
      І Промінці враз застрибали,
      Це Сонечко дало тепла,
      А Ковдра та чомусь розтала.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    129. Сонце повернуло на весну
      Лютневий день вже довшим став хоч трішки
      І сонце повернуло на весну.
      Це відчувають навіть руді кішки,
      Бо усю ніч співають під вікном.

      А вдень щебечуть весело синички,
      З калюжі п"ють водицю горобці.
      То значить веснонька, напевне вже десь близько
      І тішиться душа порі оцій.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    130. Зимо, душу не бентеж
      А гілля берізок,
      Наче серпантин
      Блискучий та срібний,
      Нахилилось вниз.

      На ньому зірками
      Іній сяє теж.
      Зимонько кохана,
      Душу не бентеж

      Своїм диво-царством,
      Мов із кришталю.
      Пору цю прекрасну
      Дуже я люблю.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    131. Їм не бути разом
      А тополя струнка та висока,
      Що простягує віти до неба,
      Загубила і сон свій, і спокій,
      Закохатися ж було їй треба

      В явора сильного молодого,
      Що над ставом стоїть, похилившись,
      Хоча верб хоровод навкруг нього,
      Та йому щось не весело більше.

      До тополі він теж не байдужий,
      Так без неї самотньо і сумно,
      Та й тополя також за ним тужить,
      Та не бути ніколи разом їм.

      Лише здалеку будуть дивитись
      Він на Неї, Вона ж бо на Нього,
      Милуватися теж одне одним,
      Доля так уже розпорядилась.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    132. Купаю душу в калиновому розмаї
      У вишневому садочку
      В калиновому розмаї
      Я ліричну, щиру, творчу
      Душеньку свою купаю.

      Насолоджуюсь красою
      Весняного первоцвіту
      І повільною ходою
      Наближаюсь в тепле літо.

      У березовому гаї
      Під мелодію пташину
      Моє серденько співає,
      Так й до осені прилину.

      Лист кленовий опадає
      І встеля життєву стежку,
      Осінь килим вишиває,
      На душі приємно й легко.

      Не страшні їй сніговії,
      Ні вітри, а ні морози,
      Вона творить та радіє,
      Ще - добра і щастя просить.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    133. Ода зимовій красі
      Хоч сонце свої промінці посилає
      На матінку-землю узимку також,
      Сріблиться сніжок та веселкою грає,
      Виблискує так, що хоч очі примруж.

      Та білі фіранки твої, хуртовино
      Закрили віконця в хатинці зими,
      Крізь них нічогісінько зовсім не видно,
      Дай світла ясного, не треба пітьми.

      Ти їх забери із шибок кришталевих,
      На волю пусти, нехай вітер несе,
      Хай дивиться пильно зима-королева,
      Що діється тут, нехай бачить усе.

      Нехай у її білосніжній короні
      Промінчики-зайчики бавляться всі,
      Несуть її бистрі гривастії коні.
      Я ж оду співатиму дивній красі.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    134. А туман клубочиться
      А туман клубочиться
      Котиком сіреньким,
      Доторкнутись хочеться
      До нього скоренько.

      Бо як сонце вигляне -
      Покотиться далі
      Берегом-долиною,
      А тоді розтане.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    135. У глибокому ярку
      Кущі глодові у ярку глибокім
      Давно ростуть і квітнуть навесні.
      І пробиває шлях у світ широкий
      Джерельце чисте там із-під землі.

      Зробився вже струмочок гомінливий
      І зеленіє рясно осока,
      Та й вільха, там де мокро має силу,
      В саме болото корені пуска.

      Там влітку бузьки походжають важно,
      Шукають харч для своїх діточок,
      Можна побачить навіть дику качку,
      Це значить поблизу десь є ставок.

      Як прийде осінь - червоніють стиглі
      На кущиках глодових ягідки,
      Листочки облетіти ще не встигли
      То й багряніють ними всі гілки.

      В цьому ярочку я не раз бувала
      І навесні, і влітку й восени,
      Красою дивною тією милувалась
      Аж до холодної студеної зими.

      Але й вона також тут не дрімає,
      Засипле снігом, запорошить скрізь.
      І лише джерело не замерзає,
      Водиця чиста з нього струменить.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    136. Зимова тиша
      Спить ставок маленький біля лісу,
      Кригою, мов ковдрою укрившись
      І верба дрімає, нахилившись,
      Лиш тихенько щось шепоче вітер.

      Мабуть колискової співає
      Чи розповіда цікаву казку,
      Та сніжок легесенько кружляє.
      Не сполохай тишу цю, будь ласка.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    137. В густій траві дитинство заблукало
      Здавалося - вони такі високі,
      Сягають наче аж самого неба,
      Великий стовбур і гілля широке -
      Такі дитинство бачило дерева.

      В траві густій могло теж заблукати
      І плакало та кликало матусю,
      Бо не могло стежину відшукати,
      Назад додому втрапити не взмозі.

      Як знову опинялось біля хати,
      То згодом ще пригод воно шукало
      І ненароком з гойдалки упало,
      Доводилось матусі виручати

      Його з біди, поцілувати ніжно,
      Вести за руку неслуха додому,
      Замазати зеленкою коліна.
      Як же усім до болю це знайомо.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    138. Співай, душа
      Сріблиться у волоссі сніг
      І теплиться доброусерці,
      Але на душу смуток ліг
      Та так пече, неначе перцем.

      Чому заплакана душа?
      Напевне біль її торкнувся.
      Як знати, що тебе втіша,
      Я ж заспокоїть тебе мушу

      Лагідним словом і теплом,
      А чи веселими піснями,
      Щирістю й чуйністю.Разом
      Співай, душа, співай із нами.

      2019 р.






      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    139. Болить душа
      Моїй так холодно душі
      І вона плаче, мов дитина,
      Як заспокоїтися їй?
      Війна ж турбує в Україні.

      Із матерями ділить біль,
      Сини яких пішли у вічність
      За рідну землю, за свій дім,
      За те, щоб щастя було дітям.

      Та прагне втішить вона тих,
      Хто постраждав, здоров"я втратив,
      Зате вернувся все ж живим
      До рідних й батьківської хати.

      У пісні тугу виливать
      Й журитись доти вона буде,
      Поки хтось хоче воювать
      Та гинутимуть марно люди.

      І заспокоїться вона,
      Як сонце миру усміхнеться,
      Забудеться слово "війна"
      Та всім щасливо заживеться.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    140. Всехвальну співає коляда
      Легкокрилим білим-білим птахом
      Понад світом проліта колядка,
      Сину Божому співа вона всехвальну,
      Всіх віншує із різдв"яним святом.

      Та з добром заходить в хату кожну,
      Зичить миру, злагоди, здоров"я,
      Розливає радості скрізь вина.
      Христос народився!
      То ж Його славімо!

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    141. Всі пори року пречудові
      Чого за літом сумувати? -
      Я запитати хочу вас.
      Золото осінь розсипати
      Вже почала навколо нас.

      А як вона прощатись буде,
      За нею плакать теж не слід,
      Бо зима-зимонька прибуде
      І сіятиме всюди сніг.

      Він ляже на поля й дерева,
      На сонці сріблом засія,
      Як піде - жалкувать не треба,
      Прилине лебедем весна.

      Всі пори року пречудові,
      Принади в кожної свої.
      Їх зустрічать будьте готові,
      Радіти їм, співать пісні.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    142. Ой, вітре, вітре
      (пісня)

      Ой, вітре, вітре,
      Ти буйний вітре,
      Нажени хмари
      Не знаю звідки.
      А хмари сиві,
      Ще й кучеряві,
      Дощі ряснії
      Із них пускались.

      Землиця-мати
      П"є не нап"ється,
      Буде плекати
      Врожаї щедрі.
      Хлібу святому
      Життям завдячуй,
      Голова всьому
      Є ж бо він завжди.

      Ой, вітре, вітре,
      Розбрату хмари
      Розжени звідси,
      Хай буде радість
      В кожній родині,
      Кожній оселі
      І сонце миру
      Світить із неба.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    143. Мовчання - золото
      "Мовчання - золото" - так хтось колись сказав,
      Цей мудрий вислів треба пам"ятати
      І балачками всім не набридати,
      Краще буде тоді мені і вам.

      Що ж тоді срібло ви мені скажіть,
      Підтримка це і вчасна допомога,
      Але без зайвих пафосних теж слів,
      Та не чекати дяки ні від кого.

      Ваш добрий вчинок завжди бачить Бог
      Й сторицею за це Він вам віддячить.
      Побільше справ і менше балачок,
      Тоді усі вас будуть поважати.

      2019 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    144. Хай Небо нас благословить
      Прихили мені небо високе
      І дістань звідтіля зірку щастя,
      Або море бездонне широке,
      Рибоньку золоту там впіймаєм.

      Покажи мені поле безкрає,
      Сонцем де наливається колос
      Й лине жайвора чудовий голос,
      Серце пісня його звеселяє.

      А іще - гарний луг зелененький,
      Де пасуться буланії коні,
      Ходять вільно, бо не на припоні,
      Вітер гриви куйовдить легенько.

      Поведи мене в гай, де берізки
      В сукнях білих у чорний горошок
      Кучері нахиляють так низько,
      Ніби й справді до танцю запросять.

      Знову станем під Небом високим,
      Нас з тобою нехай обвінчає,
      Подарує ще зіроньку щастя,
      Благословить та й на довгії роки.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    145. Щоб птахи не замерзали
      Надворі була відлига,
      То й калюжа утворилась
      Посеред білих снігів.
      Тут же зграя горобців
      Прилетіла, щоб напитись
      З неї чистої водиці.
      В годівничці ж бо маленькій,
      Що на дереві висіла
      І насіння, й крихти хліба,
      То ж поснідали ситненько.
      Хлопчики малі й дівчатка
      З допомогою дорослих
      Підгодовують пташаток,
      Щоб ті були не голодні,
      В холоднечу не змерзали,
      Гарну пісеньку співали,
      Веселилися вони,
      Ждали всі прихід весни.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    146. Лінія долі
      На твоїй маленькій лагідній долоні
      Швидко відшукаю я лінію долі,
      По ній прочитаю я твій шлях життєвий,
      Чи крутим він буде чи, може гладеньким.

      Він, на жаль ніколи гладким не буває,
      Ось тому й людина в біду потрапляє,
      Фізичні й душевні отримує рани,
      Але час їх гоїть, вони заживають.

      Доленько, благаю я тебе уклінно
      Ти пошли спокою й миру Україні,
      Кожному дай щастя, злагоди у домі,
      Віри та надії, ще - добра й любові.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    147. Ти один такий
      Вітер повіяв і щось шепотів,
      Мені здалося, що твоє ім"я.
      Скільки би не минуло літ і днів,
      Його теж промовлятиму і я.

      Бо дороге воно, як і ти сам
      Такий коханий, рідний і близький.
      У світі ти один лише такий
      І я тебе нікому не віддам.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    148. Протоптаною стежиною
      Протоптаю стежиною
      Чи вкатаною дорогою
      Усім крокувати легко так,
      Але не цікаво, їй Богу.

      А шляхом вперед тернистим,
      Долати підйоми і спуски,
      Задумав що - не відступиш,
      Тоді до мети вже близько.

      За спину чиюсь ховатися
      Лише боягузи вміють,
      Попереду йти боятися -
      Не збудуться твої мрії.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    149. Взялася зима за діло
      А сніжок мете і сипле
      Густо-густо так із неба,
      До чобіт і шапки липне,
      Обліпив усі дерева.

      Одягнув в шапки пухнасті
      Сосни, ясени і клени,
      У кожушках білих також
      І ялиноньки зелені.

      В білих снігових заметах
      Загубилася стежина.
      Я скажу вам по секрету -
      Взялася зима за діло.

      Так, вона господарює
      Та показує свій норов,
      Це вона всім демонструє,
      Що весна прийде не скоро.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    150. Щастя кожен хоче
      А на губах палкі цілунки,
      У серці ватра - звуть любов"ю,
      Яке ще б"ється лунко-лунко
      І плаче радості сльозою.

      Хоча воно й сумує часто,
      Та ніжність ллється в нім струмочком.
      Оце і є те справжнє щастя,
      В житті якого кожен хоче.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    151. Грудневий вечір
      Грудневий вечір підступа тихенько,
      Сипле лапатий білий-білий сніг,
      Ним укрива грудки замерзлі всенькі
      Та килимком встеляє ще й поріг.

      Щербатий місяць вигляда з-за хмари,
      А навкруг нього хоровод зірок,
      Які на землю сяйво посилають,
      Тоді виблискує, мов срібло там сніжок.

      А морозець пощипує за щічки
      І чути його кришталевий дзвін,
      Скував він кригою просторе плесо річки
      Й за вітерцем пустився навздогін.

      Стоїть навкруг німа зимова тиша
      І лише зрідка гілка хрусне десь,
      Грудневий вечір холодом вже дише,
      Казковістю пронизаний увесь.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    152. Осінні роздуми
      Ось і перший день листопада,
      На травичці легкий морозець.
      Хтось і радий цьому, хтось не радий,
      Та осінній порі не кінець.

      Іще сонечко нам усміхнеться,
      Подарує останнє тепло,
      Ностальгією тихо озветься,
      Пригадається все, що було:

      І приємні хвилини й не дуже,
      Радість світла і сум водночас.
      Та найгірше в житті - це байдужість,
      Хай не буде її у серцях.

      2015 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    153. Ти дзвени-співай, водограй
      Водоспад-водограй,
      Ти дзвени-дзвени-співай,
      Нехай пісня-дивограй
      Пролунає на весь край

      Про небачену красу,
      Довгу дівчини косу,
      Про ромашок очі жовті,
      Вітерця теплого подих,

      Галяву, сонцем залиту
      І траву, росою вмиту.
      Ще - калину та вербичку,
      Що ростуть десь біля річки,

      Дивний запах матіоли,
      Хлібнеє безмежне поле,
      Що біжить за небокрай,
      Про вкраїнський рідний край.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    154. Біле царство зими
      На черешеньці маленькій
      Стали гілочки біленькі,
      Але ж це не цвіт квітує,
      Бо зимонька хазяйнує.

      То ж розвішала сніжинки
      На черешні та ялинці,
      На дубочку і калині,
      На горбочку та в долині.

      Її ковдра біла-біла
      Навіть річечку накрила,
      Все довкола притрусила,
      В біле царство запросила.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    155. Зими каприз
      А вітер знов заграв на саксафоні,
      Мелодію ту слухав ліс увесь,
      Зелені простягла сосна долоні,
      Щоби впіймати сонця промінець.

      Під вітру музику сніжинки танцювали
      Та сріблом тихо падали униз
      І землю ним повільно накривали,
      Виконували всі зими каприз.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    156. Падає сніг
      А сніг усе падає, падає,
      Не видно стежок і доріг,
      Але лиш одним нас порадує:
      Надійно посіви укрив.

      Бо від морозів захищені,
      Вони проростуть навесні,
      Зеленим густим своїм килимом
      Потішать і душу мені.

      Радітиме й серце господаря,
      Який ці поля засівав,
      Тугим золотим хлібним колосом
      Віддячить йому у жнива.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    157. Ще раз про Колобка
      Гуляв лісом Колобок,
      Усе собі скік та скок,
      Обманув і Зайця й Вовка
      Та Ведмедя також ловко.
      Думав, що найрозумніший,
      Хизувався тим у лісі,
      Але Лисоньку-куму
      Обдурити Колобку
      Спроба так і не вдалася,
      З"їла Колобка кумася.

      Висновок сам напросився:
      Не хизуйся, не хвалися,
      Що хитріший ти за всіх,
      Хтось колись тебе теж з"їсть.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    158. До криниці стежечка вела
      А від порога стежечка вела
      В долину до глибокої криниці,
      Яка живилася із джерела
      І кожен міг водиченьки напиться.

      Навкруг трава зелена й верболіз
      Та крихітні пелюстки незабудок,
      Ще осока густа, неначе ліс,
      Тепер тут тихо-тихо і безлюдно.

      Колись один за одним люди йшли:
      Хтось воду ніс у відрах коромислом,
      Інший же зупинявся відпочить,
      Бо працював у полі десь тут близько.

      Та чиїсь коні вороні й гніді
      Паслись на березі,за ними він приходив,
      А хтось за перевеслом йшов сюди,
      Із осоки крутив його й пив воду.

      Нема нікого нині.Тиша скрізь,
      Лиш соловей співає вечорами,
      А ще - із осокою верболіз
      Шепочеться, казки розповідає.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    159. Самотність
      На схилі літ сидить він біля хати
      Один-однісінький.А поруч - ні душі.
      Життя і далі буде вирувати,
      Але ніхто до нього не спішить.

      Бо змолоду не думав про майбутнє,
      А насолоджувався тим, що день дає:
      Кохав жінок і розважався гучно,
      Але сім"ю створити не хотів.

      І поки не підводило здоров"я,
      То не замислювався, звісно він над тим,
      Що стане колись дуже він самотнім,
      Що й словом перекинутись ні з ким.

      Нема дружини, діток та онуків,
      А, може десь і є.Хто його зна?
      Як важко бути в світі одиноким,
      Не дай, Господь нікому це пізнать.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    160. Від біди собою заслоню
      Від невдач, життєвих бур й штормів
      Я тебе собою заслоню,
      Від біди і сильних злих вітрів
      Та від лиха теж обороню.

      Ти відчуй тепло моїх долонь
      Й поцілунок на своїй щоці.
      Що би там не трапилось в житті,
      Він палатиме й у серці, як вогонь.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    161. Повертайся, осене
      До фінішу вже наближається осінь,
      Передає естафету зимі,
      На крилах лелечих злетіла у простір
      І доганятиме вже журавлів.

      Чудовий по собі залишила спомин,
      Ще й досі вогнем калиновим горить,
      А яблук та груш її кошики повні,
      Щоб кожного з нас щедро так пригостить.

      Ще на пеньочку під листям пожухлим
      Сховалася зграйка опеньків-близнят.
      Ой, осене, осене, мила красуне!
      Скоріш повертайся, ми будем чекать.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    162. Зими поцілунки-привіти
      А вітер сорочку розхристав
      На старій розлогій вербі,
      Розвіяв її руде листя
      І плавать пустив по воді.

      Кружляють сніжинки в повітрі,
      Лягають собі на траву.
      Зима поцілунки-привіти
      Вже всім посила наяву.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    163. І приходить вечір
      Полум"ям яскравим догорає обрій,
      Промінці останні сонечко кида.
      І приходить вечір у накидці чорній,
      Вітерець легенько її розвіва.

      Походжає чинно він поміж дерева,
      Ще - на лавку сяде ту, що у саду.
      Встигнути зробити ще багато треба,
      Поки не настане темрява навкруг:

      Зготувать вечерю, каченят загнати,
      Постелити постіль дітонька м"яку,
      Колискову тихо-тихо заспівати
      Й зустрічати нічку в зорянім вінку.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    164. Винограду сині оченята
      Із-під листочків-капелюшків
      Дивляться сині оченята,
      Це винограду грона густо
      Донизу почали звисати.

      Стиглі, солодкі, соковиті,
      Дала їм сил багряна осінь,
      Покуштувати тебе просять,
      До них лиш руку простягни ти.

      А смакувати ягідками -
      То неймовірна насолода,
      То ж дякувать не перестанем
      За це ми матінці-природі.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    165. Руки хліборобські
      Шорсткі вони, усі в мозолях
      Та ніжні й лагідні і теплі,
      Завжди у них стільки роботи,
      Але встигають все, до речі:

      Орати, сіяти, збирати
      І доглядати свійську птицю,
      Корів доїти й випасати,
      Вклонитись їм за це годиться.

      Пахнуть вони і сонцем й хлібом,
      Який самі і випікають,
      Спочинку руки ці не знають,
      Так повелось з прадіда-діда.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    166. Ще раз про калину
      Навесні цвіла калина
      Біля маминих воріт,
      Згодом пелюстки ронила
      Всі білесенькі свої.

      Принесло ласкаве літо
      Тепле сонце і дощі.
      Милувалась вона світом,
      Соловейка чула спів.

      Кетяги важкі червоні
      Нахилялись до землі,
      Це прийшла красуня-осінь
      І багрянцем вкрила їх.

      Як зима скрізь запорошить
      Та мороз торкнеться щік,
      Ягідки стають солодкі,
      Мов цукерочки смачні.

      Добре знають це пернаті,
      Ними ласують вони
      Серед лютої зими,
      Можна й весноньку чекати.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    167. Юності квіти запашні
      А запах м"яти терпкий-терпкий
      Й досі вчувається мені,
      Згадую дні оті далекі -
      Юності квіти запашні:

      Ромашкове безкрає поле
      Й волошок-оченят блакить,
      Тюльпанів різнокольорових
      Барвистий килим.І горить

      Багряних маків дивна ватра,
      Полум"я вгору здійнялось,
      За небокраєм десь зникає.
      А поміж золота колось

      Маленька квітонька сховалась,
      Іван-та-Мар"я її звуть,
      Мелодію дзвіночки грають
      Ніжну та сонячну й легку.

      У чобітки нові бузкові
      Взулися півники малі,
      Стоять край поля, мов сторожа
      Святої матінки-землі.

      Краса ця завжди моє серце
      Спогадом теплим зігріва
      І ніжністю в душі озветься,
      Яка від радості співа.

      2016 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    168. Мого серця романс
      Лиш волосся мого ти губами торкнувся
      І сп"янів, наче випив терпкого вина,
      Міцно-міцно до моїх грудей пригорнувся.
      Та зізнаюсь тобі - не моя в тім вина.

      Це, напевне любисток так чарами діє,
      У якому волосся я мию щораз,
      Все ж у серденьку також кохання лелію,
      Чуєш як воно ніжно співає романс?

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    169. Шалапут-вітрисько
      Кучеряві хмарки пропливають у небі так низько,
      Що, здається ось-ось ненароком торкнуться землі,
      Їх відгонить далеко кудись шалапут той вітрисько,
      Потім спати вкладається в ясена там на гіллі.

      Той скрипить, ніби вітру співа колискову
      Або в казку цікаву запросить тихенько його.
      Вітерець відпочине, тоді пустуватиме знову
      І шукатиме він усе нових веселих пригод.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    170. Сон
      Неначе той безкрилий птах
      Я падаю кудись у прірву,
      Охоплює лиш переляк,
      Що розіб"юся об каміння.

      Чи до добра чи до біди
      Оце таке мені наснилось?
      А мою душу холодить
      Видіння те нічне жахливе.

      Та заспокоюю себе
      І згадую, як у дитинстві:
      -Ростеш, дитиночко, ростеш, -
      Казала бабця на такі сни.

      Куди ж рости?Уже літа
      Прийшли із досвідом до мене.
      Хіба, що творчо ще зростать,
      То не завадило б, напевне.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    171. Щедрі дари осені
      Так тепло, хоч Покрова одцвіла
      Рясним жовтогарячим падолистом,
      Ми ще купаємось у сонця промінцях
      Та славимо красу оцю одвічну.

      Калина, мов дівчина молода,
      Дає червоні щічки цілувати
      Теплому вітерцю, який літав
      І чемно запросив потанцювати.

      Шипшина, хоч колюча, та усе ж
      До себе кличе, щоб плодів нарвати,
      Смакуйте ягідками глоду теж,
      Що обліпили кущ, легко дістати.

      Достигла також чорна бузина,
      Варення з неї і смачне й корисне.
      Це щедра осінь пригощає нас,
      За ці дари їй дякуємо, звісно.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    172. Дні наповнюй справами добрими
      Колись, можливо хтось на цьому світі
      Про тебе добрим словом і згадає
      Та на могилу прийде пом"янути,
      Покладе кілька квіточок яскравих.

      А ні - то й так лежатимеш спокійно,
      За це ти ж не образишся на них,
      Тобі ж бо вже тоді буде всерівно
      Чи квіти тут, а чи бур"ян густий.

      Нехай же буде соромно нащадкам,
      Що не шанують і не пам"ятають.
      А поки є ще сили, ти всіх радуй,
      Добрими справами наповнюй дні до краю.

      2017 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    173. Скільки осінь має фарб?
      Скільки осінь має фарб?
      Цього ж бо ніхто не знає,
      Але скрізь майстерно так
      Все вона розмалювала.

      Гаптувала килими,
      Золотими ниточками
      Вишивала рушники
      Й простеляла під ногами

      Берізонькам молодим,
      Що зібрались до вінчання,
      І вплітала в коси їм
      Стрічечки жовто-багряні.

      Та вона благословляла,
      Посипала бурштином,
      Наче матінка зерном
      Своїх донечок коханих.

      В осені багато фарб,
      Скільки їх - то й не злічити,
      Милуватись раз у раз
      Нині можемо ми нині.

      2018 р.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    174. Фруктовий літа натюрморт
      Позолотило яблук круглі боки
      Серпневе сонце в нашому саду
      І груші налились солодким соком
      Та стиглі сливи просяться до рук.

      Донизу звисли винограду грона,
      Смачнющі білі й сині ягідки,
      Плодів під абрикосом також повно,
      Ваги їх не витримують гілки.

      Це літо осінь зустрічає радо
      І стелить вишивані рушники,
      Та натюрморт воно подарувало
      Своїй сестрі-красуні отакий.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    175. Осіння мелодія
      Позолоту, позолоту
      Осінь розкидає скрізь
      Та бере високу ноту
      На тонесенькій струні

      Срібній бабиного літа,
      Чуєш дивний її звук?
      Пролітає він над світом
      Так, неначе серця стук.

      І багрянцем знову й знову
      Посипати все спішить.
      Ця мелодія чудова
      У душі моїй бринить.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    176. Вітер споминів
      Вітер споминів так теплотою війнув
      Про матусю-голубоньку рідну мою
      Та про батька згадати також не забув,
      Коли були вони ще обоє "в строю".

      Татусів яблуневий великий садок
      Рясно родить і нині та кличе мене,
      Ну, а матінка сіяла квіти в рядок,
      Там рожева півонія й досі цвіте.

      І туди він подув, де берізки ростуть,
      Нині ці білокрі вже зовсім великі,
      Нагадав мені він про черемху оту,
      Що весною дарує усім білі квіти.

      Над стежиною він, наче птах пролетів,
      Отією, що змійкою в"ється до хати.
      Скільки б літ не минуло та сонячних днів,
      Вітер споминів все допоможе згадати.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    177. Рідній землі вклонюсь доземно
      Чи близько буду, чи далеко,
      Лечу до тебе, мов лелека,
      Батьківська земле, отчий краю,
      Як тільки вільну днину маю.

      Воду долонями черпаю
      Із джерела, що в лісі скраю,
      Наснаги й сили набираюсь,
      Душа ж моя відпочиває.

      П"янію, як вдихну повітря,
      Мене осяє радість світла,
      Стає так легко та приємно,
      Рідній землі вклонюсь доземно.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    178. Горобиновий вогонь
      А горобиновий вогонь
      Спалахує яскраво,
      Із теплих літечка долонь
      Струмінь його стікає.

      На сонці золотом горить
      Та безліч іскор сипле.
      Прошу, ти, друже зупинись,
      Поглянь на диво-дивне.

      Подумки в купіль ту пірнай,
      Хай душу очищає,
      В себе красу оту вбирай,
      Що зветься рідним краєм.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    179. Уже Покрова близько
      Вранці трава аж біла,
      Холодна там роса,
      Додолу похилилась
      Вербиченьки коса.

      Вночі сюди приходив
      Легенький морозець
      І в озеречку воду
      Він остудив уже.

      Рвучкий холодний вітер
      Проймає до кісток,
      А сонечко хоч світить
      Та не зігрівсь ніхто.

      Уже Покрова близько
      Й не знаємо того -
      Землю покриє листом,
      А, може і сніжком.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    180. Заворожена-зачарована
      Заворожена-зачарована
      Я красою її неймовірною.
      Скільки тих таємниць іще сховано
      На самому дні скрині осінньої.

      Ще не вивчено й не розгадано
      Усього, що є в доленьці осені,
      Та приходом своїм вона радує,
      Зачаровує нас, заворожує.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    181. Душі романси хочеться співати
      Жовтневий день всміхнувся сонцесяйно,
      Хоч вітерець холодний повіва.
      Як же навколо нас чудово й гарно,
      Що й важко підібрать такі слова,

      Якими б можна було передати
      Оту красу осінньої пори.
      Романси хочеться душі моїй співати
      Про падолист. в багрянці явори,


      Про одинокі яблука рум"яні,
      Які зоствлися високо на гіллі.
      Краса така чарівна Богом дана
      Моїй вкраїнській матінці-землі.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    182. Ой, ти, скрипочко чарівна
      Ой, ти, скрипочко чарівна,
      Мелодія твоя дивна,
      Вмієш весело сміятись
      Й гірко плакати-ридати,

      Буйним вітром зашуміти,
      Падолистом шелестіти
      І плескатися, мов хвиля,
      Неймовірну маєш силу.

      Коли в руках віртуоза,
      Викликати можеш сльози
      І до танцю запросити.
      Як же тебе не любити?

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    183. Незримі пута любові
      Одне одного без слів
      Завжди розуміємо,
      Лиш впіймав ти погляд мій,
      Знаєш, що в душі моїй.

      У блакить очей твоїх
      Тільки б я поглянула,
      Відгадаю всі думки
      Твої сумні й радісні.

      І нема вже "я" і "ти",
      Воєдино злилися
      Серця наші.Лише "ми"
      Є на світі білому.

      Путами незримими
      Ми з тобою зв"язані,
      Вкотре уже кажемо -
      Бути нам щасливими.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    184. По краплинці
      По краплиночці-краплинці
      Ми добро, немов у скриньку
      У свої серця збнрем.
      Стане на душі світліше,
      Затишніше і тепліше,
      Мир тоді ми віднайдем.

      А ще - крихточка до крихти
      Поєднати слід зуміти
      І наповнити весь світ
      Величезною любов"ю,
      Щоб вона була з тобою
      Й завжди кликала в політ.

      Нести радості іскринки
      Теж краплинка до краплинки,
      Щоби ватрі запалать.
      Намагатись, якщо вдасться,
      Позбирати зорі щастя
      Й ними долю засівать.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    185. Квітне мальвою душа
      Пригорнулась до твого плеча
      І, здається на мить задрімала,
      А прокинулась - сонце вставало,
      Темрява відступала нічна.

      Ти ж ні слова про те, що рука
      Заніміла, лише усміхався,
      Ніжно так поцілунком вітався,
      В серці ж радості хвиля п"янка.

      То ж нехай вона нас огорта
      Тим теплом, що зовемо любов"ю.
      Як же хороше мені з тобою,
      Наче мальва душа розквіта.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    186. Лист у купелі осінній
      У мокру та холодну купіль
      Вкинула осінь жовтий лист
      І вітру сильному подути
      Сказала, щоби чувся свист.

      Замерз листочок той бідненький,
      Тремтить-дрижить, аж посірів.
      Нехай би сонечко скоренько
      Вийшло із-під кошлатих брів

      Тієї хмари, що собою
      Його закрила.І листок
      Зігрівся б.Осінь золотою
      Назвав тоді, дарма, що змок.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    187. Хризантеми осені воздають хвалу
      Погляд задумливий бузкових хризантем
      Туди спрямований, де сонячний серпанок
      Гойдався над землею.І дощем
      Сипався у трави великий збанок.

      Сріблом наповнений холодної роси,
      Наче у купелі у ньому тії квіти,
      Вітрець легенько пестив пелюстки,
      То як же хризантемам не радіти

      Погожим дням і сонечку й теплу
      Та насолоджуватись ними доостанку?
      Хоча вони й морозів не бояться,
      Та осені все ж воздають хвалу.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    188. За велінням долі
      Старих осокорів
      Чуби кучеряві
      Уже стали жовті
      Та ще й золотаві.

      А там на тім боці,
      За шляхом широким
      Стояли тополі
      Стрункі та високі.

      Зеленеє листя
      Зробилося срібним,
      Неначе барвисті
      Вінки на голівках.

      Тополеньки знали -
      То родичі їхні,
      Тому їх вітали
      Вони так привітно.

      Поважні та мудрі
      Дерева з роками
      Тополям-красуням
      Теж щастя бажали.

      Хоч дуже хотіли
      Зустрітися ближче,
      Та доля веліла
      На відстані жити.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    189. Гроза на світанку
      Надворі після ночі ледь світало,
      Ще й зіронька ранкова в вишині,
      Село ж вже прокидатись починало,
      Його будили голосні півні.

      Аж тут загуркотіло десь раптово
      І блискавиці срібна тятива
      Безкрає небо навпіл розколола
      Та вітер листя із дерев зривав.

      А дощова завіса пеленою
      Окутала всі вулиці й сади,
      Лякав світанок сильною грозою
      І до роботи не пускав людей.

      Та дощ скінчився так, як і почався,
      Ніби й його хтось дуже налякав,
      Разом із сонцем ранок прокидався,
      Бо в нього, як людей багато справ.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    190. Юності поле ромашкове
      Думками бреду я ромашковим полем,
      Де в юності часто бувала не раз,
      Приємні ті дні не забуду ніколи,
      Хоча вже давно промайнув отой час,

      Ці квіти чудові у пам"яті й досі
      І в серці цвітуть жовтооко вони,
      Та й у житті все постійно ворожать
      Щасливую долю та ніжність мені.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    191. Природи дивовижний світ
      А вересу блакитний ніжний цвіт,
      Що так милує око й душу тішить,
      Вже сповістив про осені прихід,
      Якв ступає тихо в сукні пишній.

      І що не крок: то золота сипне,
      А то багрянцю вкине на дерева,
      То горобини ватра спалахне,
      То журавлиний ключ здійметься в небо.

      Щороку бачимо чарівну цю красу,
      Та кожен раз по іншому сприймаєм
      І дивовижний світ природи відкриваєм,
      Ці неповторні миті не забуть.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    192. Між осінню і літом
      Спускається стежиною в долину
      Золото-серпень в жовтому брилі,
      У вирій з журавлями він полине,
      Залишивши свій слід на цій землі:

      Червонобокі яблука і сливи
      Та груші соковиті й виноград,
      А на столі на білій скатертині
      З нового урожаю коровай.

      За ті дарунки, що він нам залишив,
      Подякуємо серпню від душі.
      Йому у спину вересень вже дише
      Між осінню і літом на межі.

      2018 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --