Автори /
Надія Коваль (1982)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
Осінь
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Чи не щаслива я? Збігають дні,
Не молоко як – в’язні із тюрми.
Не молоко як – в’язні із тюрми.
Чи я люблю? Любов – то світлий морок.
А я стара вже й очі бережу.
А я стара вже й очі бережу.
Застиглий погляд. Зупинка часу –
Хвилини збіглися всі докупи.
Хвилини збіглися всі докупи.
Як вільно писати, писати як велено
Біллю у грудях, тугою велетня.
Біллю у грудях, тугою велетня.
А на трояндах сьогодні роса.
Їх дощ цілує, чи знову плачуть?
Їх дощ цілує, чи знову плачуть?
Чи то твій голос, Боже, твій вічний тихий шепіт
Цвіт вишні колихає і листям шарудить?
Цвіт вишні колихає і листям шарудить?
Нічого такого не сталося
Ніхто ані вмер, ні зблід.
Ніхто ані вмер, ні зблід.