Автори /
Мессір Лукас
|
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
*****
•
*****
•
*****
•
*****
•
*****
•
Моїй Єдиній
•
Поносъ й оуничижéнїе
•
П’ять звьозд
•
*****
•
*****
•
Дама зі собачкою
•
*****
•
*****
•
Кохання піїта
•
*****
•
Сила, бо тоніка
•
*****
•
*****
•
*****
•
*****
•
*****
•
*****
•
*****
•
*****
•
****
•
****
•
****
•
Полювання тощо
•
Блюз
•
Ти
•
*
•
Повня
•
*
•
. . . . . .
•
Між нами.
•
*****
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Графомань! у столі провалилась шухляда,
А чергові коханки – нездари з нездар,
А чергові коханки – нездари з нездар,
Записуйся в чергу, бо я популярний.
О, тільки не треба про пільги і блат!
О, тільки не треба про пільги і блат!
Відвернулися всі, я один і нема тому ради!
Та хоча б і помер, пом’янути не буде кому.
Та хоча б і помер, пом’янути не буде кому.
Розпомадилась жінка, халат підперезує скотчем,
Наліпила пельменів, у пічці горять пироги..
Наліпила пельменів, у пічці горять пироги..
мене роз’їдає вселенська тривога
образа в холодних лещатах стиска
образа в холодних лещатах стиска
Сідай і послухай, я буду брехати,
У вас називається це комплімент.
У вас називається це комплімент.
Четвертий день, як я не п'ю абсент.
Четвертий день строчу тобі присвяти.
Четвертий день строчу тобі присвяти.
Ти не просто тепер, ти членкиня піїтьського цеху.
Ледь знаходжу слова, ті слова, що слова, а не мат.
Ледь знаходжу слова, ті слова, що слова, а не мат.
А тут – інакші гульки...
В шафранному провулку
В шафранному провулку
Мене ніхто не любить, я один
Іду кудись по замкненому колу,
Іду кудись по замкненому колу,
Коси свавільно спадають на груди,
Зміями в’ються тобі в декольте,
Зміями в’ються тобі в декольте,
Давно не п’ю, підшився, зав’язав
Тебе як хальстух на червоній шиї.
Тебе як хальстух на червоній шиї.
Як ще я не перепросився
Перед альковом, вашим сном.
Перед альковом, вашим сном.
Ці очі – келихи абсенту,
Зелений колір.. саме те!
Зелений колір.. саме те!
Ви мене, здається, не догнали,
Ну і що із того. Що із того?
Ну і що із того. Що із того?
Розписані ролі, прописані ліки,
Чуття – це оркестр, а свідомість – театр.
Чуття – це оркестр, а свідомість – театр.
Меланхолійні зорі,
Поодинокі звірі.
Поодинокі звірі.
Остання краплина мого еліксиру,
У ньому на дні помічаю лина.
У ньому на дні помічаю лина.
В пошукові дешевих
Чудес, яких не буває,
Чудес, яких не буває,
Залетіла шалена муха
У розірваний мій рукав
У розірваний мій рукав
Напевно не поет.
Що навіть гірше –
Що навіть гірше –
Холодна вода на шматок рафінаду..
О муко чекання, о спраго зі спраг!
О муко чекання, о спраго зі спраг!
Ми сиділи на травичці.
Грали скрипочки й челести.
Грали скрипочки й челести.
Зелена муха – муха гнойова
Між вікон сонно крильцями тріпоче.
Між вікон сонно крильцями тріпоче.
Капризи та причуди, їй же Богу.
І хтось впадає у нестяму, далебі.
І хтось впадає у нестяму, далебі.
Чотири найвідвертіші присвяти,
Три крапки, знаки оклику, тире.
Три крапки, знаки оклику, тире.
Я можу розповісти за Різдво.
Щоб не казали – Лукас
Щоб не казали – Лукас
Сьогодні все! Мені потрібно йти.
Не зупиняй, хапаючи за лікоть!
Не зупиняй, хапаючи за лікоть!
Чи пам’ятаєш, я сказав,
Що так, хотів
Що так, хотів
Сірі, раптові двері
В нікуди.
В нікуди.
Вільне падіння, непрокидання, кінець несвідомого руху.
Слідами, листками з-під підошов, оголення, потім брехня,
Слідами, листками з-під підошов, оголення, потім брехня,
Веде чудесне сяйво неземне
У ночі самоту і тишину.
У ночі самоту і тишину.
Осінні шати зі снів пошито.
Скінчать жнива. Змелють жито.
Скінчать жнива. Змелють жито.
Листи собі, ними забите горище.
Ясени за вікном, гілки - вулиці.
Ясени за вікном, гілки - вулиці.
Від а до я, від так до ні.
Побачення з життям.
Побачення з життям.
Покреслені долоні, сходами з розуму.
Місяць поволі рушає, востаннє.
Місяць поволі рушає, востаннє.