Логін
Пароль
Зареєструватися?
Забули пароль?
&
Автори
Поеми
Інша поезія
Рецензії
Публіцистика
Рейтинги
Статистика
|eng|
?
Молоде вино
Homo scribendi peritus
Класики
Вічноживі
Вірші,
проза,
аналітика,
огляди
Автори
/
Андрій Горін
Автор
Вірші (19)
Інша поезія (0)
Поеми (0)
Аналітика (0)
Проза (0)
Рецензії (0)
Публіцистика (0)
Коментарі
Інтерв’ю
За оцінками читачів
За оцінками "Майстерень"
За коефіцієнтом прозорості
За змістом
За назвою тексту
За кількістю коментарів
Останні прокоментовані
Огляди ⁄
Переглянути все відразу
•
Досі мовчали — бувайте
Досі мовчали — бувайте:
бублик існує для дірки.
•
Гірке міркування почни
Гірке міркування почни, не соромся,
в коморі замок не зривай.
•
Угору подивитися чи встигну
Угору подивитися чи встигну,
а пальці відчувають трепет зір.
•
На вулицях так легко загубитись
На вулицях так легко загубитись,
пропасти, і проґавити, і щез…
•
Вдивляюсь у твій сон
Вдивляюсь у твій сон, як в сон чужого саду,
і яблука скотились — від остраху малі.
•
Пливу по літу Вашого чола
Пливу по літу Вашого чола,
коли у спраги не питають: «Можна?»
•
З панною Інною
З панною Інною лінію інею
ми не продовжили – тепла зима
•
Різдво чекають і нічого
Різдво чекають і нічого
їм не потрібно від погоди.
•
Ще розумію
Ще розумію, світе вічний,
де ліве й праве, хто тут крайній.
•
Ступала паморозь на поріг
Ступала паморозь на поріг
ще нерішуча, не знала ролі.
•
Ви ще знайдете очевидців
Ви ще знайдете очевидців
довгих буднів, обрáз і бід.
•
Налий мені кохання
Налий мені кохання, панно Смерть,
отак щоб геть, хмеліючи, забутись.
•
Чи вирушаю чи вірю
Чи вирушаю чи вірю, що вирушив,
виширяв геть із кутків чортівню.
•
Пробачити за все
Пробачити за все, у часі розминувшись,
не підійти туди, де щойно ти була.
•
Обірвалися з цього дроту
Обірвалися з цього дроту,
наче з світу ми обірвались.
•
Не звикаєш до втрат ностальгійних дощів
Не звикаєш до втрат ностальгійних дощів,
і біжиш без потрібних зупинок.
•
Тут стіл від пилу майже канонічний
Тут стіл від пилу майже канонічний,
ніч із вікна намацує нетлінне.
•
Літо спливає
Літо спливає, наче несправжнє,
сливи та вишні ростуть уві сні.
•
Вітер висвистує з хати прийдешніх
Вітер висвистує з хати прийдешніх.
Сині вуста, подорожню — одну,
Переглянути всі твори з цієї сторінки