Автори /
Василь Стус (1938 - 1985)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Вчися чекати... Із циклу "Забуттям"
•
Цикл
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
Вертання
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * * Б.
•
Редьярд КІПЛІНҐ (в перекладі Василя Стуса)
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
АВТОПОРТРЕТ ЗІ СВІЧКОЮ
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
Вчися чекати, друже,
вчися чекати.
вчися чекати.
Але що ж робити
живій душі у цій державі смерті?
живій душі у цій державі смерті?
Осліпле листя відчувало яр
і палене збігало до потоку,
і палене збігало до потоку,
Утрачено останнi сподiвання,
Нарештi - вiльний, вiльний, вiльний ти.
Нарештi - вiльний, вiльний, вiльний ти.
Сьогоднi свято.
Спереду трамвая
Спереду трамвая
Напередоднi свята,
коли люди метнулися по крамницях,
коли люди метнулися по крамницях,
Як страшно вiдкриватися добру.
Як страшно зiзнаватись, що людина
Як страшно зiзнаватись, що людина
Рятуючись од сумнiвiв,
б"ю телеграму собi самому:
б"ю телеграму собi самому:
Молочною рiкою довго плив:
об мене бились бiлостегнi риби,
об мене бились бiлостегнi риби,
Перерiзане свiтлом вiкно
вулицi - бiле по бiлому
вулицi - бiле по бiлому
I поблизу - радянський сад,
будова й роздуми в марудi
будова й роздуми в марудi
Ковчег твій - це похмурий саркофаг,
якому ти до скону вже стерничий.
якому ти до скону вже стерничий.
Тільки тобою білий святиться світ,
тільки тобою повняться брості віт,
тільки тобою повняться брості віт,
Посоловів од співу сад
од солов’їв і од надсад
од солов’їв і од надсад
СИНОВІ
На однакові квадрати поділили білий світ
Рівне право всім страждати і один терпіти гніт.
Рівне право всім страждати і один терпіти гніт.
Мертвий сон галактик як не здушить нас,
Спати, спати, спати, бо минувся час.
Спати, спати, спати, бо минувся час.
Колимські закували зозулі,
шумує потік, молода шипшина
шумує потік, молода шипшина
"А це щось мотивне, збережене
пам'яттю од першого етапу"*
пам'яттю од першого етапу"*
Весь обшир мій — чотири на чотири.
Куди не глянь — то мур, кутор і ріг.
Куди не глянь — то мур, кутор і ріг.
Тюремних вечорів смертельні алкоголі,
тюремних досвітків сліпа, як близна, ртуть.
тюремних досвітків сліпа, як близна, ртуть.
Присмеркові сутінки опали,
сонну землю й душу оплели.
сонну землю й душу оплели.
На колимськім морозі калина
зацвітає рудими слізьми.
зацвітає рудими слізьми.
Терпи, терпи — терпець тебе шліфує,
сталить твій дух — тож і терпи, терпи.
сталить твій дух — тож і терпи, терпи.
Тримай над головою свічку,
допоки стомиться рука —
допоки стомиться рука —
У цьому полі, синьому, як льон,
де тільки ти і ні душі довкола,
де тільки ти і ні душі довкола,
Як хочеться – вмерти!
Аби не мовчати,
Аби не мовчати,
Сто дзеркал спрямовано на мене
в самоту мою і німоту.
в самоту мою і німоту.
Ми робим смерть. Лякливі тіні,
ми робим смерть, ми робим смерть.
ми робим смерть, ми робим смерть.
На Колимі запахло чебрецем
і руто-м'ятою і кропивою.
і руто-м'ятою і кропивою.
Отак живу: як мавпа серед мавп -
чолом прогрішним із тавром зажури
чолом прогрішним із тавром зажури
Присмеркові сутінки опали,
сонну землю й душу оплели.
сонну землю й душу оплели.
Ми, пустоцвіти Божих існувань,
упившися зазиченою кров'ю
упившися зазиченою кров'ю
Горить сосна - од низу до гори.
Горить сосна - червоно-чорна грива
Горить сосна - червоно-чорна грива
Довкола мене - цвинтар душ
на білім цвинтарі народу.
на білім цвинтарі народу.
Огляди