Жага до поклику              
немов папір, ломає навпіл 
вбиває у вологий ґрунт
в неволі, істину досягши
не заколотиш гнівний бунт
не чути сурм, оркестри стихли
шалений крук сповив гніздо 
початок і кінець вже близько 
пробите дно, і від, і до
і трюм, наповнений водою
і щур, що з борту майже втік
жага до поклику, до зброї
до непоборених утіх
від крові кривиться дорога
обабіч стежки — молочай 
переступаючи пороги
взуття від бруду витирай 
14.02.2019
                
                                
                
                Прокоментувати
                
                Народний рейтинг:  --  | Рейтинг "Майстерень":  --   
 Самооцінка: 4