Жага до поклику
немов папір, ломає навпіл
вбиває у вологий ґрунт
в неволі, істину досягши
не заколотиш гнівний бунт
не чути сурм, оркестри стихли
шалений крук сповив гніздо
початок і кінець вже близько
пробите дно, і від, і до
і трюм, наповнений водою
і щур, що з борту майже втік
жага до поклику, до зброї
до непоборених утіх
від крові кривиться дорога
обабіч стежки — молочай
переступаючи пороги
взуття від бруду витирай
14.02.2019
Прокоментувати
Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
Самооцінка: 4